Ухвала

від 05.08.2024 по справі 910/15275/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/15275/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ємця А. А. (головуючого), Бенедисюка І. М., Малашенкової Т.М.

перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Харківобленерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024

у справі № 910/15275/21

за позовом Смарт Холдинг (Сайпрус) Лтд

до Антимонопольного комітету України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство "Харківобленерго"

про визнання недійсним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго" 17.07.2024 (через систему «Електроний суд») звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 910/15275/21 (повний текст постанови складено 28.06.2024) і ухвали нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідно до частини четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, Акціонерне товариство "Харківобленерго" із посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, обґрунтовує підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали касаційної скарги відповідають вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми і змісту та на стадії прийняття не є очевидно неприйнятними і є достатніми для відкриття касаційного провадження.

Статтею 295 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження; до відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження, ураховуючи дату складання повного тексту оскаржуваної постанови з цієї справи.

Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 910/15275/21 за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 та призначено її розгляд на 17.09.2024 о 14:40.

Враховуючи вищевикладене, касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 910/15275/21, колегією суддів вирішено розглядати спільно з касаційною скаргою Антимонопольного комітету України 17.09.2024 о 14:40.

Крім того, Акціонерне товариство "Харківобленерго" 30.07.2024 направило через підсистему "Електронний Суд" клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі 910/15275/21 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Вказане клопотання мотивоване тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі 910/15275/21 було встановлено юридичні факти, які на думку Компанії Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД є істотними для справи №922/2012/21 обставинами - наявність у Компанії Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД дозволу на концентрацію та відсутність підстав для недійсності правочину відповідно до ст. 227 ЦК України, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, на підставі чого, Компанія Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про перегляд постанови Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №922/2012/21 за нововиявленими обставинами, а відтак, на думку скаржника існує реальна загроза перегляду постанови Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №922/2012/21 за нововиявленими обставинами, які встановлені судовими рішеннями, які хоч і набрали законної сили, проте не були переглянуті в касаційному порядку.

Також скаржник зазначає, що Верховним Судом неодноразово переглядалась права №910/15275/21, а тому існує обґрунтоване припущення, що вказані судові рішення будуть скасовані, а справа направлена на новий розгляд, а у разі задоволення касаційної скарги, скасування рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі 910/15275/21 після перегляду рішення у справі №922/2012/21 за нововиявленими обставинами, вже АТ «Харківобленерго» змушене буде звертатися із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення уже переглянутого за нововиявленими обставинами, оскільки нововиявлені обставини, які стали підставою для першого перегляду, перестали існувати. Тобто, не зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва 04.04.2024 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі 910/15275/21 до їх перегляду призведе до порушення принципу правової визначеності, а для відновлення порушених прав АТ «Харківобленерго» необхідно буде докласти непропорційно значних зусиль, яких можна було б уникнути зупинивши дію судових рішень.

Згідно з абзацу 2 частини 4 статті 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії.

Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії унормовано положенням частини першої статті 332 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19).

Сумніви скаржника щодо дотримання судами попередніх інстанцій норм права під час постановлення оскаржених судових рішень покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цих рішень судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання оскарженого рішення або зупинення його дії та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.

Сама по собі незгода учасника судового процесу із судовим рішенням не є достатньою підставою для зупинення його виконання або для зупинення його дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення. За таких міркувань Суд відхиляє доводи заявника в цій частині.

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.

Так, навіть саме по собі проведення виконавчих дій не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Суд має право зупинити виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Саме по собі твердження скаржника, що станом на зараз вже почалися дії з примусового виконання незаконних, на думку відповідача, рішення, додаткове рішення, постанова та додаткової постанови не свідчать про автоматичну необхідність їх зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання судового рішення.

Слід зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§ 43).

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції").

Враховуючи викладене, зупинення виконання судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих підстав для висновку про необхідність зупинення дії спірних судових актів у цій справі до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Верховний Суд звертає увагу, що з 04 листопада 2023 року набрав чинності Закон України від 19.10.2023 № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи». Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Керуючись статтями 234, 287, 290, 294 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі №910/15275/21.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 17 вересня 2024 року о 14:40 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 302.

3. Розглядати спільно касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 з касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у цій справі.

4. Відмовити Акціонерному товариству "Харківобленерго" у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі 910/15275/21 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

5. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 26.08.2024 до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

6. Представники учасників судового процесу повинні при собі мати оригінал та належним чином посвідчені копії документів, які підтверджують їх повноваження на представництво/самопредставництво з урахуванням приписів частини 4 статті 1312, підпункту 11 пункту 161 розділу XV Перехідних положень Конституції України та статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

7. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

8. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

9. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя А. Ємець

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова