Рішення

від 29.07.2024 по справі 902/777/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" липня 2024 р. Cправа № 902/777/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Біркофф" (вул. Барське шосе,19,кв.15, с. Якушинці, Вінницький р-н., Вінницька обл., 23222)

до: ACHITEI DORIN INTREPRINDERE INDIVIDUALANULLNULL SAT TRUSESTI, COM.TRUSESTI JUB.BOTOSANI COD POSTAL (717400, Nr.Reg.com.FO7/821/2009, COD fiscal:R026254835,Telefon: 0740180380; 0763675071; Capital social: 200.00; Punot de lucru: TRUSESTI; Banca: Banca Comerciala Romana, Cont: R018RNCB0047116279380001, Banca: Alpha Banc Romania SA, Cont: RO25BUCU2271304241280RON, Banca:Alpha Banc Romania SA, Cont: RO18BUCU2271304241281EUR)

про стягнення 219 631,00 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

за участю представників сторін:

позивача: Панькас В.М.

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

16.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Біркофф" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до ACHITEI DORIN INTREPRINDERE INDIVIDUALANULLNULL SAT TRUSESTI, COM.TRUSESTI JUB.BOTOSANI COD POSTAL про стягнення 219 631,00 грн.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як Продавця, до відповідача, як Покупця, щодо сплати суми котів в розмірі 5 720,00 доларів США, що еквівалентно 219 631,00 грн за поставлений товар.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2023 матеріали справи № 902/777/23 розподілено судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 20.06.2023 відкрито провадження у справі № 902/777/23. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 20.12.2023. У випадку неотримання судом до 20.12.2023 від компетентного органу Румунії підтвердження про вручення судових документів відповідачу, призначити резервну дату підготовчого засідання на 22.01.2024 року о 10:00.

Враховуючи настання дати розгляду справи, суд дійшов висновку про поновлення провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 20.12.2023 провадження у справі № 902/777/23 поновлено.

На визначену дату судом 20.12.2023 в судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився.

Ухвалою суду від 20.12.2023 повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання, що відбудеться 22.01.2024.

Враховуючи настання дати розгляду справи, суд дійшов висновку про поновлення провадження у даній справі.

На визначену дату судом 22.01.2024 в судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився.

За результатами проведеного судового засідання 22.01.2024 суд дійшов висновку про відкладення судового засідання на 09.04.2024, у зв`язку із відсутністю доказів вручення відповідачу судових документів.

Ухвалою суду від 22.01.2024 поновлено провадження у справі № 902/777/23. Підготовче засідання у справі призначено на 09.04.2024. Зупинено провадження у справі №902/777/23 у зв`язку зі зверненням клопотанням про вручення судових документів до 09.04.2024. На визначену дату судом 09.04.2024 в судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився.

Судом було поновлено провадження у справі, про що винесено ухвалу яку занесено до протоколу судового засідання.

За результатами проведеного судового засідання 09.04.2024 суд дійшов висновку про відкладення судового засідання на 11.06.2024, у зв`язку із відсутністю доказів вручення відповідачу судових документів.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання та зупинити провадження у справі №902/777/23, у зв`язку із зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Ухвалою суду від 09.04.2024 поновлено провадження у справі № 902/777/23. Підготовче засідання у справі призначено на 11.06.2024. Зупинено провадження у справі №902/777/23 у зв`язку зі зверненням клопотанням про вручення судових документів до 11.06.2024.

У зв`язку із настанням дати слухання справи 11.06.2024 суд поновив провадження у справі.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача. Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити судове засідання та зупинити провадження у справі №902/777/23, у зв`язку із зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Ухвалою суду від 11.06.2024 поновлено провадження у справі № 902/777/23. Розгляд справи по суті призначити на 29.07.2024. Зупинено провадження у справі №902/777/23 у зв`язку зі зверненням клопотанням про вручення судових документів до 29.07.2024.

В зв`язку із настанням дати слухання справи суд поновив провадження у справі, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився.

