Рішення

від 30.07.2024 по справі 342/1418/23

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/1418/23

Провадження № 2/342/231/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Лукасевич М.М.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, Городенківської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача АТ КБ «ПриватБанк», приватного нотаріуса Коломийського РНО Яшана Романа Романовича про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, Городенківської міської ради, в якому просить суд визначити їй додатковий строк у три місяці з дня набрання судовим рішенням на даний позов законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті (загибелі) чоловіка, що трапилося ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що в січні 2023 року з 1-го відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 по місцю проживання позивачки прибув військовий (здається їх було декілька), які вручили їй, попередньо озвучивши, сповіщення сім`ї № 20 від 23.01.2023, з чого позивач й почула, що її чоловік старший солдат ОСОБА_3 , 1985 р.н., ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув під час артилерійського обстрілу, завданого військовими формуваннями російської федерації, тобто, що він отримав смертельні поранення поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області, а його загибель, пов`язана із захистом Батьківщини. Далі позивач повністю прийшла до звичайного для неї стану лише після поховання її чоловіка, бо до поховання перебувала як би в тумані чи як би вві сні. Не пізніше початку десятих чисел лютого місяця 2023 року позивач у 1-му відділенні ІНФОРМАЦІЯ_3 оформляла усі необхідні документи для призначення пенсії по втраті годувальника двом спільним позивача з загиблим чоловіком дітям ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які стаціонарно навчаються, а також на виплату позивачу та цим же дітям одноразової грошової допомоги, гарантованої на такі випадки державою. Окрім цього, позивач просила надати доступ до зарплатної банківської карточки загиблого чоловіка, щоби отримати зароблені ним до загибелі кошти на утримання сім`ї. Стосовно останньої названої вимоги позивача, вона отримала усну відповідь, що такий доступ зможе отримати не раніше ніж через 10 місяців з дня загибелі чоловіка Далі позивач від когось із сторонніх до правовідношення осіб почула, що не потрібно уже чекати 10 місяців, а досить і шести місяців. Чергова спроба ходіння позивача у 1-е відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відділення ПриватБанку, в якому зберігав на банківському рахунку зароблені гроші загиблий чоловік позивача, для позивача жодного результату не принесла. Письмове та телефонне звернення позивача з даного питання в ІНФОРМАЦІЯ_7 було даремно звідти позивачу що робити не відповіли. Випадкова зустріч позивача з гр. ОСОБА_6 і його пояснення, що робити начебто розставила усе на свої місця позивач мала звернутися до будь якого нотаріуса з питанням про отримання спадщини загиблого чоловіка (така була лише на банківський вклад). Листом від 04.08.2023 приватний нотаріус Яшан Р.Р. позивачу довів до відома, що ніякого 10 місячного строку нормативно правові акти вищої юридичної сили у сфері спадкування не передбачали, був і є 6-ти місячний строк, який позивач пропустила, а тому в такому разі позивачу належить йти до відповідного суду з відповідним позовом. ОСОБА_6 в незалежності від отриманого позивачем листа захворів на початку серпня 2023, тому посприяти позивачу з позовом не міг за станом здоров`я, бо захворювання впливало на його рухи та так, що певний час він навіть не міг набирати текстів, бо були деморалізовані пальці на його руках та відказали йому ноги. Адвокати, до яких з серпня 2023 зверталася позивач, коли тільки чули, що в правовідношенні зацікавленими є військові структури України, очевидно прикидувалися тим, що в законодавстві нічого не ймуть, а далі свою поведінку пояснювали тим, що не бажають бути мобілізованими особисто чи, щоби із-за них стала накликана мобілізація їх близькими родичами. Урешті-решт де хто з адвокатів заявляв про «баснословний» гонорар, щоби взявся за справу, коли дізнався що за сприяння ОСОБА_6 позивач уже отримала перший транш ОГД (одноразової грошової допомоги) від 15 млн.грн., яких протягом 40 місяців зобов`язана буде держава виплатити сім`ї загиблого ОСОБА_3 . Після часткового виздоровлення скласти позивачу позов допоміг ОСОБА_6 , який не є адвокат. Позивач з викладеним в позові повністю згідна, тому підписала та пред`явила його. Для позивача згідно ст.ст.1270, 1272 ЦК України закінчення строку прийняття спадщини після загиблого чоловіка настало 21.07.2023. Позивачу буквально не вистачало півтори тижня, щоби вкластися в цей строк із заявою до нотаріуса, бо позивач і усі інші заінтересовані в цьому особи вважали, що присічною датою для заяви позивача нотаріусу буде 21.11.2023, бо таке випливає з Постанови КМУ від 28.02.2022 № 164. Тому позивач перебувала в стані непередбачуваності законодавства України у питанні визначення строку на прийняття спадщини у період воєнного стану. Більше того навіть досі де які з адвокатів, з якими спілкувалася позивач, вважають, що для позивача строк на заяву нотаріусу не є закінченим і досі, бо Постанова КМУ від 28.02.2022 № 164, яка хоч з 29.06.2023 в первісному обсязі й не діє, проте для тих осіб, яким спадщина регулювалася правилами «10 місяців» ці правила не можуть бути зменшеними до «6-ти місяців» з дати 26.06.2023. Позивач вважає, що норми Постанови КМУ від 28.02.2022 № 164 щодо зупинення перебігу строку для прийняття спадщини на чотири місяці є такими, що вводять в оману спадкоємців, та, у даному випадку, зумовили пропуск нею строку для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини.

