Постанова

від 24.07.2024 по справі 394/1017/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2024 року м. Кропивницький

справа № 394/1017/23

провадження № 22-ц/4809/1075/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Мурашка С. І., Чельник О. І.,

секретар судового засідання Діманова Н. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач Приватне підприємство «ТАС АГРО ЛАН»

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «ТАС АГРО ЛАН» на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2024року в складі головуючого суддіЗапорожець О. М.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

01.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «ТАС АГРО ЛАН», в якому просив розірвати договір оренди земельної ділянки укладений 20.06.2006 між ОСОБА_2 таПриватним сільськогосподарським підприємством «Лан», зареєстрований у Новоархангельському відділі КРФЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 серпня 2006 року за №76, зобов`язати негайно, після набранням рішенням законної сили, повернути у користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 9,7632 га, кадастровий номер 3523655100:02:000:0382, яка розташована на території Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області

Позовні вимоги мотивовано тим, що 20.06.2006 між ПСП «ЛАН» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований в Новоархангельському відділі КРФДЗК 08 серпня 2006 року за номером 76, договір укладено на 25 років.

В подальшому земельній ділянці, яка є предметом договору оренди землі від 20.06.2006 було присвоєно кадастровий номер 3523655100:02:000:0382.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом земельна ділянка з кадастровим номером 3523655100:02:000:0382 перейшла у власність позивача в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 23.08.2023.

Листом від 26.09.2023 позивач в порядку ч. 3 ст. 1481Земельного кодексу України повідомив приватне сільськогосподарське підприємство «Лан» про те, що він є власником земельної ділянки та про те, що він виявив бажання розірвати договір на підставі п. 40, яким передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Листом № 595 від 08.11.2023 відповідач повідомив позивача про те, що 14.09.2023 року ПСП «ЛАН» змінило найменування на ПП «ТАС АГРО ЛАН» та наявність укладеного договору оренду землі від 20.06.2006 з попереднім власником ОСОБА_2 , договір діє до 08.08.2031. Було запропоновано підписати додаткову угоду про зміну власника земельної ділянки.

Оскільки відповідач ухиляється від розірвання договору за згодою сторін, єдиний можливий спосіб захисту в даному випадку є розгляд спірного питання в судовому порядку.

Сторони не досягли окремої конкретної домовленості щодо настання одного з двох можливих правових наслідків (зміну або розірвання договору), позивач вважає, що наявний спір про право, що є підставою звернутися до суду за вирішенням такого спору.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2024року позов задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 20.06.2006 між ОСОБА_2 таПриватним сільськогосподарським підприємством «Лан», що був зареєстрований у Новоархангельському відділі КРФЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 серпня 2006 року за №76.

Зобов`язано приватне підприємство «ТАС АГРО ЛАН» негайно, після набранням рішенням законної сили, повернути у користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 9,7632 га, кадастровий номер 3523655100:02:000:0382, яка розташована на території Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сторони договору оренди, скориставшись принципом свободи договору, за взаємною згодою передбачили у п. 40 договору оренди землі від 20 червня 2006 року умову про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору. Оскільки припинення договору шляхом його розірвання передбачено в самому договорі, зазначене відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного сторонами договору. При укладенні договору оренди з відповідачем досягнуто згоди з усіх істотних умов, в тому числі, й підстав розірвання при зміні власника земельної ділянки. Відмова у розірванні спірного правочину суперечитиме його умовам, з якими погодився орендар.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ПП «ТАСАГРО ЛАН»подало апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зазначило, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Відповідно до п.8 Договору оренди, строк дії договору 25 років, тобто у момент укладення договору оренди, сторони обумовили строк його дії, який закінчується 08.08.2031.

04 жовтня 2023 року на адресу відповідача надійшов лист від позивача (копія міститься у матеріалах справи), за умовами якого, останній повідомив відповідача про те, що він отримав у спадщину та став власником спірної земельної ділянки, яка перебуває у користуванні відповідача на підставі договору оренди. Посилаючись на п. 40 договору оренди, просив розірвати договір в односторонньому порядку, додавши проект додаткової угоди.

Листом № 595 від 08 листопада 2023 року відповідач повідомив позивача про те, що останній є законним користувачем спірної земельної ділянки, строком до 08.08.2031 та, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, не спричиняє автоматичного припинення спірних договірних правовідносин, а лише створює правову ситуацію, у якій виникає право вимагати судового захисту шляхом розірвання договору у сторони договору, для якої настали відповідні підстави через зміну фактичних обставин, додавши до листа проект додаткової годи про заміну сторони (копія міститься у матеріалах справи).

Пунктом 38 Договору оренди визначено виключний перелік обставин, за яких Договір оренди припиняє свою дію: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та випадкового знищення, пошкодження земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, з інших підстав, визначених Законом.

