Постанова

від 06.08.2024 по справі 904/6045/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2024 року м.Дніпро Справа № 904/6045/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2024 (суддя Бондарєв Е.М.) у справі №904/6045/23

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домініон"

про стягнення 14 567, 10 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, 639, 33 грн. пені, 1 942, 23 грн. інфляційних втрат, 525, 48 грн. 3% річних, 172, 20 грн. заборгованості за абонентське обслуговування

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №8787/09 від 10.11.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домініон" заборгованості на загальну суму 17 846,34 грн., з яких:

- 14 567,10 грн. заборгованість за теплову енергію поставлену за період з листопада 2021 року по березень 2023 року;

- 639,33 грн. пеня за загальний період за загальний період з 03.01.2022 по 09.11.2023;

- 1 942,23 грн. інфляційні втрати за загальний період з січня 2022 року по жовтень 2023 року;

- 525,48 грн. 3% річних за загальний період з 03.01.2022 по 09.11.2023;

- 172,20 грн. заборгованість за абонентське обслуговування за період з листопада 2021 року по серпень 2023 року.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2024 у справі №904/6045/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домініон" на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" 172, 20 грн. заборгованості за абонентське обслуговування та 25, 90 грн. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вимог щодо стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 14 567,10 грн. з огляду на таке.

Підставою для виникнення у відповідача зобов`язань з оплати послуг з постачання теплової енергії є, насамперед, факт надання відповідних послуг, а також доведення обсягу та вартості таких послуг належними та допустимими доказами, адже споживання теплової енергії не може бути безоплатним.

З матеріалів справи вбачається, що право власності на нежитлове приміщення № 57 загальною площею 78,6 кв. м., що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, будинок 26, було набуто 19.02.2006, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 279447298 від 13.10.2021 (а.с.25 том 1). Нежиле приміщення вбудоване в перший поверх 9-ти поверхового житлового будинку, після реконструкції квартири.

Також в матеріалах справи наявний Акт обстеження інженерних систем нежитлового приміщення з індивідуальним опаленням у житловому будинку від 03.08.2020, відповідно до якого нежитлове приміщення №57 в будинку 26 на вул. Павла Глазового від`єднано від внутрішньбудинкової системи опалення та забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела опалення.

В будинку 26 по вул. Павла Глазового у м. Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом від 02.10.2017 про технічний огляд вузла обліку теплової енергії та свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 12.09.2017, актом від 01.10.2021 про технічний огляд вузла обліку теплової енергії та свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 27.07.2021. Прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення.

Позовна заява не містить розрахунку обсягу переданої теплової енергії, а лише містить посилання на зміст Актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на підтвердження факту її передачі, що не дозволяє встановити механізм визначення обсягу переданої теплової енергії та правильність нарахування, тобто розрахунок кількості спожитої відповідачем теплової енергії взагалі не обґрунтований та не підтверджений первинною технологічною документацією. Розмір позовних вимог ні за змістом, ні арифметично не підтверджений вихідними даними, а фактичний розмір нарахувань заборгованості за отриману теплову енергію не обґрунтований та не підтверджений належними та допустимими доказами.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням суду, Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення у відповідній частині, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домініон" суму боргу за поставлену теплову енергію у розмірі 14 567, 10 грн.; 3% річних у розмірі 525, 48 грн.; компенсацію за інфляційні втрати у розмірі 1 942, 23 грн.; пеню в розмірі 639, 33 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання апеляційної скарги та позовної заяви.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним.

Відповідно до п. 41 Договору споживач зобов`язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

За листопад-грудень 2021, січень 2022 року обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначався як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі в залежності від кількості поверхів будівлі. Частка споживання будівлі за даною адресою складає - 10 % (Розділ ІІІ п. 2 Методики №315). Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком 1 до Методики №315 пропорційно до їх загальних/опалювальних площ/об`ємів.

Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі для індивідуального теплового пункту без регулювання за погодними умовами -15% та розподіляється між усіма споживачами будівлі. (Розділ V п. 1,2 Методики №315).

З 01.01.2022 року внесено зміни до Методики №315, які вступили в силу з 28.01.2022 та, відповідно до Розділу IV, п. 8 Методики № 315, який визначає обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку, що складає для 6-10 поверхових будинків 20%.

Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/ будинку, розподіляються між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/ будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалювальних площ/ об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень (Розділ IV п. 12 Методики №315).

Обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення визначається відповідно до Розділу ІІ пункт 2.

До позовної заяви Позивачем було долучено детальний розрахунок обсягу споживання послуги з постачання теплової енергії ТОВ «ДОМІНІОН» згідно договору №3052/жб від 01.11.2021 на нежитлове приміщення за адресою вул. Павла Глазового, 26 приміщення 57 за період з листопада 2021 по березень 2023. (додаток 3 до позовної заяви).

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач згідно поданого відзиву просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування зазначає, Позивач не довів, що Відповідач у період з 2021 по 2023 рік фактично споживав та мав можливість споживати послуги Позивача за які нараховано заборгованість, не зазначив в якому обсязі послуги були спожиті, яким чином здійснено розрахунок заборгованості і чим доводиться наявність договірних зобов`язань між сторонами правовідносин.

Відповідач вважає, що він не є споживачем у розумінні ЗУ Про житлово - комунальні послуги та ЗУ Про теплопостачання вимоги про стягнення заборгованості без укладення договору є безпідставним і суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема вимогам Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність Позивачем факту надання послуг Відповідачу, не доведено обсягу спожитої теплової енергії Відповідачем, а також не надано доказів у доведення факту акцептування Відповідачем пропозиції про укладення договору з Позивачем.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М.

Ухвалою суду від 10.05.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/6045/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/06045/23.

17.05.2024 матеріали справи №904/6045/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 21.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2024 у справі №904/6045/23. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 2 статті 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".

В подальшому змінено тип товариства з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі - позивач) є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль", а саме об`єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлове приміщення №57 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, буд. 26, належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Домініон".

Відповідно до Акту обстеження інженерних систем нежитлового приміщення з індивідуальним опаленням у житловому будинку від 03.08.2020, нежитлове приміщення №57 в будинку 26 на вул. Павла Глазового у м. Кривий Ріг від`єднано від внутрішньобудинкової системи опалення та забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела опалення.

Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1 договору).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" https://tec.dp.ua/ (п. 2 договору).

В будинку 26 по вул. Павла Глазового у м. Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом від 02.10.2017 про технічний огляд вузла обліку теплової енергії та свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 12.09.2017; актом від 01.10.2021 про технічний огляд вузла обліку теплової енергії та свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 27.07.2021. Прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення.

На підтвердження факту постачання теплової енергії, яка складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішьобудинкових систем опалення позивачем надані акти передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) та рахунків-фактур у період з листопада 2021 року по березень 2023 року за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового буд. 26, прим. 57 на загальну суму 12139,25 грн. (без ПДВ), 14 567,10 грн. (з ПДВ):

- №6685 від 30.11.2021 у листопаді 2021 року поставлено 0,18 Гкал теплової енергії на суму 1 101,51 грн. (без ПДВ);

- №10396 від 31.12.2021 у грудні 2021 року поставлено 0,36 Гкал теплової енергії на суму 1 821,03 грн. (без ПДВ);

- №1063 від 31.01.2022 у січні 2022 року поставлено 0,28 Гкал теплової енергії на суму 1 785,45 грн. (без ПДВ);

- №4487 від 28.02.2022 у лютому 2022 року поставлено 0,31 Гкал теплової енергії на суму 1 989,82 грн. (без ПДВ);

- №4719 від 02.03.2022 здійснено СТОРНО нарахувань за січень та лютий 2022 року на-2 267,56 грн.;

- №10828 від 31.03.2022 у березні 2022 року поставлено 0,32 Гкал теплової енергії на суму 1 843,92 грн. (без ПДВ);

- №3416 від 30.04.2022 здійснено коригування нарахувань за лютий 2022 року на - 58,15 грн.;

- №26386 від 30.11.2022 у листопаді 2022 року поставлено 0,18 Гкал теплової енергії на суму 801,64 грн. (без ПДВ);

- №31418 від 31.12.2022 у грудні 2022 року поставлено 0,34 Гкал теплової енергії на суму 1 514,21 гри. (без ПДВ);

- №1063 від 31.01.2023 у січні 2023 року поставлено 0,31 Гкал теплової енергії на суму 1 380,60 грн. (без ПДВ);

- №4719 від 28.02.2023 у лютому 2023 року поставлено 0,32 Гкал теплової енергії на суму 1 425,14 грн. (без ПДВ);

- №10187 від 31.03.2023 у березні 2023 року поставлено 0,18 Гкал теплової енергії на суму 801,64 грн. (без ПДВ).

Зазначені Акти передачі-приймання теплової енергії (надання послуг) та рахунки - фактури направлялись на адресу відповідача супровідними листами (а.с. 39, 40, 43, 44, 47, 48, 51, 52, 54, 55, 57, 58, 61, 62, 69-71, 82, 83, 86, 87, 90, 91, 94, 95, 98, 99, 102-104 том 1).

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:

Згідно з положеннями ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За приписами ст. 275 ГК України, відпуск енергії (електричної енергії, пару, гарячої і перегрітої води) без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать послуги з постачання теплової енергії.

На підставі ч.2 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; ліквідацію наслідків аварії (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач) (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 року було затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 року внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 року, які набрали чинності 01.10.2021 року. Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 року, викладено в новій редакції.

Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 року ( в редакції постанови КМУ № 1022 від 08.09.2021 року) ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії, та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Відповідно до п. 13 вказаних Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до ст.ст. 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" закріплено права та основні обов`язки споживача теплової енергії, яка містить обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно із ч. 7 ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною, першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частинами 4, 5 ст. 13 Закону "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом. У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" передано об`єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста. Таким чином, виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, буд. 26, є позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлове приміщення №57 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, буд. 26, належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Домініон".

Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послуги з постачання теплової енергії, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається через те, що вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.

Протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору, на адресу позивача від відповідача не надходило жодних документів які б підтверджували наявність рішення про обрання моделі договірних відносин. Докази іншого апелянтом не надано.

Так як протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу позивача не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку 26 по вул. Павла Глазового у м. Кривий Ріг про обрання моделі договірних відносин, послуга з теплопостачання споживалась відповідачем, з 01.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Домініон" вважається таким, що приєднався до публічного договору про надання послуги і постачання теплової енергії. У позивача даний Типовий договір з відповідачем обліковується за реквізитами №3052/жб від 01.11.2021 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, буд. 26, прим. 57.

За умовами п. 1, договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (п. 2 договору).

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (п. 4 договору).

Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (п. 5 договору).

Відповідно до п. 30 договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. № 830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021р. №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32 договору).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 договору).

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (ч. 3 п. 41 договору).

Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному ст. 27 Закону України Про житлово-комунальні послуги (п. 47 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 договору).

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Акту обстеження інженерних систем нежитлового приміщення з індивідуальним опаленням у житловому будинку від 03.08.2020, нежитлове приміщення №57 в будинку 26 на вул. Павла Глазового у м. Кривий Ріг від`єднано від внутрішньобудинкової системи опалення та забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела опалення.

Проте, з огляду на положення п. 5 договору, власник нерухомого майна, обладнаного індивідуальними джерелами опалення зобов`язаний здійснювати оплату на постачання теплової енергії, яка складається: з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Як зазначає позивач, за період з листопад-грудень 2021 року, січень 2022 року, обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначався як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі в залежності від кількості поверхів будівлі. Частка споживання будівлі за даною адресою складає 10% (розділ III п. 2 Методики №315). Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком 1 до Методики №315 пропорційно до їх загальних/опалювальних площ/об`ємів.

Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі для індивідуального теплового пункту без регулювання за погодними умовами -15% та розподіляється між усіма споживачами будівлі (розділ V п. 1,2 Методики №315).

З 01.01.2022р. внесено зміни до Методики №315, які вступили в силу 28,01,2022, та відповідно до розділу IV, п. 8 Методики № 315, який визначає обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку, що складає для 6-10 поверхових будинків 20%.

Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляються між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалювальних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень (розділ IV п. 12 Методики №315).

Обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення визначається відповідно до розділу II пункт 2.

Факт поставки теплової енергії за період з 01.11.2021 по 31.03.2023 підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок 26 на вул. Павла Глазового у м. Кривий Ріг , згідно з рішеннями Виконкому Криворізької міської ради № 490 від 22.09.2021 та № 158 від 23.03.2022 про початок та закінчення опалювального сезону 2021/2022, №760 від 28.09.2022 та № 338 від 22.03.2023 про початок та закінчення опалювального сезону 2022/2023, а також актами від 26.10.2021р № 2 про подачу теплоносія на будівлю з 26.10.2021, від 01.04.2022 № 118 про припинення подачі теплоносія на будівлю з 01.04.2022, від 07.11.2022 № 175 про подачу теплоносія на будівлю з 07.11.2022, від 23.03.2023 № 149 про припинення подачі теплоносія на будівлю з 22.03.2023.

Як свідчать матеріали справи, зокрема Акти технічного огляду вузла обліку теплової енергії від 02.10.2017, 01.10.2021 (а.с. 27-28, том 1), в будинку 26 по вул. Павла Глазового у місті Кривий Ріг встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії. Прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення.

На виконання умов зазначеного договору позивач, у період з листопада 2021 року по березень 2023 року, надав відповідачеві послуги теплопостачання, на загальну суму 14 567,10 грн та послуги з абонентського обслуговування, за період з листопада 2021 року по серпень 2023 року на загальну суму 172,20 грн.

Матеріали справи свідчать, що Акти передачі-приймання теплової енергії (надання послуг) та рахунки - фактури направлялись на адресу відповідача супровідними листами (а.с. 39, 40, 43, 44, 47, 48, 51, 52, 54, 55, 57, 58, 61, 62, 69-71, 82, 83, 86, 87, 90, 91, 94, 95, 98, 99, 102-104 том 1).

