Рішення

від 18.07.2024 по справі 579/386/23

КРОЛЕВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 579/386/23

2/579/4/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 липня 2024 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді - Кибець І.А.,

за участі секретаря судового засідання - Сірої С.І.,

представника відповідача - Кандюкова Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевець справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу-

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулося до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 21 липня 2020 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та ОСОБА_3 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/7586297, яким було забезпечено автомобіль «УРАЛ 43202», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За цим Договором (поліс ЦВ) ПрАТ «СК «П3У Україна» взяло на себе обов`язок, в разі настання події, яка є страховим випадком, і внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, здійснити виплату страхового відшкодування. ОСОБА_3 в свою чергу зобов`язався дотримуватись умов договору страхування, передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

22 липня 2020 року у м.Кролевець по вул.Транспортна відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «SKANIA», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 (потерпілий) та забезпеченого автомобіля «УРАЛ 43202», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Кролевецького районного суду Сумської області від 06.10.2020 року у справі №579/1247/20 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу. Вказаною постановою було встановлено технічну несправність забезпеченого автомобіля «УРАЛ 43202», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

17 серпня 2020 року до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернувся страховик потерпілого з заявою про пошкодження транспортного засобу в зв`язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов договору.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на підставі страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування до нього здійснило виплату страхового відшкодування на користь страховика потерпілого в розмірі 127 400,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

ОСОБА_2 не виконав свої зобов`язання за договором страхування, що призвело до порушення прав Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на відшкодування шкоди.

13 серпня 2021 року та 25 серпня 2022 року на адресу відповідача було направлено регресну вимогу щодо компенсації суми виплаченого страхового відшкодування. Зазначена вимога була повністю проігнорована, жодних дій, спрямованих на врегулювання даного питання в досудовому порядку з боку відповідача не було здійснено. Станом на 14 лютого 2023 року страхове відшкодування не повернуто.

На підставі вище викладеного, позивач просить стягнути ОСОБА_2 на його користь суму в якості страхового відшкодування у розмірі 127 400,00 грн. та судові витрати.

Представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Кандюковим Г.Г. подано до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого він просить відмовити в задоволенні позову ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», позовні вимоги вважає необгрунтованими. Зазначив, що відповідно до наданих позивачем додатків до позовної заяви, не вбачається наявність договору про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, окрім полісу №АР/7586297. Даний факт слугує підтвердженням того, що страхувальник не був належним чином ознайомлений з правилами страхування. На момент ДТП цивільна відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» відповідно до полісу №АР/7586297, ліміт за полісом страхування 130 000,00 грн. Акт огляду транспортного засобу проводився тільки ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», на підставі якого в подальшому був виставлений розрахунок суми страхового відшкодування. Страховий акт ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», на підставі якого було встановлено страхове відшкодування в розмірі 395 172,38 грн. не підтверджує і не спростовує фактичний розмір шкоди та реальність заподіяних збитків відповідачем по справі. Вважає, що позивач як страховик відповідача відповідно до покладених на нього обов`язків повинен був зі своєї сторони визначити розмір заподіяної шкоди для фактичних обставин справи. Заява про настання страхового випадку по договору страхування ОСЦПНВВНТЗ №UA2020091800066 є сумнівною, оскільки не містить жодних підписів ні представника страхової компанії, ні відповідача по справі, тому не може слугувати належним доказом (а.с.142-146).

Позивачем відповідь на відзив до суду не подано.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кандюков Г.Г. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, оскільки згідно норм ст.ст.1166, 1187, 1172 КЦ України, ОСОБА_2 не є належним відповідачем.

Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» належним чином повідомлене про дату, час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання свого представника не направило, за змістом окремо поданого письмового клопотання просило розгляд справи проводити без участі його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.181-182).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.206).

Ухвалою судді Кролевецького районного суду Сумської області від 28 лютого 2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 19 квітня 2023 року о 09 год. 00 хв. з повідомленням учасників справи (а.с.80).

Ухвалою судді Кролевецького районного суду Сумської області від 24 січня 2024 року клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволено, постановлено справу за вказаним позовом розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12 лютого 2024 року о 10 год. 30 хв. (а.с.160).

Ухвалою Кролевецького районного суду Сумської області від 12 лютого 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 07 березня 2024 року на 11 год. 00 хв. (а.с.168).

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників справи, давши їм належну оцінку, дійшов наступного висновку.

21 липня 2020 року між ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_3 було укладено договір страхування - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/7586297, забезпечений транспортний засіб - УРАЛ 43202, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , строком дії з 22.07.2020 року до 21.07.2021 року (а.с.26).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» (а.с.45).

