Постанова

від 28.10.2024 по справі 160/15484/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/15484/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Одеської митниці

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року

у справі №160/15484/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет»

до Одеської митниці

про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 12.01.2024 року № UA500500/2024/000036/1;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000062 від 12.01.2024р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі №160/15484/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови задоволено.

Судом вказано, що проаналізувавши доводи митного органу, які слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд робить висновок, що відповідач не довів, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що фактично сплачена. Таким чином, суд вважав, що відповідач протиправно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі №160/15484/24, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що у поданих позивачем документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Звертає увагу, що у розділі 4 п. 4.2.6 договору від 27.12.2019 №3128-SK/CN-1 зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, що надані митному органу, ця декларація відсутня. Крім того, у п.3.1.1 згаданого договору визначено, що покупець здійснює 100% передоплату протягом 20 днів після отримання документів (п.4.2), але до митного оформлення не надано банківські платіжні документи. Також, в CMR від 09.01.2024 б/н наявна печатка перевізника ТОВ «ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ», але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий ТОВ «ТРАНС ФАВОРІТ». Скаржник вказує, що після повідомлення позивача про необхідність подання додаткових документів, вищевказані розбіжності у документах не усунуто, у зв`язку з чим скаржником правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Скаржник вважає, що ним за результатом проведеної з позивачем консультації правомірно застосовано резервний метод, а застосування інших методів визначення митної вартості не було можливим через відсутність необхідних даних. Звертає увагу, що спірне рішення про коригування митної вартості містить відомості щодо джерел інформації, які використані скаржником для визначення митної вартості. Вказує, що спірна картка відмови видана правомірно на підставі положень ст. 256 МК України.

Позивачем на доводи апеляційної скарги надано свої заперечення, викладені у направленому до справи відзиві.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 27 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ - маркет» та SHENZHEN КЕУLINK CO., LTD (Китай) (Продавець), укладено контракт на поставку продукції № 3128- SК/CN-l, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити товар, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у Контракті. Товар, що поставляється, повинен бути виготовлений і поставлений партіями в повній відповідності з вимогами, на умовах і за цінами, вказаними в Додатках і Специфікаціях до Контракту, які є його невід`ємною частиною.

На виконання умов Контракту, згідно з інвойсом від 10.11.2023 № KLINV230910-1 та Специфікацією № 10 від 10.11.2023 р. на умовах поставки FOB-Яньтянь / FOB-Yantian. (згідно з Incoterms® 2010) на адресу Покупця поставлена наступна продукція:

Товар № 1 Чашка керамічна 520 мл, арт. KLSP10-K237, у кількості 13 212 шт. на загальну суму 9 776,88 доларів США (0,74 дол. за шт.).

Товар № 2 Чашка фарфорова 520 мл, арт. KLSK7-K306, у кількості 10 224 шт. на загальну суму 9 815, 04 доларів США (0,96 дол. за шт.).

Вказаний товар розроблений та виготовлений у Китаї, виробник SHENZHEN КЕУLINK CO., LTD.

Товар поставлений у відповідності до умов Контракту. Загальна вартість поставленої партії товару склала 19 591,92 доларів США.

Так, з метою митного оформлення поставленого Позивачеві товару, останній подав до Одеської митниці митну декларацію №UA500500/2024/001044 від 11.01.2024 р. разом із всіма документами, які згідно з ч. 2 ст. 53 МК України подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Позивачем подані наступні документи:

декларація митної вартості № UA500500/2024/001044 від 11.01.2024 (код документа 1401);

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності:

- контракт на поставку продукції від 27.12.2019 № 3128-SК/CN-l (код документа m4100);

- специфікація № 10 від 10.11.2023 р. (код документа 4103);

- декларація про походження товару № KLINV230910-1 (код документа 0862);

- сертифікат якості б/н від 10.11.2023 р.;

- прайс-лист б/н від 31.10.2023 року надавався додатково двічі разом з листом № 1201-1/24 від 12.01.2024р. (до винесення оскаржуваного рішення) та разом з заявою, вих. № М-2024-1277 від 06.03.2024 року;

- комерційна пропозиція б/н від 03.11.2023 року надавалася додатково разом з листом № 1201-1/24 від 12.01.2024р. (до винесення оскаржуваного рішення) та повторно разом з заявою № М-2024-1277 від 06.03.2024 року;

- пакувальний лист б/н від 10.11.2023 (код документа 0271);

інвойс від 10.11.2023 № KLINV230910-1 (код документа 0380);

якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару:

- swift б/н від 13.12.2023р. надавався разом з листом № 1201-1/24 від 12.01.2024р. (до винесення оскаржуваного рішення);

за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару:

- виписка із бухгалтерської документації 63.2 станом на 28.02.2024 р. надавалася пізніше разом із заявою, вих. № М-2024-1277 від 06.03.2024 року;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- автотранспортна накладна б/н від 09.01.2024 (код документа 0730);

- рахунки-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 11.01.2024 № ТФ1, № ТФ2 до договору №88190 від 09.04.2019 року (код документа 3004);

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТФ1, ТФ2 від 11.01.2024р. від ТОВ "ТРАНС ФАВОРИТ" до Договору транспортного експедирування № 88190 від 09.04.2019 року надавалися пізніше разом з заявою, вих. № М-2024-1277 від 06.03.2024 року;

- платіжні інструкції про сплату за транспортні послуги № 188552, 188553 від 19.01.2024р. надавалися пізніше разом з заявою, вих. № М-2024-1277 від 06.03.2024 року;

- довідка-розрахунок транспортних витрат № 02-1101 від 11.01.2024 року;

- договір №88190 від 09.04.2019 року транспортного експедирування;

- домашній коносамент № BW23110318A від 21.11.2023 р.;

- заявка на перевезення вантажу морським транспортом №75860/274930 від 20.11.2023р. надавалася двічі: разом з листом № 1201-1/24 від 12.01.2024р. (до винесення оскаржуваного рішення) та разом з заявою, вих. № М-2024-1277 від 06.03.2024 року;

- копія митної декларації країни відправлення № 531620230162562478 від 16.11.2023р. надавалася пізніше разом із заявою, вих. № М-2024-1277 від 06.03.2024 року;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- копія імпортної ліцензії не надавалася імпорт товару не підлягає ліцензуванню;

-документ, що підтверджує вартість страхування - заява на страхування окремого перевезення вантажу Заява на страхування № 15911 від 04.12.2023р. та договір № 040г0д від 11.03.2020р. добровільного страхування вантажів;

- відомості про декларації митної вартості до графи 44 МД не вносяться (Наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 651: графа 44, частина 9).

Митна вартість товарів у поданій митній декларації №UA500500/2024/001044 від 11.01.2024 р. розрахована Позивачем згідно ст. 58 Митного кодексу України за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та у сукупності по товарам склала 19 591,92 доларів США.

11.01.2024 року відповідачем надіслано позивачеві повідомлення, в якому відповідач вимагав надати додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, а саме (цитата):

У розділі 4 пункт 4.2.6 зовнішньоекономічного договору від 27.12.2019 № 3128- SK/CN-1 зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення вона відсутня.

У пункті 3.1.1 зовнішньоекономічного договору від 27.12.2019 № 3128-SK/CN-1 зазначено, що покупець здійснює 100% передоплата протягом 20 днів після отримання документів (п.4.2) , але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи.

В СМR від 09.01.2024 б/н наявна печатка перевізника ТОВ «ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ», але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий ТОВ «ТРАНС ФАВОРІТ».

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митниця відповідно до п.3 ст.53 МКУ декларанту поставила вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - каталоги, специфікації фірми - виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову».

У відповідь на вказане повідомлення позивачем 12.01.2024 року листом, вих. № 1201-1/24 від 12.01.2024 р., надано пояснення з питань викладених у повідомленні та копії наступних документів: - Swift б/н від 13.12.2023р.; - прайс-лист виробника товару б/н від 31.10.2023р.; - комерційна пропозиція б/н від 03.11.2023 р. (в тексті листа помилково вказана невірна дата прайс-листу - 10.08.2023р.); - заявка на перевезення вантажу морським транспортом № 75860/274930 від 20.11.2023 року.

12.01.2024 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000036/1, яким відповідач відмовив в оформленні митної декларації та повідомив про обрання Відповідачем резервного методу визначення митної вартості товару, а саме: Митну вартість Товару № 1 «Чашка керамічна 520 мл, арт. KLSP10-K237, у кількості 13 212 шт. на загальну суму 9 776,88 доларів США (0,74 дол. за шт.) та Чашка фарфорова 520 мл, арт. KLSK7-K306, у кількості 10 224 шт. на загальну суму 9 815, 04 доларів США (0,96 дол. за шт.)». визначено за резервним методом митної вартості згідно з ст. 64 МК України на рівні: « 3,147 дол. США за кг. ваги нетто (МД від 22.11.2023 №UA100380/2023/617598), ніж заявлено декларантом 2,212 дол. США за кг. ваги нетто».