У судовому засіданні 29.07.2024 судом з`ясовано обставини справи та досліджено докази, після чого суд перейшов до судових дебатів. Представник позивача виступив з промовою (заключним словом).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 29.07.2024 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Щодо підсудності справи Господарському суду Вінницької області.

Відповідач по справі є юридичною особою, створеною за законодавством Румунії, тобто є іноземною юридичною особою.

Пунктом 5.1 Контракту № 3006-22 від 30.06.2022 сторони погодили, що усі розбіжності, що виникли внаслідок або у зв`язку з даним Контрактом, повинні вирішуватись шляхом переговорів між сторонами. У разі, якщо сторони не можуть дійти згоди, то всі суперечки підлягають вирішенню у відповідності до Господарсько-процесуального кодексу України господарським судом.

Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Ст. 366 ГПК України визначає, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини. Вибір права або зміна раніше обраного права можуть бути здійснені учасниками правовідносин у будь-який час, зокрема, при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання тощо.

Частиною 1 ст. 43 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України. Право, що застосовується до договору, охоплює, в тому числі права та обов`язки сторін; виконання договору; наслідки невиконання або неналежного виконання договору (ст.47 вказаного Закону).

Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України.

Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону (ч. 1 ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

П. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

30.01.2002 року між Україною та Румунією укладено Договір про правову допомогу та правові відносини в цивільних справах (ратифікований 07.09.2005 року та набрав чинності з 30.10.2006 року).

Статтею 1 вказаного договору між Україною та Румунією визначено, що громадяни однієї Договірної Сторони користуються на території другої Договірної Сторони щодо своїх особистих та майнових прав таким самим правовим захистом, як і громадяни цієї Договірної Сторони. Це положення поширюється і на юридичних осіб, які створені відповідно до законодавства кожної з Договірних Сторін. Громадяни однієї Договірної Сторони мають право вільно і без перешкод звертатися до суду, органів прокуратури в Україні та органів Громадського міністерства у Румунії, органів нотаріату в Україні та публічних нотаріусів у Румунії (які надалі іменуються "установи юстиції") та в інші установи другої Договірної Сторони, до компетенції яких належать цивільні справи, можуть виступати в них, порушувати клопотання, подавати позови та здійснювати інші процесуальні дії на тих самих умовах, як і громадяни цієї Договірної Сторони. Цивільними справами в розумінні цього Договору вважаються також сімейні та комерційні справи.

Аналіз наведених вище норм права та міжнародного договору, з урахуванням правовідносин між позивачем і відповідачем, свідчить про наявність у позивача права на звернення з позовом до відповідача до Господарського суду Вінницької області, а у відповідача - наявність права бути відповідачем по справі з усіма наданими законодавством України правами і обов`язками як сторони і учасника справи. Судом не встановлено законодавчих чи міжнародно договірних обмежень та/або заборон щодо розгляду цієї справи в Господарському суді Вінницької області відповідно до норм чинного законодавства України.

Щодо позовних вимог про стягнення 219 631,00 грн.

30.06.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Біркофф» (далі-позивач), в особі директора ОСОБА_1 (продавець) та ACHITEI DORIN INTREPRINDERE INDIVIDUALANULLNULL SAT TRUSESTI, COM.TRUSESTI JUB.BOTOSANI COD POSTAL (Румунія), в особі директора Акицей Дорин (далі-відповідач) (покупець) укладено договір (далі - контракт) № 3006-22 відповідно до якого, продавець зобов`язується передати у власність покупця товар згідно з специфікацією та накладними, а саме, муку пшеничну хлібопекарську вищого ґатунку першого сорту, а також іншу продукцію борошномельного виробництва відповідно до ГСТУ 46.004-99 (Україна) та відповідності якості, затвердженими сторонами в Специфікації, а покупець зобов`язаний прийняти вказаний товар та оплатити його.

Згідно з пунктом 3.4 контракту № 3006-22 від 30.06.2022 датою відвантаження товару вважається дата відмітки митної служби України в товарно-транспортних накладних на товар.