Вказані вище акти приймання передачі теплової енергії (надання послуг) підписані лише зі сторони виконавця (позивача) та відповідно не містять підписів зі сторони замовника (відповідача).

Разом з тим, в постанові від 22.08.2023р. у cправі №910/14570/21 Верховний Суд зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).

Таким чином, передання і прийняття товарів (робіт, послуг) на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального надання товарів (робіт, послуг) за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття товарів (робіт, послуг) у строк, визначений договором.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно продажу товару, надання послуг/виконання робіт, як зі сторони покупця (замовника), так і продавця (виконавця), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані товари (послуги, роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє покупця (замовника) від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то продаж товару (надання послуг чи виконання робіт), є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання покупцем (замовником) актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставці товару, наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару, надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Будь-яких доказів звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості за спірний період матеріали справи не містять.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд послався на недоведення позивачем належними та допустимими доказами правомірності вимог щодо стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 14 567,10 грн.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки наявними у цій справі доказами підтверджено виконання позивачем зобов`язань за договором, зокрема це підтверджено: актами здачі-приймання робіт (надання послуг), рішеннями Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювальних періоді 2021-2022 років та 2022-2023 років, актами про припинення та подачу теплоносія за вказані періоди до будинку, в якому знаходиться приміщення відповідача, а також позивачем долучено детальний розрахунок обсягу споживання послуги з постачання теплової енергії ТОВ «ДОМІНІОН» згідно договору №3052/жб від 01.11.2021 на нежитлове приміщення за адресою вул. Павла Глазового, 26 приміщення 57 за період з листопада 2021 по березень 2023.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором ч.1 ст. 901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

З урахуванням приписів п. 34 договору, строк оплати поставленої теплової енергії за період з листопада 2021 року по березень 2023 року та плати за абонентське обслуговування за період листопад 2021 р. - серпень 2023 року, є таким, що настав.

Доказів сплати Відповідачем заборгованості суду не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за поставлену теплову енергію, в загальному розмірі 14 567,10 грн. та плату за абонентське обслуговування, у загальному розмірі 172,20 грн., за період з листопада 2021 року по серпень 2023 року

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню, у розмірі 639,33 грн., за загальний період з 03.01.2022 по 09.11.2023.

Відповідно до п.45 договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

За приписами ч.1 ст.548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

За приписами ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 4 ст. 231 ГК України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

Колегія суддів, перевірила розрахунок пені, який надав позивач до позову, та дійшла до висновку, що він є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України, є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 р. в справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3 % річних, за період з 03.01.2022 по 09.11.2023, в загальному розмірі 525,48 грн. та інфляційні втрати за загальний період з січня 2022 року по жовтень 2023 року у загальному розмірі 1942,23 грн.

Колегія суддів перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат визнає його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою.

Доводи відповідача про відсутність підстав для оплати послуг з постачання теплової енергії, через наявність у спірному приміщенні альтернативного опалення, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до положень п. 5 договору, власник нерухомого майна, обладнаного індивідуальними джерелами опалення зобов`язаний здійснювати оплату на постачання теплової енергії, яка складається: з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

В п. 38 Правил надання послуги з постачання теплової енергії зазначено, що споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Крім того, підп. п. 41 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, Споживач зобов`язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Такі ж умови мітяться у п. 41 Типового індивідуального договору постачання теплової енергії, затвердженого Кабінетом міністрів України.

Отже, власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі. Такий правовий висновок сформовано в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.12.2020р. у справі № 311/3489/18.

Відтак, з 01.11.2021р. розподіл обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень проводиться відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018р. №315 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.12.2018р. за № 1502/32954). Обсяг теплової енергії приміщення з індивідуальним опаленням/приміщення з транзитними мережами опалення на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

На підтвердження зазначеного Позивачем надано суду детальні розрахунки обсягу споживання послуги з постачання теплової енергії ТОВ «ДОМІНІОН» на нежитлове приміщення за адресою вулиця Павла Глазового, 26 прим. 57 (а.с. 11, том 1).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Відповідно до пунктів 3,4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2024 у справі 904/6045/23 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на нього, відповідно, підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 4026 грн. покладаються на Товариства з обмеженою відповідальністю "Домініон".

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2024 у справі №904/6045/23 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2024 у справі №904/6045/23 скасувати.

Прийняти нове рішення.

«Позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон» (50076, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, 26, приміщення 57, код ЄДРПОУ 32410840) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) 14 567,10 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, 639,33 грн. пені, 1 942,23 грн. інфляційних втрат, 525,48 грн. 3% річних, 172,20 грн. заборгованості за абонентське обслуговування та 2684,00 грн судового збору за подання позовної заяви.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон» (50076, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, 26, приміщення 57, код ЄДРПОУ 32410840) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) 4026,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус