Ухвала

від 05.08.2024 по справі 760/12373/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 760/12373/19

головуючий у суді І інстанції Козленко Г.О.

провадження № 22-ц/824/9168/2024

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

УХВАЛА

05 серпня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» до ОСОБА_1 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор Комарова-26» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року позов ТОВ Фірма «Т.М.М.» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фірми «Т.М.М.» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01 травня 2016 року по 15 листопада 2019 року у розмірі 22 014 грн 55 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Т.М.М.» судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2 270 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 04 березня 2024 року направив засобами поштового зв`язку до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянтом заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення, яке обґрунтоване тим, що копія оскаржуваного рішення було отримана 02 лютого 2024 року, про що в матеріалах справи міститься розписка про отримання.

Отже, враховуючи, що про існування рішення відповідачу стало відомо лише 02 лютого 2024 року, на думку апелянта, існують поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши матеріали справи, доводи апелянта, якими обґрунтовується клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України).

Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано положеннями статті 127 ЦПК України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини йог пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

За змістом статті 354 ЦПК України клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Тож поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ЦПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі N 926/1037-б/15, від 14 червня 2022 року у справі N 904/3541/15).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Отже, скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строку оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку.

Оскаржуване рішення Солом`янського районного суду міста Києва ухвалено 10 серпня2022 року.

Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 10 серпня 2022 року направлено засобами поштового зв`язку до Київського апеляційного суду 04 березня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційного оскарження понад один рік.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Солом`янського районного суду містаКиєва від 03 липня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розглядуза правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року вирішено перейти до розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В матеріалах справи міститься довідка про доставку смс-повідомлення, а саме судова повістка-повідомлення про судове засідання, що відбудеться 10 серпня 2022 року о 11 год. 30 хв. доставлена за номером телефону НОМЕР_1 ОСОБА_1 28 червня 2022 року.(т. 2 а.с. 243).

Також в матеріалах справи міститься клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Гнатуш Н.В. про ознайомлення з матеріалами справи вх.№ 30123 від 09 серпня 2022 року та розписка адвоката Гнатуш Н.В. про ознайомлення з матеріалами цивільної справи 09 серпня 2022 року (т.3 а.с. 1-2).

Отже, відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Гнатуш Н.В. про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

10 серпня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гнатуш Н.В. направила на електронну адресу Солом`янського районного суду міста Києва клопотання про відкладення розгляду справи вх.№ 8773 від 10 серпня 2022 року (т.3 а.с 3).

10 серпня 2022 року відповідно до протоколу судового засідання, судове засідання проведено за участю представника позивача Саєнко Ю.М. , відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гнатуш Н.В. про відкладення розгляду справи та за результатом розгляду справи ухвалено судове рішення (т.3 а.с. 5).

Суд, у судовому засіданні 10 серпня 2022 року зауважив те, що враховуючи, що провадження у справі відкрито у 2019 року, а розгляд справи призначений у спрощеному провадженні, судовий розгляд справи призначався чотирнадцять разів, розцінює дії відповідача, як зловживання своїми правами.

Після ухвалення оскаржуваного рішення, матеріали справи не містять відомостей про те, що у межах строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 354 ЦПК України, відповідач звертався до суду із заявою (клопотанням) про видачу копії повного судового рішення або доказів про те, що мали перешкоди у її отриманні.

Апеляційна скарга не містить посилань на обставини непереборної сили, які зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду понад рік.

Отже,враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшоввисновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише за умови особливих непереборних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волі особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) відступлення від принципу правової визначеності через відновлення строку звернення до суду виправдано лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справа "Салов проти України"), зокрема, з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи (справа "Сутяжник проти Росії").

При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів;4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи "Бочан проти України", "Смірнова проти України", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії" та інші).

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Вказане свідчить про відсутність об`єктивних обставин, які б безумовно свідчили про поважність причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження понад один рік.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України", заява N 3236/03, пункт 41, від 26 квітня 2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, пункт 27).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 129-1 Конституції України та практиці ЄСПЛ.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року).

Приписами частини 4 статті 357 ЦПК України регламентовано, що у тому разі якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 127,357,358 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 10 серпня 2022 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» до ОСОБА_1 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор Комарова-26» про стягнення заборгованості.

Копію ухвали надіслати учасникам справи в порядку, визначеному статтею 272 ЦПК України, скаржнику надіслати копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська