Рішення

від 05.08.2024 по справі 420/14055/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/14055/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попова В.Ф.

секретар Церковний В.Я.,

за участю:

представниці позивача Пущенської О.А.,

представниці відповідача Шпендак В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна Компанія ВОСТОК до Головного управління ДПС в Одеській Області про визнання протиправним та скасування рішення ,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській Області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 22.01.2024 року № 2973/15-32-07-02-20, згідно якого зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1119488 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач у позові та представниця позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та зазначили, що за наслідками документальної виїзної позапланової перевірки складено акт, відповідно до висновків якого зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 119 488 грн. Вказані висновки зроблені з тих підстав, що операції між Товариством та ПП «Сербинівське» щодо закупівлі кукурудзи не були направлені на настання реального економічного результату, не були реально проведені, а лише оформлені у паперовому вигляді фіктивними документами. В Акті зазначено про те, що товарно-транспортні накладні, які надані товариством до перевірки, не дають можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій з контрагентами, а показники врожайності кукурудзи у звітності за формою 29-сг ПП «Сербинівське» завищені. З такими висновками податкового органу не згодні, оскільки акт перевірки не містить доказів порушення ТОВ «ТК «ВОСТОК» та ПП «СЕРБИНІВСЬКЕ» законодавства, взаємовідносини з контрагентами та здійснення господарських операцій не тільки достовірно підтверджено необхідними первинними документами, порядок заповнення яких відповідає встановленим чинним законодавством вимогам, але і податковими накладними по ПДВ. Просять задовольнити позовні вимоги.

ГУ ДПС в Одеській області заперечувало проти задоволення позовних вимог та зазначили, що перевіркою достовірності і правильності визначення податкового кредиту за вересень 2023 року та врахування його при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 колонки Б) за вересень 2023 року встановлено завищення суми податкового кредиту на 1 119 488 грн по господарським операціям між ТОВ «ТК «ВОСТОК» та ПП «СЕРБИНІВСЬКЕ». Заявлені ПП «СЕРБИНІВСЬКЕ» показники врожайності кукурудзи не відповідають реальним показникам врожайності на території України в цілому, та зокрема в Лубенському районі Полтавської області, що говорить про декларування недостовірних показників обсягів виробництва за відповідний період. Крім того, не підтверджено транспортування кукурудзи позивачу, оскільки такі можливості були відсутні у постачальника та залучених до цього контрагентів. Сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність ПП «СЕРБИНІВСЬКЕ» свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по господарським операціям, які фактично не були здійснені, а спрямовані для отримання податкової вигоди шляхом мінімізації сплати податкових зобов`язань іншими підприємствами. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 16.11.2023 року №9451-п на підставі п.п.19.1.6 п.19.1 ст.19, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п 75.1.2 п. 75.1. ст. 75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 та п.п.69.2., п.п. 69.11. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПКУ), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірок було складено Акт перевірки від 12.12.2023 №35824/15-32- 07-02-15, відповідно до якого перевіркою ТОВ «ТК «ВОСТОК» податкового законодавства при декларуванні за вересень 2023 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення:

- п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.2, 198.3, ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, Закону України від 16.07.1999р. № 996-Х1V «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), п 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями), з урахуванням Наказу № 21, Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28 січня 2016 року № 21 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за N 159/28289 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України) в результаті чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації) за вересень 2023 року в сумі 1119488 грн. На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено оскаржуване Позивачем податкове повідомлення рішення.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області винесено оскаржуване позивачем податкове повідомлення рішення від 22.01.2024 року № 2973/15-32-07-02-20.

Вказані висновки зроблені в акті перевірки з тих підстав, що операції між Товариством та вказаними контрагентами не були направлені на настання реального економічного результату, не були реально проведені, а лише оформлені у паперовому вигляді фіктивними документами, під сумнів поставлені у тому числі товарно-транспортні накладні. В Акті зазначено про те, що товарно-транспортні накладні, які надані Товариством до перевірки, не дають можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій з контрагентами, а показники врожайності кукурудзи у звітності за формою 29-сг ПП «Сербинівське» завищені.

Податковий орган ставить під сумнів статус ПП «Сербинівське», як виробника сільськогосподарської продукції, ставить під сумнів показники його статистичної звітності, податковий орган вважає, що відсутнє реальне (законне) джерело походження товару, ПП «Сербинівське» до звітності внесені недостовірні дані щодо наявності необхідної кількості земельних ділянок для посіву, вирощування та збирання кількості врожаю зернових, які відображено в первинних документах, поставлено під сумнів збір врожаю зернових та зроблений висновок про те, що ПП «Сербинівське» реалізовано с/г продукції значно більше, чим можливо було зібрати в даний період із площі земель с/г призначення, яке ПП «Сербинівське» використовувало в своїй діяльності.

За висновками податкового органу не підтверджено також належним чином транспортування продукції.

Щодо самої господарської операції між позивачем та ПП «Сербинівське» судом встановлені такі обставини.

Між ТОВ «ТК «ВОСТОК» та ПП «СЕРБИНІВСЬКЕ» укладено договір поставки сільськогосподарських культур від 24.11.2022 №24/11/22-1, предметом якого є зобов`язання в певний термін поставити сільськогосподарську продукцію, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, зазначених у цьому договорі та в додатках до нього, а саме:

- додаток №2 до договору від 07.12.2022 предмет договору: зерно насипом - кукурудза врожаю 2022 року; кількість товару 150,0 т.; загальна сума вартості товару - 1312500,00 грн.; умови поставки ємності елеватора ТОВ «КРАНШИП» за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, Сільська рада Струмківська, комплекс будівель та споруд №3;

- додаток №3 до договору від 20.12.2022 предмет договору: зерно насипом - кукурудза врожаю 2022 року; кількість товару 540,0 т.; загальна сума вартості товару - 4725000,00 грн.; умови поставки ємності елеватора ТОВ «КРАНШИП» за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, Сільська рада Струмківська, комплекс будівель та споруд №3;

- додаток №4 до договору від 19.01.2023 предмет договору: зерно насипом - кукурудза врожаю 2022 року; кількість товару 361,270 т.; загальна сума вартості товару - 3088858,50 грн.; умови поставки товар передається покупцю на умовах зберігання: ПП «АККЕРМАН ЗЕРНОПРОМ» за адресою Одеська область, м. Білгород Дністровський, вул. Автомобільна, 11.

Відповідно до актів приймання передачі тмц встановлено:

Акт приймання-передачі №11 від 08.12.2022, відповідно якого ПП «СЕРБИНІВСЬКЕ» передав, ТОВ «ТК «ВОСТОК» отримав, ТОВ «КРАНШИП» отримав на збереження та підтвердив, тмц кукурудза 3 класу, фізична вага 150000 кг.;

Акт приймання-передачі №14 від 20.12.2022, відповідно якого ПП «СЕРБИНІВСЬКЕ» передав, ТОВ «ТК «ВОСТОК» отримав, ТОВ «КРАНШИП» отримав на збереження та підтвердив, тмц кукурудза 3 класу, фізична вага 538797 кг.;

Акт приймання-передачі №2 від 20.01.2023 про переоформлення зерна зерновим складом новому власнику за зерновий склад: ПП «АККЕРМАН ЗЕРНОПРОМ», за поклажедавцем ПП «СЕРБИНІВСЬКЕ», за нового власника: ТОВ «ТК «ВОСТОК», найменування зерна кукурудза урожай 2022 року, вага 361270 кг.

Між ПП «Сербинівське» та ТОВ «КРАНШИП» був укладений договір складського зберігання №07/11/2022/1 від 07.11.2022 року, між ПП «Сербинівське» та ТОВ «АККЕРМАН ЗЕРНОПРОМ» був укладений договір складського зберігання №21К від 01.12.2022 року, відповідно до яких кукурудза ПП «Сербинівське» зберігалась на зернових складах вказаних господарств. Копії договорів надані позивачем по справі в електронному вигляді.

Податковий орган ставить під сумнів статус ПП «Сербинівське», як виробника сільськогосподарської продукції та показники його статистичної звітності, вважає, що відсутнє реальне (законне) джерело походження товару, ПП «Сербинівське» до звітності внесені недостовірні дані щодо наявності необхідної кількості земельних ділянок для посіву, вирощування та збирання кількості врожаю зернових, які відображено в первинних документах, поставлено під сумнів збір врожаю зернових та зроблений висновок про те, що ПП «Сербинівське» реалізовано с/г продукції значно більше, чим можливо було зібрати в даний період із площі земель с/г призначення, яке ПП «Сербинівське» використовувало в своїй діяльності.

При цьому посилаються на те, що згідно задекларованих даних ПП «СЕРБИНІВСЬКЕ» обсяг виробництва кукурудзи з 1 га складає 10,9 т, а відповідно даних Головного управління статистики у Полтавській області виробництво кукурудзи по районах у 2021 році - в Лубенському районі Полтавської області 81.6 ц з га, що складає 120,4% до врожайності в 2020 році. Аналізом статистичних даних врожайності кукурудзи не встановлено обсяги виробництва на рівні 10,9 т/га.

Щодо транспортування продукції податковий орган зазначає про те, що відповідно до поданої інформації до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку встановлено, що для підтвердження транспортування тмц ПП «СЕРБИНІВСЬКЕ» залучило перевізників ТОВ "КОМПАНІЯ "УКРАВТОЛОГІСТИКА", ТОВ "ЧОРНОМОРСЬКА ТОПЛИВНА КОМПАНІЯ", ТОВ "ТАТ АВТОТРАНС". У період зазначений у видаткових накладних та товарно-транспортних накладних з листопада 2022 року по січень 2023 року, відповідно до відомостей Додатку 4 ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, у ТОВ "КОМПАНІЯ "УКРАВТОЛОГІСТИКА" працювала в штаті 1 особа, у ТОВ "ЧОРНОМОРСЬКА ТОПЛИВНА КОМПАНІЯ" працювало 7 осіб, у ТОВ "ТАТ АВТОТРАНС" працювало 4 особи.

Відповідно до поданої ПП «СЕРБИНІВСЬКЕ» інформації до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку, згідно наданих ТТН, встановлено відомості про водіїв транспортних засобів, у тому числі прізвище, ім`я та по батькові. Однак, відповідно до даних Додатку 4 ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску наданим ТОВ "КОМПАНІЯ "УКРАВТОЛОГІСТИКА" (код за ЄДРПОУ 39427556), ТОВ "ЧОРНОМОРСЬКА ТОПЛИВНА КОМПАНІЯ" (код за ЄДРПОУ 39976466), ТОВ "ТАТ АВТОТРАНС" (код за ЄДРПОУ 43577201) до органів ДПС, відомості про вищевказаних водіїв та про залучення самозайнятих осіб відсутні.

Зазначене на думку податкового органу підтверджує неможливість транспортування вказаної продукції.

Спірні правовідносини врегульовані наступними приписами діючого законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними /розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. При цьому податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг безумовною підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можна дійти висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд зазначає, що в Акті перевірки не оспорюється той факт, що податкові накладні по зазначеним операціям оформлені належним чином, містять необхідні реквізити та зареєстровані своєчасно і згідно вимог Податкового кодексу України.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові заяви сторін по суті справи, враховуючи вищенаведені приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що висновки відповідача викладені в акті перевірки є помилковими, а прийняте податкове повідомлення-рішення протиправне та підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Щодо сумнівів податкового органу про дані врожайності кукурудзи ПП «СЕРБИНІВСЬКЕ» та не встановлення обсягів виробництва на рівні 10,9 т./га, суд зазначає, що такі висновки є протиправними, оскільки не ґрунтуються на конкретних об`єктивних та перевірених даних і є припущенням контролюючого органу.

Так, арифметичне середнє (в математиці і статистиці) сума всіх фіксованих значень набору, поділена на кількість елементів набору.

Суд зазначає, що використання податковим органом середнього (середньоарифметичного числа) статистичного показника, в даному випадку врожайності кукурудзи, не є надійним та точним, оскільки суттєво залежить від граничних значень цифр які складаються та підлягають діленню. Тобто, з урахувань методики визначення арифметичного середнього, а саме шляхом додавання групи чисел і ділення на кількість цих чисел, середній показник може суттєво відрізнятись від додаваємих бути значно більшим або бути значно меншим.

Так, для прикладу, суд зазначає, що за умови урожайності в трьох господарствах 6,0 т/га, 8,0 т/га 10,0 т/га середньостатистичний показник складатиме 8,0 т/га, що не виключає врожайності в окремому господарстві 10,0 т/га.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відображення врожайності кукурудзи ПП «СЕРБИНІВСЬКЕ» на рівні 10,9 т./га, не суттєво відрізняється від даних Головного управління статистики у Полтавській області, відповідно до яких виробництво кукурудзи по районах у 2021 році в Лубенському районі Полтавської області склало 8,16 т/га.

Виходячи з цього, такі висновки податкового органу не можуть бути покладені в основу акта перевірки як такі, що підтверджують нереальність господарської операції в силу неможливості виростити кукурудзу у зазначеному обсязі.

Щодо відсутності у ПП «СЕРБИНІВСЬКЕ» об`єктів нерухомості, зерноскладів, транспортних засобів для перевезення до елеваторів та складських приміщень обсягів кукурудзи зазначених в статистичній звітності та реалізованих відповідно до податкових та видаткових накладних, позивач зазначив, що відповідно до умов договору поставки та додатків до них фактично поставка кукурудзи від ПП «Сербинівське» відбулась на умовах EXW „Франко-Елеватор ТОВ «КРАНШИП» та ТОВ «АККЕРМАН ЗЕРНОПРОМ». Згідно „ІНКОТЕРМС це означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). ТОВ «ТК «ВОСТОК» взагалі не може мати в розпорядженні транспортні документи в підтвердження перевезення товару від ПП «Сербинівське» до ТОВ «ТК «ВОСТОК» та бути освідченим про деталі перевезення, маршрути перевезення, оскільки поставка кукурудзи була здійснена ПП «Сербинівське» на зернові склади ТОВ «КРАНШИП» та ТОВ «АККЕРМАН ЗЕРНОРОМ» у грудні 2022 року та січні 2023 року де і відбувалось прийняття товару позивачем.

Суд зазначає що такі обґрунтування позивача повністю підтверджуються п. 2.2., 2.6 Договору відповідно до якого терміни та умови поставки за домовленістю сторін визначені та оформлені у додатках на кожну партію товару, право власності у покупця на товар виникає відповідно до умов визначених у додатку до Договору.

Пунктами 1.1., 5.1., 5.2. Додатків № 2 від 07.12.2022 року, № 3 від 20.12.2022 року до Договору визначено, що Товар (зерно насипом кукурудза врожаю 2022 року) передається Покупцю на умовах: ємності елеватора ТОВ «Краншип» - комплекс будівель та споруд №13, будинок б/н, с/рада Струмківська, Татарбунарський р-н, Одеська область, право власності на Товар у Покупця виникає з моменту підписання Акту прийому-передачі Сторонами та заступника директора ТОВ «КРАНШИП».

Відповідно до трьохстороннього Акту приймання-передачі №14 від 20.12.2022 року, яким зерновий склад ТОВ «Краншип» підтверджує передачу кукурудзи 3 класу від ПП «Сербинівське» до ТОВ «ТК «ВОСТОК».

Пунктами 1.1., 5.1., 5.2., Додатку № 4 від 19.01.2023 року до Договору визначено, що Товар (зерно насипом кукурудза врожаю 2022 року) передається Покупцю на умовах: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Автомобільна, 11, право власності на Товар у Покупця виникає з моменту підписання Акту прийому-передачі Сторонами та директора ТОВ «АККЕРМАН ЗЕРНОПРОМ».

Відповідно до трьохстороннього Акту приймання-передачі зерна № 2 від 20.01.2023 року, яким зерновий склад ТОВ «АККЕРМАН ЗЕРНОПРОМ» підтверджує передачу кукурудзи 3 класу від ПП «Сербинівське» до ТОВ «ТК «ВОСТОК».

Оскільки ТОВ «ТК «ВОСТОК» не має власних потужностей для зберігання кукурудзи, а кукурудза ПП «Сербинівське» вже зберігалось на зернових складах ТОВ «КРАНШИП» та ТОВ «АККЕРМАН ЗЕРНОПРОМ», то ця продукція була переоформлена на ТОВ «ТК «ВОСТОК» в місці зберігання.

Судом встановлено, що між ПП «Сербинівське» та ТОВ «КРАНШИП» був укладений договір складського зберігання №07/11/2022/1 від 07.11.2022 року, а з ТОВ «АККЕРМАН ЗЕРНОПРОМ» був укладений договір складського зберігання №21К від 01.12.2022 року.

Суд погоджується з обґрунтуваннями позивача, що ТОВ «ТК «ВОСТОК» взагалі може не мати транспортні документи в підтвердження перевезення товару від ПП «Сербинівське» до ТОВ «ТК «ВОСТОК» та знати деталі перевезення, маршрути перевезення, оскільки поставка кукурудзи була здійснена ПП «Сербинівське» на зернові склади ТОВ «КРАНШИП» та ТОВ «АККЕРМАН ЗЕРНОРОМ» у грудні 2022 року та січні 2023 року без участі позивача.

Вищезазначеними доказами спростовуються висновки податкового органу про те, що у повідомленні про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП ПП «Сербинівське» зазначено про наявність паливних складів, але не зазначено про наявність зерносховищ або зернових елеваторів.

Щодо залучення ПП «СЕРБИНІВСЬКЕ» перевізників - ТОВ "КОМПАНІЯ "УКРАВТОЛОГІСТИКА", ТОВ "ЧОРНОМОРСЬКА ТОПЛИВНА КОМПАНІЯ", ТОВ "ТАТ АВТОТРАНС" за відсутності даних про розрахунки за послуги, суд зазначає, що як вже вказував позивач та наведено судом вище, право власності до позивача переходило на товар, який вже знаходився на зернових складах ТОВ «КРАНШИП» та ТОВ «АККЕРМАН ЗЕРНОПРОМ». Позивач не приймав участі у його транспортуванні, оскільки фактично відбулось лише переоформлення продукції з карток зберігання ПП «СЕРБИНІВСЬКЕ» на ТОВ «ТК «ВОСТОК» про що складені відповідні первинні документи.

На підставі встановлених обставин та досліджених доказів суд зазначає, що в акті перевірки відсутні будь-які докази на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки договори укладені між позивачем та контрагентами націлені на здійснення підприємницької діяльності та пов`язані з рухом активів підприємств.

Суд враховує також, що по господарським операціям з вказаними контрагентами позивача в ЄДРПН зареєстровані податкові накладні в ЄДРПН на момент їх складання, відображені у податковій звітності у зв`язку з чим сформований податковий кредит та податкові зобов`язання. На цьому наполягає у своїх поясненнях позивач і не спростовує відповідач.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем з його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, а також доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що висновки податкового органу ґрунтуються лише на відомостях отриманих з інформаційних баз відповідача, які не є доказами, що спростовують реальність господарської операції, а лише є інформацією для вчинення більш ретельної перевірки в тому числі і шляхом проведення зустрічних звірок контрагентів які податковим органом не проведенні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що факт існування реальних господарських правовідносин позивача з наведеними контрагентами, обумовлених спірними договорами, підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості придбаних товарів посвідчується належним чином оформленими та зареєстрованими податковими накладними.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагентів товарів (робіт, послуг), на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідачем не спростовано.

Поряд з цим, відповідач не довів, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з цими підприємствами було одержання податкової вигоди, як то вказує відповідач.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. (Постанова ВС КАС по справі 200/2903/22)

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. (Постанова ВС КАС по справі 200/2903/22)

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки відповідач не довів правомірність прийнятого рішення то воно є протиправним та підлягає скасуванню.

На користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір 16792,32 грн.

вирішив:

Позовні вимоги ТОВ Торгівельна Компанія ВОСТОК задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 22.01.2024 року № 2973/15-32-07-02-20, згідно якого зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 119 488,00 грн.

Стягнути з ГУ ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166) на користь ТОВ Торгівельна Компанія ВОСТОК (ЄДРПОУ 41301451, м. Одеса, вул. Маразліївська, 6, судовий збір в сумі 16 792,32 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.08.2024 року.

Суддя Попов В.Ф.