Ухвала

від 07.10.2024 по справі 127/11483/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/11483/18

Провадження №11-кп/801/1027/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - ОСОБА_2 (суддя-доповідач),

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_5 ,

учасники кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_6 ,

обвинувачені: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисник ОСОБА_10 ,

потерпілий ОСОБА_11 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018020010000368, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 27 січня 2018 року за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_12 та обвинуваченого ОСОБА_7 з доповненнями на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2023 року по обвинуваченню:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Київ, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 186 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця міста Миронівка Київської області, зареєстрованого по АДРЕСА_2 , проживаючого по АДРЕСА_3 , має на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 186 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця села Володимирівка Іллінецького району Вінницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_4 , проживаючого по АДРЕСА_5 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 186 КК України,

в с т а н о в и в :

Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом обставини

Вироком міського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2023 року ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 186 КК України та призначено покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 76 КК України на ОСОБА_9 покладено обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

На підставі частини п`ятої статті 72 КК України у строк покарання ОСОБА_9 зараховано попереднє ув`язнення з 27 січня 2018 року до 23 березня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другої статті 186 КК України та призначено покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 76 КК України на ОСОБА_7 покладено обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

На підставі частини п`ятої статті 72 КК України у строк покарання ОСОБА_7 зараховано попереднє ув`язнення з 27 січня 2018 року до 10 квітня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 186 КК України та призначено покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 76 КК України на ОСОБА_8 покладено обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Вирішено питання про заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна та долю речових доказів.

Судом установлено, що ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у невстановленому місці та в невстановлені дату та час за спільною домовленістю вирішили вчинити пограбування, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Задля реалізації вищевказаного злочинного умислу, ці особи за допомогою мобільного телефону, який перебував у їхньому користуванні, під приводом продажу мобільного телефону марки «iPhone» за грошові кошти в сумі 5 100 грн, домовились про зустріч, що мала відбутись 27 січня 2018 року близько 11:00 години поблизу будинку АДРЕСА_6 з раніше невідомим їм ОСОБА_11 .

Реалізовуючи спільний злочинний умисел, рухаючись по вулиці Лялі Ратушної в місті Вінниці на легковому автомобілі марки «AUDI» моделі «A6», номерний знак НОМЕР_1 реєстрації НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , помітили раніше невідомого їм ОСОБА_11 .

Після цього ОСОБА_9 разом з ОСОБА_8 заздалегідь вийшли з автомобіля. У свою чергу ОСОБА_7 повільно продовживши рух автомобілем, проїхав повз потерпілого ОСОБА_11 та, розмовляючи з останнім по телефону, описав до якого авто необхідно йому підійти. В той час, коли потерпілий, будучи впевненим, що ОСОБА_7 шукає місце, щоб зупинити автомобіль, почав рухатись за машиною. ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_8 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на вчинення відкритого викрадення чужого майна, маючи на меті матеріально збагатитись, з корисливих спонукань, керуючись жагою до легкої наживи підбігли з-заду до ОСОБА_11 , після чого, не говорячи, почали наносити удари руками та ногами в область голови та тулуба потерпілого, чим спричинили йому тілесні ушкодження, згідно висновку експерта № 123 від 29 січня 2018 року, у виді синця на обличчі справа, садни на слизовій оболонці правої щоки, травматичного сколу емалі 1-го зуба справа на верхній щелепі, які не являлись небезпечними для життя.

У подальшому, скориставшись тим, що потерпілий від нанесених ударів був дезорієнтований, ОСОБА_9 вирвав з його рук матерчату сумку коричневого кольору, в якій знаходились курячі яйця у кількості 10 штук вартістю 27 гривень, м`ясо свинини вагою 2,5 кг, вартістю 250 гривень, буханець хліба вартістю 15 гривень та рибина «Карась», вагою 200 грам, вартістю 5 гривень.

У свою чергу, ОСОБА_7 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, керуючи автомобілем марки «AUDI» моделі «A6», номерний знак НОМЕР_1 реєстрації НОМЕР_2 , спостерігаючи за діями ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , спрямованими на відкрите заволодіння чужим майном, зупинився поблизу місця скоєння злочину і до повернення останніх знаходився за кермом указаного автомобіля з увімкненим двигуном, з метою швидкого залишення місця події.

Заволодівши вищезазначеним майном, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 побігли до автомобіля марки «AUDI», за кермом якого перебував ОСОБА_7 .

Після того, як ОСОБА_9 та ОСОБА_8 сіли до салону указаного автомобіля, ОСОБА_7 одразу ж розпочав рух автомобілем та на великій швидкості залишив місце події.

У подальшому ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим завдали майнової шкоди потерпілому ОСОБА_11 на суму 297 гривень.

Дії обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 суд кваліфікував за частиною другою статті 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

В апеляційній скарзі з доповненням прокурор у кримінальному провадженні прокурор Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_12 просить:

вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2023 року скасувати в частині призначення покарання обвинуваченим через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених внаслідок м`якості;

ухвалити новий вирок, яким визнати винуватим ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту затримання на виконання вироку суду;

визнати винуватим ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту затримання на виконання вироку суду;

визнати винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту затримання на виконання вироку суду;

виключити з мотивувальної частини оскаржуваного вироку посилання суду на інформацію, що міститься на компакт-диску, отриманою за результатами тимчасового доступу до речей та документів від ТОВ «Лайфселл» та ПрАТ «Київстар» про дзвінки нульової тривалості, номера абонентів А та Б, типу з`єднання, дати та час з`єднання, тривалість, азимут, місця розташування станцій між абонентськими номерами, якими користувались ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 як на доказ винуватості обвинувачених.

У решті вирок суду залишити без змін.

Не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правильність кваліфікації дій обвинувачених, прокурор посилається на те, що оскаржуваний вирок підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що:

суд при призначенні обвинуваченим покарання, не в повній мірі врахував загальні підстави призначення покарання згідно статті 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані обвинувачених та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання і призначив їм покарання, яке за своєю м`якістю є явно несправедливим, не є достатнім для їх виправлення. Зокрема, приймаючи рішення про звільнення обвинувачених від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України суд не урахував, що вчинений обвинуваченими злочин є тяжким, при цьому вони вину не визнали, неодноразово змінювали показання щодо обставин кримінального правопорушення, що свідчить про їх підвищену суспільну небезпеку;

компакт-диск з інформацією, отриманою за результатами тимчасового доступу до речей та документів від ТОВ «Лайфселл» та ПрАТ «Київстар» про дзвінки нульової тривалості, номера абонентів А та Б, типу з`єднання, дати та час з`єднання, тривалість, азимут, місця розташування станцій між абонентськими номерами, якими користувались ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відсутній у матеріалах кримінального провадження та не досліджувався у суді першої інстанції, відтак посилання суду першої інстанції на інформацію, що міститься на указаному компакт-диску, як на доказ не відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства.

Обвинувачений ОСОБА_7 в апеляційній скарзі з доповненням просить:

вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2023 року скасувати через істотні порушення кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність;

кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі пункту 3 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, в процесі судового розгляду, були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, зокрема не надано оцінки невизнання ним вини у вчиненні даного кримінального правопорушення, а докази на яких ґрунтується постановлений щодо нього вирок є сумнівними;

суд не надав оцінку протоколу затримання особи, як допустимого доказу, не перевірив дотримання процесуального закону у момент фактичного затримання його, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , зокрема ким проводилось затримання відповідно до статті 208, частин другої, третьої статті 276 КПК та не з`ясував чи могли указані порушення, у разі їх допущення, позначитися на результаті судового розгляду, у тому числі, на допустимість доказу, покладеного в основу рішення про доведеність його винуватості;

суд не дослідив, що він постійно перебував у автомобілі, при собі не мав мобільного телефону, жодних протиправних дій, направлених на заподіяння тілесних ушкоджень з метою заволодіння майном потерпілого, не вчиняв, корисливої мети не мав;

протокол огляду місця події від 27 січня 2018 року є недопустимим доказом, оскільки були відсутні підстави передбачені частиною третьою статті 233 КПК для невідкладного проникнення до володіння особи;

компакт-диск з інформацією, отриманою за результатами тимчасового доступу до речей та документів від ТОВ «Лайфселл» та ПрАТ «Київстар» про дзвінки нульової тривалості, номера абонентів А та Б, типу з`єднання, дати та час з`єднання, тривалість, азимут, місця розташування станцій між абонентськими номерами, якими користувались він, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відсутні у матеріалах кримінального провадження і всупереч статті 23 КПК не досліджувались у суді першої інстанції, натомість, місцевий суд послався на протокол огляду цього електронного носія інформації від 11 квітня 2018 року як на доказ винуватості обвинувачених.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги прокурора з підстав, викладених в ній та просив задовольнити її у повному обсязі, заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 .

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_10 , підтримали апеляційну скаргу, заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_8 заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, підтримали апеляційну скаргу ОСОБА_7 , однак просили залишити без змін вирок місцевого суд посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Потерпілий просив вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Мотиви суду

Заслухавши доповідача, виступи учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг у їх межах, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 404 КПК України, загальних засад змагальності і диспозитивності кримінального провадження, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 62 Конституції України закріплено принцип, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі статтею 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених КПК України (стаття 23 КПК України).

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Статтею 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення (стаття 373 КПК України).

Згідно з пунктом другим частини третьої статті 374 КПК України у мотивувальній частині вироку, у разі визнання особи винуватою зазначаються, зокрема докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Метою судочинства є не лише формальне вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку відповідно до вимог статті 368 КПК України, а досягнення правосуддя, у зв`язку з чим суд зобов`язаний дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі прийнятого ним рішення й забезпечують його правосудність.

Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.

Указаних вимог кримінального процесуального закону при розгляді кримінального провадження та прийнятті судового рішення судом першої інстанції не дотримано, відтак вирок не може вважатися законним, обґрунтованим і вмотивованим.

З оскаржуваного вироку суду першої інстанції слідує, що безпосередньо дослідивши під час судового провадження показання обвинувачених, потерпілого, свідків та письмові докази у цій справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що указані докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень статей 84-86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 186 КК України поза розумним сумнівом.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх передчасними, оскільки в ході судового провадження судом першої інстанції поза належною увагою залишено обставини кримінального провадження, які мають суттєве значення для прийняття остаточного судового рішення, що призвело до неповноти судового провадження, що є підставою для скасування судового рішення.

Частиною першою статті 410 КПК України встановлено, що неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

З мотивувальної частини вироку слідує, що на підтвердження доведеності винуватості ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 186 КК України, суд першої інстанції послався на дослідженні в ході судового провадження письмові докази винуватості, зокрема протокол огляду документу від 11 квітня 2018 року, відповідно до якого в приміщенні службового кабінету № 318 СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області було проведено огляд компакт диску з виїмкою по мобільному оператору ТОВ «Лайфселл» та ПрАТ «Київстар» на якому знаходяться 4 файли з інформацією про дзвінки нульової тривалості, номера абонентів А та Б, типу з`єднання, дата та час з`єднання, тривалість, азимут, місця розташування станцій між абонентськими номерами, якими користувались ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .

З постанови про визнання предмету речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 11 квітня 2018 року слідує, що диск з фалами розширення Microsoft Office Exсel з назвою «[6886]-22.03.2018 11.11.53» та «6886-бс», «355125078018890_20.01.2018_28.01.2018», «detail_result_05076» визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.

Разом з тим, суд першої інстанції, всупереч положенням статті 23 КПК України, поклавши в основу обвинувачення цей доказ, безпосередньо не дослідив указаний компакт-диск та не долучив його до матеріалів кримінального провадження.

Ба більше, місцевий суд безпосередньо не дослідив роздруківку виїмки мобільних операторів, яка є додатком та невід`ємною частиною протоколу огляду документу від 11 квітня 2018 року, та не навів у вироку суду свою оцінку цього доказу.

Апеляційний суд вважає, що указаний недолік істотно вплинув на законність та обґрунтованість вироку суду, оскільки за встановленими судом першої інстанції обставинами, задля реалізації злочинного умислу, обвинувачені за допомогою мобільного телефону марки «Iphone» за грошові кошти в сумі 5100 грн, домовились з потерпілим про зустріч, що мала відбутись 27 січня 2018 року близько 11 год 00 хв поблизу будинку АДРЕСА_6 , а 27 січня 2018 року після того, як ОСОБА_9 разом з ОСОБА_8 заздалегідь вийшли з автомобіля, ОСОБА_7 , повільно продовживши рух автомобілем, проїхав повз потерпілого ОСОБА_11 , та розмовляючи з останнім по телефону, описав до якого авто необхідно йому підійти.

Указані обставини мають важливе значення у кримінальному провадженні, однак вони залишились без належної оцінки місцевого суду, і не можуть бути перевірені колегією суддів у відповідності до статті 404 КПК України під час апеляційного перегляду, оскільки не були предметом ретельного дослідження судом першої інстанції.

У постанові Верховного Суду від 24 листопада 2020 року у справі № 481/227/18 зроблено висновок, що:

«безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо.

Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у частині 1 статті 94 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження».

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм права є обов`язкові для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права».

Повнота судового розгляду є обов`язковою передумовою доведеності обвинувачення, а її недотримання, згідно статті 410 КПК України, може полягати у залишенні недослідженими обставин та/або доказів, що можуть мати істотне значення, зокрема у разі якщо судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, залишивши безпосередньо недослідженими в судовому засіданні докази, які мають істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, й ці порушення кримінального процесуального закону, відповідно до частини першої статті 412 КПК України, є істотними.

Встановлені апеляційним судом істотні порушення вимог кримінального процесуального закону згідно статей 412, 415 КПК є підставою для скасування вироку суду першої інстанції та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Відтак колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційних скарг з доповненнями прокурора у кримінальному провадженні прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_12 , обвинуваченого ОСОБА_7 , скасування вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої, третьої статті 415 КПК України призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, правильності кваліфікації дій обвинуваченого, застосування судом того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

Скасовуючи вирок у зв`язку з істотним порушеннями вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не входить в обговорення доводів, викладених в апеляційних скаргах з доповненнями, не досліджує їх та вважає, що останні підлягають ретельній перевірці під час нового судового розгляду.

Під час нового розгляду, суду першої інстанції, неухильно дотримуючись вимог КПК України, необхідно звернути увагу на встановлені під час апеляційного розгляду та зазначені в ухвалі суду факти порушення вимог кримінального процесуального закону, дослідити доводи апеляційних скарг з доповненнями прокурора та обвинуваченого ОСОБА_7 , які не були предметом дослідження при апеляційному розгляді цього кримінального провадження, та в залежності від установленого прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 407 КПК України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Згідно зі статтею 409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є: неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 судом першої інстанції допущено істотні порушення кримінального процесуального закону, тому ухвалено вирок, який не відповідає вимогам статті 370 КПК України, що є підставою для його скасування з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 412, 415, 419, 424, 532 КПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_12 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за частиною другою статті 186 КК України скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_13

судді:

ОСОБА_14