Провадження № 2/641/75/2024 Справа № 641/8022/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Зелінської І.В.,
за участю секретаря Надьон Я.В.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомУправління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру переплаченої суми державної допомоги,
ВСТАНОВИВ:
Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму переплаченої державної допомоги на дитину в розмірі 7118,02 грн..
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.09.2018 року відповідач звернулась до позивача з заявою про призначення тимчасової державної допомоги на дитину, надавши декларацію про доходи та копію рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.08.2016 року, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів доходу відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з 31.03.2016 року до досягнення дитиною повноліття. Крім того, відповідачем надано довідку органу державної виконавчої служби від 24.09.2018 року про неотримання з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини з 01.03.2018 року по 31.08.2018 року. При поданні заяви про призначення тимчасової державної допомоги на дитину відповідач зобов`язалась повідомити позивача про обставини щодо виникнення можливості одного з батьків утримувати дитину в десятиденний термін. На підставі поданої заяви позивачем прийнято рішення від 01.10.2018 року про призначення тимчасової допомоги на дитину, батько якої ухиляється від сплати аліментів в період з 01.09.2018 року по 28.02.2019 рік в розмірі 972 грн. щомісячно. Таким чином, заявнику було призначено та виплачено наступні суми: з 01.09.2018 року по 30.11.2018 року 972 грн. щомісячно, з 01.12.2018 року по 28.02.2019 року 1013,50 грн. щомісячно, з 01.03.2019 року по 30.06.2019 року 984 грн. щомісячно, з 01.07.2019 року по 31.08.2019 року 1029,59 грн. щомісячно, з 01.09.2019 року по 30.11.2020 року 1059 грн. щомісячно, з 01.12.2019 року по 29.02.2020 року 1109 грн. щомісячно, з 01.03.2020 року по 31.06.2020 року 1109 грн. щомісячно, з 01.07.2020 року по 31.08.2020 року 1137 грн. щомісячно, з 01.09.2020 року по 31.11.2020 року 1159 грн. щомісячно, з 01.12.2020 року по 28.02.2021 року 1197 грн. щомісячно, з 01.03.2021 року по 30.04.2021 року 1197,50 грн. щомісячно. Згідно поданої заявником декларації про майновий стан і доходи в період з 10.06.2020 року по 30.06.2020 року відповідач отримала дохід в сумі 0,00 грн., проте позивачем встановлено, що згідно інформації ГУ ДПС у Харківській області області від 23.10.2020 ОСОБА_1 з 10.06.2020 року перебуває на обліку в Індустріальній ДПІ ГУ ДПС у Харківській області як ФОП та за інформацією ПФУ в період з липня 2020 року по грудень 2020 року включно -3 та 4 квартали, заявник отримала дохід від підприємницької діяльності в розмірі 30000 грн. З інформації Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 09.04.2021 року за №139 встановлено, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 за період з 01.09.2020 року по 30.04.2021 року має переплату тимчасової допомоги в розмірі 7118,02 грн., зокрема за 2020 рік-3148,68 грн. та за 2021 рік -3969,34 грн. Таким чином, 20.04.2021 року позивачем встановлено, що відповідач не повідомила про зміни розміру доходів від заняття підприємницькою діяльністю, що призвело до переплати бюджетних коштів та незаконно отримано відповідачем тимчасової державної допомоги на дитину у розмірі 7118,02 грн. за період з 01.09.2020 року по 30.04.2021 року. 23.04.2021 року на адресу відповідача позивачем направлено повідомлення про зобов`язання повернути надмірно виплачені кошти, однак останні відповідачем не повернуто.
У справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позову відмовити. Вказала, що неправдивих документів та відомостей позивачу не надавала, недобросовісності з боку відповідача позивачем не доведено, як не надано і доказів отримання відповідачем доходів за вказаний позивачем у позові період. Просила застосувати строки позовної давності.
Крім того, позивачем подано відповідь на відзив.
В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Матеріали справи містять заяву відповідача, згідно якої остання просить розглянути справу у її відсутність.
Суд, розглянувши позовну заяву, повно та всебічно дослідивши матеріали справи встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення адміністрації Слобідського району ХМР та отримує допомогу на дитину, коли один з батьків ухиляється від сплати аліментів, згідно заяви від 26.09.2018 року. У вказаній заяві відповідач зобов`язалась повідомити органи праці та соціального захисту населення в разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання соціальної допомоги, компенсації та пільг. Крім того, її попереджено про відмову в призначенні або припиненні виплати призначеної соціальної допомоги та /або повернення надміру нарахованих коштів у разі подання неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім`ї. Також у вказаній заяві відповідач повідомила, що вона не працює, трудової книжки не має, у зареєстрованому шлюбі не перебуває.