Відповідно до копії посвідчення водія, ОСОБА_4 має відкриті категорії транспортних засобів на зарахування яких видано посвідчення, а саме: В, С, D, Е (а.с.46).

Згідно наказу №1 від 10 січня 2017 року ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод», ОСОБА_4 прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів з 11 січня 2017 року (а.с.47).

Згідно наказу №118-08/19 від 18 серпня 2019 року ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод», за ОСОБА_4 закріплений транспортний засіб: тягач сідельний «SKANIA G440», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , напівпричіп-самоскид WIELTON NW3 реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.48).

Згідно заяви (претензії) від 11 серпня 2020 року слідує, що ПРАТ СК «ПЗУ Україна» звернулося до ОСОБА_2 з заявою (претензією) про виплату страхового відшкодування ( в порядку регресу) №200000321107 в розмірі 395 172, 38 грн. (а.с.49).

22 липня 2020 року ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» було повідомлено ПРАТ СК «ПЗУ Україна» про настання події договір страхування АР 37586297, 22.07.2020 року о 12 год. в м.Кролевець по вул.Транспортна за участі транспортних засобів «WIELTON NW3», реєстраційний номер НОМЕР_2 та УРАЛ, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.50-54).

Згідно відповіді від НПУ слідує, що відповідно до протоколу серія ДПР18 №212016 від 22 липня 2020 року ОСОБА_2 порушив п.13.3 ПДР - правила зустрічного роз`їзду, за яке передбачено відповідальність за ст.124 КУпАП (а.с.55-59).

Згідно постанови Кролевецького районного суду Сумської області від 06 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 22 липня 2020 року о 12 год. 25 хв. в м.Кролевець по вул. Транспортна, керуючи автомобілем Урал - 43202, державний номерний знак НОМЕР_4 , при зустрічному роз`їзді не врахував дорожньої обстановки та у зв`язку з технічною несправністю транспортного засобу не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем Сканія, державний номерний знак НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався на зустріч, в результаті чого зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Указаними діями ОСОБА_1 порушив п.13.3 ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Особа_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.60-62).

Відповідно до страхового акту №UA2020091800066/L01/03 від 26 жовтня 2020 року, за договором страхування № АР 7586297 від 21 липня 2020 року, страхувальником є ОСОБА_3 , потерпілий ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод», об`єкт страхування цивільно-правової відповідальності УРАЛ державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , термін дії договору з 22 липня 2020 року по 21 липня 2021 року (а.с.68).

Згідно платіжного доручення №48359 від 28 жовтня 2020 року ПРАТ СК «ПЗУ Україна» було перераховано страхову суму у розмірі 127400,00 грн. на рахунок ПРАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (а.с.70).

Згідно вимоги в порядку суброгації №583/2021 на суму 127400, 00 грн. зазначені учасники ДТП, а саме винна особа: ОСОБА_2 , потерпіла особа: ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод». Керуючись підпунктом г) підпункту 38.1.1, пунктом 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПРАТ СК «ПЗУ Україна» просить ОСОБА_2 перерахувати на поточний рахунок ПРАТ СК «ПЗУ України» в порядку регресу127400, 00 грн. за справою №583/2021 (а.с.71).

Відповідно до вимоги в порядку регресу по справі №233326 від 25.08.2022 року зазначено, що оскільки в порядку адміністративного судочинства, ОСОБА_2 було визнано винним в настанні ДТП, яка відбулась 22 липня 2020 року, ПРАТ СК «ПЗУ Україна» здійснило виплату страхового відшкодування за укладеним договором №АР7586297 на користь постраждалої сторони у розмірі 127400,00 грн. Керуючись пп. «г» п.38.1.1 ч.38.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПРАТ СК «ПЗУ України» запропонувало ОСОБА_2 в досудовому порядку здійснити відшкодування шкоди в розмірі 127400, 00 грн. (а.с.72).

Згідно довідки від 15.07.2024 року виданої ФОП ОСОБА_3 слідує, що ОСОБА_2 працював з 09.12.2016 року по 11.05.2023 року на посаді водій автомобільних транспортних засобів. 22 липня 2020 року ОСОБА_2 , як водій вантажного автомобіля виконував покладені на нього обов`язки, згідно умов трудового договору (а.с. 66).

Відповідно до ст.76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на захист цивільного права та інтересів гарантовано ст.15 ЦК України, якою визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і що до яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати, що несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 року у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно п. "г" п.п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на всій території України визначений Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).

Відповідно до п.31.1 Правил дорожнього руху, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно ч.1 ст.121 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом, що має несправності, з якими експлуатація його забороняється.

Позивач посилався на те, що оскільки мали місце обставини невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу під керуванням відповідача, винність якого встановлена судовим рішенням, позивач, як страховик, який відшкодував потерпілій особі страхове відшкодування, об`єктивно набув права звернення з відповідним регресним позовом.

