Ухвала

від 06.08.2024 по справі 926/1672/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о з а л и ш е н н я п о з о в у б е з р о з г л я д у

06 серпня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/1672/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра-Транс-Логістик", м. Львів

до 1) Неполоковецької селищної ради Чернівецького району, смт. Неполоківці Чернівецької області

2) Головного управління державної казначейської служби України у Чернівецькій області, м. Чернівці

про стягнення коштів у сумі 55928,00 грн

Представники сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача 1 - не з`явився

від відповідача 2 - Василик І.С.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іскра-Транс-Логістик" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Неполоковецької селищної ради Чернівецького району та Головного управління державної казначейської служби України у Чернівецькій області про стягнення коштів у сумі 55928,00 грн.

Ухвалою від 24.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 18.07.2024. Сторонам надано строк на подання відзиву на позов і відповіді на відзив.

Ухвалою від 18.07.2024 відкладено розгляд справи на 06.08.2024.

У судове засідання 06.08.2024 позивач та відповідач 1 не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Відзив на позов та відповідь на відзив у матеріалах справи відсутні. Позивач про причини неявки не повідомив.

За приписами частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), які встановлюють повноваження суду у разі неявки позивача в підготовче засідання чи судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки (крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики, і однакове правозастосування забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність усіх перед ним і юридичну визначеність у державі, яка керується верховенством права, а також впливає на громадське розуміння справедливості та правосуддя і на рівень довіри до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 травня 2020 року у справі № 761/21898/16-ц (пункт 10.5), від 30 червня 2020 року у справі № 333/6816/17 (пункт 10.3)). І саме на Верховний Суд покладено обов`язок забезпечувати сталість та єдність судової практики.

Верховний Суд у своїх постановах послідовно дотримується позиції, що позивач зобов`язаний або (1) з`являтись до суду (направляти представника), або (2) не з`являтись до суду, однак обов`язково повідомити про причини неявки чи подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №905/458/21 (постанова від 18.11.2022 р.) зазначає про те, що оцінка судом можливості вирішення спору у даній справі без надходження від позивача заяви про розгляд справи за його відсутності є необґрунтованою, враховуючи імперативний характер процесуальних норм, а саме: частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, які встановлюють повноваження суду у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки. Верховним Судом було проаналізовано характеристику ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України за методом правового регулювання цих норм. Проаналізувавши положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, Верховний Суд зазначив, що в цих нормах законодавець не застосував слів "може", "має право", "за власної ініціативи" тощо у своєму значенні цих слів. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, крім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у ч. 4 ст. 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. При цьому така ознака як "повторність" неявки у підготовче чи судове засідання в чинній редакції цих норм ГПК також відсутня.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19).

Разом з тим частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду (аналогічний правовий висновок міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, де об`єднана палата відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №904/11194/15, в частині можливості залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов`язковою).

Положення частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (такий правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2019 р. у справі №916/3616/15).

Верховний Суд у постанові від 05.12.2023 р. у справі №922/1873/22, скасовуючи постанову апеляційного суду та залишаючи в силі ухвалу Господарського суду Харківської області про залишення позову без змін, акцентував увагу на тому, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що залишення позову без розгляду можливе за умови, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його обов`язковою, при цьому, в ухвалі, якою суд викликав позивача в судове засідання, роз`яснено про наслідки неявки, і про обов`язок повідомити суд про причини неявки (п. 35 постанови).

Аналогічні висновки викладені і у постанові ВС КГС від 13.06.2023 р. у справі №910/12685/22, де суд повторно підкреслив, що учасник справи, незалежно від того, визнана його явка в засідання обов`язковою чи ні, " не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано".

При цьому Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 (провадження №14-435цс18) вказала, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Таким же чином підлягають врахуванню при вирішенні спору й інші постанови Верховного Суду.

Як зазначено судом вище, ухвала по даній справі була доставлена до електронного кабінету позивача та в силу приписів чинного законодавства України вважається врученою (довідка про доставку електронного листа наявна у матеріалах справи); явка сторін даною ухвалою не визнана обов`язковою, що, з урахуванням вищенаведеного, не звільняє позивача від обов`язку або направити в засідання свого представника, або повідомити суд про причини неявки, або направити заяву про розгляд справи без участі представника. Жодних заяв чи клопотань з цього приводу станом на час проведення засідання позивачем зроблено не було.

Відтак, з урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду. Залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19). Відповідно до частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 202, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра-Транс-Логістик" без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в порядку та строки встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя В.В.Дутка