Постанова

від 29.05.2024 по справі 369/9360/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 369/9360/21

головуючий у суді І інстанції Фінагеєва І. О

провадження № 22-ц/824/4406/2024

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Савенка Руслана Васильовича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Ратай», Громадська організація «Садівниче товариство «Енергія» про визнання недійсним та скасування рішень про передачу земельної ділянки у приватну власність, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, внесення відомостей до Державного земельного кадастру, -

в с т а н о в и в :

У липні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 , у якому просив:

визнати недійсним рішення Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 10 вересня 2020 року № 49 про передання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000, площею 0,06 га, розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай»;

скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000, площею 0,06 га, розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай»;

скасувати рішення державного реєстратора Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області Пархомчук А.В., індексний номер: 56363000 від 29 січня 2021 року про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000, площею 0,06 га, розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай».

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 098158, виданого Гатненською сільською радою 15 квітня 1998 року на підставі рішення Гатненської сільської ради від 22 лютого 1997 року № 2/4 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів про право приватної власності на землю під № 425, ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку для ведення садівництва, розташовану у с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області на території с/т «Енергія» площею 0,1077 га.

Набута у приватну власність ОСОБА_1 земельна ділянка з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000 частково накладається на земельну ділянку, яка належить позивачу, а саме: займає орієнтовано більше 60 % цієї земельної ділянки.

ОСОБА_2 наголошує, що з ним не погоджувалося протиправне накладення іншої земельної ділянки, у подальшому виділеної у приватну власність ОСОБА_1 , ні під час розроблення проекту технічної документації, ні під час виносу меж сформованої земельної ділянки.

Позивач зазначає, що тривалий час користується виділеною йому у приватну власність земельною ділянкою, а саме: з 1998 року, що підтверджується її під`єднанням до централізованих спільних мереж електропостачання, які перебувають на балансі ГО «СТ «Енергія» яка здійснює обслуговування відповідних земельних ділянок.

З моменту набуття права власності на земельну ділянку, позивач використовує її за цільовим призначенням та згідно з вимогами чинного законодавства, зокрема, займається садівництвом, в зв`язку з чим огородив ділянку металевим парканом та звів на ній тимчасову господарську споруду - літню кухню. Також ОСОБА_2 є членом ГО «СТ «Енергія», яке на час звернення з позовом здійснює обслуговування, зокрема утримання спільних інженерних споруд інженерних мереж газо-, електропостачання, охорону земельних ділянок, власники яких входять до складу Товариства. ОК «СТ «Ратай» є кооперативним об`єднанням власників земельних ділянок, місцезнаходження яких є суміжним із земельними ділянками ГО «СТ «Енергія».

Право власності ОСОБА_2 на належну йому земельну ділянку ніхто не оспорював, власник земельної ділянки не змінювався, поділ земельної ділянки уповноваженими державними органами не проводився, право власності на неї не припинялося. У квітні 2021 року позивач виявив, що на території належної йому земельної ділянки невідомі особи встановили межові знаки іншої земельної ділянки.

05 травня 2021 року ОСОБА_2 на підставі інформаційної довідки № 255366816 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановив, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000 площею 0,06 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності відповідачці ОСОБА_1 . Підставою для набуття ОСОБА_1 права власності на вказану земельну ділянку стало рішення Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 10 вересня 2020 року № 49.

Позивач вважає незаконною передачу Гатненською сільською радою земельної ділянки, яка частково, а саме на 60% накладається на належну позивачу земельну ділянку, ОСОБА_1 , на підставі рішення від 10 вересня 2020 року № 49.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Скасовано рішення Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 10 вересня 2020 року № 49 про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000, з цільовим призначенням для колективного садівництва, площею 0,06 га, розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай».

Скасовано державну реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000, цільовим призначенням для колективного садівництва, площею 0,06 га, розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай».

Скасовано рішення державного реєстратора Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області Пархомчук А.В., індексний номер: 56363000 від 29 січня 2021 року про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000, цільовим призначенням для колективного садівництва, площею 0,06 га, розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай».

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 908 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішення органу місцевого самоврядування про передання ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки, до якої входила частина належної на праві приватної власності іншій особі земельної ділянки, суперечить вимогам пункту 5 статті 116 ЗК України, а тому є таким, що прийняте з порушенням вимог закону та підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Савенко Р.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів, що підтверджують його право власності на земельну ділянку для ведення садівництва, розташованої у с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області на території с/т «Енергія», площею 0,1077 га, а також взагалі факт формування такої земельної ділянки як об`єкта права власності.