Ухвалою від 17 листопада 2023 року дану позовну заяву залишено без руху, в ухвалі було зазначено недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення. (а.с.17-20)

28.11.2023 прийнято Ухвалу згідно якої позовну заяву ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_8 , Міністерства оборони України, Городенківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - вважати неподаною і повернути позивачу. (а.с.26-28)

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18.01.2024 - ухвалу Городенківського районного суду від 28.11.2023 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. (а.с.63-65)

Ухвалою Городенківського районного суду Івано-Франківської області в складі головуючого судді Гайдич Р.М. від 13 лютого 2024 року дану справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 12.03.2024. (а.с.73-74)

Ухвалою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 12 березня 2024 року в задоволенні клопотання начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 про виключення учасника процесу - відмовлено. В задоволенні клопотання представника позивача Міністерства оборони України Лесик-Гошко О.Є. про відкладення судового засідання, про проведення судових засідань в режимі відеоконференції ( до закінчення провадження у даній справі) за допомогою програмного забезпечення EasyCon - відмовлено. Закрито підготовче провадження по даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 13 год. 30 хв. 11 квітня 2024 року. (а.с.100-103)

11.04.2024 представником відповідача Міністерства оборони України Лесик Гошко О.Є. подано до суду письмові пояснення, які сформовані в системі «Електронний суд». В даних поясненнях представник відповідача зазначила, що позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_8 , Міністерства оборони України, Городенківської міської ради, в якому просить суд визначити їй додатковий строк у три місяці з дня набрання судовим рішенням на даний позов законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті (загибелі) чоловіка, що трапилося ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України). Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб`єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача (статті 5, 122 ЦПК). Особа, яка порушує процес, повинна зазначити в позовній заяві до суду точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також викласти обставини, що обґрунтовують вимогу позивача, тобто що право вимоги належить особі, яка вказана позивачем, а обов`язок покладений на особу, зазначену в заяві відповідачем. Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб`єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача. Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визначити їй додатковий строк у три місяці з дня набрання судовим рішенням на даний позов законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті (загибелі) чоловіка, що трапилося ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме коштів на картковому рахунку її чоловіка то заінтересованими особами/ відповідачами мають бути банк в якому такі кошти розміщені, нотаріус, який буде приймати заяву про прийняття спадщини та Городенківська міська рада Івано-Франківської області у випадку, якщо у загиблого ОСОБА_3 є нерухоме майно в м.Городенка. ІНФОРМАЦІЯ_8 , та Міністерства оборони України не можуть бути відповідачами у даній справі оскільки жодних прав та інтересів позивачки не порушували. Також не можуть бути і заінтересованими особами, оскільки вони не можуть бути спадкоємцями після загибелі чоловіка позивачки адже Спадкоємець у праві це особа, яка у випадку смерті тієї чи іншої особи набуває права одержати його спадкове майно. Позивачу з метою належної реалізації права на визначення їй додаткового строку у три місяці з дня набрання судовим рішенням на даний позов законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті (загибелі) чоловіка, що трапилося 21.01.2023 необхідно звернутись з клопотанням про заміну відповідачів на належних. Враховуючи вищенаведене, просять взяти до уваги дане пояснення при винесенні рішення по справі. (а.с.125-129)

У судовому засіданні 11.04.2024 вирішено клопотання позивача про залучення третіх осіб та ухвалою суду від 11 квітня 2024 року клопотання позивача про залучення третьої особи задоволено. Залучено до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача АТ КБ «ПриватБанк» (вул. Грушевського,1д м. Київ,01001) та приватного нотаріуса Коломийського РНО Яшана Романа Романовича (вул.І.Богуна,9 м.Городенка). Розгляд справи відкладено на 11-00 год. 08 травня 2024 року. (а.с.149-150)

В судовому засіданні 08.05.2024 позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, пояснила, що її чоловік ОСОБА_3 загинув. Він був призваний на службу в ЗСУ ІНФОРМАЦІЯ_9 . Чоловік мав гроші на рахунку в банку, які залишилися, тому їй треба оформити спадщину на дані кошти. На запитання представника МОУ позивачка відповіла, що МОУ її права не порушували.