Згідно рішення відповідача від 12.01.2024 року позивачу надіслано картку відмови № UA500500/2024/000062 від 12.01.2024 р. в прийнятті митної декларації №UA500500/2024/001044 від 11.01.2024 р.

Вважаючи спірні рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Згідно з приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Згідно із ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст..53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.

Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження органу доходів і зборів щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень.

Колегія суддів зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість та необхідність витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Так, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такі висновки суду першої інстанції, відповідають правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-127а15 та від 02.06.2015 в справі №21-498а15.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що 27 грудня 2019 року між позивачем та SHENZHEN КЕУLINK CO., LTD (Китай) (Продавець) укладено контракт на поставку продукції № 3128- SК/CN-l.

Згідно умов вищевказаного контракту, за інвойсом від 10.11.2023 № KLINV230910-1 та Специфікацією № 10 від 10.11.2023 р. на умовах поставки FOB-Яньтянь / FOB-Yantian на адресу позивача поставлена наступна продукція:

- Товар № 1 Чашка керамічна 520 мл, арт. KLSP10-K237, у кількості 13 212 шт. на загальну суму 9 776,88 доларів США (0,74 дол. за шт.);

- Товар № 2 Чашка фарфорова 520 мл, арт. KLSK7-K306, у кількості 10 224 шт. на загальну суму 9 815, 04 доларів США (0,96 дол. за шт.).

Загальна вартість поставленої партії Товару склала 19 591,92 доларів США.

Для митного оформлення поставленого товару позивач подав до Одеської митниці митну декларацію №UA500500/2024/001044 від 11.01.2024 р. разом із документами, які подаються для підтвердження заявленої митної вартості.

У подальшому, 12.01.2024 року відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000036/1, яким відповідач повідомив про обрання резервного методу визначення митної вартості товару.

Також, позивачу надіслано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000062 від 12.01.2024 р.

Зі змісту спірного рішення № UA500500/2024/000036/1 колегією суддів встановлено, що прийняття цього рішення обумовлено тим, що подані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, оскільки:

- у розділі 4 пункт 4.2.6 зовнішньоекономічного договору від 27.12.2019 № 3128- SK/CN-1 зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення вона відсутня;

- у пункті 3.1.1 зовнішньоекономічного договору від 27.12.2019 № 3128-SK/CN-1 зазначено, що покупець здійснює 100% передоплата протягом 20 днів після отримання документів (п.4.2), але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи;

- у СМR від 09.01.2024 б/н наявна печатка перевізника ТОВ «ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ», але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий ТОВ «ТРАНС ФАВОРІТ».

Апеляційний суд зазначає, що митна декларація країни відправлення не визначена ч.2 ст.53 МК України як документ, що підтверджує митну вартість, і тому відсутність декларації, навіть коли надання її зазначено в контракті, не може бути підставою для витребування додаткових документів в розумінні ч.2 та ч. 3 ст. 53 МК України.

Колегія суддів враховує, що зі змісту п.3.1 контракту № 3128-SK/CN-1 від 27.12.2019 вбачається можливість визначення умов оплати у специфікаціях до цього контракту. В свою чергу, у Специфікації №10 від 10.11.2023р. до Контракту № 3128-SK/CN-1 від 27.12.2019 зазначені умови оплати «Оплата за товар протягом 30 банківських днів від дати коносамента».

Як правильно встановив суд першої інстанції, доказами, що підтверджують вартість товару, які подавалися під час митного оформлення, є Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 10.11.2023 року № KLINV230910-1 та Специфікація № 10 від 10.11.2023. Крім того, під час консультацій позивачем надавалися відповідачу додатково платіжні документи: swift №б/н від 13.12.2023 року.

Стосовно відомостей СМR від 09.01.2024 б/н, суд першої інстанції також правильно дослідив, що згідно п.2.1.1 договору №88190 від 09.04.2019р. між ТОВ «АТБ-маркет» та ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ», експедитор зобов`язаний здійснити підбір перевізників та укласти з ними від свого імені договори на перевезення вантажів згідно заявці, а експедитор ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ» мав договір з перевізником ТОВ «ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ» №04/01-1 від 04.01.2021 року перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що митний орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, а надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що сплачена за ці товари.

Доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують.

З цих підстав, апеляційний суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірність відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення № UA500500/2024/000036/1 та картка відмови №UA500500/2024/000062 є протиправними та підлягають скасуванню. Натомість, зворотні аргументи скаржника про їх правомірність свого підтвердження не знайшли.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі №160/15484/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко