Рішення

від 06.08.2024 по справі 903/562/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 серпня 2024 року Справа № 903/562/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДЗЕМЛЕПРОЕКТ», м.Львів

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Любомльське лісове господарство», м. Київ

про стягнення 565 235 грн. 76 коп. Суддя Шум М. С.

Без повідомлення сторін

за наявними матеріалами справи

встановив: 11.06.024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект» сформував в системі «Електронний суд» позовну заяву до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Любомльське лісове господарство» про стягнення 565 235 грн. 76 коп.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на виконання робіт (послуг) із землеустрою №23/22 від 21.06.2022.

Ухвалою суду від 14.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана ДСГП «Ліси України» в особі філії «Любомльське лісове господарство» 20.06.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відкправлення.

28.06.2024, тобто в межах строку, встановленого судом, відповідач надіслав на адресу суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову повністю, оскільки відповідно до умов зазначених у Договорі Виконавець зобов`язувався виконати роботи до 31.12.2022. Строк дії Договору також був встановлений до 31.12.2022. Станом на 31.12.2022 ТОВ «Західземлепроект» взяті на себе обов`язки по виготовленню технічних документацій із землеустрою виконані не були. Відповідно, будь-якого обов`язку по Договору № 23/22 від 31.12.2022 у державного підприємства «Любомльське лісове господарство» не виникло. Вважає, що31.12.2022 Договір № 23/22, як не виконаний припинив свою дію.

Відповідач також вказує, що після закінчення строку дії зазначеного Договору між державним підприємством «Любомльське лісове господарство» (Замовник) та ТОВ «Західземлепроект» (Виконавець) укладена додаткова угода під № 1 від 30.12.2022, де встановлені строки виконання робіт - з моменту укладення цієї Додаткової угоди до 30.06.2023 та сторони домовилися про те, що реорганізація сторін договору не є підставою для зміни або припинення чинності договору та він зберігає свою чинність для їх правонаступників. По суті вказана додаткова угода № 1 від 30.12.2022 є самостійною угодою, що передбачає дату початку та строки виконання робіт. Вони не охоплюють і не пов`язані із правами та обов`язками що були закріплені у попередньо укладеному Договорі № 23/22 від 21.06.2022.

Вважає, що всі договірні правовідносини між державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі директора філії «Любомльське лісове господарство» (Замовник) та ТОВ «Західземлепроект» (Виконавець) 30.06.2023 припинили свою дію.

Вказує, що законом визначений максимальний строк виконання робіт із землеустрою. Договір був укладений 21.06.2022 року, значить максимальний строк виконання робіт згідно нього, відповідно до Закону України «Про землеустрій» - грудень 2022 року, натомість сторони, укладаючи Додаткові угоди, продовжували строк виконання робіт, чим порушили норми законодавства, а саме п. г ч . 2 ст. 28 Закону України «Про землеустрій». Зазначає, що додаткові угоди укладені між сторонами, не містять вказівок на порядок та строки розрахунків за виконані роботи. Жодного рахунку-фактури починаючи з 21.06.2022 по 31.12.2022 ТОВ «Західземлепроект» ні ДП «Любомльське лісове господарство», ні філії «Любомльське лісове господарство» ДП «Ліси України» за виконані роботи виставлено не було.

Стверджує, що жодним документом на, які здійснює посилання позивач, не закріплено факт прострочення відповідачем оплати виконаних робіт.

04.07.2024 представник позивача сформував в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, в якій вважає, що ДСГП «Ліси України» в особі філії «Любомльське лісове господарство» не заперечує обставини, що на виконання договірних зобов`язань ТОВ «ЗАХІДЗЕМЛЕПРОЕКТ» надано послуги, а відповідачем їх прийнято без будь-яких зауважень на загальну суму 565 235 грн. 76 коп., що підтверджується: що підтверджується: Актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №1 по договору №23/22 від 21.06.2022 на загальну суму 106 892 грн. 70 коп.; Актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №2 по договору №23/22 від 21.06.2022 на загальну суму 18 096 грн. 54 коп.; Актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №3 по договору №23/22 від 21.06.2022 на загальну суму 440 246 грн. 52 коп.

Щодо аргументів відповідача про припинення договору 31.12.2022 та оцінки додаткових угод до них вказує, що сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.

Припинення строку договору не свідчить про припинення зобов`язань за договором, а тому не означає звільнення боржника від виконання обов`язку в натурі, тому кредитор має право вимагати виконання обов`язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов`язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами для його виконання у договорі.

Додаткові угоди до договорів недійсними в судовому порядку не визнавалися.

Правових підстав розцінювати додаткові угоди як нові договори немає.