Крім цього п. 39 Договору оренди визначено, що розірвання договору в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання Договору в односторонньому порядку є причини, передбачені ЗУ «Про оренду землі».

Судом не взято до уваги, що перехід права власності па орендовану земельну ділянку для орендодавця цієї земельної ділянки не є безумовним правоприпиняючим юридичним фактом, а вказує на відповідну зміну обставин у договірних правовідносинах у зв`язку з таким переходом, порівняно з тими обставинами, за яких укладався договір оренди. Також зміна власника орендованої земельної ділянки сама по собі не свідчить про те, що цим порушується, не визнається чи оспорюється суб`єктивне цивільне право та/або законний інтерес орендодавця як сторони договору оренди.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому ставить питання про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялтсь відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборіі застосуваннінорми правадо спірнихправовідносин судвраховує висновкищодо застосуваннявідповідних нормправа,викладені впостановах ВерховногоСуду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи єінші фактичнідані,які маютьзначення длявирішення справи,та доказина їхпідтвердження; якіправовідносини сторінвипливають ізвстановлених обставин; якаправова нормапідлягає застосуваннюдо цихправовідносин; числід позовзадовольнити абов позовівідмовити; якрозподілити міжсторонами судовівитрати; чиє підставидопустити негайневиконання судовогорішення; чиє підставидля скасуваннязаходів забезпеченняпозову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

20 червня 2006 року між ОСОБА_2 та ПСП «Лан», яке змінило найменування на ПП«ТАСАГРО ЛАН», було укладено договір оренди земельної ділянки площею 9,76 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований 08 серпня 2006 року у Новоархангельському відділі КРФЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 76, строком на 25 років (а.с.10-15).

23 серпня 2023 року державним нотаріусом Новоархангельської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину серії НСМ № 924043, зареєстроване в реєстрі за № 472 відповідно до якого спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із земельної ділянки кадастровий номер 3523655100:02:000:0382, площею 9,7632 га в межах згідно з планом, розташованої на території Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцеві на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 037016, виданого Новоархангельською селищною радою Новоархангельського району Кіровоградської області 26 грудня 2001 року, на підставі рішення сесії Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області від 04 жовтня 2001 року № 240. Спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1940 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16).

Ці обставини підтверджуються витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 343948506 від 23.08.2023 року(а.с.17).

26.09.2023 позивач звертався до відповідача із повідомленням про зміну власника земельної ділянки та бажанням розірвати договір(а.с.18-19).

Листом від 01.11.2023 року відповідач відмовив позивачу у розірванні договору оренди земельної ділянки(а.с.21)/.

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).

Доказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК).

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції установлено, що 20 червня 2006 року між ОСОБА_2 та ПСП «Лан» був укладений договір оренди земельної ділянки площею 9,76 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на25років, зареєстрований 08 серпня 2006 року у Новоархангельському відділі КРФЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 76.

Згідно частини першої пункту 40 договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другой особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його син ОСОБА_1 прийняв спадщину на спірну земельну ділянку, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом та витягом з державного реєстру речових прав.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» (далі Закон).

Відповідно до статті 13 Закону договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно статті 31 Закону підставами припинення договору оренди землі є: закінчення строку, на який його було укладено; викуп земельної ділянки для суспільних потреб та примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерть фізичної особи орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмова осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідація юридичної особи орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Правонаступництво у разі зміни власника речі, переданої у найм, передбачено Загальними положеннями про найм (оренду) ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Згідно частини четвертої статті 32 Закону перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Частиною першою пункту 40 договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Позивач 23.08.2023 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого він успадкував земельну ділянку, передану ОСОБА_2 в оренду відповідачу.

Право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано 23.08.2023.

26.09.23 позивач повідомив про розірвання договору оренди.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 відповідач повідомив, що змінив найменування з ПСП «Лан»на ПП«ТАС АГРО ЛАН», та відмовив йому у достроковому розірванні договору оренди, запропонував укласти додаткову угоду.

Відповідно до статті 526 ЦК України, сторони мають виконувати зобов`язання належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідно частини першої пункту 40 договору оренду землі, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 до ПП«ТАС АГРО ЛАН» про розірвання договору оренди землі ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, грунтуються на власному помилковому тлумаченні норм матеріального права та безпідставному відхиленні умов договору, який був узгоджений сторонами, зокрема щодо можливості його дострокового розірвання у разі настання обставин, передбачених п. 40 договору, є чинним і його дійсність не оспорюється.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Виходячи з викладеного, судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, не порушено норми процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України.

Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає.

Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ТАС АГРО ЛАН» залишити без задоволення.

Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2024року залишити без змін.

Постанова апеляційного судунабирає законноїсили здня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді С. І. Мурашко

О. І. Чельник