Рішення

від 06.08.2024 по справі 520/14925/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2024 р. №520/14925/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61023, код ЄДРПОУ 24980799) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Харківського Національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при його звільненні 24.11.2022 року.

2. Зобов`язати Харківський Національний університет повітряних сил ім. Івана Кожедуба здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 123552 грн. (сто двадцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят дві гривні).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 21.12.2023 року по справі № 520/20861/23 було зобов`язано Харківський Національний університет повітряних сил ім. Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у розмірі до 100000 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 05.08.2022 по 28.10.2022 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого. Рішення суду було виконано та на картковий рахунок ОСОБА_1 07.05.2024 року надійшли грошові кошти невиплаченої додаткової грошової винагороди у розмірі 191280,65 грн., та судові витрати (скріншот карткового рахунку додається). Позивач через адвоката звернувся до відповідача з питання здійснення ОСОБА_1 нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби. У відповідь отримано листа відповідача від 17.05.2024 року, яким відповідач підтвердив факт виконання рішення, однак, фактично проігнорував свій відповідний обов`язок, передбачений ст. 117 КЗпП, зазначивши, що нарахування та виплата компенсації втрати доходу може бути здійснена тільки у судовому порядку. Тобто, фактично відповідач не заперечував проти права позивача на середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби, однак, формально відніс вирішення вказаного питання на розсуд суду.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно довідки - відомості вих. № 176/176/100/754/1261/пс від 10.06.2024р. ОСОБА_1 при звільненні отримав 77 441,54 грн. та згідно витягу із наказу № 328 від 24.11.2022р. позивач отримав також компенсацію за неотримане речове майно у сумі 5947,02 грн. разом - 83 388,56 грн. Таким чином, при розрахунку позивачем розміру середнього заробітку при звільненні недотримані принципи розумності, справедливості та пропорційності суми відшкодування.

Представником позивача подано відповідь на відзив та зазначено, що відзив на позов не містить в собі заперечень щодо розрахунку позивача, крім того, вказаний розрахунок здійснено як раз на основі нині чинної редакції ст.117 КЗпП з урахуванням обмежень періоду затримки розрахунку при звільненні шістьма місяцями, що відповідає принципу співмірності, позаяк наслідки правопорушення з непроведення з позивачем остаточного розрахунку при звільненні у вигляді недоплачених сум додаткової винагороди у розмірі 191280,65 грн. на виконання рішення по справі№ 520/20861/23 перевищують відповідальність відповідача за ст.117 КЗпП за вказане правопорушення на суму, обраховану за механізмом Порядку №100 на рівні 123552 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що позивач проходив військову службу у Харківському Національному університеті повітряних сил ім. Івана Кожедуба, звідки звільнений наказом від 24.11.2022 № 328.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2023, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 року по справі № 520/20861/23 зобов`язано Харківський Національний університет повітряних сил ім. Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у розмірі до 100000 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 05.08.2022 по 28.10.2022 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.

Рішення суду виконано відповідачем та на картковий рахунок ОСОБА_1 07.05.2024 року надійшли грошові кошти невиплаченої додаткової грошової винагороди у розмірі 191280,65 грн., та судові витрати (а.с. 14).

Позивач через адвоката звернувся до відповідача з питання здійснення ОСОБА_1 нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби.

У відповідь на запит представника позивача від 08.05.2024 відповідачем направлено лист, відповідно до якого зазначено, що на виконання відповідного судового рішення, було здійснено виплату на картковий рахунок позивача зі сплатою всіх необхідних податків та зборів, відповідно платіжних інструкцій від 06.05.2024 року №1091, №1092, №1093, №1094, №1095. Таким чином рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 по справі №520/20861/23 виконано в повному обсязі. Стосовно питання щодо нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 24.11.2022 року по 24.05.2023 року та компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати. Повідомляємо, що такі виплати можуть бути здійснені лише після отримання відповідного рішення суду та лише після надходження на адресу Університету відповідного дозволу від фінансово-економічного управління Командування Повітряних Сил 3С України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 № 4-рп/2012 за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Так, відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України визначено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Частиною 2 ст. 117 КЗпП України встановлено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ положення статті 117 КЗпП України викладено в такій редакції: у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Нова редакція ст. 117 КЗпП України набрала чинності з 19.07.2022.

Так, за усталеною практикою застосування положень ст. 117 КЗпП України в редакції, яка діяла до 19.07.2022, при вирішенні спорів щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України, враховуючи: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Такий підхід в частині необхідності застосування принципів розумності, справедливості та пропорційності при визначенні суми розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку, запроваджено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 26.06.2019 та від 26.02.2020 у справах № 761/9584/15-ц та № 821/1083/17, та застосовано Верховним Судом у постанові від 20.05.2020 у справі № 816/1640/17, висновки яких враховано судом першої інстанції при вирішенні даного спору, та сформований з урахуванням того, що редакція ст. 117 КЗпП України не обмежувала періоду, за який може стягуватися середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні.

У той же час, відповідно до ст. 117 КЗпП України, у чинній редакції, час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає оплаті середнім заробітком, обмежений шістьма місяцями.

При цьому, за висновками Верховного Суду, викладеними зокрема у постановах від 29.02.2024 у справі № 460/42448/22, від 22.02.2024 у справі № 560/831/23, від 15.02.2024 у справі №420/11416/23, від 29.01.2024 у справі № 560/9586/22, у разі коли спірний період стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні одночасно охоплюється дією редакцій ст. 117 КЗпП України, як до змін, внесених Законом № 2352-ІХ та і після їх внесення, то за такого правового врегулювання спірний період варто умовно поділяти на 2 частини: до набрання змінами чинності 19.07.2022 і після цього.

Водночас, в розглядуваній справі, позивач був звільнений вже після 19.07.2022, а отже при розрахунку спірної суми середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні застосувавши до суми середнього грошового забезпечення строк затримки розрахунку 180 календарних дні (піврічний строк згідно вимог статті 117 КЗпП у редакції Закону №2352-ІХ).

Із матеріалів справи встановлено, що при звільненні позивача 24.11.2022 відповідачем не виплачено у повному обсязі додаткової грошової винагороди.

Визначаючи розмір спірного середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні та час затримки такого розрахунку, суд виходить з того, що період затримки розрахунку при звільненні у цій справі обчислюється з 25.11.2022 року (наступний день після дня виключення зі списків особового складу) по 24.05.2023 року (не більш як за шість місяців) що становить 180 календарних днів.

Відповідно до довідки - розрахунку розмір грошового забезпечення позивача за два останні місяці служби перед звільненням (вересень 2022 р., жовтень 2022) для обрахунку середньомісячного грошового забезпечення становив 20934,75 грн. (20934,75 грн. у вересні 2022 року та 20934,75 грн. - у жовтні 2022 року).

Отже, середньоденний заробіток позивача складає 41869,50/61 = 686,39 грн.

Відтак середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні становить 123550,20 грн.(686,39 грн. * 180 календарних днів).

Так, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправної бездіяльності Харківського Національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні 24.11.2022 року та зобов`язати Харківський Національний університет повітряних сил ім. Івана Кожедуба здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 123550,20 грн (сто двадцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят гривні 20 коп.).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61023, код ЄДРПОУ 24980799) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського Національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні 24.11.2022 року.

Зобов`язати Харківський Національний університет повітряних сил ім. Івана Кожедуба здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 123550,20 грн (сто двадцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят гривні 20 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бідонько А.В.