Рішення

від 05.08.2024 по справі 160/15484/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року Справа № 160/15484/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/15484/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

14.06.2024р. через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" звернулося з адміністративним позовом до Одеської митниці та просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б.21-А, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44005631) про коригування митної вартості товарів від 12.01.2024 року № UA500500/2024/000036/1;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б.21-А, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44005631) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000062 від 12.01.2024р.

Ухвалою суду від 18.06.2024 року позовну заяву було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,161 КАС України.

Позивачем усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.06.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 24.06.2024 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

- рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 12.01.2024 року № UA500500/2024/000036/1;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (за наявності);

- ЕМД разом із додатками;

- запит митниці щодо додаткових документів;

- листи позивача, разом із додатковими документами;

- відомості/інформацію що послугували підставою для відмови позивачу в прийнятті митної декларації та інші докази щодо суті спору.

09.07.2024 року відповідачем через підсистему Електронний суд подано відзив на позовну заяву. Долучені витребувані ухвалою суду додаткові докази по справі.

Також, 09.07.2024 року до суду надійшло клопотання від представника Одеської митниці, у якому відповідач просить: судовий розгляд справи №160/15484/24 проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 10.07.2024 року клопотання Одеської митниці про проведення судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, залишено без задоволення.

11.07.2024 року позивачем до суду подано письмову відповідь на відзив.

12.07.2024 року відповідачем до суду подано письмові заперечення на відповідь на відзив по справі.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 05.08.2024 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію.

Під час декларування товару за вказаною в електронній митній декларації позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України.

Так позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів.

Таким чином, позивач робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

На адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Згідно матеріалів справи, 27 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ - маркет» (Позивач/Покупець/декларант) та SHENZHEN КЕУLINK CO., LTD (Китай) (Продавець), було укладено контракт на поставку продукції № 3128- SК/CN-l (надалі Контракт), відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити товар, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у Контракті. Товар, що поставляється, повинен бути виготовлений і поставлений партіями в повній відповідності з вимогами, на умовах і за цінами, вказаними в Додатках і Специфікаціях до Контракту, які є його невід`ємною частиною.

На виконання умов Контракту, згідно з інвойсом від 10.11.2023 № KLINV230910-1 та Специфікацією № 10 від 10.11.2023 р. на умовах поставки FOB-Яньтянь / FOB-Yantian. (згідно з Incoterms® 2010) на адресу Покупця була поставлена наступна продукція:

Товар № 1 Чашка керамічна 520 мл, арт. KLSP10-K237, у кількості 13 212 шт. на загальну суму 9 776,88 доларів США (0,74 дол. за шт.).

Товар № 2 Чашка фарфорова 520 мл, арт. KLSK7-K306, у кількості 10 224 шт. на загальну суму 9 815, 04 доларів США (0,96 дол. за шт.).

Вказаний товар розроблений та виготовлений у Китаї, виробник SHENZHEN КЕУLINK CO., LTD.

Товар був поставлений у відповідності до умов Контракту. Загальна вартість поставленої партії Товару склала 19 591,92 доларів США.

Так, з метою митного оформлення поставленого Позивачеві Товару, останній подав до Одеської митниці митну декларацію №UA500500/2024/001044 від 11.01.2024 р. разом із всіма документами, які згідно з ч. 2 ст. 53 МК України подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Зокрема, були подані такі, документи, зокрема:

декларація митної вартості № UA500500/2024/001044 від 11.01.2024 (код документа 1401);

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності:

- контракт на поставку продукції від 27.12.2019 № 3128-SК/CN-l (код документа m4100);

- специфікація № 10 від 10.11.2023 р. (код документа 4103);

- декларація про походження товару № KLINV230910-1 (код документа 0862);

- сертифікат якості б/н від 10.11.2023 р.;

- прайс-лист б/н від 31.10.2023 року надавався додатково двічі разом з листом № 1201-1/24 від 12.01.2024р. (до винесення оскаржуваного рішення) та разом з заявою, вих. № М-2024-1277 від 06.03.2024 року;

- комерційна пропозиція б/н від 03.11.2023 року надавалася додатково разом з листом № 1201-1/24 від 12.01.2024р. (до винесення оскаржуваного рішення) та повторно разом з заявою № М-2024-1277 від 06.03.2024 року;

