Рішення

від 29.07.2024 по справі 135/728/24

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/728/24

Провадження № 2-а/135/4/24

РІШЕННЯ

іменем України

29.07.2024 Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі: судді Корнієнка О.М.,

з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Тростянецько-Ладижинський відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Ладижинського міського суду Вінницької області із вищезазначеним позовом у якому зазначає, що постановою інспектора Департаменту патрульної поліції м.Київ від 23.12.2023 року серії 3АВ № 04326577 її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Однак, позивач стверджує, що 23.12.2023 року о 20 год. 03 хв. вона автомобілем Toyota Camry не керувала, оскільки передала транспортний засіб своїй доньці ОСОБА_2 у володіння, користування та розпорядження, що підтверджується довіреністю від 21.08.2019 року (копія додається). Окрім того, позивач вказує, що в серпні 2019 року ОСОБА_2 отримала в Регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС у Вінницькій області отримала свідоцтво про реєстрацію автомобіля для виїзду за кордон НОМЕР_1 (докази додаються) та обміняла його на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 в січні 2024 року. 22 грудня 2023 року ОСОБА_2 перетнула кордон Угорщина-Україна на вказаному транспортному засобу, про що є відмітка у її паспорті для виїзду закордон (докази додаються). 23 грудня 2023 року ОСОБА_2 слідувала з м. Берегово по автодорозі М30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине до місця реєстрації та проживання в Україні: м.Вінниця, вул. Лялі Ратушної,25а, тобто 23.12.2023 року керувала транспортним засобом Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_3 . Також позивач зазначає, що ОСОБА_2 пункт 12.9(б) Правил дорожнього руху України не порушувалаЮ оскільки не перевищувала встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів. Тому вважає, що постанова від 23.12.2023 року є протиправною, незаконною, такою, що порушує її права, адже вона не може бути винною в тому чого не вчиняла. А тому просить визнати протиправною та скасувати постанову інспектора Департаменту патрульної поліції м.Київ від 23.12.2023 року серії 3АВ 04326577, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого зазначили, що вимоги позивача є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві на позов відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що інспектором Департаменту патрульної поліції м.Київ здійснено фото фіксацію перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортним засобом Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_4 на трьох фотокартках із зображенням транспортного засобу та відеозаписі правопорушення, які отримані за результатами автоматичної фіксації правопорушення. (Відеозапис та три фотокартки з зображенням транспортного засобу додають до відзиву). На фотокартках міститься вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення, місце вчинення правопорушення, географічні координати місця вчинення правопорушення, фото фіксація автомобіля з чітким зображення державного номерного знаку, швидкість руху автомобіля, км/год, обмеження (перевищення) швидкості, км/год, напрямок руху автомобіля. До того ж відповідач зазначає, що вчинення адміністративного правопорушення також було зафіксовано технічним засобом Каскад 057-1120, який відповідає вимогам ДСТУ і який має свідоцтво відповідності. Крім цього, відповідач вказує, що відповідно до наявних даних транспортний засіб Toyota Camry НОМЕР_4 зареєстровано за позивачем і відомостей про іншого належного користувача немає. Тому на думку відповідача доводи позивача ОСОБА_1 про те, що постанова незаконна, оскільки автомобілем вона не керувала, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до отриманої інформації Національної автоматизованої інформаційної системи (НАІС) Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо транспортних засобів та їх власників, транспортний засіб марки Toyota Camry НОМЕР_4, зареєстрований за власником ОСОБА_1 . А отже, відповідач вважає, що інспектором патрульної поліції винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності у порядок і спосіб, передбачений законом.

Третя особа повідомлялась про розгляд справи, пояснень по справі не було подано.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволені позову слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч.1 ст.78 КАС України, обставини, які визнані учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Як убачається з матеріалів справи, 23.12.2023 року інспектором ДПП Подоляном Д.Ю. винесено постанова серії серії ЗАБ №04326577 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.4 ст. 122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. Рішення прийнято інспектором на підставі даних, зафіксованих в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад, 057-1120.

Згідно вказаної постанови зазначено, що 23.12.2023 о 20 год. 3 хв. за адресою м 30 Стрий-Умань-Дніпро - Ізварине 371+527 зафіксовано транспортний засіб Toyota Camry, н.з НОМЕР_5 , особа, яка керувала транспортним засобом перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 64 км/год, чим порушила п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 122 КУпАП. ОСОБА_1 притягнута до штрафу в розмірі 1700 грн.

Відповідно до приписів ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктами 1.1, 1.9 ПДР встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватись на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 12.9 (б) ПДР України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

У відповідності до положень ч.4 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З наданих відповідачем матеріалів, а саме - фото та відеозаписом, судом встановлено, що технічним спецзасобом із відображенням часу фіксації, місця руху транспортного засобу, зафіксовано автомобіль марки Toyota Camry, н.з НОМЕР_5 , який рухався із перевищенням швидкості руху на 64 км/год.

Частиною першою статті 14-2 КупАП встановлено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Судом встановлено, що транспортний засіб Toyota Camry, н.з НОМЕР_5 , належить позивачу ОСОБА_1 Про що зазначено і в позовній заяві.

Як підставу для скасування оскаржуваної постанови позивач вказує те, що на момент вчинення правопорушення вона не керувала транспортним засобом.

Відповідно до ч.3 ст. 14-2 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Разом із тим у строки визначені законом не було вчинено дій передбачених ст. 279-3 КУпАП, які б звільняли позивачку від адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП, визначене в оскаржуваній постанові.

При цьому, підлягає врахуванню й те, що відповідачем підтверджено надсилання позивачу копії оскаржуваної постанови.

Слід зазначити, що нормами КУпАП чітко регламентований порядок звільнення власника транспортного засобу від відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, в разі передачі автомобіля третім особам, проте матеріали справи не містять доказів того, що позивач у встановлений строк зверталася до компетентних органів з питання вибуття транспортного засобу з її володіння або доказів звернення особи, яка керувала транспортним засобом та перевищила швидкість до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, документа (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Передача позивачем зазначеного автомобіля іншій особі не звільняє позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення, зокрема, щодо дотримання швидкісного режиму, зафіксовані в режимі відео чи фотозйомки, оскільки, як вже було зазначено вище, таке звільнення можливе лише після вчинення тих обов`язкових дій, які передбачені положеннями статті 279-3 КУпАП.

Незгода позивача з притягненням її до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Оскільки законодавством чітко визначено можливість звільнення від адміністративної відповідальності власника транспортного засобу, який передав користування іншій особі. Однак, позивач таким правом не скористалась.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати транспортним засобом, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування транспортним засобом може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати транспортними засобами, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що відповідачем підтверджено правомірність оскаржуваної постанови а також те, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, беручи до уваги, те, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, відсутні підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 9, 22 КУпАП, ст. ст. 6, 77, 79, 241 246, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЗАБ №04326577 від 23.12.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя