Ухвала

від 05.08.2024 по справі 694/391/15-ц

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 694/391/15-ц Провадження №6/694/38/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

05.08.2024 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області

у складі: головуючогосуддіСмовж О.Ю.,

за участю секретаря судового засіданняБлискавки А.С.,

заявника ОСОБА_1 ,.

представника АТ КБ «ПриватБанк» Руденка Р.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», заінтересована особа - Звенигородський відділ державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

встановив :

До Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла заява ОСОБА_1 , у якій остання просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист №694/391/15-ц, виданий Звенигородським районним судом Черкаської області на підставі судового рішення від 26.05.2015 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 9 001,95 [Долар США], що за курсом 15,95 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.01.2015 року складає 143 581,13 грн., та судовий збір у розмірі 2792,80 грн; зобов`язати Звенигородський відділ державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати заходи примусового виконання, здійсненні під час виконавчого провадження ВП № 48074498 в тому числі: скасувати арешт майна боржника ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , виключити відомості про боржника з Єдиного державного реєстру боржників та зупинити стягнення виконавчого збору у розмірі, відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.09.2015 року у виконавчому провадженні № 48685065.

В обґрунтування заяви зазначено, що Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_2 (на даний час прізвище змінено на ОСОБА_4 ) 08.08.2007 року уклали кредитний договір №CSZ0G2000000017(надалі - Договір). В 2015 році ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до Звенигородського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному Договору в сумі 9 001,95 [Долар США], що за курсом 15,95 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.01.2015 складає 143 581,13 грн. Заочним рішенням Звенигородського районного суду від 25.06.2015 у справі №694/391/15-ц позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 9 001,95 [Долар США], що за курсом 15,95 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.01.2015 складає 143 581,13 грн., та стягнути судовий збір у розмірі 2792,80 грн.

На виконання рішення Звенигородського районного суду Черкаської області у справі видано виконавчий лист за №694/391/15-ц від 25.06.2015 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором в сумі 9 001,95 [Долар США], що за курсом 15,95 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.01.2015 складає 143 581,13 грн., та судового збіру у розмірі 2792,80 грн. На підставі виконавчого листа державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Звенигородського районного управління юстиції (на даний час - Звенигородський відділ державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 09.09.2015 відкрито виконавче провадження № 48685065 про примусове виконання судового рішення. Під час проведення виконавчих дій 09.10.2015 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

09.10.2015 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності у боржника будь-якого ліквідного майна (п.2. ч.1 ст.47, ст.50 ЗУ Про виконавче провадження).

Станом на 27.06.2024 згідно інформації з Єдиного реєстру виконавчого провадження, виконавчий лист за № 694/391/15-ц від 25.06.2015 повернуто стягувачу 09.10.2015. Повторне виконавче провадження не здійснювалося. Термін пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущено (09.10.2018).

В грудні 2023 року ОСОБА_5 з Акціонерним товариством комерційний Банк "ПриватБанк" питання про заборгованість згідно кредитного договору №CSZ0G2000000017 від 08.08.2007 врегульовано шляхом проведення реструктуризації, а саме: 07.12.2023 укладено додаткову угоду до кредитного договору. Відповідно до угоди сплачено визначену суму заборгованості, внаслідок чого зобов`язання між боржником та стягувачем припинено, заборгованість відсутня.

В зв`язку з цим борг перед АТ КБ «ПриватБанк» погашено повністю, про що свідчить довідка АТ КБ «ПриватБанк» №45GF3JM7MT7TDA24 від 12.12.2023.

Виходячи з такого, позивач вважає, що виконавчий лист № 694/391/15-ц від 25.06.2015 на суму боргу 9 001,95 [Долар США], що за курсом 15,95 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.01.2015 складає 143 581,13 грн., та судовий збір у розмірі 2 792.80 грн, при розгляді справи, може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 25.07.2024 прийнято заяву ОСОБА_1 у провадження судді, призначено розгляд заяви в судовому засіданні з викликом учасників справи, витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» актуальну довідку про відсутність заборгованості, та від Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області матеріали виконавчого провадження №48685065.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала із зазначених у ній підстав.