- пакувальний лист б/н від 10.11.2023 (код документа 0271);

інвойс від 10.11.2023 № KLINV230910-1 (код документа 0380);

якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару:

- swift б/н від 13.12.2023р. надавався разом з листом № 1201-1/24 від 12.01.2024р. (до винесення оскаржуваного рішення);

за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару:

- виписка із бухгалтерської документації 63.2 станом на 28.02.2024 р. надавалася пізніше разом із заявою, вих. № М-2024-1277 від 06.03.2024 року;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- автотранспортна накладна б/н від 09.01.2024 (код документа 0730);

- рахунки-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 11.01.2024 № ТФ1, № ТФ2 до договору №88190 від 09.04.2019 року (код документа 3004);

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТФ1, ТФ2 від 11.01.2024р. від ТОВ "ТРАНС ФАВОРИТ" до Договору транспортного експедирування № 88190 від 09.04.2019 року надавалися пізніше разом з заявою, вих. № М-2024-1277 від 06.03.2024 року;

- платіжні інструкції про сплату за транспортні послуги № 188552, 188553 від 19.01.2024р. надавалися пізніше разом з заявою, вих. № М-2024-1277 від 06.03.2024 року;

- довідка-розрахунок транспортних витрат № 02-1101 від 11.01.2024 року;

- договір №88190 від 09.04.2019 року транспортного експедирування;

- домашній коносамент № BW23110318A від 21.11.2023 р.;

- заявка на перевезення вантажу морським транспортом №75860/274930 від 20.11.2023р. надавалася двічі: разом з листом № 1201-1/24 від 12.01.2024р. (до винесення оскаржуваного рішення) та разом з заявою, вих. № М-2024-1277 від 06.03.2024 року;

- копія митної декларації країни відправлення № 531620230162562478 від 16.11.2023р. надавалася пізніше разом із заявою, вих. № М-2024-1277 від 06.03.2024 року;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- копія імпортної ліцензії не надавалася імпорт товару не підлягає ліцензуванню;

- документ, що підтверджує вартість страхування - заява на страхування окремого перевезення вантажу Заява на страхування № 15911 від 04.12.2023р. та договір № 040г0д від 11.03.2020р. добровільного страхування вантажів;

- відомості про декларації митної вартості до графи 44 МД не вносяться (Наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 651: графа 44, частина 9).

Митна вартість товарів у поданій митній декларації №UA500500/2024/001044 від 11.01.2024 р. розрахована Позивачем згідно ст. 58 Митного кодексу України за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та у сукупності по товарам склала 19 591,92 доларів США.

11.01.2024 року Відповідачем було надіслано Позивачеві повідомлення, в якому Відповідач вимагав від Позивача надати додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, а саме (цитата):

У розділі 4 пункт 4.2.6 зовнішньоекономічного договору від 27.12.2019 № 3128- SK/CN-1 зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення вона відсутня.

У пункті 3.1.1 зовнішньоекономічного договору від 27.12.2019 № 3128-SK/CN-1 зазначено, що покупець здійснює 100% передоплата протягом 20 днів після отримання документів (п.4.2) , але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи.

В СМR від 09.01.2024 б/н наявна печатка перевізника ТОВ «ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ», але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий ТОВ «ТРАНС ФАВОРІТ».

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митниця відповідно до п.3 ст.53 МКУ декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - каталоги, специфікації фірми - виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову».

У відповідь на вказане повідомлення позивачем 12.01.2024 року листом, вих. № 1201-1/24 від 12.01.2024 р., було надано пояснення з питань викладених у повідомленні та копії наступних документів: - Swift б/н від 13.12.2023р.; - прайс-лист виробника товару б/н від 31.10.2023р.; - комерційна пропозиція б/н від 03.11.2023 р. (в тексті листа була помилково вказана невірна дата прайс-листу - 10.08.2023р.); - заявка на перевезення вантажу морським транспортом № 75860/274930 від 20.11.2023 року.

Однак, 12.01.2024 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000036/1, яким відповідач відмовив в оформленні митної декларації та повідомив про обрання Відповідачем резервного методу визначення митної вартості товару, а саме: Митну вартість Товару № 1 «Чашка керамічна 520 мл, арт. KLSP10-K237, у кількості 13 212 шт. на загальну суму 9 776,88 доларів США (0,74 дол. за шт.) та Чашка фарфорова 520 мл, арт. KLSK7-K306, у кількості 10 224 шт. на загальну суму 9 815, 04 доларів США (0,96 дол. за шт.)». визначено за резервним методом митної вартості згідно з ст. 64 МК України на рівні: «3,147 дол. США за кг. ваги нетто (МД від 22.11.2023 №UA100380/2023/617598), ніж заявлено декларантом 2,212 дол. США за кг. ваги нетто».

Згідно рішення відповідача від 12.01.2024 року позивачу було надіслано картку відмови № UA500500/2024/000062 від 12.01.2024 р. в прийнятті митної декларації №UA500500/2024/001044 від 11.01.2024 р.

Вважаючи спірні рішення митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та безпідставними, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Пунктом 24 частини 1 статті 4 МК України визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 1 статтею 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Аналіз положень статті 53, частин 1, 2 та 5 статті 54 МК України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Досліджуючи аргументи відповідача, що стали підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.

Відповідачем в рішенні зазначено: «1) У розділі 4 пункт 4.2.6 зовнішньоекономічного договору від 27.12.2019 № 3128-SK/CN-1 зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення вона відсутня».

Так, відповідно до умов ч.3 ст.53 МК України надання копії митної декларації країни відправлення не є обов`язковим. Копія митної декларації країни відправлення № 531620230162562478 від 16.11.2023р. надавалася пізніше разом із заявою, вих. № М-2024-1277 від 06.03.2024 року.

Відповідачем в рішенні зазначено: «2) У пункті 3.1.1 зовнішньоекономічного договору від 27.12.2019 № 3128-SK/CN-1 зазначено, що покупець здійснює 100% передоплата протягом 20 днів після отримання документів (п.4.2), але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи».

У п.3.1. контракту № 3128-SK/CN-1 від 27.12.2019 зазначено: «Якщо у специфікації до цього контракту не зазначені інші умови оплати…». Тим самим у Специфікації №10 від 10.11.2023р. зазначені умови оплати «Оплата за товар протягом 30 банківських днів від дати коносамента». До митного оформлення надавався домашній коносамент № BW23110318A від 21.11.2023 р. Разом із листом, вих. № 1201-1/24 від 12.01.2024р. було надано до митного оформлення Swift №б/н від 13.12.2023 року.

Слід вказати про те, що черговість надання документів та своєчасність оплати не впливає на визначення ціни договору, оскільки важливим є наявність або відсутність, надання чи ненадання документів, що стосуються даної поставки.

Позивачем був наданий інвойс, в якому визначена ціна товару та інші документи.

При виникненні сумнівів у відповідача вони мають право запросити додаткові документи.

У подальшому позивачем було надано банківський платіжний документ свіфт.

Слід вказати, що доказами, що підтверджують вартість товару, які подавалися під час митного оформлення, у тому числі, є Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 10.11.2023 року № KLINV230910-1 та Специфікація № 10 від 10.11.2023. Крім того, під час консультацій позивачем надавалися відповідачу додатково платіжні документи: swift №б/н від 13.12.2023 року.

Також, судом встановлено, що позивач звертався до Ввідповідача із заявою, вих. №М-2024-1277 від 06.03.2024 року (вх. № відповідача «№ 7114/13 від 11.03.2024) про перегляд спірних рішень. До заяви були надані додаткові документи, що запитувались Відповідачем, зокрема банківська виписка. Однак, відповідачем скасовані спірні рішення так і не були.

Також, відповідачем в рішенні зазначено: «3) в СМR від 09.01.2024 б/н наявна печатка перевізника ТОВ «ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ», але рахунок-фактура на оплату транспортноекспедиційних послуг виданий ТОВ «ТРАНС ФАВОРІТ».

Так, згідно п.2.1.1 договору №88190 від 09.04.2019р. між ТОВ «АТБ-маркет» та ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ», Експедитор зобов`язаний здійснити підбір перевізників та укласти з ними від свого імені договори на перевезення вантажів згідно Заявці.

Експедитор ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ» надав копію договору з перевізником ТОВ «ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ» № 04/01-1 від 04.01.2021 року перевезення вантажів автомобільним транспортом. Разом цією позовною заявою надаємо Договір № 04/01-1 від 04.01.2021 року перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладений між ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ» та ТОВ «ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ».

Відповідачем в рішенні зазначено, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.3 статті 53 МКУ.

Так, суд зазначає, що до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1. договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається жодних договорів із третіми особами не укладалося; 2. рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) - платежі третім особам на користь продавця не здійснювалися; 3. рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту)- оплата комісійних винагород не здійснювалася; 4. виписку з бухгалтерської документації виписка з бухгалтерії № 63.2 станом на 28.02.2024 р. надана разом з заявою, вих. № М-2024-1277 від 06.03.2024 року (вхідний номер відповідача 7114/13 від 11.03.2024 року). 5. ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів - жодних інших договорів, крім наданого під час митного оформлення контракту на поставку товару не укладалося; 6. каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару прайс-лист №б/н від 31.10.2023 та комерційна пропозиція б/н від 03.11.2023 р. були надані до митного оформлення двічі: разом з листом № 1201-1/24 від 12.01.2024р. (до винесення оскаржуваного рішення) та разом з заявою, вих. № М-2024-1277 від 06.03.2024 року (вхідний номер відповідача 7114/13 від 11.03.2024 року). 7. копію митної декларації країни відправлення копія митної декларації країни відправлення № 531620230162562478 від 16.11.2023р. надавалася пізніше разом із заявою, вих. № М-2024-1277 від 06.03.2024 року (вхідний номер відповідача 7114/13 від 11.03.2024 року).

Згідно п. 5 ч.5 ст. 54 Митного кодексу закріплено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості. Відповідачем не надано будь-яких листів, повідомлень, довідок, тощо від органів доходів і зборів Китаю, що підтверджували б невідповідність митної вартості у наданих документах Позивача.

Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини копія Експертного висновку Дніпропетровської ТПП № ГО-253 від 05.03.2024р. був наданий Відповідачу разом із заявою, вих. № М-2024-1277 від 06.03.2024 року.

Експертний висновок, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями є додатковим документом в розумінні ч. 3 ст. 53 МК України, і надається декларантом за вимогою митного органу, за його наявності.

Позивач вказав, що надати такий документ під час митного оформлення не було можливості, оскільки Товар ще не потрапив на територію України.

Щодо коригування митної вартості товару відповідно до ст. 64 МК України за резервним методом визначення митної вартості товару.

Так, відповідно до частин другої, третьої статті 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року N 598, у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів, зокрема, зазначаються причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, методів на основі додавання та віднімання, тобто, зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 13.03.2017 р. № 2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» зазначено:

«Вищий адміністративний суд України напрацював правову позицію, відповідно до якої рішення не може бути визнане правомірним, якщо у ньому не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу».

Так, у справі №808/212/15 суд касаційної інстанції підтримав суди першої та апеляційної інстанцій, які «враховуючи вимоги Митного кодексу України та посилаючись на те, що позивачем для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару подано всі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, та в повному обсязі виконано всі вимоги митного органу щодо надання додаткових документів, дійшли висновку, що Запорізькою митницею у графі 33 спірних рішень, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Таким чином, суди правильно вказали на те, що митним органом неправомірно прийняті рішення про коригування митної вартості товарів N112050000/2014/000276/1 від 17.07.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення N 112050000/2014/00465 від 17.01.2014" (ухвала від 3 липня 2015 року, ЄДРСР - 46545474)».

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року (ЄДРСР - 42495140), підтримана Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 4 червня 2015 року (ЄДРСР - 44834420). Так само Полтавський окружний адміністративний суд у справі N 816/2913/14 дійшов висновку, що "саме лише зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформленої митної декларації з вищим рівнем митної вартості не може вважатися належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості без дослідження митної декларації іншого митного оформлення з доданими до неї документами" (від 12 вересня 2014 року, ЄДРСР - 40557368). Наведена позиція була підтримана Вищим адміністративним судом (ухвала від 10 листопада 2014 року, ЄДРСР - 41392078).

Такий підхід суду касаційної інстанції узгоджується з положеннями пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МКУ про те, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Отже, суди повинні мати на увазі, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

У п. 3.3. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 13.03.2017 р. № 2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» зазначено: «Таким чином, судам варто мати на увазі, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС Міндоходів інформація про вантажну митну декларацію, на яку орган доходів і зборів посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом».

У п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 13.03.2017 р. № 2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» зазначено: «Для усунення наведеної розбіжності, на нашу думку, варто зважити на таку вимогу до діяльності суб`єктів владних повноважень, як обов`язок діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3 частини третьої статті 2 КАС України). Необхідність наводити обставини як підстави прийняття рішення, у тому числі зумовлена тим, що уможливлює контроль за таким рішення, зокрема судовий контроль. При цьому, обґрунтувати рішенням, очевидно, означає не лише ствердити про наявність відповідних обставин, але й зазначити докази, які доводять їх наявність.

Отже, у ситуації з рішенням про коригування митної вартості товарів орган доходів і зборів повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МКУ, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.

Отже, суди повинні мати на увазі, що при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів».

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, у постанові від 27.06.2019 у справі №803/667/17, у постанові від 14.04.2021 року у справі № 820/4849/16.

Проте, Відповідачем у Рішенні від 12.01.2024 року №UA500500/2024/000036/1 не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, та не конкретизовано підстави незастосування методів щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості.

Таким чином, лише зазначення у Рішенні від 12.01.2024 року №UA500500/2024/000036/1 про відсутність інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, про відсутність інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів не є належним обґрунтуванням застосування резервного методу та неможливості застосування методів визначення митної вартості щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості.

Судом встановлено, що митним органом в своєму рішенні зазначено, що декларант не надав всіх відомостей на підтвердження митної вартості товару, тому митним органом було здійснено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості по Товару № 1 ««Чашка керамічна 520 мл, арт. KLSP10-K237, у кількості 13 212 шт. на загальну суму 9 776,88 доларів США (0,74 дол. за шт.) та Чашка фарфорова 520 мл, арт. KLSK7-K306, у кількості 10 224 шт. на загальну суму 9 815, 04 доларів США (0,96 дол. за шт.)». є більшим та становить «3,147 дол. США за кг. ваги нетто (МД від 22.11.2023 №UA100380/2023/617598), ніж заявлено декларантом 2,212 дол. США за кг. ваги нетто».

Однак, відповідач не надав митну декларацію від 22.11.2023 №UA100380/2023/617598, яка була ним взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів.

Незрозуміло, чи існує така митна декларація взагалі, і який товар по ній завозився.

Позивач взагалі не заявляв по товару № 1 митну вартість у розмірі 2,212 дол. США за кг. ваги нетто Товар № 1 «чашка» є штучним і оцінюється не на вагу, а на одиницю і складається з двох видів чашок: Чашка керамічна 520 мл, арт. KLSP10-K237, у кількості 13 212 шт. на загальну суму 9 776,88 доларів США (0,74 дол. за шт.) та Чашка фарфорова 520 мл, арт. KLSK7-K306, у кількості 10 224 шт. на загальну суму 9 815, 04 доларів США (0,96 дол. за шт.).

Ціна за одиницю товару цих двох видів чашок відрізняється. Чому саме ці два різних вида чашок повинні оцінюватися однаково у розмірі «3,147 дол. США за кг. ваги нетто» Відповідач не довів, і логічно не можна уявити яким чином можна купувати чашки на вагу.

Відповідач не надав доказів того, що товар за митною декларацією від 22.11.2023 №UA100380/2023/617598 дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржено до суду та не скасоване судом, а також залишається невідомим, що саме завозилося за цією МД, що за товар, який обсяг партії, умови поставки.

Таким чином, відповідачем було передчасно здійснено коригування митної вартості товару Позивача, у бік збільшення, відповідно до митної декларації.

За таких обставин, відповідачем було передчасно здійснено застосування резервного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано неможливість застосування методів визначення митної вартості щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості.

Наказом міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів, правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. У відповідності із зазначеним порядком, в графі 33 рішення «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), а також перелік документів, що повинні підтвердити ті обставини, що викликали сумнів у достовірності наданої інформації.

Так, у Рішенні від 12.01.2024 року № UA500500/2024/000036/1 не зазначені джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості не зазначений перелік документів, що повинні підтвердити ті обставини, що викликали сумнів у достовірності наданої інформації.

Враховуючи наведене вище, слід дійти до висновків, що позивачем надано документи, які підтверджують правильність обраного методу для визначення митної вартості товару, надані документи підтверджують вартісні показники митної вартості товару, а отже Позивачем правомірно визначена митна вартість за ціною договору

Відповідно до положень ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України Позивач протягом 80 днів з дня випуску Товару надав відповідачу заяву під вих. № М-2024-1277 від 06.03.2024 року щодо підтвердження митної вартості товару, заявленої Позивачем, та про скасування Рішення від 12.01.2024 року №UA500500/2024/000036/1 з поясненнями та наданням додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

За результатами розгляду заяви Позивача та додатково наданих Позивачем документів та пояснень, відповідач не знайшов підстав для скасування прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, про що повідомив Позивача листом, вих. № 7.10-5/28.5-02/13/4898 від 13.03.2024 року.

Відповідно до цього листа митного органу підставами для невизнання митної вартості Позивача за першим методом (ціна договору), зазначені вже інші підстави, а саме:

1). В листі Відповідача від 13.03.2024 року зазначено: «У розділі «Призначення платежу» платіжних інструкцій №№ 188552, 18853 наявне посилання на договір транспортного експедирування від 09.04.2019 № 88190, який відсутній серед додатково наданих документів».

Договір №88190 від 09.04.2019 року транспортного експедирування надавався разом з іншими документами під час митного оформлення первісної митної декларації, що підтверджується карткою відмови Відповідача, в якій зазначено, що надається «Договір (контракт) про перевезення № 88190 від 09.04.2019». Серед додаткових документів цей договір не надавався.

2). В листі Відповідача від 13.03.2024 року зазначено: «Експертом Дніпропетровської торговельно-промислової палати надано висновок від 05.03.2024 № ГО-253 щодо вартості товару, який розрахований на дату експертизи. Також у висновку експерта відсутній розмір поправочного коефіцієнту щодо оцінюваних товарів та розмір складових митної вартості щодо умов поставки оцінюваних товарів».

Експертний висновок це додатковий документ в розумінні ч.3 ст. 53 Митного кодексу. Він стосується визначення оцінки вартості товарів і він не суперечить іншим наданим до митного оформлення документам, а підтверджує ціну товару.

Крім того, Відповідач не вказав, як вказані підстави впливають на визначення ціни товару за договором. Крім того, приписами частини 2 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» вказано, що методичні та експертні документи, видані торгово промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Такий висновок також підтверджується судовою практикою (Постановою Верховного Суду від 16.04.2021 року у справі № 804/2857/17).

В листі Відповідача від 13.03.2024 року зазначено: «митниці не надано переклад українською мовою митної декларації країни відправлення».

Так, копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідачем в рішенні не зазначено у зв`язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання копії митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.

Верховний Суд в постанові від 19.03.2019 року по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Таким чином, позивачем були надано документи, які підтверджують правильність обраного методу для визначення митної вартості товару, надані документи підтверджують вартісні показники митної вартості товару, а отже Позивачем вірно визначена митна вартість за ціною договору.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом всіх перелічених додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом всіх документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд робить висновок, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.06.2022 року в справі №809/257/17.

З урахуванням викладеного суд робить висновок, що відповідач протиправно відмовив позивачу в визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Щодо вимог позивача про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає про таке.

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Оскільки на час прийняття оспорюваної картки відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною 6 статті 54 МК України, відповідне рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач до суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідачем не було доведено належними доказами правомірність своїх рішень.

За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4844,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 12.01.2024 року №UA500500/2024/000036/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000062 від 12.01.2024 року.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» судові витрати з оплати судового збору в сумі 4844,80 гривень.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (49000, м.Дніпро, пр. О. Поля, 40, код ЄДРПОУ 30487219).

Відповідач: Одеська митниця (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21, копр. А, код ЄДРПОУ 44005631).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 05.08.2024 року.

Суддя В.В. Ільков