Відповідач ставить під сумнів дійсність державного акта на право приватної власності на землю серії II-КВ № 098158, яким підтверджується права власності позивача, та вважає, що він є підробленим.

На момент розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 3222481600:02:010:7000 на користь ОСОБА_1 . ФОП ОСОБА_4 перевірялися відомості щодо суміжних земельних ділянок, наявності сформованих земельних ділянок у цій місцевості. Земельна ділянка, про право власності на яку заявляє позивач, була відсутня та були відсутні будь-які документи, які б підтверджували її існування.

Позивачем надано лише копію державного акта на право приватної власності на землю серії II-КВ № 098158, проте не надано копію рішення Гатненської сільської ради від 22 лютого 1997 року № 2/4 та витяг із Книги записів державних актів про право приватної власності на землю.

Вказує, що в оскаржуваному судовому рішенні суд першої інстанції зробив висновок про допустимість як доказу наданої позивачем копії державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, однак матеріали справи не містять витягу з Книги записів державних актів на право приватної власності на землю, де під номером 425 зареєстрований державний акт позивача.

Апелянт також звертає увагу, що суд першої інстанції також посилається на висновок експерта від 28 січня 2021 року. Однак у матеріалах справи № 369/9360/21 міститься висновок експерта від 28 жовтня 2021 року.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції не враховано, що експертне дослідження та технічний звіт виконувалися виключно на підставі тих матеріалів, що були подані позивачем, а ним не було подано витягу з Книги записів державних актів на право приватної власності на землю, де під номером 425 зареєстрований державний акт Позивача. Не враховувався при експертному дослідженні та технічному звіті матеріали, на підставі яких було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки і передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 .

Тому апелянт критично ставитися до такого висновку експерта та технічного звіту.

29 січня 2021 року держаним реєстратором Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області Пархомчук А.В. проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 3222481600:02:010:7000, а отже ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222481600:02:010:7000 у порядок та спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Скаржник зазначає, що ухвалою суду першої інстанції від 16 жовтня 2023 року залучено до участі у справі співвідповідача - Гатненську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області, однак у тексті оскаржуваного рішенні Гатненська сільська рада зазначена як третя особа, а також у резолютивній частині рішення стягнуто судовий збір на користь ОСОБА_2 виключно з ОСОБА_1 як єдиного відповідача, що є процесуальним порушенням.

Також апелянт вказує, що суд першої інстанції порушив принципи змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, справу розглянуто необ?єктивно та суд першої інстанції протиправно вийшов за межі заявлених ОСОБА_2 вимог.

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Савенко Р.В. підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Гатненської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 22 лютого 1997 року № 2/4 передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки для ведення будівництва 29 членам садового товариства «Енергія», площею 2,33 га по власниках і в розрізі угідь згідно із додатком № 1. Доручено Київському відділенню землеустрою виготовити державні акти на право приватної власності на землю (а.с. 115 т. 2).

У списку громадян, членів садового товариства «Енергія», яким передаються у приватну власність земельні ділянки, під номером 1 зазначений ОСОБА_2 , якому передається у приватну власність для садівництва 0,1076 га (а.с. 116 т. 2).

Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 098158, виданого Гатненською сільською радою на підставі рішення Гатненської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 22 лютого 1997 року № 2/4 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів про право приватної власності на землю під номером 425 ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку для ведення садівництва, розташовану у м. Гатне Києво-Святошинського району Київської області на території с/т «Енергія», площею 0,1077 га (а.с. 15-16 т. 1).

05 травня 2021 року ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Федорчука С.В. одержав інформаційну довідку № ?255366816 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої, земельна ділянка з кадастровим номером: 3222481600:02:010:7000; площею: 0,06 га; розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай», на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , підстава для державної реєстрації: рішення Ганенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №?49 від 10 вересня 2020 року (а.с. 18 т. 1).

Згідно з відомостями Державного земельного кадастру цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номером: 3222481600:02:010:7000 є: (01.06) для колективного садівництва; із категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; з видом використання: для колективного садівництва (а.с. 17 т. 1).

22 листопада 2019 року Гатненською сільською радою було прийнято рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 » (а.с 59 т. 1).

