Рішення

від 29.07.2024 по справі 638/19760/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/19760/23

Провадження № 2/638/2594/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Теслікової І.І.,

за участі секретарів судових засідань - Осіпової Ю.Л., Шевцової А.Р., Зубко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, -

встановив:

Харківська міська рада звернулась до суду із позовом про стягенння з ОСОБА_1 444644 грн 33 коп. та ОСОБА_3 Л449949 грн. 33 коп. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 0,1080 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310136300:09:001:0111 за період з 01.01.2020 по 31.12.2021.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачі у період з 01.01.2020 по 31.12.2021 не сплачували плату за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310136300:09:001:0111 у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберігли за рахунок позивача як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, посилаючись при цьому на статті 1212 - 1214 ЦК України.

Внаслідок використання відповідачами вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова, в особі Харківської міської ради, позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси Харківської міської ради щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова Теслікової І.І. від 15 грудня 2023 року прийнято до розгляду тавідкрито провадженняу справі за позовною заявою в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 березня 2024 року долечено до матеріалів справи докази надані представником відповідача разом з додатковими письмовими поясненнями від 18 березня 2024 року. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 липня 2024 року в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі, до набрання законної сили судовим рішенням Харківського окружного суду по справі №520/18159/24 відмовлено.

Відповідачі не скористались своїм правом надати відзив на позовну заяву.

18 березня 2024 року представником відповідача до суду подані додаткові пояснення до яких долучено копії рішення ХМР 105/04, листа від 07.06.2007, висновоку від 22.10.07, листа від 23.01.2008, висновоку від 30.09.2008, рішення ХМР від 17.10.2018 №1240/18, заяви від 16.11.2021 та листа від 09.02.2023.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, та просив його задовільнити.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, просили суд відмовити у задоволенні позову посилаючись на його безпідставність.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомості №331108363 від 03.05.2023 право спільної сумісної власності на нежитлову будівлю: літ. Б-5 загальною площею 4231.3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване з 02.10.2003 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №5841 від 26.09.2003.

Земельна ділянка, площею 0,1080 га, з кадастровим номером 6310136300:09:001:0111, що розташована на території АДРЕСА_1 , сформована та здійснено 23.12.2019 державну реєстрацію, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомості №331107198 від 03.05.2023, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:09:001:0111, площею 0.108 га, зареєстровано за Харківською міською радою.

Згідно з листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 01.06.2023 № 8968/5/20-40-24-05-07 ОСОБА_1 сплачено: 2020 рік - 50 001,90 грн, 2021 рік - 53 636,28 грн земельного податку.

Згідно листа Головного управління Державної податкової

служби у Харківській області від 02.06.2023 № 9000/5/20-40-24-05-07 ОСОБА_2 сплачено: 2020 рік - 44 696,90 грн, 2021 рік - 53 636,28 грн земельного податку.

03 травня 2023 року Інспекцією з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради у порядку ч.2 ст.83 ЗК України проведено комплекс перевірочних заходів щодо земельної ділянки (кадастровий номер 6310136300:09:001:0111) та складено акт обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136300:09:001:0111, та згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форм власності, належним чином не оформили правовідносин щодо користування земельною ділянкою, тобто Договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 між Харківською міською радою та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не укладено. Відповідно, орендна плата за володіння і користування вказаною земельною ділянкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради не сплачується.

Розрахунок безпідставно збережених коштів за використання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1080 кв.м. (0,1080 га), кадастровий номер 6310136300:09:001:0111, у період з 01.01.2020 по 31.12.2021 складає 894593, 66 грн. Зазначений розрахунок здійснено на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.09.2020 № 5668.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не спростовано набуття правових підстав для одержання ними земельної ділянки по АДРЕСА_1 у безоплатну власність або у користування, що свідчить про порушення прав та охоронюваних законом інтересів ХМР і є підставою для їх захисту шляхом стягнення з відповідачів на користь Харківської міської ради суми вартості належного останньому майна збереженого (заощадженого) Відповідачами без достатніх правових підстав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 ЗК України).

Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 ЗУ «Про оренду землі»).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною першою статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 ЗК України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч.ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

За умовами частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами суд виходить з того, що згідно чинному законодавству України зобов`язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні. Позадоговірні зобов`язання можуть бути деліктними або безделіктними.

Наразі відсутність укладеного між Харківською міською радою та Відповідачами договору оренди земельної ділянки та/або іншого договору виключає договірні зобов`язання.

Відсутність неправомірних дій (бездіяльності) Відповідачів означає відсутність господарського правопорушення (протиправних дій), і, як наслідок, виключає деліктні зобов`язання.

Так, з матеріалів справи вбачається, що фактичний вступ Відповідачів у володіння і користування спірною земельною ділянкою стався в результаті дій, котрі є правомірними, адже ніяким чином не суперечать чинному законодавству. А саме, в результаті укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, котра зареєстрована належним чином в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, посвідчення цього договору в нотаріальному порядку, його державної реєстрації.

Відсутність деліктних зобов`язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків (в т.ч. упущеної вигоди), адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт (господарське правопорушення). Зокрема ст.ст. 22, 1166 ЦК України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст.ст.216, 224, 225 ГК України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.

