Ухвала

від 05.08.2024 по справі 910/9316/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05.08.2024Справа № 910/9316/24Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Паскаль»

про стягнення 470 059,20 грн,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Паскаль» про стягнення 470 059,20 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Частинами 1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вказана заява подана через підсистему ЄСІТС «Електронний Суд» представником позивача - Тутовим Павлом Анатолійовичем, на підтвердження повноважень якого із представництва інтересів Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль долучено довіреність у порядку передоручення від 08.12.2023.

Як вбачається зі змісту вказаної довіреності, остання складена у довільній формі від імені ОСОБА_1 на підставі витягу з наказу від 06.10.2023 щодо Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, який в порядку передоручення уповноважує Тутова Павла Анатолійовича представляти інтереси Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

Проте, суд зазначає, що за приписом підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить розглядати справу у порядку загального позовного провадження, а відтак, представництво інтересів позивача у цій справі може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва. Для визнання особи такою, що діє у порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Однак, надана в якості доказу на підтвердження повноважень Тутова П.А. довіреність у порядку передоручення від 08.12.2023 не підтверджує наявності у останнього повноважень діяти від імені позивача в порядку самопредставництва в розумінні ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України. Більше того, у вказаній довіреності не вказано на статус Тутова П.А. як адвоката, а також не надано доказів наявності у вказаної особи статусу адвоката.

До матеріалів позовної заяви не долучено також доказів того, що Тутов П.А. може вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.

Водночас, долучені до позову довіреність від 16.01.2024 № 14/163 та витяг з наказу від 03.06.2022 № 61 стосуються іншої особи, яка наділена повноваженнями із самопредставництва позивача.

Отже, суд доходить висновку, що в матеріалах позову відсутній належний документ, який підтверджує право Тутова П.А. підписувати позовні заяви від імені позивача.

Частина перша статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлює загальне правило, згідно з яким у випадку, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви суд першої інстанції постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Поряд з цим, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

У постанові Верховного Суду від 13.07.2020 у справі № 905/2203/19 зазначено, що процесуальний закон допускає дві форми поведінки суду у разі встановлення порушень/недоліків щодо особи/повноважень особи, яка підписала позовну заяву/заяву/скаргу тощо, а саме: залишення без руху позовної заяви/заяви/скарги із наданням заявнику строку для усунення відповідних недоліків або повернення цієї заяви.

З огляду на наведені положення процесуального закону, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно, зокрема, до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі надання до позовної заяви/заяви/скарги доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, однак за наявності у суду сумніву у їх достовірності, достатності та належності, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків.

Отже, у зв`язку із встановленими вище обставинами, суд вважає за необхідне надати позивачу можливість для усунення вище виявлених недоліків.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на момент винесення даної ухвали місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Паскаль» є: вул. Колекторна, буд. 3А, м. Київ, 02121.

Втім, позивачем у позовній заяві адресою відповідача вказано: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Київський шлях, 117-к, що не відповідає вищевказаним даним.

Отже, наведене свідчить про неналежне виконання позивачем вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Так, судом встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача, зокрема, пеню в розмірі 188 827,20 грн на підставі п. 6.2. договору поставки від 01.05.2024 № 282, відповідно до якого за порушення постачальником строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Втім, позивачем у позові не визначено конкретний період нарахування пені, натомість вказано лише кількість днів прострочення.

Суд зазначає, що якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок (такий висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15).

Отже, позивачу слід подати більш детальний розрахунок пені із зазначенням конкретного періоду прострочення.

Також слід зазначити, що ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки ціна позову складає 470 059,20 грн, то судовий збір за звернення із даним позовом до суду мав бути сплачений у розмірі 7050,88 грн.

Водночас, за положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, із урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, судовий збір за звернення із даним позовом мав бути сплачений у розмірі 5640,71 грн.

Втім, позивачем до позовної заяви в якості доказу сплати судового збору долучено платіжну інструкцію від 23.07.2024 № 1309 на суму 3760,47 грн, тобто, у розмірі меншому, аніж необхідно.

Відтак, позивачу слід доплатити судового збору у розмірі 1880,24 грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 6, 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви із зазначенням правильної адреси місцезнаходження відповідача; належних доказів на підтвердження повноважень Тутова Павла Анатолійовича на подання та підписання позовної заяви від імені та в інтересах Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль; обґрунтованого детального розрахунку пені із зазначенням конкретних періодів здійснення відповідних нарахувань; докази доплати судового збору у розмірі 1880,24 грн за реквізитами Господарського суду міста Києва, які розміщені на офіційному веб-сайті Судової влади.

3. Звернути увагу позивача, що заява про усунення недоліків з доданими до неї матеріалами має бути направлена на адресу відповідача.

4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України, за яким позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Ю. Трофименко