Постанова

від 06.08.2024 по справі 910/17136/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2024 р. Справа№ 910/17136/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 06.08.2024 у справі №910/17136/23(в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КДМ Солар»

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024, повний текст якого складений 29.03.2024,

у справі № 910/17136/23 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КДМ Солар»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

про стягнення 1 992 450,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1 992 450,47 за поставлену в жовтні 2021 року та у період з лютого по серпень 2022 року за договором № 1093/01/20 від 14.04.2020, але неоплачену у повному обсязі електричну енергію.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що під час дії воєнного стану, введеного на території України з 24.02.2022, розрахунки з оплати електричної енергії за договором № 1093/01/20 від 14.04.2020 мають здійснюватися з врахуванням положень наказів Міністерства енергетики України, зокрема, наказу від 28.03.2022 №140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та наказу від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом».

При цьому відповідач зауважив на тому, що накази Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022, №206 від 15.06.2022 є чинними та обов`язковими для врахування учасниками ринку та на тому, що Окружним адміністративним судом міста Києва розглядалась справа №640/10894/22 про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206, рішенням у якій від 06.12.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023, у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/17136/23 закрито провадження у справі в частині стягнення 1 487,01 грн., в іншій частині позову - відмовлено.

При розгляді спору сторін по суті суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи належним чином підтверджено факт невиконання відповідачем у повному обсязі свого обов`язку по оплаті поставленої в жовтні 2021 року та у період з лютого по серпень 2022 року за договором № 1093/01/20 від 14.04.2020 електричної енергії.

При цьому, з огляду на часткову сплату відповідачем суми основного боргу після звернення позивача до суду з цим позовом, суд першої інстанції закрив провадження в частині стягнення 1 487,01 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:

- розрахунки ДП «Гарантований покупець» на період дії воєнного стану в Україні здійснюються виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець», з урахуванням показників, визначених наказами Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022, №206 від 15.06.2022;

- відповідачем на виконання умов спірного договору було сплачено на користь позивача грошові кошти за відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, за період жовтень 2021 року, лютий - серпень 2022 року у загальному розмірі 1 133 202,87 грн. При цьому, позивач не заперечував, що така загальна сума здійсненої відповідачем оплати за електричну енергію за спірний період відповідає розміру, встановленому положеннями наказів Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 та №206 від 15.06.2022.

- вказане свідчить про те, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 1093/01/20 від 14.04.2020 у розмірі 1 990 963,46 грн. на момент розгляду даної справи в період дії воєнного стану в Україні відсутня.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «КДМ Солар» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/17136/23 в частині відмови в позовних вимогах (про стягнення заборгованості у розмірі 1 990 963,46 грн. та судового збору у розмірі 29 864,45 грн.) та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що при ухваленні оскаржуваного рішення мали місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на помилковість висновку суду першої інстанції про те, що розрахунки ДП «Гарантований покупець» на період дії воєнного стану в Україні здійснюються виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець», з урахуванням показників, визначених наказами Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022, №206 від 15.06.2022.

Так апелянт зазначив про те, що вказаний висновок судом першої інстанції зроблено без врахування висновків викладених Верховний Судом в ухвалі від 11.01.2024 у справі № 910/14417/22, постанові від 21.03.2024 у справі №910/6185/23.

До апеляційної скарги апелянтом додано копію постанови Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23.

Колегія суддів зазначає про те, що інформація щодо судових рішень є відкритою, їх тексти містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень у вільному доступі, а вказана постанова не є додатковим доказом по справі в розумінні ГПК України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024, справу № 910/17136/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у Господарського суду міста Києва витребувано матеріали справи № 910/17136/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/17136/23.

22.04.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КДМ Солар» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/17136/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 28.05.2024 об 11:30 год.

14.05.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження, в якому заявник просить зупинити провадження у справі № 910/17136/23 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/4439/23.