07 вересня 2020 року Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 подано до Гатненської сільської ради клопотання разом з технічною документацією (проектом землеустрою) на земельну ділянку кадастровий номер3222481600:02:010:7000 з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки і передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 (а.с. 51 т. 1).

Рішенням Гатненської сільської ради від 10 вересня 2020 року №?49 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для колективного садівництва, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай»; передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку для колективного садівництва загальною площею 0,0600 га кадастровий номер 3222481600:02:010:7000, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ«Ратай» (а.с. 50 т. 1).

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Наведеною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб.

Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, частини 1 статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає в порядку її відведення, після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право; приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Право власності на землю посвідчується державним актом, який видається і реєструється, зокрема, сільською радою (статті 4, 6, 86 ЦК Української РСР (1963 року), статті 2, 4, 8, 12-14, 19, 48, 49, 51, 55 Закону України «Про власність», статті 3, 6, 7, 17, 19, 22-24, 39, 43, 44 ЗК України 1990 року - наведені нормативні акти в редакції, чинній на час отримання позивачем Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку).

З матеріалів справи вбачається, що право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1077 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташована на території с/т «Енергія» у с. Гатне, підтверджене Державним актом про право приватної власності на земельну ділянку від 15 квітня 1998 року, зареєстрованим у Книзі записів державних актів про право приватної власності на землю за номером 425.

Статтею 23 ЗК України 1990 року (в редакції, чинній на час передачі земельної ділянки у власність позивачу) визначено, що право власності на землю посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Приватизація земельних ділянок передбачена постановою Верховної Ради України від 13 березня 1992 року № 2200-ХІІ «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» та Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок».

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» (далі - Декрет) право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 Декрету, у межах норм, установлених ЗК України), посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю (пункт 3).

Пунктом 6 Декрету зупинено дію частини 2 статті 17 і статті 23 ЗК України щодо власників земельних ділянок, визначених статтею 1 Декрету.

Законом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ прийнято нову редакцію ЗК України, який набрав чинності 01 січня 2002 року.

Відповідно до пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України 2002 року (у редакції чинній до 1 січня 2013 року) рішення про надання в користування земельних ділянок, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету, є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. У разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об`єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 1.4, 1.5 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 квітня 193 року № 28, право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державними актами на право приватної власності на землю. Державні акти, що посвідчують право власності на землю або право постійного користування землею, яка перебуває у державній власності, видаються на підставі рішень Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів. Власникам землі або землекористувачам, яким передано (надано) декілька черезсмужних земельних ділянок, розташованих на території Ради народних депутатів, видається один державний акт з відображенням на плані меж всіх переданих (наданих) земельних ділянок. Виготовлення державних актів на право колективної власності на землю, що видаються колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, провадиться після встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) за затвердженими проектами роздержавлення і приватизації земель цих сільськогосподарських підприємств і організацій.

З 01 липня 2004 року набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Згідно з пунктами 5, 6 Розділу V «Прикінцеві положення» до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об`єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Кабінету Міністрів України забезпечити здійснення поетапного введення в дію Державного реєстру прав з передачею в установленому порядку інформації бюро технічної інвентаризації щодо об`єктів нерухомості місцевим органам державної реєстрації прав у міру їх готовності до виконання зазначених повноважень.

Пунктом 2 Розділу VII «Перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Вищевказане дає підстави для висновку про те, що незважаючи на відсутність кадастрового номеру щодо належної позивачу земельної ділянки вказаний об`єкт нерухомого майна вважається належно сформованим, а право власності на нього - належним чином посвідченим.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком про те, що надана позивачем копія державного акта на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1077 га на території с/т «Енергія» є належним та допустимим доказом права власності позивача на вказану земельну ділянку.

Згідно з технічним звітом від 17 вересня 2021 року, складеним Державним науково-виробничим підприємством «Картографія», щодо встановлення місцерозташування земельної ділянки ОСОБА_2 на території с/т «Енергія» в с. Гатне Фастівського району Київської області ДУВП «Картографія» констатовано, що на земельну ділянку ОСОБА_2 на підставі рішення Виконавчого комітету Гатненської сільської ради від 22 лютого 1997 року № 2/4 виданий державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 098158 площею 0,1077 га, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 425, а кадастровий номер вказаної земельної ділянки відсутній. Указана земельна ділянка з південно-західної сторони має спільні межі з земельною ділянкою ОСОБА_5 , з північної та східної сторони співпадає з межами с/т «Енергія», а з південної та східної сторони має спільні межі з земельною ділянкою ОСОБА_6 (а.с. 106-111 т. 1).

Однак, відповідно до висновку експерта № 781/10/2021 за результатами проведення земельно-технічної експертизи встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000, площею 0,06 га, з цільовим призначенням для колективного садівництва, розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай», яка належить на праві власності ОСОБА_1 , та земельна ділянка площею 0,1077 га, з цільовим призначенням для ведення садівництва, яка перебуває у власності ОСОБА_2 і розташована за адресою: с. Гатне, с/т «Енергія», з межами, визначеними технічним звітом, складеним Державним НВП «Картографія», частково накладаються в площині та утворюють пляму накладання площею 0,04214 га (421,4 кв.м) (а.с. 144-154 т. 1).

Отже судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні правильно встановлено, що станом на 10 вересня 2020 року, тобто станом на час прийняття оспорюваного рішення Гатненської сільської ради про надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000, площею 0,0600 га, розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », частина указаної ділянки була розміщена на території, яка вже належала на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Права ОСОБА_2 на користування земельною ділянкою, належною йому на праві власності, з огляду на накладання на неї частини іншої земельної ділянки, виділеної у приватну власність ОСОБА_1 , порушено та такі підлягають захисту у судовому порядку.

Відповідач в апеляційній скарзі ставить під сумнів дійсність державного акта на право приватної власності на землю серії II-КВ № 098158, яким підтверджується права власності позивача, та вважає, що він є підробленим.

З матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_1 .? адвокат Савенко Р.В. 22 грудня 2021 року ознайомився з матеріалами цієї справи (а.с. 157-160, 181 т. 1) та засобами поштового зв`язку направив до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому також зазначив про те, що відповідач ставить під сумнів дійсність державного акту на право приватної власності позивача на землю та вважає його підробленим.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2, 4 статті 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 6 статті 95 ЦПК України).

Частиною 11 статті 83 ЦПК України визначено, що у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Однак, під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем не заявлено клопотання про виключення з числа доказів державного акта на право приватної власності на землю серії II-КВ № 098158, а також не заявлено клопотання про витребування судом його оригіналу.

Також апеляційний суд враховує, що представником позивача витребувано в Архівному відділі Бучанської районної державної адміністрації Київської області та надано суду першої інстанції копію рішення Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22 лютого 1997 року № 2/4, а також викопіювання із додатку в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 (а.с. 114-116 т. 2).

Під час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції у судовому засіданні 29 травня 2024 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Савенко Р.В. заявлено клопотання про витребування у ОСОБА_2 для огляду у судовому засіданні оригінал державного акта на право приватної власності на землю серії II-КВ № 098158.

Оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції, а також в апеляційній скарзі відповідачем таке клопотання заявлене не було, апеляційне провадження відкрито 07 лютого 2024 року, а клопотання про витребування оригіналу письмового доказу заявлене лише 29 травня 2024 року, а також представником не обґрунтовано неможливість заявлення такого у встановлений цивільним процесуальним законодавством строк, апеляційний суд дійшов висновку про залишення клопотання представника відповідача без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.

На підставі викладеного, враховуючи надану Архівним відділом Бучанської районної державної адміністрації Київської області інформацію та копію рішення Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22 лютого 1997 року № 2/4, а також викопіювання із додатку в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , на підставі яких позивачу видано державний акт на право приватної власності на землю серії II-КВ № 098158, апеляційний погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання доведеним набуття позивачем права власності на земельну ділянку площею 0,1077 га, розташовану на території с/т «Енергія».

На підтвердження порушення права власності на указану земельну ділянку позивачем надано висновок експерта № 781/10/2021 за результатами проведення земельно-технічної експертизи, яким встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000, яка належить ОСОБА_1 , та земельна ділянка, яка належить позивачу, частково накладаються в площині та утворюють пляму накладання площею 0,04214 га (421,4 кв.м) (а.с. 144-154 т. 1).

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що вона критично ставитися до наданого позивачем висновку експерта, посилаючись на те, що експертне дослідження та технічний звіт виконувалися виключно на підставі тих матеріалів, що були подані позивачем, а ним не було подано витягу з Книги записів державних актів на право приватної власності на землю, де під номером 425 зареєстрований державний акт Позивача. Не враховувався при експертному дослідженні та технічному звіті матеріали, на підставі яких було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки і передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 .

Зі змісту указаного висновку експерта вбачається, що такий висновок складений на підставі статті 7-1 Закону України «Про судову експертизу» на замовлення представника позивача.

Для проведення земельно-технічної експертизи експерту було надано на дослідження:

копію ордера адвоката Федорчука Сергія Володимировича;

копія паспорту та ІПН ОСОБА_2 ;

державний акт від 15 квітня 1998 року (бланк серії ІІ-КВ № 098158);

технічний звіт складений Державним науково-виробничим підприємством «Картографія» станом на 2021 рік на встановлення місцерозташування земельної ділянки ОСОБА_2 на території СТ «Енергія» в с. Гатне Фастівського району Київської області;

копія проекту землеустрою складеного ФОП ОСОБА_4 щодо відведення земельної ділянки у власність для колективного садівництва ОСОБА_1 ;

копія рішення від 10 вересня 2020 року № 49 Гатненської сільської ради Києво-Святошинського Київської області.

Також у висновку зазначено, що експерт повідомлений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

Таким чином позивач скористався своїм правом, передбаченим частиною 1 статті 106 ЦПК України, та подав до суду першої інстанції висновок експерта, складений на його замовлення.

Указаний висновок експерта є чітким, має визначений, конкретний характер, відповідає вимогам статті 102 ЦПК України та не викликає сумнівів у його правильності, а тому суд першої інстанції обґрунтовано поклав його в основу свого рішення.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав висновок експерта, виготовлений на його замовлення, а також не заявив клопотання про призначення експертизи судом.

В апеляційній скарзі відповідач також посилається на те, що в оскаржуваному рішенні зазначено дату складення висновку експерта «28 січня 2021 року», а не «28 жовтня 2021 року», однак апеляційний суд вважає, що така технічна помилка допущена судом у даті складення висновку експерта не спростовує правильність висновків суду першої інстанції по суті спору.

Щодо доводу апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції вийшов за межі заявлених ОСОБА_2 позовних вимог, апеляційний суд враховує таке.

Так, позивач у першій позовній вимозі просив суд визнати недійсним рішення Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 10 вересня 2020 року № 49.

Задовольняючи позов, судом першої інстанції скасовано рішення Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 10 вересня 2020 року № 49.

Апеляційний суд враховує, що право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права й обов`язки безпосередньо виникають, зокрема, з актів органів місцевого самоврядування (частина 4 статті 11 ЦК України). Отже, рішення цих органів можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.

Суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина 1 статті 21 ЦК України).

Рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин можна оспорювати з погляду його законності, а вимогу про визнання такого рішення незаконним і про його скасування - розглядати за правилами цивільного судочинства, якщо внаслідок реалізації такого рішення у фізичної особи виникло цивільне право, і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

У цьому разі указану вимогу можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являти до суду для розгляду за правилами цивільного судочинства, якщо фактично метою заявлення зазначеної позовної вимоги є оскарження речового права (права власності), що виникло у фізичної особи внаслідок реалізації відповідного рішення ради.

Тобто, якщо на підставі рішення органу місцевого самоврядування фізична особа набула речове право на земельну ділянку, вимога про визнання незаконним такого рішення та про його скасування стосується приватноправових відносин і є цивільно-правовим способом захисту права позивача (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у пунктах 25-28 постанови від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц).

Враховуючи указані висновки Верховного Суду, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про вихід суду першої інстанції за межі заявлених позовних вимог як підставу для його скасування.

Разом з тим, колегія суддів вважає слушним довід апелянта про те, що задовольняючи позов, суд першої інстанції стягнув на користь позивача понесені ним судові витрати лише з одного відповідача.

Так, відповідачами у справі є ОСОБА_1 та Гатненська сільська ради Києво-Святошинського району Київської області.

Враховуючи викладене, судові витрати позивача, позов якого задовольнили, мали бути розподілені у дольовому порядку між двома відповідачами, а не покладені у повному обсязі лише на ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року в частині розподілу судових витрат підлягає зміні, а в іншій частині - підлягає залишенню без змін.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційний суд змінює рішення суду першої інстанції, але виключно в частині розподілу судових витрат, яка не змінює суть такого рішення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савенка Руслана Васильовича задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року змінити в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 , Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 724 грн, тобто по 1 362 грн з кожного.

В іншій частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 05 серпня 2024 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська