Постанова

від 31.07.2024 по справі 918/213/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року Справа № 918/213/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. , суддя Миханюк М.В.

при секретарі судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кірсік С.В. (в режимі відеоконференції)

відповідача Процун О.І. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на рішення Господарського суду Рівненської області, ухвалене 21.05.2024, повне рішення складено 31.05.2024, у справі № 918/213/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіспрі Україна"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

про стягнення 2 576 577,38 грн

В лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіспрі Україна" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до АТ "НАК "Енергоатом", від імені якого діє Філія "ВП "Рівненська АЕС" (далі - ВП "Рівненська АЕС") про стягнення 2 576 577,38 грн у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за договорами поставки № 53-122-01-23-13471 від 25.05.2023 і № 53-122-01-23-13836 від 30.08.2023 в частині оплати поставленої продукції.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 21.05.2024 у справі № 918/213/24 позов задоволено частково.

Стягнуто з ВП "Рівненська АЕС" на користь ТОВ "Кіспрі Україна" 2 402 112,19 грн, з яких: - 2 332 425,20 грн основна заборгованість; - 50 349,66 грн інфляційні втрати; - 19 337,33 грн відсотки річних.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Стягнутио з ВП "Рівненська АЕС" на користь ТОВ "Кіспрі Україна" 19 723,00 грн судового збору.

Повернуто ТОВ "Кіспрі Україна" з Державного бюджету України 18 538,49 грн судового збору.

Стягнуто з ВП "Рівненська АЕС" на користь ТОВ "Кіспрі Україна" 11 808,98 грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Відповідач ВП "Рівненська АЕС", частково не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у паперовій формі, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2024 у справі № 918/213/24:

- скасувати в частині стягнення 9 490,34 грн інфляційних втрат та 2 681,07 грн річних;

- скасувати в частині стягнення 11 808,98 грн витрат на правничу допомогу і ухвалити в цій частині нове рішення, яким переглянути питання розподілу витрат на правничу допомогу та зменшити їх розмір до розміру, який відповідає вимогам частини 4 статті 126 ГПК України та підтверджується належними доказами, - до 2 000,00 грн.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає:

- ВП "Рівненська АЕС" не погоджується з правомірністю рішення в частині частково стягнутих інфляційних втрат та відсотків річних, а також із розміром стягнутих витрат на професійну правничу допомогу, оскільки, суд першої інстанції неповно встановив та не врахував усі обставини справи, чим порушив норми матеріального та процесуального права;

- із висновком суду в частині правильно розрахованих інфляційних втрат за договором 1 (№ 53-122-01-23-13471 від 25.05.2023) у розмірі 45 228,26 грн погодитися не можна, оскільки при розрахунку інфляційних втрат по вказаному договору за період нарахування з 10.11.2023 по 20.02.2024 позивачем враховувано індекс інфляції за жовтень місяць, що суперечить початку періоду розрахунку - 10.11.2023. як визначив позивач, тобто за вказаний позивачем період розрахунку з 10.11.2023 по 20.02.2024 компенсаційні втрати можуть становити лише суму 35 737,92 грн; тому неправомірним є стягнення інфляційних втрат за договором № 53-122-01-23-13471 від 25.05.2023 на суму 9 490,34 грн (45 228,26 - 37 737,92);

- пунктом 9.3 договору № 53-122-01-23-13836 від 30.08.2023 сторони погодили, що розмір процентів річних, які постачальник має право стягнути з замовника на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у випадку порушення строків оплати за поставлену продукцію становить 1% від суми простроченого грошового зобов`язання;

- відповідно за період розрахунку з 15.12.2023 по 20.02.2024 відсоток річних (1%) за вказаним договором № 53-122-01-23-13836 від 30.08.2023 може становити лише суму 863,41 грн (464 400,0 (заборгованість) х 1%: 100:365 x 68 (дні прострочки оплати) = 863,41 грн); тому неправомірним є стягнення відсотків річних за договором № 53-122-01-23-13836 від 30.08.2023 на суму 2 681,07 грн (3 544,48 - 863,41);

