Постанова

від 06.08.2024 по справі 260/5110/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/5110/23 пров. № А/857/1814/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Курильця А.Р., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року (головуючий суддя Гебеш С.А., м. Ужгород) по справі за адміністративним позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЛАП» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року відмовлено у задоволені позову Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЛАП» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та пені у сумі 59343,05 грн.

05 грудня 2023 року представником відповідача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення з приєднання письмових доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року заяву представника відповідача - задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Лап» витрати на правову допомогу у розмірі 3750,00 (три тисячі сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Не погодившись з таким додатковим рішенням суду першої інстанції, Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю оскаржило його в апеляційному порядку, просить таке скасувати.

В апеляційній скарзі зазначає, що згідно зі статтею 134 КАСУ витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім цього, у статті 134 КАСУ чітко вказано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Важливим є те, що Верховний Суд притримується позиції, що право на відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).

Разом з тим оскаржуване судове рішення складається виключно з перерахування документів, поданих представником відповідача, цитування статті 134 КАС України та цитування правових позицій Верховного Суду України в різноманітних справах.

При винесенні додаткового рішення суд в супереч вимогам ст.134 КАС України та рекомендаціям ВАС України не проаналізував складність справи, не дослідив обґрунтованість витраченого часу, ціну позову, а також загальну співмірність витрат на годину робочого часу.

Отже, складність даної справи становить є найпростішою для розгляду і зазвичай розглядається судом в спрощеному порядку без виклику сторін. Про невелику складеність даної справи свідчить і те, що справи даної категорії не підлягають навіть касаційному оскарженню як малозначні. Не зважаючи на це в рахунку виставляється вартість години як і для будь-якої більш складної справи, а отже розмір вартості години роботи представника відповідача є завідомо не співмірною зі складністю справи.

При ухвалені додаткового рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги фінансовий стан іншої сторони. Дані кошти будуть стягнуті з державного бюджету України.

При визначені суми витрат на правничу допомогу суд першої інстанції беззаперечно погодився з доводами відповідача про вартість 1 години роботи. Разом з тим, апелянт зазначає не співмірність вартості 1 години роботи адвоката,

Також відділення Фонду ставить під сумнів необхідність адвокату аж 2 годин для підготовки відзиву на позовну заяву. Даний адвокат лише в поточному році представляє інтереси як мінімум 3 відповідачів (крім даної це також справи 260/5110/23 та 260/4005/23). Дані справи є абсолютно типові і не вимагають багато часу на написання відзиву. Особливо зважаючи на ту обставину, що даний адвокат вже як мінімум три роки бере участь у розгляді даної категорії справ, тому 2 години на підготовку відзиву можна визнати значно завищеними.

Додатково зазначає, що у 2023 році на розгляді Закарпатського окружного адміністративного суду знаходиться близько 100 типових позовних заяв відділення про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені. З них більше 30 роботодавців самостійно сплатили адміністративно-господарські санкції, 35 рішень прийнято на користь відділення, 16 все ще знаходяться на розгляді. Основна маса справ успішно розглядається за правилами спрощеного позовного провадження і лише по 6 справах прийнято рішення про розгляд справ за правилами загального провадження, причому у 2 справах (а це 33%) бере участь вищеозначений адвокат.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення без змін.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Постановляючи увалу суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частина сьома статті 139 КАС України передбачає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3750,00 грн. представником відповідача надано Договір про надання правової допомоги від 03.07.2023 року, Детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги щодо розгляду справи №260/5110/23, рахунок №003128, платіжна інструкція №3310 від 07.07.2023 року на суму 3750,00 гривень.

При визначенні суми відшкодування суд першої інстанції вірно вважав, що слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Такі самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відшкодуванню підлягають судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 3750 грн,

Однак, колегія суддів з такими доводами суду першої інстанції не погоджується, сума витрат відповідача на правову допомогу у цій справі не відповідає складності справи та часу затраченого адвокатом на надання відповідних послуг, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір витрат зазначений відповідачем є не пропорційний витраченому часу та співмірним наданим послугам.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу, колегія суддів враховує не складність даної справи, обсяг наданих доказів, обґєм виконаної роботи, співмірність наданих послуг, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.

За таких обставин, колегія суддів суд вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірним з виконаними адвокатом наданими послугами.,

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, суд першої інстанції не вірно встановив обставини справи, не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід змінити визначивши розмір витрат на правничу допомогу в сумі 1000 грн.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скагу Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю задовольнити частково, додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі №260/5110/23 змінити в частині визначення розміру витрат на правничу допомогу та визначити такий розмір в сумі 1000 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді А. Р. Курилець В. В. Ніколін