Однак із таким твердженням позивача суд не може погодитися, оскільки позивач суду не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, зокрема, щодо знаходження автомобіля на момент дорожньо-транспортної пригоди в технічно несправному стані.

Позивач посилається на вказану вище постанову Кролевецького районного суду Сумської області про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

Але згідно вказаної постанови, лише в вступній частині зазначено, що ОСОБА_1 22 липня 2020 року о 12 год. 25 хв. в м.Кролевець по вул. Транспортна, керуючи автомобілем Урал - 43202, державний номерний знак НОМЕР_4 , при зустрічному роз`їзді не врахував дорожньої обстановки та у зв`язку з технічною несправністю транспортного засобу не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем Сканія, державний номерний знак НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався на зустріч, в результаті чого зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Указаними діями ОСОБА_1 порушив п.13.3 ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

Також суд звертає увагу, зо із наданої копії постанови Кролевецького районного суду від 06 жовтня 2020 року справа№579/1247/20, 3/579/509/20, неможливо встановити, відносно якої особи розглядалася вказана справа.

Далі в постанові зазначено, таким чином, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Тобто, в постанові не встановлено, що порушено п.31.1 Правил дорожнього руху, також з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_2 внаслідок ДТП, яка відбулась 22 липня 2020 року був притягнутий за ч.1 ст.121 КУпАП.

Вказаний факт підтверджується також відповіддю від НПУ згідно, якої слідує, що відповідно до протоколу серія ДПР18 №212016 від 22 липня 2020 року ОСОБА_2 порушив п.13.3 ПДР - правила зустрічного роз`їзду, за яке передбачено відповідальність за ст.124 КУпАП (а.с.55-59).

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі`судам роз`яснено, що відповідно до ч. 4ст. 61 ЦПК Українипри розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннямист. 212 ЦПК України. На підтвердження висновку суду щодо розміру відшкодування збитків у рішенні, крім посилання на вирок у кримінальній справі чи постанову у справі про адміністративне правопорушення, необхідно також зазначати докази, подані сторонами при розгляді цивільної справи (наприклад, врахування матеріального становища відповідача або вини потерпілого).

Суд зважає, що технічний стан автомобіля відповідача не був предметом дослідження при розгляді справи про адміністративне правопорушення та з даного питання суд жодних висновків не робив.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до правової позиції, яка міститься в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 по справі № 177/525/17 факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Таким чином постанова Кролевецького районного суду Сумської області від 06 жовтня 2020 року не може бути достатнім доказом, що свідчить про невідповідність технічного стану автомобіля, яким керував відповідач, існуючим вимогам Правил дорожнього руху, що стало безпосереднім наслідком спричинення збитків позивачеві.

Суд звертає увагу на те, що ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дозволяє звернутися з регресним позовом не тільки до водія, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, а й до страхувальника, в даному випадку до ФОП ОСОБА_3 .

Відповідно до страхового акту №UA2020091800066/L01/03 від 26 жовтня 2020 року, за договором страхування № АР 7586297 від 21 липня 2020 року, страхувальником є ОСОБА_3 , потерпілий ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод», об`єкт страхування цивільно-правової відповідальності УРАЛ державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 працював у ФОП ОСОБА_3 з 09.12.2016 року по 11.05.2023 року на посаді водій автомобільних транспортних засобів. 22 липня 2020 року ОСОБА_2 , як водія вантажного автомобіля УРАЛ 43202, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконував покладені на нього обов`язки, згідно умов трудового договору. Транспортний засіб - УРАЛ 43202, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 21 липня 2021 року був застрахований ОСОБА_3 .

При пред`явленні позову з вказаних підстав позивачем не здійснено перевірку належності технічного стану ТЗ існуючим вимогам ПДР, не проведено жодних експертиз та не встановлено причинно-наслідковий зв`язок події ДТП, жодним доказом, який позивач надав суду для підтвердження своїх позовних вимог не підтверджено та не встановлено, що причиною ДТП була саме технічна несправність автомобіля УРАЛ 43202, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Враховуючи, що позивачем відповідно до принципу змагальності та обов`язку доказування, передбачених ст.12 та 81 ЦПК України, не надано суду достатніх доказів та не доведено факту існування в діях ОСОБА_2 сукупності обставин визначених п. г) ч.1 ст.38 Закону, а саме: визначення в установленому порядку, що дорожньо-транспортна пригода була безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає, що судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з відповідача та залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 354-355 ЦПК України,

у х в а л и в:

В задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.40, код ЄДРПОУ 20782312, до ОСОБА_2 місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 29 липня 2024 року.

Суддя І. А. Кибець