15.05.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач, з посиланням на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

21.05.2024 до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку задоволено ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 клопотання відповідача про зупинення провадження задоволено, зупинено апеляційне провадження у справі №910/17136/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КДМ Солар» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 910/4439/23, та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду, сторін зобов`язано негайно повідомити суд про закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 910/4439/23, та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

26.06.20245 до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 06.08.2024 об 11:15 год.

08.07.2024 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КДМ Солар» надійшла заява, в якій заявник просить надати йому можливість приймати участь в судових засіданнях по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 вказану заяву задоволено.

05.08.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів та закриття провадження у справі, в якому відповідач, з посиланням на те, що після прийняття оскаржуваного рішення ним сплачено позивачу частину основного боргу в сумі 15 670,80 грн., просив закрити провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 15 670,80 грн. у зв`язку з відсутністю предмету спору. До вказаного клопотання додано копію платіжної інструкції № 687 752 від 30.07.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. яка не є головуючою суддею, станом на 06.08.2024 у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/2591/24 від 06.08.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/17136/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КДМ Солар» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/17136/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Станом на 06.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі та просив її задовольнити визнавши, що відповідачем частину основного боргу в сумі 15 670,80 грн. позивачу було перераховано, відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям у такій частині нового рішення, з наступних підстав.

14.04.2020 відповідач (гарантований покупець) та позивач (продавець за «зеленим» тарифом) уклали договір №1093/01/20 (далі Договір), в п. 1.1 якого погодили, що за цим договором виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі Порядок №641) та або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі Порядок № 2804).

Також 26.02.2021 сторони уклали Додаткову угоду № 886/01/21 до Договору (далі - Додаткова угода від 26.02.2021), яка набуває чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками та, згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, її умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 16.01.2021 (пункт 21 Додаткової угоди від 26.02.2021).

Крім того, за цим Договором відповідач зобов`язується надавати, а позивач зобов`язується отримувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України, у тому числі Порядку № 641 та Порядку № 2804 (пункт 1.2 Договору, яким згідно з Додатковою угодою від 26.02.2021 доповнено Договір).

В п. 2.3 Договору (тут і далі з урахуванням змін внесених Додатковою угодою від 26.02.2021) узгоджено, що позивач зобов`язується продавати, а відповідач зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Відповідно до п. 3.1 Договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку № 641 або глави 5 Порядку № 2804 на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку № 641 або глави 4 Порядку № 2804.

В п. 2.5 Договору встановлено, що вартість електричної енергії, купленої відповідачем у позивача у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку № 641 або глави 6 Порядку № 2804 на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Розрахунок за куплену відповідачем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок позивача, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору оплата електричної енергії, купленої відповідачем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата позивачем частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії відповідача, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії відповідача здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку № 641 або глави 6 Порядку № 2804.

Згідно з п. 10.1 Порядку № 641 (в редакції, яка була чинна станом на жовтень 2021 року) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що на виконання умов Договору сторонами підписано акти купівлі-продажу електричної енергії за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року та серпень 2022 року на загальну суму 3 124 166,33 грн.

Пунктом 10.4 Порядку № 641 передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Отже, виходячи зі змісту Договору та Порядку №641, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у позивача у три етапи: перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний) - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розміру вартості послуги.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 09.09.2022 № 1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Гарантованим покупцем, зокрема, у жовтні 2021 року та лютому-червні 2022 року.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 20.09.2022 № 1190 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Гарантованим покупцем у липні 2022 року.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2023 № 473 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Гарантованим покупцем у серпні 2022 року.

Вказані постанови були оприлюднені на офіційному веб-сайті Регулятора.

Відповідач здійснив часткову оплату за отриману електричну енергію за спірні періоди на загальну суму в розмірі 1 133 202,87 грн., що сторонами не заперечується та підтверджується відповідними платіжними дорученнями та копіями банківських виписок, які наявні в матеріалах справи.

З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 1 992 450,47 за поставлену в жовтні 2021 року та у період з лютого по серпень 2022 року, за Договором, але неоплачену у повному обсязі електричну енергію.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що під час дії воєнного стану, введеного на території України з 24.02.2022, розрахунки з оплати електричної енергії за договором № 1093/01/20 від 14.04.2020 мають здійснюватися з врахуванням положень наказів Міністерства енергетики України, зокрема, наказу від 28.03.2022 №140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та наказу від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом».

При розгляді спору сторін по суті, суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи належним чином підтверджено факт невиконання відповідачем у повному обсязі свого обов`язку по оплаті поставленої в жовтні 2021 року та у період з лютого по серпень 2022 року, за договором № 1093/01/20 від 14.04.2020 електричної енергії, проте визнав, що розрахунки ДП «Гарантований покупець» на період дії воєнного стану в Україні здійснюються виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець», з урахуванням показників, визначених наказами Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022, №206 від 15.06.2022, що свідчить про відстунсть підстав для задоволення позову.

При цьому, з огляду на часткову сплату відповідачем суми основного боргу після звернення позивача до суду з цим позовом, суд першої інстанції закрив провадження в частині стягнення 1 487,01 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як слідує з тексту апеляційної скарги, у цій справі рішення суду першої інстанції позивачем фактично оскаржується лише в частині позовних вимог у задоволення, яких було відмовлено, а саме позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 1 990 963,46 грн., а відтак, враховуючи, що рішення в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 1 487,01 грн. провадження щодо яких було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

При цьому колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частині закриття провадження щодо позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 1 487,01 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено вище, відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що під час дії воєнного стану, введеного на території України з 24.02.2022, розрахунки з оплати електричної енергії за договором № 1505/01/20 від 15.06.2020 мають здійснюватися з врахуванням положень наказів Міністерства енергетики України, зокрема, наказу від 28.03.2022 №140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та наказу від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом».

Щодо вказаного колегія суддів зазначає таке:

- станом на дату настання строку оплати за заявлений позивачем період (жовтень 2021 року) наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» № 140 втратив чинність;

- наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 року «Про розрахунки з виробниками за «зеленим тарифом» № 206, як і попередній наказ, ніяким чином не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами у справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641. Цим наказом лише обмежено розмір виплат, які передбачені пунктом 10.1 вказаного порядку, проте даний нормативно-правовий акт не обмежує розмір виплат, які підлягають перерахуванню продавцям енергії за «зеленим тарифом» при здійсненні ними остаточних розрахунків згідно з пунктом 10.4 Порядку №641;

- саме лише посилання відповідача на наявність наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим тарифом» №206 не може слугувати беззаперечним доказом відсутності у відповідача заборгованості за договором, оскільки останнім не наведено відповідних розрахунків та не надано належних доказів відсутності на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець» грошових коштів, які б дозволили оплатити повну вартість отриманої продукції, як це прямо визначено підпунктом 6 пункту 2 та абзацом 2 пункту 3 цього наказу;

- саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати усю відпущену за договором електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору і законодавства України, у тому числі Порядку №641;

- в матеріалах справи відсутні докази щодо внесення змін до Договору в частині розрахунків за період 2021 - 2022 років, тоді як саме цим договором регулюються господарсько-правові відносини його учасників, який відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання обома сторонами.

Слід зауважити і на наступному.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 зазначив, що накази Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та від 15.06.2022 № 206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» не звільняють ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару; не змінюють обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати придбаної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом 3 робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Колегія суддів також приймає до уваги постанову Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22, в якій Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що накази Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 та від 15.06.2022 № 206 не звільняють ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару; не змінюють обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати придбаної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом 3 робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Також слід зауважити на тому, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.04.2024 у справі № 910/3126/23, серед іншого, відмовлено Державному підприємству «Гарантований покупець» у задоволенні клопотання про передачу справи № 910/3126/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду та про передачу справи № 910/3126/23 на розгляд палати/об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

У вказаній ухвалі касаційний суд встановив, що правова позиція щодо застосування норм права та наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 та від 15.06.2022 № 206 у правовідносинах між сторонами у період дії воєнного стану в Україні (особливого періоду в розумінні положень ст. 16 Закону України «Про ринок електричної енергії») є однаковою.