Також разом з заявою ОСОБА_1 подано декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, згідно якої остання не працевлаштована та доходів не отримує.
Відповідно до заяви Управлінням було винесено рішення про призначення допомоги від 01.10.2018 року на дитину ОСОБА_4 на період з 01.09.2018 року по 28.02.2019 року в розмірі 972 грн. щомісячно, рішення про призначення допомоги від 21.03.2019 року на дитину на період з 01.03.2019 року по 31.08.2019 року в розмірі 984,09 грн. щомісячно, рішення про призначення допомоги від 30.09.2019 року на дитину на період з 01.09.2019 року по 29.02.2020 року в розмірі 1059 грн. щомісячно, рішення про призначення допомоги від 28.04.2020 року на дитину на період з 01.03.2020 року по 31.08.2020 року в розмірі 1109 грн. щомісячно, рішення про призначення допомоги від 05.11.2020 року на дитину на період з 01.09.2020 року по 28.02.2021 року в розмірі 1159 грн. щомісячно, рішення про призначення допомоги від 05.11.2020 року на дитину на період з 01.09.2020 року по 28.02.2021 року в розмірі 1159 грн. щомісячно. Згідно розпорядження Управління від 22.02.2021 року продовжено строк виплати тимчасової допомоги відповідачу та встановлено розмір допомоги 1197,50 грн. з 01.03.2021 року до 30.04.2021 року. Згідно рішення Управління про призначення допомоги від 06.04.2021 року на дитину ОСОБА_4 перераховано допомогу з 01.09.2020 року по 30.11.2020 року у сумі 371,83 грн., з 01.12.2020 року по 28.02.2021 року у сумі 410,33 грн.
З довідки обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 09.04.2021 року за № 139 встановлено, що по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за період з 01.09.2020 року по 30.04.2021 року існує переплата соціальної допомоги на дитину в розмірі 7118,02 грн.
23.04.2021 року Управлінням на адресу відповідача було направлено повідомлення щодо зобов`язання повернути надмірно виплачені кошти за період з 01.09.2020 року по 30.04.2021 року, та попереджено, що в разі, якщо кошти не будуть повернені, то Управління звернеться до суду.
Крім того, матеріали справи містять інформацію з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми доходів, отриманих фізичними особами від здійснення підприємницької або провадження незалежної професійної діяльності від 01.04.2021 року.
Механізм таумови наданнядержавної допомогисім`ямз дітьмирегулюється ЗакономУкраїни "Продержавну допомогусім`ямз дітьми"та Порядкомпризначення івиплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 189.
Відповідно до п. 2 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 189 тимчасова допомога призначається у разі, коли рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв`язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернуто стягнення.
Згідно п. 6 вказаного Порядку для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу соціального захисту населення в тому числі декларацію про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї ).
Згідно п. 8 вказаного Порядку розмір тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Виплата тимчасової допомоги припиняється в томі числі у разі виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину ( п.10 Порядку).
Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину, або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв`язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган соціального захисту населення: визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця); повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення; у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку (п.12 Порядку).
Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
Тобто зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна.
Вiдсутнiсть правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
Щодо заяви відповідача про застосування наслідків строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно дост. 256 ЦК Українипозовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ч. 4ст. 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Статтею 257 ЦК Українивстановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Початок перебігу позовної давності визначаєтьсястаттею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України).
Позивач вказав, що про порушення своїх прав дізнався з інформації Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 09.04.2021 року №139.
З позовом до суду Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради звернулось 14.12.2023 року.
Таким чином, позов подано в строки, передбачені ч.1 ст. 257, ч.1 ст. 261 ЦК України.
З матеріалів справи вбачається, що особистим підписом в заяві відповідач засвідчила той факт, що вона усвідомлює, що в разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання нею соціальної допомоги, компенсації та пільг, вона зобов`язується повідомити органи праці та соціального захисту населення. Про відмову в призначені або припинення виплати призначеної соціальної допомоги та/або повернення надміру нарахованих коштів у разі подання неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім`ї її попереджено.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимогиУправління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської радипідлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимогст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 4, 10-13, 76-81, 247, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Управління соціальногозахисту населенняадміністрації Слобідськогорайону Харківськоїміської радидо ОСОБА_1 про стягненнянадміру переплаченоїсуми державноїдопомоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради переплачену суму державної соціальної допомоги у розмірі 7118 ( сім тисяч сто вісімнадцять) грн. 02 (дві) коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради, ЄДРПОУ 03196624, місце знаходження: м. Харків, вул. Вишнева, 3.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 06.08.2024 року.
Суддя І. В. Зелінська
Суд | Комінтернівський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2024 |
Оприлюднено | 08.08.2024 |
Номер документу | 120846048 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них |
Цивільне
Комінтернівський районний суд м.Харкова
Зелінська І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні