Ухвала

від 05.08.2024 по справі 308/304/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/304/23

1-кп/308/1359/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

прокурора ОСОБА_2 ,

представника потерпілої особи ОСОБА_3 ,

обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород матеріали кримінального провадження № 420210700000000245 від 05.07.2021 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження № 42021070000000245 від 05.07.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України.

В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 заявлено клопотання про повернення заставодавцеві внесених коштів на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.05.2022 в розмірі 150 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому вирізі становить 372150,00 грн., обґрунтовуючи наступним.

Після закриття прокурором 16.09.2022 кримінального провадження в частині повідомленої підозри за ч. 5 ст. 191 КК України з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, не існує визначених КПК України правових підстав для продовження дії обраного ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12.05.2022 запобіжного заходу застави, оскільки на час обрання такого, підозра за ч. 3 ст. 365 КК України визнана необґрунтованою. Крім того, після закінчення строку дії додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, застосована до ОСОБА_4 застава не забезпечує жодного з покладених раніше на нього процесуальних обов`язків. Також обвинувачений ОСОБА_4 зазначає, що ризики, передбачені п.п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не існують.

Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 підтримали доводи клопотання.

Прокурор ОСОБА_2 вважав, що у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 слід відмовити, оскільки на його думку ризики, вказані в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.05.2022 продовжують існувати.

Представник потерпілої особи ОСОБА_3 також просив відмовити в задоволення клопотання.

Дослідивши обставини, що викладені в клопотанні та доданих до нього матеріалах, поясненнях учасників судового розгляду, суд приходить до таких висновків.

ОСОБА_4 09 травня 2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 365 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12.05.2022 відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого першого відділу управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021070000000245 від 05.07.2021 та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 372 150 (триста сімдесят дві тисячі сто п`ятдесят) гривень, зобов`язавши прибувати за кожною вимогою до суду. Крім того, вказаною ухвалою на ОСОБА_4 покладено окремі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Одним із елементів системи гарантій, спрямованих на недопущення порушення права людини на свободу й особисту недоторканність є право обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, його захисника, подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу (ст. 331 КПК України). Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За своїм характером перегляд запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту орієнтує слідчого суддю не на оцінку обґрунтованості самих підстав застосування запобіжного заходу та перегляд висновків, які були покладені в основу рішення слідчого судді раніше. Адже така оцінка здійснюється в межах апеляційного перегляду ухвали та при продовженні строку дії запобіжного заходу. У провадженні щодо розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу повинні бути встановлені нові обставини, які виникли після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу і які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов`язків. Такий висновок можна зробити, зокрема, із аналізу положень ч. 5 ст. 201 КПК України.

Застава як запобіжний захід полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Сторона обвинувачення не вказувала на випадки порушення процесуальних обов`язків обвинуваченим ОСОБА_4 ні під час досудового розслідування, ні після скерування обвинувального акту до суду. Крім того, навіть після спливу строку обов`язків підозрюваного, визначених у ст. 194 КПК України, ОСОБА_4 належно виконував процесуальні обов`язки, визначені у ст. 42 КПК України.

З ухвали Вищого антикорупційного суду від 12.05.2022 (судова справа №991/1534/22) вбачається, що підставою для обрання запобіжного заходу була наявна на той час обґрунтованість підозри ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191 КК України, а підозра останньому за ч. 3 ст. 365 КК України визнана судом необґрунтованою.

Доводи сторони обвинувачення про обґрунтованість підозри не переконують суддю, адже її необґрунтованість вже була встановлена під час попереднього розгляду клопотань у цьому кримінальному провадженні (ухвала Вищого антикорупційного суду від 12 травня 2022 року та інші).

Також на думку суду необґрунтованими залишаються ризики: ризик переховування, ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів та ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування завершено більше як рік і 5 місяців тому назад і жоден із вказаних ризиків не справдився, а сторона обвинувачення не надала переконливих доказів їх існування.

У той же час, необхідно враховувати майновий стан обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, його особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків. Суд враховує те, що на момент визначення розміру застави підозрюваному існували зовсім інші обставини, що впливали на рішення слідчого судді.

Суд погоджується із думкою обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що згідно зі сталою національною судовою і прецедентною практикою ЄСПЛ, усі ризики, навіть існуючі із достатньою ймовірністю, зі спливом часу втрачають актуальність, зменшуються або взагалі перестають існувати.

Крім цього, питання обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на стадії підготовчого судового засідання стороною обвинувачення не вирішувалось.

З урахуванням цих обставин та дослідивши докази, які були надані сторонами, суд вбачає, що на даний час не існує правових підстав, визначених КПК України, які б дозволяли й надалі діяти стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Відтак, сплачену заставодавцем ОСОБА_8 застави слід їй повернути.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 131-132, 182, 331, 369, 372 КПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про повернення заставодавцеві внесених коштів задовольнити.

Повернути заставодавцеві ОСОБА_8 кошти, що були внесені в якості застави за ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 420210700000000245 від 05.07.2021 року на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.05.2022, справа № 991/1534/22 в розмірі 150 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 372150,00 грн., внесену 16.05.2022 на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду, код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1