Представник відповідача Міністерства оборони України Лесик-Гошко О.Є. в судовому засіданні 08.05.2024 зазначила, що подані письмові пояснення по даній справі підтримує та вважає, що Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_3 не можуть бути відповідачами у даній справі оскільки жодних прав та інтересів позивачки не порушували.

В судовому засіданні 08.05.2024 після вступного слова позивача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_8 було оголошено перерву на 22.05.2024 для повторного виклику учасників справи, які не прибули в судове засідання.

17.05.2024 до суду від адвоката Малетина А.Я. поступила заява про вступ у справу як представника ОСОБА_2 . Дана заява сформована в системі «Електронний суд» 17.05.2024. (а.с.178-182)

22.05.2024 представник позивача ОСОБА_1 подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (а.с.187-190)

Також, цього дня 22.05.2024 представник позивача адвокат Малетин А.Я., в поданому до суду клопотанні просив справу розглядати за відсутності позивачки та/чи його представника. Враховуючи викладене в позовній, те що строк пропущено через введення урядовою постановою в оману щодо строків прийняття спадщини. А також враховуючи, що позивачка вдова та з поваги до неї, а також віддаючи шану загиблому захиснику просить позовні вимоги задовольнити. (а.с.191)

В судове засідання 22.05.2024 учасники справи не прибули, розгляд справи було відкладено на 18.06.2024.

В судовому засіданні 18.06.2024 позивачка ствердила, що вони з чоловіком жили разом, у них з чоловіком є двоє дітей 18 років і 19 років, які теж можуть претендувати на спадок, а з батьків чоловіка є тільки батько, клопотань про їх залучення вона не подавала. Вона не пам`ятає чи писала нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Також позивачка просила відкласти розгляд справи.

В судовому засіданні 18.06.2024 за клопотанням позивача було оголошено перерву по справі на 11:00 год. 04.07.2024.

04.07.2024 розгляд справи не відбувся у зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні суду з 10:33 год по 13:33 год. (а.с.222-223)

Розгляд справи було відкладено на 15:00 год 17.07.2024.

Ухвалою суду від 15 липня 2024 року заяву представника позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено частково. Призначене судове засідання на 15:00 год. 17 липня 2024 року ухвалено здійснювати дистанційно в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з представником позивача адвокатом Малетином Андрієм Ярославовичем за допомогою онлайн сервісу зв`язку EasyСon.

Проте, розгляд справи 17.07.2024 не відбувся у зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні суду з 15:01 год по 17:00 год. (а.с.237-238)

Представником позивача ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» 17.07.2024 було подано заяву про розгляд справи за відсутності позивача та/чи його представника. Дана заява поступила до суд 18.07.2024. (а.с.239)

Розгляд справи було відкладено на 30.07.2024.

В судове засідання 30.07.2024 позивач не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлялася у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні 30.07.2024 представник позивача - адвокат Малетин А.Я. позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав та просив задовольнити. Зазначив, що позивачка проживала з чоловіком разом, вони були у шлюбі, у них є діти, їх права не будуть порушені, вони буду закликані нотаріусом до спадщини. Клопотань про заміну відповідачів не було. Причиною пропущення строку для прийняття спадщини є те, що: позивачка знала що строк для прийняття спадщини продовжено, та не знала, що цей строк скасовано, воєнний стан, відключення електроенергії, повітряна тривога.

Також, до початку розгляду справи 30.07.2024 представник позивача ОСОБА_1 подав через канцелярію суду заяву в якій просив позов ОСОБА_2 про визначення додаткового строку про прийняття спадщини задовольнити повністю. При цьому просив врахувати, що строк для прийняття спадщини пропущено з поважних причин, тому підлягає поновленню. До поважних причин слід віднести: оголошення воєнного стану, відсутність доступу нотаріусів до реєстрів певний період часу, прийняття КМУ постанови, якою було продовжено строк для прийняття спадщини, що дало позивачці вважати, що строк продовжено. У зв`язку з тим, що така постанова визнана не чинною це привело до того, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини. Оскільки пропущення строку відбулось через постанову Уряду, тому слід вважати причину пропуску поважною, а тому позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Відповідачі та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, їх представники в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялися у передбаченому чинним законодавством порядку.

Городенківська міська рада подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника міської ради за наявними в матеріалах справи документами та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Клопотання про відкладення розгляду справи 30.07.2024 від учасників справи до суду на час розгляду справи не надходило.

Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи, які не прибули в судове засідання.

Суд, вислухавши позивачку, адвоката Малетина А.Я., представника відповідача ОСОБА_8 , дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити наступне.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , який було зареєстровано 29.05.2004 відділом реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції під номером 36 (а.с.192).

Чоловік позивачки загинув під час артилерійського обстрілу 21.01.2023, що підтверджується «Сповіщенням сім`ї №20» наданого начальником відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.01.2023 (а.с. 9).

Також про смерть ОСОБА_3 зазначено в лікарському свідоцтві №841 від 24.01.2023 (а.с.10).

30.01.2023 Городенківським відділом державної реєстрації цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області було видано позивачці свідоцтво про смерть її чоловіка ОСОБА_3 (а.с.11).

Позивач 04.08.2023 отримала від приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшана Р.Р. інформацію (роз`яснення) на її звернення про порядок заведення спадкової справи після пропуску строку для прийняття спадщини (а.с. 12).

Постанови про отримання відмови від нотаріуса у зв`язку із неможливістю заведення спадкової справи, до моменту звернення до суду чи хоча б під час судового розгляду, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка ОСОБА_3 , позивач чи її представник, до суду не надали.

Нічого про відмову позивачці у прийнятті заяви про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , не зазначено і у інформації наданій нотаріусом 04.08.2023.

Позивачка повідомила, що у неї із загинувшим чоловіком є двоє дітей. Також живий батько чоловіка.

Позивачка повідомила суду, що вона проживала разом із чоловіком та, що його призивав на службу в ЗСУ ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Дані факти ніким не спростовано в судовому засіданні.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.3 ст.1222, ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

З приводу пропуску строку прийняття спадщини судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивачка, будучи спадкоємцем першої черги за законом, після смерті спадкодавця ОСОБА_3 21.01.2023, з котрим вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, не надала до суду належних і допустимих доказів того, що вона взагалі пропустила строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після його смерті.

Оскільки позивачка не надала суду доказів того, що нотаріус відмовив їй у заведенні спадкової справи, після того як вона звернулась до нього із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка, із зазначенням причин відмови, як того вимагають положення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 (надалі Порядку).

Зокрема в Главі 10 Порядку в п.2.1. зазначено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої заяви про прийняття спадщини. В п.3 Глави 13 Порядку зазначено, що нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Нею подано до суду, на підтвердження позовних вимог, тільки надане їй нотаріусом роз`яснення датоване 04.08.2023, де зазначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, а для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, позивачу необхідно звернутися до суду.

Однак дане роз`яснення не є відмовою нотаріуса у заведенні спадкової справи після смерті чоловіка позивачки ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 . Бо воно містить тільки загальну інформацію про порядок прийняття спадщини у випадку пропуску строку на його прийняття. В ньому не зазначено конкретно про пропуск строку звернення до нотаріуса позивачкою після смерті чоловіка.

Згідно ст.49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо, зокрема, вчинення такої дії суперечить законодавству України, не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову. Дані вимоги кореспондуються у главі 13 розділу I Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Однак, всупереч зазначеним вимогам закону позивач надала суду тільки отримане від приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Яшан Р.Р. загальне роз`яснення про строки заведення спадкової справи та можливість визначення судом додаткового строку для прийняття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом не дається оцінка поважності причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини позивачкою після смерті її чоловіка в цілому, які зазначені нею в позові, оскільки нею не надано доказів, що вона дійсно зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини і в результаті чого їй відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про прийняття спадщини із зазначенням причини відмови пропуск строку на прийняття спадщини, який підлягав би поновленню в судовому порядку після смерті саме її чоловіка ОСОБА_3 .

Суд звертає увагу і на твердження позивачки про її перебування у шлюбі із загинувшим чоловіком на момент його смерті та про їх спільне проживання на момент його мобілізації та протягом служби в ЗСУ, що ніким не спростовано в судовому засіданні. Та чому взагалі не надано оцінка нотаріусом під час надання їй роз`яснення з приводу пропуску строку на спадкування.

Судом береться до уваги і те, що у багатьох рішеннях ВС зазначається, що суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття / відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв`язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (у зв`язку зі своєю спорідненістю зі спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність в нього права на спадкування.