Слід зазначити і про те, що у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 до прийняття якої зупинялось апеляційне провадження у цій справі № 910/17136/23, викладені наступні правові висновки:

- об`єднана палата погоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 щодо застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 10.4 Порядку № 641, Наказу № 206, згідно з якими положення Наказу № 206 не змінюють і не припиняють обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку № 641;

- об`єднана палата не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 10.4 Порядку № 641, Наказу № 206, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22;

- оскільки, за висновками об`єднаної палати, положення Наказів № 140 та № 206 не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію за Договором, укладеним з виробником електричної енергії за «зеленим» тарифом на час дії особливого періоду, тому для визначення строку виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію виробника за «зеленим» тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності / відсутності на рахунках ДП «Гарантований покупець» коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у пункті 10.4 Порядку № 641;

- Верховний Суд у постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 та у постанові від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 зазначив, що у Наказі №140 та №206: мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець»; наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару; наказ не змінює обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці;

- Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від вказаного висновку з урахуванням уточнення такого змісту:

1) Накази № 140 та № 206 ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінюють терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641.

2) накази не звільняють ДП «Гарантований покупець» від обов`язку щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар. Відтак, вказані вище накази не є підставою для гарантованого покупця не виконувати грошове зобов`язання, передбачене умовами договору.

Колегія суддів зазначає про те, що, наявними у матеріалах справи станом на дату прийняття оскаржуваного рішення, доказами підтверджується, що заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену у жовтні 2021 року та у період з лютого по серпень 2022 року електричну енергію становила 1 990 963,46 грн., а строк виконання обов`язку по сплаті вказаних коштів станом на дату звернення позивача до суду цим позовом вже настав.

Водночас, з матеріалів справи слідує, що після прийняття оскаржуваного рішення відповідач платіжною інструкцією № 687 752 від 30.07.2023 сплатив позивачу частину основного боргу в сумі 15 670,80 грн., а відтак провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 15 670,80 грн. закривається на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, згідно з яким господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 1 990 963,46 грн. підлягає скасуванню, з прийняттям в цій частині нового рішення, яким провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 15 670,80 грн. закривається на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 1 975 292,66 грн. задовольняються.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/17136/23 підлягає скасуванню в частини відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 1 990 963,46 грн. з прийняттям в цій частині нового рішення, яким провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 15 670,80 грн. закривається на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 1 975 292,66 грн. задовольняються.

Відповідно до ч.14 ст.129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з позовом та з апеляційною покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та за урахуванням суми основного боргу, яка існувала станом на дату звернення до суду з цим позовом.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «КДМ Солар» задовольняється частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КДМ Солар» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/17136/23 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/17136/23 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 1 990 963,46 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 15 670,80 грн. закрити на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 1 975 292,66 грн. задовольнити.

3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/17136/23 у такій редакції:

« 1. Закрити провадження у справі № 910/17136/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КДМ Солар» до Державного підприємства «Гарантований покупець» в частині стягнення 17 157 (сімнадцять тисяч сто п`ятдесят сім) грн. 81 коп. основного боргу.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КДМ Солар» (вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 16, кв. 2, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ідентифікаційний код 4303110) основний борг в сумі 1 975 292 (один мільйон дев`ятсот сімдесят п`ять тисяч двісті дев`яносто дві) грн. 66 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 29 886 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 76 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили».

4. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КДМ Солар» (вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 16, кв. 2, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ідентифікаційний код 4303110) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 44 769 (сорок чотири тисячі сімсот дев`яносто шість) грн. 68 коп.

5. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

6. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/17136/23.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 06.08.2024.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

С.А. Гончаров