Рішення

від 24.07.2024 по справі 541/930/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/930/24

Номер провадження 2/541/529/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 липня 2024 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючогосудді Дністрян О.М.,

при секретарі Докуніній А.С.,

за участю позивачки та її представника адвоката Ковердяєвої Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про встановлення факту перебування на утриманні, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про встановлення факту перебування на утриманні. Свою позовну заяву мотивувала тим, що вона є рідною мамою ОСОБА_3 , відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. ОСОБА_4 з моменту народження і до моменту смерті проживав разом з нею та рідною сестрою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Через те, що вона є особою з інвалідністю III групи і через стан здоров`я не може ніде працювати, її син ОСОБА_5 повністю матеріально утримував свою рідну сестру ОСОБА_3 . З початком військової агресії проти України, ОСОБА_5 , згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 за призовом був зарахований до списків особового складу військової частини. У березні 2023 року родині прийшло сповіщення про смерть ОСОБА_5 який загинув під час безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Листом від 31.01.2024 р. № 248/Т 01-15/2 Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради повідомило, що питання про надання статусу «Члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України» її дочці ОСОБА_3 може бути розглянуто лише за умови призначення їй пенсії по втраті годувальника за загиблого брата. ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 31.01.2024 р. № 9/1/1368 повідомив, що підстав для надання дочці посвідчення «Члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби» не вбачається. Просила встановити факт перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 під час безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Ухвалою суду від 25.03.2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 24.04.2024 року підготовче провадження у справі булозакрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 та її представник позовну заяву підтримали та просили її задовольнити. Позивачка зазначила, що загиблий брат її завжди підтримував, надавав допомогу, коли вона хворіла, возив на море, передавав гроші, у них були дуже добрі відносини.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що виконуючи свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни героїчно загинув 01.02.2023 року син позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , 1996р.н., внаслідок вибухової травми під час військових дій. 20.11.2023 року позивачка звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, за загиблого сина ОСОБА_5 . Окрім сина, позивачка має доньку ОСОБА_3 2006р.н., яка перебуває на утриманні матері ОСОБА_2 , так як батько записаний відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України зі слів матері. Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Також, позивачка звернулась в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_6 до ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо видачі посвідчення «Члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби» за загиблого брата старшого солдата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Їй було надано відповідь 30.01.2024 року вих.№9/1/368, що видача посвідчень (довідок) на право користування пільгами (далі-посвідчення) довідки) передбачено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.1993року №379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби. Так, відповідно до пункту 4 Постанови-379 посвідчення видаються батькам, дружині (чоловіку) у разі коли вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, дітям які не досягли повноліття, або повнолітнім дітям-особам з інвалідністю з дитинства військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби. Також, пунктом 6 Постанови-379 надано вичерпний перелік документів, які подаються разом із заявою, а саме документи, що підтверджують сімейні (родинні) відносини із військовослужбовцем, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження або шлюб). Посвідчення видається протягом 30 календарних днів з дня надходження відповідної заяви з усіма необхідними документами: батьку, матері, дружині, чоловіку, повнолітнім дітям-особам з інвалідністю з дитинства, група інвалідності яким встановлена без зазначення строку повторного огляду. Тобто підстав для надання ОСОБА_3 2006р.н., посвідчення «Члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби» не має. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради подав пояснення на позовну заяву, в яких просили розглянути справу на розсуд суду без участі їх представника.

Представник третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подав заяву про розгляд справи за відсутності їх представник, на розсуд суду.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що позивачка є її сусідкою, проживають на одній вулиці. Дітей позивачки знає з дитинства. Також знає, що десь у 6 років ОСОБА_8 перехворіла на ангіну і з тих пір у неї проблеми зі здоров`ям. ОСОБА_9 їй постійно допомагав. У матері ОСОБА_6 третя група інвалідності, було два інсульти, постійної роботи не було. ОСОБА_9 утримував ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні повідомила, що позивачка її невістка, матір-одиначка. ОСОБА_9 був для ОСОБА_6 і батьком, і братом, і другом, завжди допомагав їй фінансово. ОСОБА_9 допомагав і матері, і сестрі. У ОСОБА_12 був інсульт в січні і в лютому.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що з позивачкою в них дружні відносини. З ОСОБА_9 в неї були стосунки з 2020 року, з того час спілкувалась з його родичами: з матір`ю ОСОБА_12 , і сестрою ОСОБА_14 , а взагалі знайомі десь десять років. Знає, що і ОСОБА_12 , і ОСОБА_8 хворіли, ОСОБА_9 їм допомагав. ОСОБА_9 розповідав, що ОСОБА_8 хворіє з 7 років, потребує постійного лікування. ОСОБА_9 їм надав допомогу кожного місяця.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є рідним сином позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та рідним братом позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 16.07.1996р., копією свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 від 23.07.2002р., копією свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_4 від 05.03.2013р., копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 від 21.05.2013р., витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 СК України №00015943064 (а.с.10, 11,16,17,19,20).