Оплата за товар здійснюється у валюті EUR та USD шляхом прямого банківського перерахунку грошей на валютний рахунок продавця в розмірі 100 % передоплата загальної суми товару у відповідності до специфікації, (п. 3.5 контракту № 3006-22 від 30.06.2022).

Відповідно до п. 5.1 вказаного контракту всі спори, які виникають між сторонами, вирішуються шляхом переговорів між ними. У випадку не досягнення згоди між ними, спірні питання вирішуються господарським судом у відповідності до господарського-процесуального кодексу України.

Пунктом 5.2 контракту передбачено, що сторони несуть повну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Згідно з пунктом 8.2 контракту за прострочку оплати узгодженої партії товару покупець виплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки але не більше 5% вартості неоплаченої в строк суми.

Як слідує з матеріалів справи, 27.03.2023 на виконання вимог вказаного контракту ТОВ «Агрофірма «Біркофф» відправила на адресу отримувача ACHITEI DORIN INTREPRINDERE INDIVIDUALANULLNULL SAT TRUSESTI, COM.TRUSESTI JUB.BOTOSANI COD POSTAL (717400, Nr.Reg.com.FO7/821/2009, COD fiscal:R026254835, Telefon: 0740180380; 0763675071 товар, а саме, муку пшеничну вищого сорту, згідно з специфікацією № 67 на загальну суму 5 720,00 USD, що в гривневому еквіваленті становить 209 172,00 грн.

Суд зауважує, що відправлення позивачем товару підтверджується також інвойсом № 67 від 27.03.2023, митною декларацією № 23UА401020016424U9 та міжнародною товарно-транспортною накладною.

Відповідно до Специфікації № 67 від 27.03.2023 до контракту № 3006- 22 від 30.06.2022 оплата за поставлений позивачем товар здійснюється не пізніше 17.04.2023.

Оскільки, підприємство відповідача не виконало свої зобов`язання в частині оплати за поставлений товар, 10.05.2023 ТОВ «Агрофірма «Біркофф» звернулась до відповідача з вимогою про оплату поставленого товару в сумі 5720,00 USD відповідно до інвойсу № 67 від 27.03.2023 та Специфікації до контракту № 67 від 27.03.2023.

Натомість відповідач не здійснив оплату отриманого товару на суму 5720,00 USD, що в гривневому еквіваленті становить 209 172,00 грн, чим порушив п. 1.3 та п. 3.5 контракту № 3006-22 від 30.06.2022, з огляду на що, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Біркофф»» звернулось до суду про стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 219 631,00 грн, в тому числі основного боргу в сумі 209 172,00 грн та пені за прострочку виконання зобов`язання в сумі 10 458,62 грн.

Укладений між сторонами Контракт є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою Контракт є договором поставки.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України (в тому числі - з договорів).

Аналогічні приписи встановлені і в статтях 173, 174 ГК України.

Договором, відповідно до ст. 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне положення викладено і в ч. 1 ст. 712 ЦК України, згідно приписів якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, на підставі укладеного між позивачем та відповідачем Контракту відповідач зобов`язаний виконувати умови Контракту щодо оплати поставленому йому товару.

Відповідачем не надано жодних заперечень щодо отримання ним від позивача товару згідно наявних в матеріалах справи міжнародних товаротранспортних накладних (CMR) та митних декларацій.

На момент звернення позивача до суду строки проведення оплати за поставлений товар по Контракту є простроченими.

Належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення відповідачем оплати на загальну суму 209 172,00 грн матеріали справи не містять, з огляду на що позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені суд враховує таке.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У свою чергу, статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 8.2 контракту за прострочку оплати узгодженої партії товару покупець виплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки але не більше 5% вартості неоплаченої в строк суми.

Позивачем заявлено пеню за прострочку виконання зобов`язання в сумі 10 458,62 грн з 18.04.2023 по 06.06.2023.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок пені у розмірі грн, що нарахована на заборгованість за контрактом в межах визначеного позивачем періоду прострочення, суд дійшов висновку, що сума пені нарахована вірно, а відтак позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 10 458,62 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості та пені. Відтак позов відлягає задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем визначено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається:

з суми судового збору в розмірі 3 296,46 грн.

витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

інших судових витрат в розмірі 11 376,00 грн

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку із задоволенням судом позовних вимог сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3 296,46 грн підлягає стягненню із відповідача.

Розглянувши вимогу про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, судом враховане таке.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України.

Відповідно до положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до вимог частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру АВ № 1079324 від 09.06.2023 адвокат Пенькас В.М. здійснює представництво ТОВ «Агрофірма «Біркофф».

Позивачем з дотриманням вимог, передбачених частиною 8 статті 129 ГПК України, подано докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу разом із позовною заявою.

До позовної заяви позивачем долучено копію договору про надання правової (правничої) допомоги № б/н від 24.05.2023, копію платіжної інструкції № 26 від 08.06.2023 про оплату послуг за договором, акт виконаних робіт на суму 35 000,00 грн.

Відповідно до вимог статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що обставина надання адвокатом правничої допомоги на суму 25 000,00 гривень та отримання цієї допомоги позивачем у справі доведена належними та допустимими доказами.

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц, у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі N 922/445/19, від 22.11.2019 у справі N 902/347/18 та від 06.12.2019 у справі N 910/353/19.

Судом встановлено, що відповідних заяв/клопотань про зменшення витрат на професійну правничу допомогу відповідачами до суду подано не було.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем доведено, документально обґрунтовано, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 25 000,00 гривень пов`язані з розглядом справи. Обсяг наданих послуг під час розгляду цього спору підтверджується матеріалами справи. Розмір таких витрат відповідає критерію реальності, співмірності та розумної необхідності таких витрат.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 гривень.

Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на переклад та нотаріальне посвідчення документів, господарський суд виходячи з того, що розмір заявлених витрат є доведеним, у зв`язку з тим, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим, прийшов до висновку, що заявлена сума витрат у розмірі 11 376,00 грн є такою, що підлягає компенсації стороні позивача.

Окрім того, суд зазначає, що клопотань від відповідача в порядку ч.5 ст. 126, ч.6 ст. 127 ГПК України про зменшення розміру заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу або витрат на оплату послуг перекладача до суду не надходило.

З огляду на встановлене суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 236-238, 240, 241, 327, 365, 366 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ACHITEI DORIN INTREPRINDERE INDIVIDUALANULLNULL SAT TRUSESTI, COM.TRUSESTI JUB.BOTOSANI COD POSTAL (717400, Nr.Reg.com.FO7/821/2009, COD fiscal:R026254835,Telefon: 0740180380; 0763675071; Capital social: 200.00; Punot de lucru: TRUSESTI; Banca: Banca Comerciala Romana, Cont: R018RNCB0047116279380001, Banca: Alpha Banc Romania SA, Cont: RO25BUCU2271304241280RON, Banca:Alpha Banc Romania SA, Cont: RO18BUCU2271304241281EUR) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Біркофф" (вул. Барське шосе,19, кв.15, с. Якушинці, Вінницький р-н., Вінницька обл., 23222, ІПН 35794402033) суму основного боргу в розмірі 209 172,00 грн, пені в сумі 10 458,62 грн, витрати на правову допомогу в сумі 25 000,00 грн, 11 376,00 грн судові витрати пов`язані з розглядом справи, 3 294,46 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати на електронну адресу позивача: viktoriia2017@ukr.net. та до Електронного кабінету ЄСІТС.

Повне рішення складено 06 серпня 2024 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( АДРЕСА_1 )

3 - відповідачу (717400, Nr.Reg.com.FO7/821/2009, COD fiscal:R026254835,Telefon: 0740180380; 0763675071; Capital social: 200.00; Punot de lucru: TRUSESTI; Banca: Banca Comerciala Romana, Cont: R018RNCB0047116279380001, Banca: Alpha Banc Romania SA, Cont: RO25BUCU2271304241280RON, Banca:Alpha Banc Romania SA, Cont: RO18BUCU2271304241281EUR)