Постанова

від 31.07.2024 по справі 127/11483/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року

м. Київ

справа №127/11483/18

провадження № 51-1297км24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 січня 2024 рокупостановлені стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Володимирівка Іллінецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 ),

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 КК,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Миронівка Київської області, жителя АДРЕСА_3 ),

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 КК.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2023 року ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 визнані винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 КК та призначено кожному покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі статті 75 КК їх звільнено від відбування призначених покараннь з іспитовим строком 3 роки та покладено на них обов`язки, передбачені статтею 76 КК.

Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів.

Згідно з вироком ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у невстановленому місці та в невстановлені дату та час за спільною домовленістю вирішили вчинити пограбування, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Задля реалізації вищевказаного злочинного умислу, вказані особи за допомогою мобільного телефону, який перебував у їхньому користуванні, під приводом продажу мобільного телефону марки «iPhone» за грошові кошти в сумі 5100 грн, домовились про зустріч, що мала відбутись 27 січня 2018 року близько 11 години поблизу буд. АДРЕСА_4 з раніше невідомим їм ОСОБА_9 .

Після чого, реалізовуючи спільний злочинний умисел, рухаючись по вул. Лялі Ратушної в м. Вінниці на легковому автомобілі марки «AUDI» моделі «A6», номерний знак литовської реєстрації « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_6 , помітили раніше невідомого їм ОСОБА_9 .

Після чого, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 , заздалегідь вийшли з автомобіля. В свою чергу, ОСОБА_6 , повільно продовживши рух автомобілем, проїхав повз потерпілого ОСОБА_9 та, розмовляючи з останнім по телефону, описав до якого авто необхідно йому підійти. В той час, коли потерпілий, будучи впевненим, що ОСОБА_6 шукає місце, щоб зупинити автомобіль, почав рухатись за машиною, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на вчинення відкритого викрадення чужого майна, маючи на меті матеріально збагатитись, з корисливих спонукань, керуючись жагою до легкої наживи, підбігли ззаду до ОСОБА_9 . Після чого, не говорячи, почали завдавати удари руками та ногами в голову та тулуб потерпілого, чим спричинили йому тілесні ушкодження які не являлись небезпечними для життя.

В подальшому, скориставшись тим, що потерпілий від завданих ударів був дезорієнтований, ОСОБА_7 вирвав із його рук матерчату сумку коричневого кольору, в якій знаходились курячі яйця у кількості 10 шт вартістю 27 грн, м`ясо свиняче вагою 2,5 кг вартістю 250 грн, буханка хліба вартістю 15 грн та рибини «Карась» вагою 200 гр вартістю 5 грн.

В свою чергу, ОСОБА_6 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, керуючи автомобілем марки «AUDI» моделі «A6», номерний знак литовської реєстрації « НОМЕР_2 », спостерігаючи за діями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , спрямованими на відкрите заволодіння чужим майном, зупинився поблизу місця скоєння злочину і до повернення останніх знаходився за кермом вказаного автомобіля з увімкненим двигуном, з метою швидкого залишення місця події.

Заволодівши вищезазначеним майном, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 побігли до автомобіля марки «AUDI» моделі «А6», номерний знак литовської реєстрації « НОМЕР_2 », за кермом якого перебував ОСОБА_6 .

Після того, як ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 сіли до салону вищевказаного автомобіля, ОСОБА_6 одразу ж розпочав рух автомобілем та на великій швидкості залишив місце події.

У подальшому ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим завдали матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_9 на суму 297 грн.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 січня 2024 рокувирок Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2023 року залишено без змін.

Вимоги, викладені у касаційній скарзі, і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 січня 2024 року. При цьому посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Зокрема, засуджений наполягає на тому, що не причетний до вчинення злочину, оскільки постійно знаходився в автомобілі, при собі не мав мобільного телефону, жодних протиправних дій, направлених на заподіяння тілесних ушкоджень з метою заволодіння майном потерпілого, не вчиняв, корисливої мети не мав.

Зазначає про порушення його права на захист під час затримання.

Вважає недопустимим доказом протокол огляду місця події від 27 січня 2018 року.

Указує на те, що суд першої інстанції безпосередньо не досліджував, але послався як на доказ його винуватості, на диски з файлами з виїмкою по мобільному оператору ТОВ «Лайфселл» та ПрАТ «Київстар». Крім того, дані диски не були долучені до матеріалів провадження, та стороні захисту в порядку статті 290 КПК не відкривались.

Зазначає про те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статті 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), не містить відповідей на всі доводи апеляційної скарги.

Вважає безпідставною відмову суду апеляційної інстанції у задоволенні його клопотань про повторний допит обвинувачених, потерпілого та дослідження письмових доказів.

Вказує, що з урахуванням положень пункту 5 частини 2 статті 412 КПК судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, адже провадження здійснено за відсутності потерпілого. Зазначає про те, що матеріали кримінального провадження не містять підтвердження отримання потерпілим інформації про судове засідання, а апеляційний суд не з`ясував у учасників апеляційного розгляду можливості проведення розгляду без участі потерпілого.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав свою касаційну скаргу з підстав, зазначених у ній.

Прокурор у судовому засіданні просив залишити касаційну скаргу засудженого без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.

Інших учасників було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з'явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, засудженого та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Колегія суддів уважає слушними доводи касаційної скарги засудженого про невідповідність ухвали суду апеляційної інстанції вимогам статті 419 КПК.

Зі змісту статті 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості й умотивованості судового рішення, вбачається, що: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Апеляційний суд повинен перевірити рішення суду першої інстанції з точки зору його законності й обґрунтованості (це передбачає оцінювання оскарженого судового рішення на відповідність нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам провадження та дослідженим у судовому засіданні доказам), а також ухвалити рішення, яке повною мірою відповідатиме статті 370 КПК і статтям 419 або 420 цього Кодексу.

Така перевірка має бути зроблена з додержанням усіх вимог чинного законодавства, об`єктивно, неупереджено, а її результатом має бути законне й справедливе вирішення поданих апеляційних скарг для реалізації прав кожного на справедливий суд і перевірку законності й обґрунтованості оскаржених рішень суду першої інстанції.

За приписами статті 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені мотиви, з яких цей суд виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, якими він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Тобто, у своєму рішенні апеляційний суд повинен проаналізувати доводи скаржника і, зіставивши їх із фактичними даними, наявними у справі, дати на них вичерпну відповідь, переконливо аргументувавши свою позицію. Формальний апеляційний перегляд є несумісним із закріпленими у статтях 2, 7 КПК завданнями та загальними засадами кримінального провадження.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що мета викладення мотивів рішення полягає в тому, щоб показати сторонам, що їх почули. Це зобов`язує суд обґрунтовувати свої міркування об`єктивними аргументами і дотримуватися прав сторін. Хоча суд не мусить надавати відповідь на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в цій справі, було вивчено.

Однак, апеляційний суд не дотримався зазначених вимог закону під час перегляду цього кримінального провадження.

Так, ухвала апеляційного суду, в порушення вимог статті 419 КПК, не містить короткого змісту вимог апеляційної скарги засудженого та його узагальнених доводів.

Суд апеляційної інстанції, спростовуючи довід сторони захисту про недопустимість протоколу огляду місця події, зазначив:

«Стосовно доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 в частині істотних порушень кримінального процесуального закону під час огляду місця події, які виразились у незазначенні у протоколі слідчої дії усіх присутніх учасників, суд зазначає, що огляд місця події здійснюється за правилами, визначеними ст. 237 КПК України, відповідно до якої з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.

Як убачається з протоколу огляду місця події від 27.01.2018 (т. 3, а. п. 64-65), така слідча дія проводилась слідчим ОСОБА_10 за участі понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Хоча під час огляду були фактично присутні ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та інші працівники правоохоронних органів, вони безпосередньої участі у проведенні слідчої дії не приймали, а відтак не підлягали внесенню до протоколу. Тим більше, на момент огляду місця події ОСОБА_6 не мав статусу підозрюваної особи. Під час огляду місця події вилучено виключно транспортний засіб автомобіль марки «AUDI» моделі «A6», номерний знак литовської реєстрації НОМЕР_2 .

Стосовно строків звернення до слідчого судді суд зазначає, що ухвалами слідчих суддів Вінницького міського суду від 30.01.2018 накладено арешти на тимчасово вилучене майно під час затримання 27.01.2018 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . Як убачається з матеріалів провадження затримання підозрюваних осіб відбулось 27.01.2018 (субота), а відповідне клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно надійшло до суду 29.01.2018 (понеділок), що відповідає вимогам ч. 5 ст. 171 КПК України, якою установлено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна».

Натомість, як убачається з доповнень до апеляційної скарги, обвинувачений посилався на дещо інші доводи для визнання протоколу огляду місця події недопустимим доказом, а саме: те, що у даному випадку були відсутні підстави, передбачені частиною 3 статті 233 КПК, для невідкладного проникнення до володіння особи.

Також у апеляційній скарзі та доповненнях до неї обвинувачений ОСОБА_6 вказував, що компакт-диск з інформацією, отриманою за результатами тимчасового доступу до речей та документів від ТОВ «Лайфселл» та ПрАТ «Київстар» про дзвінки нульової тривалості, номера абонентів А та Б, типу з`єднання, дати та час з`єднання, тривалість, азимут, місця розташування станцій між абонентськими номерами, якими користувались ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відсутній у матеріалах кримінального провадження і всупереч положенням статті 23 КПК не досліджувався у суді першої інстанції. Натомість, місцевий суд послався на протокол огляду цього електронного носія інформації від 11 квітня 2018 року як на доказ винуватості обвинувачених.

Як убачається з ухвали суду апеляційної інстанції цей суд взагалі не навів та не надав оцінки цим доводам апеляційної скарги, що також Суд уважає за порушення вимог статті 419 КПК.

Колегія суддів вважає, що зазначений недолік істотно вплинув на законність та обґрунтованість ухвали апеляційного суду, навіть з огляду на те, що за встановленими судом першої інстанції обставин задля реалізації злочинного умислу, обвинувачені за допомогою мобільного телефону, який перебував у їхньому користуванні, під приводом продажу мобільного телефону марки «iPhone» за грошові кошти в сумі 5100 грн, домовились про зустріч, що мала відбутись 27 січня 2018 року близько 11 години поблизу буд. АДРЕСА_4 , а 27 січня 2018 року після того, як ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 заздалегідь вийшли з автомобіля, ОСОБА_6 , повільно продовживши рух автомобілем, проїхав повз потерпілого ОСОБА_9 та, розмовляючи з останнім по телефону, описав до якого авто необхідно йому підійти.

Враховуючи те, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню через допущені апеляційним судом істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не перевіряє доводи засудженого про непричетність його до вчинення кримінального правопорушення, оскільки вони повинні бути предметом перевірки під час нового апеляційного розгляду.

З цих же підстав колегія суддів не надає відповіді на доводи засудженого про здійснення апеляційного розгляду без участі потерпілого, оскільки суд апеляційної інстанції повинен здійснити новий апеляційний розгляд з обов`язковим дотриманням вимог глави 31 КПК, зокрема й статті 405 зазначеного Кодексу.

З урахуванням вищенаведеного, касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду кримінального провадження апеляційному суду необхідно врахувати наведене та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 січня 2024 року стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3