- судом першої інстанції була надана оцінка не усім обгрунтуванням, наведеним ВП "Рівненська АЕС" у клопотанні № 22-9639/001-юр від 20.05.2024 про зменшення витрат на правову допомогу, зокрема, не враховано обгрунтування відповідача в частині неналежності доказів щодо обсягу наданих послуг, що безпосередньо вплинуло на їх вартість, а саме щодо участі у 4 судових засіданнях в режимі відеоконференції, 3 з яких вже відбулись та одне, яке має відбутись 21.05.2024. Тобто безпосередньо вказує на завищення часу, витраченого адвокатом на участь у судових засіданнях.

За наведених обставин апелянт вважає, що судове рішення у цій справі частково не грунтується на законі та підлягає частковому скасуванню, оскільки відповідно до частини 1 статті 236 ГПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.

21.06.2024 апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду, протокол від 21.06.2024, для розгляду справи № 918/213/24 визначено колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Тимошенко О.М., Юрчук М.І.

Листом № 918/213/24/4240/24 від 21.06.2024 матеріали справи було витребувано з Господарського суду Рівненської області.

04.07.2024 до суду надійшли матеріали справи № 918/213/24.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Тимошенка О.М. у період з 01.07.2024 по 30.07.2024 включно, проведено заміну судді-члена колегії у судовій справі № 918/213/24, протокол від 08.07.2024, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Юрчук М.І., Павлюк І.Ю.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду (Крейбух О.Г. головуючий суддя, судді Юрчук М.І., Павлюк І.Ю.) від 08.07.2023 у справі № 918/213/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", на рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2024 у справі № 918/213/24, розгляд апеляційної скарги призначено на "31" липня 2024 р. о 14:30 год. /а.с. 184/.

Ухвалою суду від 15.07.2024 задоволено заяву ВП "Рівненська АЕС" про участь в судовому засіданні 31.07.2024 о 14:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів /а.с. 194/.

22.07.2024 (вх. № 6441/24) від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2024 у справі № 918/213/24 залишити в силі.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Павлюк І.Ю. у період з 22.07.2024 по 23.08.2024 та судді-члена колегії Юрчука М.І. у період з 29.07.2024 по 30.08.2024 включно, проведено заміну судді-члена колегії у судовій справі № 918/213/24, протокол від 31.07.2024, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Тимошенко О.М., Миханюк М.В.

Ухвалою суду від 31.07.2024 прийнято справу № 918/213/24 до провадження у новому складі суду. Задоволено заяву (вх. № 3521/24) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіспрі Україна" про участь в судовому засіданні 31.07.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /а.с. 211/.

В судовому засіданні 31.07.2024 представник ВП "Рівненська АЕС" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду скасувати в частині стягнення 9 490,34 грн інфляційних втрат та 2 681,07 грн річних, в частині стягнення 11 808,98 грн витрат на правничу допомогу і ухвалити в цій частині нове рішення, яким зменшити їх розмір до 2 000,00 грн.

Представник ТОВ "Кіспрі Україна" надав заперечення щодо апеляційної скарги ВП "Рівненська АЕС", просив оскаржуване рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2024 у справі № 918/213/24 залишити без змін в оскаржуваній частині.

Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

25.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіспрі Україна", як постачальником, та ДП НАЕК "Енергоатом", від імені якого діє ВП "Рівненська АЕС", як замовником, укладено договір поставки № 53-122-01-23-13047 (далі договір-1), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність замовника, а замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору-1).

Предметом поставки по даному договору є продукція: 39110000-6 (крісла, стільці та комплектуючі), яка передбачена специфікацією № 1 до договору (п. 1.2 договору-1).

Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору-1 ціна продукції, що поставляється за цим договором, складає 1 894 522,80 грн (в т.ч. 315 753,80 грн ПДВ).

Продукція поставляється покупцю в період по 30.11.2023. Строк поставки даної продукції по даному договору вказаний у специфікації № 1 (додатку №1 даного договору) та визначається кількісттю календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 3.1 договору-1).

Оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" за умови реєстрації постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію (п. 6.1 договору-1).

Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика (п. 6.2 договору-1).

Успішне проходження продукцією вхідного контролю (ВК-1) підтверджується відповідним актом та ярликом на придатну продукцію згідно зі Стандартом Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС" СОУ НАЕК 038:2021 (п. 8.3 договору-1).

Пунктом 8.4 договору-1 визначено, що датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем.

Згідно з п. 12.1 договору-1, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк дії даного договору - по 31.12.2023, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.

Договір-1 підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача /а.с. 9-13/.

У підписаній сторонами специфікації № 1 (додаток № 1 до договору), сторони погодили перелік, кількість та ціну товару, що мав бути поставлений на загальну суму з ПДВ 1 894 522,80 грн /а.с. 14-15/.

На виконання умов договору-1 постачальник здійснив поставку замовнику товару в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними № 154, № 155 від 15.08.2023 на загальну суму 1 894 522,80 грн, ярлик на придатну продукцію № 1-2-186 від 22.08.2023 /а.с. 20, 21/.

Товар прийнято замовником без зауважень до якості або кількості чи асортименту, про проходження вхідного контролю повідомлено позивача листом № 16020/041 від 23.08.2023 /а.с. 29/.

ВП "Рівненська АЕС" здійснено часткову оплату за поставкою у загальному розмірі 26 497,60 грн, що підтверджується платіжними інструкціями:

- № 10/10/2023 від 10.10.2023 на 10 000,00 грн;

- № 10/11/2023 від 10.11.2023 на 7 500,00 грн;

- № 25/10/2023 від 25.10.2023 на 7 092,00 грн;

- № 16/10/2023 від 16.10.2023 на 1 905,60 грн /а.с. 32-35/.

Також 30.08.2023 між ТОВ "Кіспрі Україна", як постачальником, та ДП НАЕК "Енергоатом", від імені якого діє ВП "Рівненська АЕС", як замовником, укладено договір поставки № 53-122-01-23-13836 (далі договір 2), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність замовника, а замовник в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору).

Предметом поставки по даному договору є продукція: 39110000-6 (крісла), яка передбачена специфікацією № 1 до договору (п. 1.2 договору-2).

Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору-2, ціна продукції, що поставляється за цим договором складає 464 400,00 грн (в т.ч. 77 400,00 грн ПДВ).

Продукція поставляється покупцю в період по 30.11.2023. Строк поставки даної продукції за даним договором вказаний у специфікації № 1 (додатку № 1 даного договору) та визначається кількісттю календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 3.1 договору-2).

Оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 70 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" за умови реєстрації постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію (п. 6.1 договору-2).

Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика (п. 6.2 договору-2).

Успішне проходження продукцією вхідного контролю (ВК-1) підтверджується відповідним актом та ярликом на придатну продукцію згідно зі Стандартом Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС" СОУ НАЕК 038:2021 (п. 8.3 договору-2).

Датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем (п. 8.4 договору-2).

Згідно з п. 12.1 договору-2, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк дії даного договору - по 30.03.2024, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.

Договір-2 підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача /а.с. 36-40/.

У підписаній сторонами специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) сторони погодили перелік, кількість та ціну товару, що мав бути поставлений на загальну суму з ПДВ 464 400,00 грн /а.с. 41/.

На виконання умов договору постачальник здійснив поставку замовнику товару в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними № 154, №155 від 15.08.2023 на загальну суму 464 400,00 грн, ярлик на придатну продукцію № 1-2-212 від 05.10.2023 .

Товар прийнято замовником без зауважень до якості або кількості чи асортименту, про проходження вхідного контролю повідомлено позивача листом № 19203/041 від 09.10.2023 /а.с. 49/.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1420 утворено акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" шляхом перетворення державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Пунктом 3 постанови установлено, що товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства та відокремлені підрозділи державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).