У цьому аспекті потрібно також враховувати, що право на прийняття спадщини є суб`єктивним цивільним правом, зміст якого полягає в тому, що спадкоємцю надано альтернативу: прийняти спадщину або відмовитися від неї.

З приводу вибору відповідачів по даній справі яке є правом позивача суд зазначає наступне.

У Постанові від 22 лютого 2023 року у справі №489/3691/20 Верховний Суд зазначив, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2021 року в справі № 335/5136/19 (провадження № 61-18942св20) зазначено, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 31 серпня 2022 року в справі № 521/6739/11 (провадження № 61-12575св21) зазначено, що «належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову».

Відповідно до постанови Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у правах про спадкування» та п.п. 3, 4 № 4 від 24 червня 1983 року «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини чи продовження строку на прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За їх відсутності - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 листопада 2021 року у справі №161/6126/15-ц, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого (інших) спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вказаний висновок викладений зокрема у постановах Верховного Суду від 22 травня 2020 року по справі №638/17618/17, від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц, від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц та від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц, від 30 квітня 2020 року у справі №352/382/18, від 29 квітня 2020 року у справі №641/2646/17, від 15 січня 2020 року №2-112/2008.

Пред`явлення позову до неналежної особи є підставою для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи вищенаведене, суд звертає увагу, що заявляючи позов до відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Міністерства оборони України та Городенківської міської ради, позивачка не надає жодного доказу яким чином ці відповідачі перешкоджають їй, як спадкоємцю першої черги після смерті чоловіка, оформити спадщину чи можуть впливати на отримання нею спадщини в подальшому. А її твердження та твердження її представника, про перебування чоловіка позивачки до моменту смерті на військовій службі де йому нараховувалась зарплата, яку вона має намір успадкувати, не є належним обґрунтуванням позову до цих відповідачів.

Тобто нею заявлено позов до неналежних відповідачів.

Будь-яких клопотань про заміну відповідачів чи залучення співвідповідачів від позивачки чи її представника адвоката Малетина А.Я. у визначеному законодавством порядку, до суду не надходило.

Також позивачкою в позові зазначено про наявність спільних дітей із загинувшим чоловіком, однак ні нею, ні її представником адвокатом Малетин А.Я., нічого не зазначено з приводу можливості залучення їх як учасників справи, оскільки останні є також спадкоємцями першої черги після смерті батька.

Не надано позивачкою та її представником і будь-якої інформації про відсутність підстав для залучення до справи батька її загинувшого чоловіка чи інших осіб, які можуть бути спадкоємцями після його смерті, як і вона.

Тобто позивачкою не залучено у справі як відповідачів осіб які можуть впливати будь-яким чином на отримання нею спадщини чи частини спадщини після смерті її чоловіка.

Оскільки позов пред`явлено не до тієї особи, яка має за ним відповідати, що є обов`язковою підставою для відмови у їх задоволенні, суд не дає оцінку решті доводів позовної заяви, тому що вони можуть бути досліджені та оцінені лише за умови правильного визначення кола осіб, які беруть участь у справі, їх процесуального статусу, що узгоджується із встановленим статтею 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод правом на справедливий суд, яке включає, зокрема право на доступ до суду (щодо прав і обов`язків цивільного характеру) і передбачає надання особі відповідних процесуальних гарантій здійснення її прав у суді першої інстанції (Menshakova v. Ukraine, заява № 377/02 від 8 квітня 2010 року).

Висновки суду.

Враховуючи, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, від 10 лютого 2010 року); та зважаючи, що усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного.

Розподіл судових витрат між сторонами регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі ст.ст. 1216, 1217, 1220, 1222-1223, 1261, 1268-1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 76, 81, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_8 , Міністерства оборони України, Городенківської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача АТ КБ «ПриватБанк», приватного нотаріуса Коломийського РНО Яшана Романа Романовича про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

- ОСОБА_2 АДРЕСА_1 ;

- ІНФОРМАЦІЯ_10 АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ;

- 1-е відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 - АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ;

- Міністерство оборони України - проспект Повітрофлотський,6 м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022;

- Городенківська міська рада вул.Шевченка,77 м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04054292;

- АТ КБ «ПриватБанк» - вул. Грушевського,1д м. Київ,01001;

- Приватний нотаріус Коломийського РНО Івано-Франківської області Яшан Роман Романович - вул.І.Богуна,9 м.Городенка Коломийського району Івано-Франківської області.

Повний текст судового рішення складено 07.08.2024.

Суддя: Гайдич Р. М.