Суд окремо зауважує на неможливості застосування норм законодавства, що регулюють відшкодування збитків саме у вигляді упущеної вигоди ст.22, 1166 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України та ін. Упущена вигода згідно п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України є різновидом збитків. Упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди, як різновиду збитків, в повній мірі застосовуються вимоги названих вище норм права, в т.ч. в частині необхідності наявності умов застосування у вигляді делікту (господарського правопорушення). Тобто, спірні правовідносини, які виникли між сторонами кваліфікуються як бездоговірні та безделіктні.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що спірні правовідносини охоплюються регулюванням ст.ст. 1212-1214 ЦК України. Як вбачається зі змісту цих норм вони підлягають застосованою в т.ч. у відносинах, які не місять ознак делікту. Так, ч.2 ст. 1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тобто, ці поширюють свою дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

З аналізу змісту норм ст. ст. 1212-1214 ЦК України, абз.4 ч.1 ст. 144, абз.5 ч.1 ст.174 ГК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

З матеріалів справи та з пояснень учасників справи вбачається, що в даному випадку наявні усі три названі ознаки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зберегли (заощадили) у себе майно (кошти), котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою площею 0,1080 га по АДРЕСА_1 .

Суд зауважує, що збереження (заощадження) цього майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідачів з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю літ. «Б-5» по АДРЕСА_1 .

Це є проявом правової природи нерухомого майна. Набута відповідачем будівля будучи згідно ст. 181 ЦК України нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення) є органічно і нерозривно пов`язаною з цією земельною ділянкою. Тому передача відповідачеві права власності на будівлю автоматично призвела до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.

Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати. Згідно встановлених нормативів її загальний розмір за спірний період склав 894593,66 грн, з яких: ОСОБА_1 - 444644,33 грн, ОСОБА_2 - 449949, 33 грн.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період, що не перевищує 10 років, у зв`язку з чим при здійсненні розрахунку відповідно до вимог 2.6 Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08, позивачем обґрунтоване застосування 100% від розрахункового розміру.

Судом встановлено, що договір оренди між сторонами не укладено, у зв'язку з чим застосувати відсоток від розрахункової суми оренди в залежності від терміну оренди не представляється можливим.

Правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

Також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зберегли майно саме за рахунок Харківської міської ради. Судом встановлено, що власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради. Згідно ст. 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України власником майна фактично збереженого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради. Таким чином, збереження (заощадження) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за рахунок їх неодержання Харківською міською радою.

Незалежно від наявності вини в поведінці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , сам факт несплати останнім за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію «виправдане очікування», що є загальновизнаною в т.ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.

Очевидно, що такий стан речей не відповідає загальним засадам справедливості, добросовісності, розумності, закріпленим п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст. 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати. Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У відповідності до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За допомогою цих норм навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вказане відповідає висновкам викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19). Аналогічну позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 28.01.2015 у справі №3-210гс14, від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 12.04.2017 у справі №922/207/15.

Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо користування спірною земельною ділянкою на праві постійного користування.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради «Про надання колективному підприємству «Газбуд» у постійне користування земельних ділянок» надано колективному підприємству «Газбуд» від 05.10.1995 № 735 у постійне користування земельну ділянку площею 5478 кв.м по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих та допоміжних будівель і споруд.

На підставі вищезазначеного рішення виконавчого комітету колективному підприємству «Газбуд» видано Державний акт на право постійного користування землею ХР-31-01-001510 (реєстраційний № 126 від 12.09.1996.)

Рішенням Харківської міської ради «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів» від 23.06.2004 р.№ 105/04 припинено КП «Газбуд» право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , площею 0,5478 га, за його добровільною відмовою (лист від 15.01.2004 р. № 8).

В подальшому, рішенням Харківської міської ради «Про внесення змін до рішень сесій Харківської міської ради» від 27.02.2008 р. №. 31/08 Державний акт на право постійного користування землею, реєстраційний № 126 від

12.09.1996 року, визнано таким таким, що припиняє дію з 06.04.2007 року - дня скасування державної реєстрації колективного підприємства «Газбуд».

Згідно ст. 92 ЗК України, в редакції на час придбання нерухомого майна відповідачами, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Наявні в матеріалах справи докази не містять відомостей, що до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перейшло право постійного користування.

Крім того, суд враховує, що предметом позову є стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136300:09:001:0111 за період з 01.01.2020 по 31.12.2021.

Рішенням Харківської міської ради «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та

обслуговування будівель і споруд» від 17.10.2018 громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею, орієнтовно, 0,1080 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-5» по АДРЕСА_1 .

З проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробленого зазамовленням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сертифікованим інженером -землевпорядником Телепановою Н.М. вбачається, що земельна ділянка загальною площею 0,1080 га ненадана у власність або постійне користування.

Згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0005793992020 від 09.10.2020, державна реєстрація земельної ділянки розміром 0,1080 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136300:09:001:0111) здійснена 23.12.2019 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, Телепанова Н.М .

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами не підтверджено, що в період з 01.01.2020 по 31.12.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:09:001:0111 взагалі була надана буть-кому на праві постійного користування.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Харківської міської ради є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276 ЦПК Україрни, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 444644 (чотириста сорок чотири тисячі шістсот сорок чотири) грн 33 коп. за використання земельної ділянки загальною площею 0,1080 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310136300:09:001:0111 за період з 01.01.2020 по 31.12.2021.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 449949 (чотириста сорок дев`ять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) грн 33 коп. за використання земельної ділянки загальною площею 0,1080 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310136300:09:001:0111 за період з 01.01.2020 по 31.12.2021.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у сумі 6669 (шість тисяч шістсот шістдесят дев`ять) грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у сумі 6749 (шість тисяч сімсот сорок дев`ять) грн. 24 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження за адресою: м.Харків, м-н Конституції, 7;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 06 серпня 2024 року.

Суддя Теслікова І.І.