22.01.2024 у зв`язку із відсутністю оплати поставленого товару ТОВ "Кіспрі Україна" звернулось до ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" з претензією № 2-16/01/24 про сплату заборгованості у розмірі 2 358 922,80 грн /а.с. 52-54/.

14.02.2024 ВП "Рівненська АЕС" у відповіді на претензію повідомила ТОВ "Кіспрі Україна", що підприємством вживаються заходи щодо проведення розрахунків з постачальниками товарів, робіт та послуг /а.с. 56/.

Відсутність оплати ВП "Рівненська АЕС" поставленого товару слугувала підставою для звернення ТОВ "Кіспрі Україна" до Господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення 2 332 425,20 грн заборгованості, 58 850,44 грн інфляційних втрат, 21 054,97 грн - 3% річних, 1 005,01 грн пені, 163 241,76 грн - 7% штрафу та 38 000,00 витрат на правничу допомогу.

Господарський суд Рівненської області за результатами розгляду позову 21.05.2024 ухвалив рішення про часткове задоволення позову та стягнення з ВП "Рівненська АЕС" на користь ТОВ "Кіспрі Україна" 2 402 112,19 грн, з яких: - 2 332 425,20 грн основна заборгованість; - 50 349,66 грн інфляційні втрати; - 19 337,33 грн відсотки річних.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ВП "Рівненська АЕС", на користь ТОВ "Кіспрі Україна" 19 723,00 грн судового збору.

Повернуто ТОВ "Кіспрі Україна" з Державного бюджету України 18 538,49 грн судового збору.

Стягнуто з ВП "Рівненська АЕС", на користь ТОВ "Кіспрі Україна" 11 808,98 грн - витрат на професійну правничу допомогу. В решті стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Апелянт ВП "Рівненська АЕС" просить змінити рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2024 у справі № 918/213/24 лише в частині стягнення 9 490,34 грн інфляційних втрат, 2 681,07 грн річних, 11 808,98 грн витрат на правничу допомогу та здійснити перерозподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а оскаржуване рішення залишити без змін в частині стягнення інфляційних втрат, змінити в частині стягнення річних та в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Правові відносини сторін виникли на підставі договорів поставки № 53-122-01-23-13471 від 25.05.2023 (договір-1) і № 53-122-01-23-13836 від 30.08.2023 (договір-2) .

З матеріалів справи вбачається, що за спірними договорами поставлено товар на загальну суму 2 358 922,80 грн (1 894 522,80 грн за договором-1 та 464 400,00 грн за договором-2), розрахунок проведено лише за договором-1 частково на 26 497,60 грн.

Товар на суму 1 894 522,80 грн поставлено 15.05.2023 (ярлик на придатну продукцію від 22.08.2023), та 464 400,00 грн - 02.10.2023 (ярлик на придатну продукцію від 05.10.2023).

Тобто основна заборгованість становить 2 332 425,20 грн (1 894 522,80 + 464 400,0 - 26 497,60) та визнається відповідачем у повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення 58 850,44 грн інфляційних втрат та 21 054,97 грн процентів річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З долучених до матеріалів справи ТОВ "Кіспрі Україна" розрахунків інфляційних втрат та 3% річних за договором-1 вбачається, що інфляційні втрати нараховані позивачем за період жовтень 2023 - січень 2024, виходячи з розміру заборгованості 1 868 025,20 грн, та становлять 45 228,26 грн, 3% річних нараховані за період з 10.11.2023 по 20.02.2024 та становлять 15 792,85 грн.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних за договором-1, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що датою початку прострочення по оплаті товару, поставленого за цим договором-1, є 07.10.2023, оскільки відповідно до п. 6.1 договору-1 товар підлягав оплаті протягом 45-и днів з дати оформлення 22.08.2023 ярлика на придатну продукцію, тобто до 06.10.2023 включно.

За таких обставин надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних за договором-1 є правильними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Згідно з розрахунками ТОВ "Кіспрі Україна" інфляційних втрат та 3% річних за договором-2, інфляційні втрати нараховані за період вересень 2023 - січень 2024 на суму заборгованості 464 400,00 грн та становлять 13 622,18 грн, 3% річних нараховані за період з 06.10.2023 по 20.02.2024 та становлять 5 262,12 грн.

Судом встановлено, що пунктом 6.1 договору-2 сторони погодили здійснення замовником оплати за поставлену продукцію протягом 70 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію.

Оскільки ярлик на придатну продукцію за договором-2 оформлений замовником 05.10.2023, тому товар підлягав оплаті протягом 70-и днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію до 14.12.2023 і, відповідно, 15.12.2023 є датою початку прострочення відповідача.

Одночасно суд бере до уваги посилання скаржника на те, що п. 9.3 договору-2 сторони погодили розмір процентів річних, які постачальник має стягнути з замовника на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у випадку порушення строків оплати за поставлену продукцію, та який становить 1% від суми простроченого зобв`язання.

Здійснивши перерахунок, колегія суддів дійшла висновку, що інфляційні втрати з урахуванням п. 6.1 договору за період прострочення з грудня 2023 року по січень 2024 року становлять 5 121,40 грн, 1% річних за період з 15.12.2023 по 20.02.2024, розмір яких визначено у п. 9.3 договору, становлять за розрахунком суду 863,41 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та відсотків річних підлягають частковому задоволенню, а саме: 50 349,66 грн (45 228,26 + 5 121,40) інфляційних втрат, 16 656,26 грн (15 792,85 + 863,41) відсотків річних. У позові в частині стягнення 8 500,78 грн інфляційних втрат і 4398,71 грн відсотків річних слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивач звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 2 576 577,38 грн, з яких 2 332 425,20 грн основного боргу, 58 850,44 грн інфляційних втрат, 21 054,97 грн 3% річних, 1 005,01 грн пені та 163 241,76 грн 7% штрафу.

При зверненні до Господарського суду Рівненської області з позовом позивачем сплачено 38 648,67 грн судового збору за платіжним дорученням № 3022 від 20.02.2024 /а.с. 8/.

Частину судового збору у розмірі 17 493,19 грн (50% сплаченого за позовні вимоги про стягнення 2 332 425,20 грн основного боргу, який визнано відповідачем) повернуто позивачу на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України.

Тому розподілу підлягає 21 155,47 грн (38 648,67 грн - 17 493,19 грн), сплаченого за подання позову.

50% сплаченого за позовні вимоги про стягнення 2 332 425,20 грн основного боргу у розмірі 17 493,19 грн покладається на відповідача.

При зверненні з позовом, крім суми основного боргу, позивач просив стягнути 58 850,44 грн інфляційних втрат, 21 054,97 грн 3% річних, 1 005,01 грн пені та 163 241,76 грн 7% штрафу, що у загальному розмірі становить 244 152,18 грн, судовий збір з цієї суми - 3 662,31 грн, який підлягає розподілу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Судом першої інстанції у стягненні 1 005,01 грн пені та 163 241,76 грн 7% штрафу відмовлено і у цій частині рішення суду не оскаржувалося.

Суд апеляційної інстанції погодився з розміром 50 349,66 грн інфляційних втрат, стягнутих оспорюваним рішенням суду; разом з тим дійшов висновку, що проценти річних слід стягнути у розмірі 16 656,26 грн.

Отже загальна сума задоволених позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, процентів річних, пені та штрафу становить 67 005,92 грн (50 349,66 грн + 16 656,26 грн). Відповідно відношення задоволених вимог до заявлених у цій частині - 27,44% (67 005,92 грн / 244 152,18 грн х 100%). Тому на відповідача покладається 1 004,93 грн судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене на відповідача покладається 18 498,12 грн (17 493,19 + 1 004,93) судового збору за подання позову.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених ТОВ "Кіспрі Україна" витрат на правову допомогу у розмірі 38 000,00 грн у зв`язку з розглядом справи № 918/213/24 товариством надано договір № 16-01/2024 про надання правничої допомоги від 16.01.2024, укладений між Адвокатським об`єднанням "Суслов та партнери" і ТОВ "Кіспрі Україна", як клієнтом, предметом якого є надання правничої допомоги, пов`язаної з веденням претензійно-позовної роботи та представництва інтересів клієнта у суді з питань виконання договорів ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі філії "ВП "Рівненська АЕС" № 53-122-01-23-13471 від 25.05.2023, № 53-122-01-23-13836 від 30.08.2023, № 53-124-01-23-20493 від 11.07.2023 /а.с. 60-63/.

Згідно з п. 4.1 договору, за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі, що визначається наступним чином: підготовка позовної заяви, інших процесуальних документів, представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції - у сумі, що еквівалентна 1 000,00 дол. США на день оплати за курсом, встановленим Національним банком України, що сплачується клієнтом у строк 5 днів з моменту виставлення рахунку.

- рахунок на оплату № 13 від 19.02.2024 правничої допомоги у розмірі 38 000,00 грн /а.с. 64/;

- платіжна інструкція № 3015 від 20.02.2024 про сплату 38 000,00 грн /а.с. 65/;

- ордер серії АА 1410338 /а.с. 66/;

- свідоцтво № 5183 про право зайняття Кірсік С.В. адвокатською діяльністю від 03.05.2024 /а.с. 67/;

- детальний опис робіт (наданих послуг) за виконаних адвокатом /а.с. 130/.

Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом за договором № 16-01/2024 надані наступні послуги:

- ознайомлення з документами ТОВ "Кіспрі Україна"; аналіз договорів поставки, аналіз первинних бухгалтерських документів, аналіз судової практики; консультація - 6 год.;

- підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості, здійснення розрахунку штрафних санкцій, ксерокопіювання додатків до позовної заяви, завірка документів додатків до позовної заяви, направлення засобами поштового зв?язку позовної заяви на адресу відповідача та до Господарського суду Рівненської області 7 год.;

- підготовка та направлення засобами поштового зв`язку на адресу Господарського суду Рівненської області заяви про участь в режимі відеоконференції - 1 год.;

- ознайомлення з відповіддю на відзив - 1 год.;

- підготовка та направлення додаткових пояснень по справі - 2 год.;

- участь в судових засіданнях в режимі відео конференції - 4 год.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ).

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 звернув увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: - складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); - часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); - обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; - ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України надано право іншій стороні справи клопотати перед судом про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, вказуючи в якості підстави такого клопотання недотримання вимог ч.4 цієї ст. Кодексу.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Слід зазначити, що предметом договору № 16-01/2024 є надання правничої допомоги не лише за 2-ома договорами (№ 53-122-01-23-13471 від 25.05.2023, № 53-122-01-23-13836 від 30.08.2023), які є предметом розгляду цієї справи № 918/213/24, а також і за іншою угодою (3-ьою) - договором № 53-124-01-23-20493 від 11.07.2023.

Оскільки умови договору № 16-01/2024 не містять критеріїв поділу гонорару, а оплата у розмірі 38 000,00 грн відбулась за увесь об`єм виконуваних робіт (в т.ч. і за договором № 53-124-01-23-20493 від 11.07.2023), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування у даній справі третини гонорару, який встановлювався за договором № 16-01/2024 є безпідставним.

Щодо надання оцінки розміру заявленого відшкодування адвокатських витрат (38 000 - 33% = 25 333,00 грн) на предмет його дійсності та необхідності, а також критерію розумності розміру і оцінюючи обґрунтованість заперечень ВП "Рівненська АЕС", суд зазначає наступне.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас необхідно зазначити, відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:

1) за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 126 цього Кодексу);

2) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

3) загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. За таких умов, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;

4) під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Розмір таких витрат також повинен бути обґрунтованим. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову та предмету спору, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

На думку суду даний спір не відноситься до категорії складних, а підготовка до справи не потребувала дослідження значного обсягу законодавства, судової практики чи опрацюванню великого обсягу документів.

