ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" серпня 2024 р. Справа№ 910/18422/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Гаврилюка О.М.
за участю секретаря судового засідання: Новосельцева О.Р.
представників сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
від третіх осіб: не з`явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2024
у справі №910/18422/23 (суддя Бойко Р.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСиббуд"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "КВВ Строй"
про визнання недійсними протоколів загальних зборів
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" (далі-відповідач), в якому просила:
1) визнати недійсним протокол установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням АДРЕСА_1 від 05.10.2020;
2) визнати недійним протокол №18-07-21 загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" від 07.08.2021 в частині встановлення фіксованого розміру внеску у ремонтний фонд у розмірі 2 000,00 грн за 1 м. кв., та пені за порушення оплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у справі №910/18422/23 позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" про визнання недійсними протоколів загальних зборів залишено без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд послався на п. 4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України та вказав, що незабезпечення ОСОБА_1 участі свого представника в підготовче засідання 28.05.2024 після вирішення у справі №910/10400/22 спору в частині визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" від 18.07.2021, оформлених протоколом №18-07-21 від 07.08.2021, та набуттям відповідним рішенням статусу остаточного, може свідчити, що позивач втратив інтерес до даного спору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 та направити справу №910/18422/23 для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.
Апелянт зазначає, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-ІХ з 19.10.2023 реєстрація та використання електронних кабінетів у ЄСІТС є обов`язковими для переліку певного переліку осіб, органів та підприємств. Проте, скаржниця зазначила, що вона є фізичною особою та Законом не зобов`язана реєструвати електронний кабінет та враховуючи, що їй не було повідомлено про поновлення провадження у справі №910/18422/23 та призначення судового засідання, вона не могла виконати вимоги.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024 справу № 910/18422/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у справі №910/18422/23 залишено без руху та встановлено строк для надання доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "КВВ Строй".
03.04.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків із доказами надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "КВВ Строй".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у справі №910/18422/23 та призначено розгляд справи на 05.08.2024.
Явка представників сторін
Представники позивача, відповідача та третіх осіб у судове засідання, призначене на 05.08.2024, не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, шляхом доставки електронного документа (ухвали про відкриття апеляційного провадження від 04.07.2024) до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується відповідними довідками наявними в матеріалах справи.
Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників справи обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" (далі-відповідач), в якому просила:
1) визнати недійсним протокол установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням АДРЕСА_1 від 05.10.2020;
2) визнати недійним протокол №18-07-21 загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" від 07.08.2021 в частині встановлення фіксованого розміру внеску у ремонтний фонд у розмірі 2 000,00 грн за 1 м. кв., та пені за порушення оплати.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказувала, що на підставі протоколів загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик, 7Б" від 05.10.2020 та від 07.08.2021 для співвласників будинку було неправомірно встановлено обов`язок зі сплати платежів за проведення мереж, труб, добудову котелень чи дооформлення документів на багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , хоча дані роботи повинен був виконати забудовник - ТОВ "УкрСиббуд".
Крім того, позивачка стверджувала, що встановлення в статуті Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" права за рішенням загальних зборів запроваджувати пеню за несвоєчасну сплату внесків та платежів, суперечить вимогам законодавства, так само як і прийняте на підставі статуту рішення загальних зборів, оформлене протоколом, про нарахування пені за несвоєчасну сплату внесків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 відкрито провадження у справі №910/18422/23. Залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрСиббуд" в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та Товариство з обмеженою відповідальністю "КВВ Строй" в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Встановлено учасникам справи строки на подання заяв по суті спору. Підготовче засідання призначено на 23.01.2024.
10.01.2024 від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" надійшов відзив на позовну заяву.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.01.2024, 15.02.2024, 07.03.2024 відкладались підготовчі засідання.
21.03.2024 через систему "Електронний суд" від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що справи №910/18422/23 та №910/10400/22 є пов`язаними та розгляд даної справи неможливим до розгляду справи №910/10400/22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі №910/18422/23 до розгляду Верховним Судом справи №910/10400/22 та набрання в ній законної сили остаточним судовим рішенням. Зобов`язано учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі №910/18422/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 поновлено провадження у справі №910/18422/23. Призначено підготовче засідання у справі №910/18422/23 на 28.05.2024. Запропоновано учасникам справи надати пояснення у справі з урахуванням постанови Верховного Суду від 02.05.2024 у справі №910/10400/22.
У підготовче засідання 28.05.2024 з`явився представник відповідача, а позивач та треті особи, як зазначив суд першої інстанції, явку своїх представників в засідання не забезпечили та про причини неявки не повідомили.
