Рішення

від 25.07.2024 по справі 641/1962/24

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2-а/641/12/2024 Справа № 641/1962/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року Комінтернівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Маньковської О.О.,

за участю секретаря Литвиненко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управлінняНаціональної поліції вДніпропетровській області, третя особа- Новомосковський районний відділ поліції ГУНП в Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія БАД № 894033 від 22.03.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22 березня 2024 року поліцейським Новомосковського ВРПП було складено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія БАД № 894033 від 22 березня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.3 ст. 121 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. У постанові зазначено, що позивач, керуючи транспортним засобом Шкода, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «RL-TRANS», на а/д НОМЕР_2 порушив п.п.31.3.(6) ПДР, оскільки транспортний засіб не пройшов обов?язковий технічний контроль, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 121

КУпАП. До Позивача застосовано адміністративне стягнення (штраф) у розмірі 340 (триста сорок) грн.00.коп. Позивач вважає, що постанова серія БАД № 894033 вона винесена з порушенням норм.

Так, Автомобіль, Skoda, модель - Octavia A7, 2016 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , тип - ХЕТЧБЕК, реєстраційний номер НОМЕР_4 , яким керував Позивач у день складання Постанови серія БАД № 894033, належить Товариству з обмеженою відповідальністю «РЛ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 44103704) на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , виданого ТСЦ 8045, від 15.01.2021 року. Зазначений транспортний засіб передано в користування Позивача на підставі Договору оренди транспортного засобу №28/23 від 4 травня 2023 року. Згідно з п.п. 1.2.п.1 Договору оренди, авто передано для використання у господарській діяльності позивача. Позивач є фізичною особою-підприємцем, проте не займається такими видами економічної діяльності, як: 49.32 Надання послуг таксі; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду).

До суду від представника Головного Управління національної поліції в Дніпропетровській області Ізотової Т.Л. надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, з наступних підстав. Так, постанову про накладення адміністративних стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 22.03.2024 року серії БАД № 894033, якою зафіксовано порушення позивача, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 121 КУпАП, законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства, оскільки у діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 121 КУпАП. Відповідь на відзив до суду не надходила.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 262 КАС України).

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 22.03.2024 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 121 КУпАП, поліцейський ВРПП Новомосковського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області старший сержант поліції ОСОБА_2 , виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 894033. Як вбачається зі змісту постанови, поліцейським зафіксовано, що 22.03.2024 о 11 год 45 хв. на а/д MIX 203 км водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ШКОДА» , р/н НОМЕР_6 , який підлягає проходженню обов`язкового технічного контролю, але автомобіль його своєчасно не пройшов, чим та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 121 КУпАП.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також, відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частинами першою, третьою, четвертою статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до частини третьої статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 31.3 б забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Статтею 29 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про дорожній рух" технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Поняття обов`язковості технічного контролю транспортних засобів розкрито положеннями статті 35 Закону України "Про дорожній рух". Зокрема, обов`язковому технічному контролю підлягають транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

У той же час, обов`язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

Відповідно до п.п 15 пункту 2 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (стаття 3 ГК України).

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (чинний на момент виникнення спірних відносин) транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Відповідно до статті 29 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (чинний на момент виникнення спірних відносин) автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Аналіз положень статті 35 Закону України "Про дорожній рух" дає підстави для висновку про те, що обов`язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Тобто, однією з визначальних обставин є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.

Господарська діяльність будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом, обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Відповідно до п.п 15 пункту 2 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.

Згідно зі статтею 29 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (чинний на момент виникнення спірних відносин) автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Для віднесення автомобіля до об`єкту обов`язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ №176 від 18 липня 1997 року (далі - Правила).

Пунктом 1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються: - транспортними засобами спеціального призначення; - транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації; - службовими легковими автомобілями; - транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.

Автомобіль, Skoda, модель - Octavia A7, 2016 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , тип - ХЕТЧБЕК, реєстраційний номер НОМЕР_4 , належить Товариству з обмеженою відповідальністю «РЛ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 44103704) на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , виданого ТСЦ 8045, від 15.01.2021 року, є легковим автомобілем та на підставі Договору оренди транспортного засобу № 28/23 від 4 травня 2023 року переданий в користування Позивача ОСОБА_1 (а.с.7-12,14).

Згідно з п.п. 1.2. вказаного договору оренди, авто передано позивачу у користування відповідно до його призначення для використання його у господарській діяльності позивача (а.с.7)

Позивач є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованим у ЄДРЮО, ФОП та громадських формувань 27 квітня 2023 року за № 2010350000000299463 (а.с.5-6).

Згідно з витягом, до видів економічної діяльності ФОП позивача належить: 69.10 Діяльність у сфері права (основний); 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 73.20 Дослідження кон?юнктури ринку та виявлення громадської думку 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування, серед яких немає видів діяльності по кодам 49-51 згідно Класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010, що пов`язані із транспортною галуззю.

Таким чином, жодних доказів того, що транспортний засіб, яким керував позивач, є вантажним, переобладнаним під вантажні перевезення, або ним здійснювались перевезення вантажів чи пасажирів з метою отримання прибутку (товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару позивачем, дорожні листи тощо) відповідачем суду не надано.

Натомість, автомобіль, яким керував позивач, є службовим автомобілем, оскільки, згідно договору оренди, транспортний засіб передано позивачу, який є фізичною особою-підприємцем, для використання у його господарській діяльності, а тому вказаний транспортний засіб не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.

Подібна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 08 липня 2020 року у справі № 731/186/17 та від 17 жовтня 2019 року у справі № 678/483/17, яка відповідно до частини 5 статті 242 КАС України має враховуватися судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 121 КУпАП у зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові серія БАД № 894033 від 22.03.2024 року, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення є протиправною та підлягає скасуванню.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно з квитанцією № 9201-5917-0876-0687 від 29.03.2024 року позивачем при зверненні до суду з вищевказаним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок (а.с.17).

Разом з тим, позивачу слід повернути надмірно сплачений ним судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок у відповідності до вимог ч.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».

Отже, судовий збір в розмірі 605,60 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, підлягає стягненню з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст.2,6-10,77,205,229,241-246,255,257,263,295,382 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області , третя особа- Новомосковський районний відділ поліції ГУНП в Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія БАД № 894033 від 22.03.2024.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп. ( квитанція № 9201-5917-0876-0687 від 29.03.2024 року)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями273,275-277,280,282, пунктами 5 та 6 частини першої статті283, статтями286-288цьогоКодексу,набирають законноїсили післязакінчення строкуапеляційного оскарження,а уразі їхапеляційного оскарження-з моментупроголошення судовогорішення судуапеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адресареєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управлінняНаціональної поліції вДніпропетровській області, адресамісцезнаходження:м.Дніпро,вул.Троїцька,20а,

Третя особа: Новомосковський районний відділ поліції ГУНП в Дніпропетровській області, адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область, місто Новомосковськ, вул. Гетьманська, 7-Б.

Суддя: О. О. Маньковська