Також встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_11 в с. Парасковіївка Бахмутського району Донецької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_6 від 07.02.2023р. (а.с.21).

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №4357 від 13.04.2023р., ОСОБА_5 в період з 13.08.2022р. по 16.09.2022р, з 17.09.2022 по 30.10.2022, з 05.11.2022 по 12.12.2022, з 31.01.2023 по 02.02.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України в с. Гусарівка Харківської області, село Кліщіївка Донецької області (а.с.23).

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_7 Міністерства оборони України №5107 від 13.04.2023р., для членів сімей осіб, які приймали безпосередньо участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, видана ОСОБА_2 про те, що її син ОСОБА_5 захищав незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та загинув ІНФОРМАЦІЯ_11 під час безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с.24).

Відповідно до листа Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради від 31.01.2024 р. № 248/Т 01-15/2 на ім`я ОСОБА_15 , питання про надання статусу «Члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України» її дочці ОСОБА_3 може бути розглянуто лише за умови призначення їй пенсії по втраті годувальника за загиблого брата (а.с.30).

Як вбачається з відповіді ІНФОРМАЦІЯ_7 від 31.01.2024 р. № 9/1/1368 на ім`я ОСОБА_2 , підстав для надання її дочці посвідчення «Члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби» не вбачається (а.с.31).

Звертаючись з даною позовною заявою до суду, позивачі посилаються на те, що ОСОБА_4 з моменту народження і до моменту смерті проживав разом з матір`ю, ОСОБА_2 , та рідною сестрою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Матір є особою з інвалідністю III групи і через стан здоров`я не може ніде працювати, тому син, ОСОБА_5 повністю матеріально утримував свою рідну сестру ОСОБА_3 .

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.315ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, у тому числі, перебування фізичної особи на утриманні.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Даний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі №210/343/19, постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №520/6518/17, постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №210/2422/16-ц.

При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Видана відповідним органом довідка про те, що за його даними особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення у судовому порядку факту перебування на утриманні. Така довідка оцінюється судом за правилами ст. 62 ЦПК України.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Відповідно до ст. 16-1 цього Закону право на призначення та отримання грошової допомоги мають: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Згідно зі ст.31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», члени сім`ї, які вважаються утриманцями, це члени сім`ї померлого, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надані позивачами та досліджені судом докази в їх сукупності не надають підстав для висновку про те, що ОСОБА_3 перебувала на повному та постійному утриманні загиблого брата ОСОБА_5 .

Так, позивачами надані роздруківка руху коштів по картці ОСОБА_3 лише за період з 02.07.2022 по 01.02.2023р., відповідно до якої остання отримувала перекази від ОСОБА_5 . Також надано довідку Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради від 10.06.2024р. про те, що ОСОБА_2 не стоїть на обліку в Управлінні і не отримує допомогу та компенсаційні виплати, а також відомості про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб щодо ОСОБА_2 , відповідно до яких відомості за період 23.01.2012 відсутні, та копію витягу №85 від 19.07.2024 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого стосовно ОСОБА_2 .

Надана довідка з місця проживання позивачки та загиблого не є достатнім доказом на підтвердження заявленого факту.

Будь-яких інших доказів на підтвердження заявленого факту позивачем не подано.

Отже, з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів відсутні підстави для висновку, що матеріальна допомога загиблого ОСОБА_5 була постійним і основним джерелом засобів до існування ОСОБА_3 .

За таких обставин суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

За підставі викладеного та керуючись ст. ст. 54, 13, 18, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про встановлення факту перебування на утриманні відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_12 , код ЄДРПОУ 09668969, місцезнаходження: м. Миргород Полтавської обл, вул. Гоголя, буд. 150.

Суддя: О. М. Дністрян