Від Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області 05.08.2024 надійшли пояснення відповідно до ухвали суду від 25.07.2024. Разом з поясненнями від начальника відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Віталія Поштаренка надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

У письмових поясненнях відділу ДВС від 31.07.2024 №26.1-44/43314 зазначається, що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження №48685065 щодо виконання виконавчого листа №694/391/15-ц, виданого 27.07.2015 Звенигородським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ІІриватбанк» заборгованості, яке перебувало на виконанні у Звенигородському відділі ДВС, 09.10.2015 завершено на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, що діяла станом па 09.10.2015) у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення. Відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 роки. Тому, розпорядженням начальника відділу ДВС та актом про вилучення виконавчих проваджень для знищення, дане виконавче провадження вилучено та знищено. Таким чином, відсутня можливість надати матеріали виконавчого провадження № 48685065.

За інформацією відділу державної виконавчої служби станом на 31.07.2024 виконавчий лист № 694/391/15-ц, виданий 27.07.2015 Звенигородським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості, на виконанні у Звенигородському відділі державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не перебуває, відкрите виконавче провадження щодо його примусового виконання відсутнє, виконавче провадження № 48685065 завершено, у зв`язку з чим у відділу відсутня можливість та законні підстави для прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження відповідно до вимог п. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та вчинення інших виконавчих дій.

Відділ ДВС вважає, що заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню від 18.07.2024 не може бути задоволена в повному обсязі.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» Руденко Р.В. в судовому насіданні пояснив, що на даний час заборгованість за кредитними зобов`язаннями з боку ОСОБА_1 відсутня, усі питання вирішено шляхом укладення додаткової угоди, реструктуризації боргу та повного його погашення заявницею.

Дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши заявницю, представника АТ КБ «ПриватБанк» Руденка Р.В., суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_2 (на даний час прізвище змінено на ОСОБА_4 ) 08.08.2007 уклали кредитний договір № CSZ0G2000000017(надалі - Договір).

В 2015 році ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до Звенигородського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 9 001,95 [Долар США], що за курсом 15,95 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.01.2015 складає 143581,13 грн.

Заочним рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 25.06.2015 у справі №694/391/15-ц, позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 9 001,95 [Долар США], що за курсом 15,95 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.01.2015 складає 143 581,13 грн, та стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк" судовий збір у розмірі 2792,80 грн.

На виконання рішення Звенигородського районного суду Черкаської області у справі видано виконавчий лист за № 694/391/15-ц від 25.06.2015 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором в сумі 9 001,95 [Долар США], що за курсом 15,95 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.01.2015 складає 143 581,13 грн, та стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 2792,80 грн.

На підставі виконавчого листа, виданого відповідно до вказаного рішення суду, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Звенигородського районного управління юстиції (на даний час Звенигородський відділ державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 09.09.2015 відкрито виконавче провадження №48685065 про примусове виконання судового рішення. Під час проведення виконавчих дій 09.10.2015 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

09.10.2015 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності у боржника будь-якого ліквідного майна (п.2. ч.1 ст.47, ст.50 ЗУ Про виконавче провадження).

Станом на 27.06.2024 згідно інформації з Єдиного реєстру виконавчих проваджень, виконавчий лист за № 694/391/15-ц від 25.06.2015 повернуто стягувачу 09.10.2015. Повторне виконавче провадження не здійснювалося. Термін пред`явлення виконавчого листа до виконання - 09.10.2018.

В грудні 2023 році ОСОБА_5 з Акціонерним товариством комерційний Банк "ПриватБанк" питання про заборгованість згідно кредитного договору №CSZ0G2000000017 від 08.08.2007 та відповідно до виконавчого листа №694/391/15-ц від 25.06.2015 врегульовано шляхом проведення реструктуризації, а саме: 07.12.2023 укладено додаткову угоду до кредитного договору. ОСОБА_1 відповідно до угоди сплачено визначену суму заборгованості, внаслідок чого зобов`язання між боржником та стягувачем припинено, заборгованість відсутня.