Судом першої інстанції зазначено, що із наявного в матеріалах справи повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи вбачається, що ухвала про поновлення провадження у справі від 15.05.2024 була доставлена до електронного кабінету позивачки 17.05.2024, про що судом було отримано інформацію 17.05.2024. Таким чином, ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про призначене на 28.05.2024 підготовче засідання.
На думку суду першої інстанції, зважаючи на те, що позивачка сама ініціювала розгляд господарським судом справи №910/18422/23 у грудні 2023 року та була обізнана про розгляд справи, то відповідно ОСОБА_1 повинна була сприяти у якнайшвидшому розгляді судом справи №910/18422/23, в тому числі шляхом забезпечення явки свого представника на попереднє засідання у справі.
Судом також враховано пов`язаність даної справи із справою №910/10400/22 в якій, зокрема вирішувалось питання встановлення наявності/відсутності підстав для визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" від 18.07.2021, що оформлені протоколом №18-07-21 від 07.08.2021, зокрема, щодо встановлення фіксованого розміру внеску у ремонтний фонд у розмірі 2 000,00 грн за 1 м. кв. та пені за порушення оплати, що також є предметом спору у даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у справі №910/18422/23 позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" про визнання недійсними протоколів загальних зборів залишено без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд послався на п. 4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України та вказав, що незабезпечення ОСОБА_1 участі свого представника в підготовче засіданні 28.05.2024 після вирішення у справі №910/10400/22 спору в частині визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тверський тупик 7Б" від 18.07.2021, оформлених протоколом №18-07-21 від 07.08.2021, та набуттям відповідним рішенням статусу остаточного, може свідчити, що позивач втратив інтерес до даного спору.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на таке.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 вказаного Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 42 наведеного Кодексу учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до частини другої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.
Частиною 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Подібний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №910/14715/17.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила, що ухвалою 15.05.2024 поновлено провадження у справі №910/18422/23. Призначено підготовче засідання у справі №910/18422/23 на 28.05.2024. Запропоновано учасникам справи надати пояснення по справі з урахуванням постанови Верховного Суду від 02.05.2024 у справі №910/10400/22.
Судом першої інстанції зазначено, що із наявного в матеріалах справи повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи вбачається, що ухвала про поновлення провадження у справі від 15.05.2024 була доставлена до електронного кабінету позивачки 17.05.2024, про що судом було отримано інформацію 17.05.2024. Таким чином, ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про призначене на 28.05.2024 підготовче засідання.
Відповідно до абзацу 1 частини п`ятої, частин шостої - восьмої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Законів України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" та від 19.10.2023 № 3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи") суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з пунктом 37 розділу ІІІ Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 зареєструвала електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 03.07.2023, що підтверджується відповіддю № 2266952 від 15.07.2024.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа, ухвала Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 про поновлення провадження у справі 910/18422/23 була надіслана ОСОБА_1 до її електронного кабінету та доставлена 17.05.2024 о 12:17 год.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно із зазначеною вище довідкою, Господарським судом міста Києва 17.05.2024 о 12:23 год. було отримано повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету заявника.
Таким чином, відповідно до приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України датою належного повідомлення позивачки про судове рішення є 17.05.2024.
За таких умов, суд критично оцінює доводи позивачки щодо неотримання ухвали суду про поновлення провадження у справі № 910/18422/23, тому вона не могла виконати вимоги суду.
Отже,залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача в судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так званих умов для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) нез`явлення позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його нез`явлення в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків нез`явлення позивачки в судове засідання є одночасно її належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивачки про розгляд справи за її відсутності.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З урахуванням викладеного та встановлених обставин (нез`явлення в судове засідання позивачки, яка звернулася з позовною заявою, чи її представника, неповідомлення ними про причини неявки, неподання до суду заяви про розгляд справи за відсутності позивачки), апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність усіх обов`язкових умов (обставин) для застосування передбачених ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивачки у судове засідання, а саме залишення позову без розгляду.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно залишив позовну заяву у даній справі без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Доводи скаржника не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.
У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду м. Києва від 28.05.2024 у справі №910/18422/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Судові витрати
У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у справі №910/18422/23 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у справі №910/18422/23 залишити без змін.
3.Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.
4.Матеріали справи №910/18422/23 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 06.08.2024.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
О.М. Гаврилюк
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2024 |
Оприлюднено | 07.08.2024 |
Номер документу | 120826816 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Майданевич А.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні