Ухвала

від 31.07.2024 по справі 260/3574/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

31 липня 2024 рокум. Ужгород№ 260/3574/22

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Пшевлоцька К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 - не з`явився,

відповідачів:

Державна судова адміністрація України, представник - не з`явився,

Територіальне управління ССО у Закарпатській області, представник - не з`явився,

третя особа: Служба судової охорони, представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відстрочення виконання рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області, Державної судової адміністрації України, третя особа Служба судової охорони про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошена вступна та резолютивна частини Ухвали. Повний текст Ухвали виготовлено та підписано 05 серпня 2024 року.

22 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області (далі - Відповідач 1), Державної судової адміністрації України (далі Відповідач 2), третя особа Служба судової охорони, яким просив суд:

- визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», починаючи з 24.02.2022 року.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Закарпатській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000 грн. на місяць, починаючи з 24 лютого 2022 року.

29 лютого 2024 року представником Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області подано заяву про відстрочку виконання судового рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі № 260/3574/22.

26 березня 2024 року Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду заяву представника Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області про відстрочення виконання судового рішення у справі № 260/3574/22 було задоволено частково та відстрочено виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі №260/3574/22 до 01 липня 2024 року.

28 червня 2024 року представником Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області повторно було подано заяву про відстрочку виконання судового рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі № 260/3574/22.

Представник мотивує заяву тим, що на виконання вищевказаного рішення суду Службою судової охорони вжито певних заходів для його добровільного виконання, в межах своєї компетенції. Зокрема, з метою вирішення питання проведення нарахувань виплат позивачам Службою судової охорони неодноразово надавалася інформація щодо потреби додаткових асигнувань до Державної судової адміністрації України.

Відтак, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду терміном на 1 (один) рік.

Представник третьої особи подав пояснення щодо заяви про відстрочення виконання рішення, в яких просив задовольнити заяву, зазначаючи, що для дотримання справедливого підходу до черговості виплати працівникам Служби судової охорони коштів за судовими рішеннями, відповідно до розпорядження Служби судової охорони від 11.01.2024 №5/ОД запроваджено єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів на користь працівників Служби судової охорони в порядку черги, а саме: за датою набуття рішенням суду законної сили.

Представник зауважує, що після надходження від Державної судової адміністрації України додаткових асигнувань, Службою судової охорони буде прийнято в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів між територіальними управліннями Служби на виконання рішень судів на користь працівників Служби судової охорони в порядку черги, а саме: за датою набуття рішенням суду законної сили.

Відповідно до ч.2 ст.378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з п.3 ч.2 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відтак неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви про відстрочення виконання рішення.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення суду, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення заяви суд зазначає наступне.

Згідно з ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до ч.3 ст.378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Частинами 4, 5 ст.378 КАС України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд зобов`язаний встановити та перевірити наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або обставин, що роблять його виконання неможливим, врахувати ступінь вини відповідача (у даному випадку - заявника), стихійне лихо, інші надзвичайні події.

Судом встановлено, що Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 позов задоволено. Рішення набрало законної сили 01 січня 2024 року.

Наведені відповідачем обставини, пов`язані із його матеріальним становищем, не є тими "виключними" підставами, які ототожнюються з поняттям стихійне лихо або інші непереборні обставини, з якими законодавець пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення.

Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене фінансування, зокрема, в частині видатків на виконання судових рішень, не є підставою для відстрочення виконання судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи наведене, а також те, що Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року уже було відстрочено виконання рішення від 30 листопада 2023 року у справі №260/3574/22 до 01 липня 2024 року, у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.243, 248, 378 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області про відстрочення виконання судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.

Суддя П.П.Микуляк