При цьому аргументи відповідача, що були викладені в клопотанні про зменшення розміру понесених судових витрат, суд вважає обґрунтованими /а.с. 130-133/.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Додатково слід зазначити, що спір у цій справі є майновим, виник у зв`язку із невиконанням договору поставки; обсяг доказів, що підлягали опрацюванню є незначним; розрахунки відсотки річних, інфляційних втрат не є складними, їх вартісне обрахування не займають значного часу та не потребують спеціальних знань або ж навичок.

При здійсненні розподілу витрат судом надано правову оцінку обґрунтованості заявлених витрат з врахуванням критеріїв: пов`язаності витрати з розглядом справи; обґрунтованості та пропорційним їх розміру до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Колегія суддів вважає, що під час оцінки обґрунтованості, пропорційності та розумної необхідності заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу судом першої інстанції враховано характер спірних правовідносин, предмет заявлених позовних вимог, а також обсяг та зміст підготовлених адвокатом документів та наданих послуг.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обґрунтованим, розумним, справедливим та співрозмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу у даному випадку є 12 666,67 грн (50% від 25 333,00 грн), який підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Заперечення апелянта, викладені в апеляційній скарзі щодо неправомірності висновків суду першої інстанції при вирішенні питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, колегією суддів відхиляються як необгрунтовані.

Разом з тим, враховуючи, що позов задоволено на 93,12%, стягненню з відповідача підлягають 11 795,20 грн витрат на правничу допомогу, у решті витрат у розмірі 26 204,80 грн - слід відмовити.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 1 част. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2024 у справі № 918/213/24 слід залишити без змін в частині стягнення інфляційних втрат та змінити в частині стягнення процентів річних, здійснити новий розподіл судових витрат.

Щодо витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

Звертаючись до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідач просив скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2024 у справі № 918/213/24 в частині стягнення 9 490,34 грн інфляційних втрат та 2 681,07 грн річних, що в сумі становить 12 171,41 грн.

При зверненні з апеляційною скаргою скаржником сплачено 4 542,00 грн судового збору за платіжною інструкцією № 5275 від 13.06.2024 /а.с. 162/.

Оскільки судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу задоволено частково у розмірі 2 681,07 грн (22,03%), тому судовий збір за подання апеляційної скарги, який підлягає стягненню з ТОВ "Кіспрі Україна", становить 1 000,60 грн (4 542,00 грн х 22,03%).

Керуючись ст. 129, 261, 271, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" задоволити частково.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2024 у справі № 918/213/24 залишити без змін в частині стягнення інфляційних та змінити в частині стягнення річних, виклавши пункти 2, 4, 6 резолютивної частини рішення у такій редакції:

« 2. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (м. Вараш, Рівненська обл., 34400, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіспрі Україна" (просп. Лобановського Валерія, 4А, м. Київ, 03037, код ЄДРПОУ 41466070) 2 399 431 (два мільйони триста дев`яносто дев`ять тисяч чотириста тридцять одна) грн 12 коп., з яких:

- 2 332 425,20 грн основна заборгованість;

- 50 349,66 грн інфляційні втрати;

- 16 656,26 грн процентів річних.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (м. Вараш, Рівненська обл., 34400, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіспрі Україна" (просп. Лобановського Валерія, 4А, м. Київ, 03037, код ЄДРПОУ 41466070) 18 498 (вісімнадцять тисяч чотириста дев`яносто вісім) грн 12 коп. судового збору.

6. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (м. Вараш, Рівненська обл., 34400, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіспрі Україна" (просп. Лобановського Валерія, 4А, м. Київ, 03037, код ЄДРПОУ 41466070) 11 795 (одинадцять тисяч сімсот дев`яносто п`ять) грн 20 коп. - витрат на професійну правничу допомогу. В решті стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіспрі Україна" (просп. Лобановського Валерія, 4А, м. Київ, 03037, код ЄДРПОУ 41466070) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (м. Вараш, Рівненська обл., 34400, код ЄДРПОУ 05425046) 1000 (одна тисяча) грн 60 коп витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Господарському суду Рівненської області видати накази на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, встановленому ст. 286-291 ГПК України.

Справу № 918/213/24 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "07" серпня 2024 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Миханюк М.В.