Ухвала

від 06.08.2024 по справі 520/10516/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 серпня 2024 року

м. Київ

справа №520/10516/2020

адміністративне провадження №К/990/28595/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу адвоката Компанієць Анастасії Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року

у справі № 520/10516/2020 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, третя особа: Регіональна профспілкова організація Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу суб`єкта владних повноважень, поновлення на посаді державної служби, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, Регіональної профспілкової організації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13 липня 2020 року № 2220/к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з питань дотримання прав засуджених та осіб, узятих під варту з 14 липня 2020 року відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» з припиненням державної служби;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з питань дотримання прав засуджених та осіб узятих під варту з 14 липня 2020 року з відновленням державної служби;

- стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по день постановлення рішення, з урахуванням індексу інфляції та коефіцієнту підвищення тарифних ставок і посадових окладів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 13 липня 2020 року №2220/к в частині визначення календарної дати звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з питань дотримання прав засуджених та осіб узятих під варту - 14 липня 2020 року.

Змінено визначену у наказі Міністерства юстиції України від 13 липня 2020 року №2220/к календарну дату звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з питань дотримання прав засуджених та осіб узятих під варту з 14 липня 2020 року на 06 серпня 2020 року.

Позов у решті вимог залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, представник позивача подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому, скаржник у тексті касаційної скарги зазначає постанови Верховного Суду та уривки з них, а саме: від 04.04.2023 року у справі №523/11536/19, від 22.12.2022 року у справі №910/2116/21, від 21.02.2023 року у справі №916/396/20, від 06.09.2023 року у справі №2-2823/11, від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18, від 25.05.2023 року у справі №160/7027/22, від 09.08.2022 року у справі №380/876/21, від 24.09.2019 року у справі №922/1151/18, від 28.12.2019 року у справі №922/788/19, від 14.02.2019 року у справі №9901/43/19, від19.12.2018 року у справі №226/1204/18, від 04.12.2018 року у справі №2340/3060/18, від 23.11.2018 року у справі №14.12.2018 року у справі №804/3580/18, від 28.06.2022 року у справі №922/1280/21, від 17.12.2018 року у справі №509/4156/15-а,

При цьому, суд зазначає, що в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, необхідно указати конкретну норму права (пункт, частина, стаття), яка застосована судом без урахування висновку Верховного Суду.

Разом з тим, скаржником не зазначено норму права, яку застосовано судом апеляційної інстанції без урахування висновку Верховного Суду, а також не доведено подібності правовідносин у цій справі та у наведених справах.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеними наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Також в касаційній скарзі зазначено, що вона подана на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу;

4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Разом з тим, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо:

3) справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку про те, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв`язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.

У відсутності обґрунтованих підстав, визначених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України, Суд позбавлений можливості прийняти доводи скаржника щодо наявності підстави передбаченої пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.

Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Компанієць Анастасії Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі № 520/10516/2020.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

Ж. М. Мельник-Томенко