В зв`язку з цим борг перед АТ КБ «ПриватБанк» погашено повністю, про що свідчить довідка АТ КБ ПриватБанк №45GF3JM7MT7TDA24 від 12.12.2023.

В судому засіданні представник АТ «ПриватБанк» підтвердив відсутність у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № CSZ0G2000000017 від 08.08.2007, надав актуальну довідку від 05.09.2024 (міститься в матерілах справи) про відсутність заборгованості за кредитним договором з боку ОСОБА_1 .

Визодячи із встановлених в судовому засіданні обставин, суд зазначає, що у даному випадку виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого Звенигородським районним судом Черкаської області, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1ст. 431 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.432ЦК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч. 2 ст.432ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконаннюповністю або частково, якщо його було видано помилково абоякщо обов`язок боржника відсутнійповністю чи частковоу зв`язку зйого припиненням,добровільним виконанням боржникомчи іншою особою або з інших причин.

На підтвердження погашення боргу заявником надано копію довідки АТ КБ «ПриватБанк» №45GF3JM7MT7TDA24 від 12.12.2023 та від 05.08.2024, в яких зазначено, що ОСОБА_1 не має заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк». Такі обставини підтверджені й представником банку в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін (ч. 1).

21.12.2023 Верховний Суд в рамках справи № 824/2/22, провадження № 61- 11769ав23 (ЄДРСРУ № 115860052) досліджував питання щодо підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Верховний Суд вказав на те, що згідно з ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Разом з цим законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у ч. 2 ст. 432 ЦПК України.

При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є вичерпними, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 року у справі №824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24.06.2020 у справі №520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09.09.2021 у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09.06.2022 у справі № 2-118/2001, провадження №61- 1762ав22, які підтримані в постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 824/85/21.

Таким чином, у зв`язку із повним припиненням зобов`язання боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №CSZ0G2000000017 від 08.08.2007, виконавчий документ - виконавчий лист у справі № 694/391/15-ц, виданий 25.06.2015 Звенигородським районним судом Черкаської області, підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

За ч. 4 ст.432ЦПК України про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Стосовно інших вимог, зокрема в частині зупинення стягнення виконавчого збору відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.09.2015 у виконавчому провадженні № 48685065 суд приходить до наступного.

Відповідно дост.1 ЗУ «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповіднодо цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповіднодо цього Законупідлягають примусовому виконанню.

Завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положеннястатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Відповідно дост.18 ЗУ «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Також у даній статті зазначені права державного виконавця.

Відповідно до ч.1ст.42 ЗУ «Про виконавче провадження»визначено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленомустаттею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця від 09.10.2015 у ВП № 48685065 виконавчий документ повернуто стягувачу з підстав відсутності у боржника будь-якого ліквідного майна (п.2 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження»). Виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не стягнуто.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» №2475-VIII від 03.07.2018внесено зміни дост.27 Закону України «Про виконавче провадження», а сааме: у ст. 27: у частині другій слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" замінити словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів". Закон набрав чинності 28.08.2018. Тобто на час винесення оскаржуваної постанови від 25.10.2018 діяла вказана редакціяст.27 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1,2,4,9ст.27 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції що діяла згідно із змінами, внесенимиЗаконом № 2475-VIII від 03.07.2018) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавецьвиносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору(крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 ч.1 ст.39цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно дост.37 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Відповідно доч.3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження»у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1,3,4,6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2,4,6,9 (крім випадку,передбаченого частиною девятою статті 27 цього Закону),11,14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавецьне пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа(закінчення виконавчого провадження)виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

В п.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5зазначено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору,у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Порядок розподілу стягнутих з боржника сум визначено вст. 45 ЗУ «Про виконавче провадження». Так, відповідно до ч.ч.1,2 цієї статті розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цьогоЗакону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів. Розподіл грошових суму черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.

Відповідно до п.2 Розділу 6 зазначеної Інструкції з організації примусового виконання рішень постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цьогоЗаконуабо у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону.

У разі якщо при закінченні виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

Таким чином, чинним законодавством чітко врегульована процедура та визначені дії виконавця у разі закінчення виконавчого провадження. При цьому, такі дії державний виконавець у даному випадку має вчинити після отримання рішення суду, зокрема про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

За таких умов позивач передчасно ставить вимогу щодо зупинення стягнення виконавчого збору, у зв`язку з чим такі вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати заходи примусового виконання, здійсненні під час виконавчого провадження ВП № 48685065, в тому числі: скасувати арешт майна боржника ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ., РНОКПП: НОМЕР_1 , та виключити відомості про боржника з Єдиного державного реєстру боржників, суд зазначає, що підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є:

?закінчення виконавчого провадженняна підставістатті 39 Закону України «Про виконавче провадження»(крім випадків коливизнано боржника банкрутомі відкриття ліквідаційної процедури,закінчене виконавче провадження за судовим рішенням, винесеним у порядкупро забезпечення позовучи вжиття запобіжних заходів,не стягнення виконавчого зборуабовитрат виконавчого провадження,не стягнення основної винагороди приватним виконавцем);

?повернення виконавчого документа до суду,який його видав;

?скасування судом заходів забезпечення позовуза завершеним виконавчим провадженням;

?надходження на рахунокоргану державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавцясуми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням;

?якщопісля повернення виконавчого документаза письмовою заявою стягувача (частина 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»),встановлено,що виконавчийдокумент непідлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненнювідповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Після настання таких підставарешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається,відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення.

Слід зазначити, щопро зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадженняабоповернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника.

З наявних у справі матеріалів не вбачається, що позивач вже зверталася до державного виконавця з будь-якими питаннями, пов`язаними із зняттям арешту на майно в рамках виконавчого провадження №48685065. Окрім того, у державного виконавця ще не виникло обов`язку щодо розгляду питання про скасування арешту майна боржниці, оскільки таке питання є похідним від наявності рішення про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на зазначене, питання про скасування заходів примусового виконання та виключення відомостей про боржника з Єдиного державного реєстру боржників, які ставить позивач, також є передчасними, оскільки у суду відсутні обґрунтовані побоювання у тому, що державний виконавець не дотримається вимог чинного законодавства щодо вчинення відповідних дій у разі отримання відомостей про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Також суд зазначає, що чинним процесуальним законодавством передбачений окремий порядок оскарження дій або бездіяльності державного виконавця, тому позивач у цій частині обрав неналежний спосіб захисту, сформулювавши вимогу як: зобов`язатиЗвенигородський відділдержавної виконавчоїслужби уЗвенигородському районіЧеркаської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)скасувати заходипримусового виконання,здійсненні підчас виконавчогопровадження ВП№ 48685065в томучислі:скасувати арештмайна боржника ОСОБА_3 ,дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адреса: АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,виключити відомостіпро боржниказ Єдиногодержавного реєструборжників тазупинити стягненнявиконавчого зборуу розмірі,відповідно допостанови провідкриття виконавчогопровадження від09.09.2015року увиконавчому провадженні№ 48685065.

При цьому позивач не зверталася безпосередньо до Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із зазначеного питання, не отримувала будь-яких відповідей або інформації, що підтверджено нею самою в судовому засіданні під час розгляду справи.

Виходячи з наведеного, заявлені вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 258-260,432 ЦПК України, Звенигородський районний суд Черкаської області

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», заінтересована особа - Звенигородський відділ державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №694/391/15-ц, виданий Звенигородським районним судом Черкаської області на підставі рішення від 26.05.2015 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 9 001,95 [Долар США], що за курсом 15,95 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.01.2015 складає 143 581,13 грн, та судовий збір у розмірі 2792,80 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали виготовлено 05.08.2024

Суддя О.Ю. Смовж