Відповідач роботи прийняв без зауважень та претензій, проте підписані Акти не повернув. Предмет спору у даній справі є стягнення заборгованості за виконані, проте не оплачені у строки, обумовлені договорами, роботи з виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Доводить, що позивач роботи виконав та передав відповідачеві без зауважень та претензій, однак оплати за надані послуги не отримав.

Щодо тверджень ДСГП «Ліси України» в особі філії «Любомльське лісове господарство», вказує, що що сторони, в порушили п. г ч. 2 ст. 28 Закону України «Про землеустрій» при встановленні строків виконання робіт відповідно до додаткових угод. То такі обставини не входять в предмет доказування та не спростовуються підстав позову про стягнення коштів за надані послуги.

Щодо ненадіслання рахунків-фактури, зазначає, що разом з Актами здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Західземлекпроект» надсилалися рахунки-фактури до кожного акту.

Одночасно, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару (рахунок-фактури) не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 614 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар.

Докази надіслання відповіді на відзив на адресу відповідача надані суду.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до такого висновку:

21.06.2022 між Державним підприємством «Любомльське лісове господарство», як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДЗЕМЛЕПРОЕКТ», як Виконавцем укладено договір №23/22 на виконання робіт (послуг) із землеустрою (далі - договір).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.1 договору Виконавець (позивач) зобов`язується виконати Замовникові роботи (послуги): виготовлення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 1139,00 га згідно додатку №2 до цього договору, а Замовник (відповідач) - прийняти і оплатити такі роботи (послуги) за цінами, що визначені у Протоколі погодження договірної ціни (додаток №1).

Згідно з пунктом 2.2 договору ціна договору по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок становить 569 500 грн. 00 коп. по твердих діючих на день підписання договору, розцінках.

Пунктом 3.1 договору узгоджено, що розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі виставленого рахунку-фактури та актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), що підписуються обома сторонами на умовах відтермінування платежу протягом не більше 10 календарних днів. А пунктом 4.1 договору встановлено строк виконання робіт (послуг): початок - з моменту підписання договору, закінчення - 31.12.2022.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2, 5.3 договору приймання-передача робіт (послуг) за договором оформляється актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), який підписується сторонами. По завершенні робіт (послуг) Виконавець (позивач) передає Замовнику (відповідач) результати виконаних робіт (послуг) та два примірники Акта здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг). Замовник (відповідач) зобов`язаний протягом трьох робочих днів підписати Акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) та передати його Виконавцю (позивач) або направити Виконавцю (позивач) письмові зауваження до роботи (послуги).

В пункті 10.1 договору сторони узгодили, що він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до їх повного завершення.

Відповідно до п. 10.3 договору реорганізація сторін договору не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору та він зберігає свою чинність для їх правонаступників.».

Протоколом погодження договірної ціни, який є додатком №1 до договору та є його невід`ємною частиною (п. 11.1) сторони підтвердили, що між ними досягнуто згоди про розмір договірної ціни в сумі 569 500 грн. 00 коп.

Додатком №2 договору, який є також його невід`ємною частиною (п. 11.1) сторони узгодили перелік документацій із землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Куснищанського лісництва загальною площею 1139,00 га з цільовим призначенням: для ведення лісового господарства, вартість робіт 569 500 грн. 00 коп.

30.12.2022 між ДП «Любомльське лісове господарство» та ТОВ «ЗАХІДЗЕМЛЕПРОЕКТ» підписано додаткову угоду №1 до договору на виконання робіт (послуг) із землеустрою №23/22 від 21.06.2022.

Цією угодою сторони внесли зміни до пунктів 4.1, 10.1.

Так, встановлено строк виконання робіт (послуг): початок - з моменту підписання додаткової угоди до договору, закінчення - 30.06.2023 (п.4.1).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.06.2023, а в частині розрахунків - до їх повного завершення (п. 10.1).

04.01.2023 між Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі директора філії «Любомльське лісове господарство» та ТОВ «ЗАХІДЗЕМЛЕПРОЕКТ» підписано додаткову угоду №1/01 до договору на виконання робіт (послуг) із землеустрою №23/22 від 21.06.2022.

Цією угодою сторони внесли зміни в договір, а саме змінили преамбулу договору та виклали її в такій редакції:

«Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі директора філії «Любомльське лісове господарство» Туревича Володимира Сергійовича, що діє на підставі Положення про філію «Любомльське лісове господаство» та довіреності, посвідченої Рудик В. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 21.12.2022 з реєстровим №2798 (надалі - Замовник) з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДЗЕМЛЕПРОЕКТ» в особі директора Івана Ярославовича Ірзи, що діє на підставі Статуту та проводить роботи (послуги) на підставі ліцензії на проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт серії АД№076080 від 06.09.2012 (далі - Виконавець), з іншої сторони, іменовані разом - Сторони, а кожен окремо - Сторона, уклали цей договір про наступне:».

Сторони також внесли зміни в преамбулу додатку №1 та в розділ XII Договору «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін».

На виконання умов договору №23/22 від 21.06.2022 ТОВ «ЗАХІДЗЕМЛЕПРОЕКТ» надало послуги з виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які розташовані на території ковельського району Волинської області на загальну суму 565 235 грн. 76 коп., що підтверджується:

Актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №1 по договору №23/22 від 21.06.2022 на загальну суму 106 892 грн. 70 коп.;

Актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №2 по договору №23/22 від 21.06.2022 на загальну суму 18 096 грн. 54 коп.;

Актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №3 по договору №23/22 від 21.06.2022 на загальну суму 440 246 грн. 52 коп.

Разом з цим, як слідує з матеріалів справи, Акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) по договору №23/22 від 21.06.2022 на загальну суму 565 235 грн. 76 коп. не підписані Замовником - Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії «Любомльське лісове господарство».

Пунктом 4.4 договору №23/22 від 21.06.2022 передбачено, що після завершення робіт (послуг) Замовнику передаються проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

В листі-вимозі від 29.04.2024 №085/24 ТОВ «ЗАХІДЗЕМЛЕПРОЕКТ» поінформувало ДП «Ліси України» в особі філії «Любомльське лісове господарство» (як Замовника за договором) про необхідність підтвердити отримання наданих згідно з договором послуг, а саме виготовлення проектів землеустрою в тому числі за договором №23/22 від 21.06.2022 шляхом підписання Актів приймання-передачі виконаних робіт згідно з договором №23/22 від 21.06.2022 на загальну суму 565 235 грн. 76 коп.

Одночасно, ТОВ «ЗАХІДЗЕМЛЕПРОЕКТ» надіслано оригінали рахунків-фактури відповідно до кожного акту; по два примірники акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) по договору №23/22 від 21.06.2022 на суму 565 235 грн. 76 коп., а також Розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 23.03.2023 №130, від 31.01.2023 №35, від 28.03.2023 №138 (в додатках у Вимозі від 29.04.2023 №085/24 та в описі вкладення у цінний лист помилково зазначено номер Розпорядження Волинської ОДА від 28.03.2023, а саме « 130» замість « 138», однак із кількості земельних ділянок, загальної площі, дати розпорядження, інформації із ДЗК, які зазначено у Вимозі та в описів вкладення, беззаперечно можна ідентифікувати, що надіслано Замовникові робіт саме Розпорядження №138 від 28.03.2023) «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» та інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки.

Надіслання зазначеного пакету документів підтверджується долученими до позовної заяви Вимогою від 29.04.2024 №085/24, квитанцією та описом вкладення у цінний лист АТ «Укрпошта».

Згідно з трекінгом відправлення АТ «Укрпошта» відправлення за №7901910148780 отримано відповідачем 07.05.2024.

ДСГП «Ліси України» в особі філії «Любомльське лісове господарство» підписані примірники Актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) по договору №23/22 від 21.06.2022 на суму 565 235 грн. 76 коп. не підписав та позивачеві не направив, зауважень щодо виготовлених та затверджених проектів землеустрою не висловив, а відтак роботу прийняв.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2, 5.3 договорів приймання-передача робіт (послуг) за договором оформляється актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), який підписується сторонами. По завершенні робіт (послуг) Виконавець (позивач) передає Замовнику (відповідач) результати виконаних робіт (послуг) та два примірники Акта здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг). Замовник (відповідач) зобов`язаний протягом трьох робочих днів підписати Акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) та передати його Виконавцю (позивач) або направити Виконавцю (позивач) письмові зауваження до роботи (послуги).

Жодних зауважень до виконаних робіт, які передані Замовнику згідно із зазначеними вище Актами на загальну суму 565 235 грн. 76 коп. та затверджені Розпорядженнями Волинської ОДА ДСГП «Ліси України» в особі філії «Любомльське лісове господарство» не висловили, виконані роботи прийняли.

Доказом реальності виконання робіт згідно з договором №23/22 від 21.06.2022 на суму 565 235 грн. 76 коп. згідно із зазначеними Актами є Розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 23.03.2023 №130, від 31.01.2023 №35, від 28.03.2023 №138 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» та інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права. А саме:

- щодо документацій, передання яких зафіксовано Актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №1 по договору №23/22 від 21.06.2022 на загальну суму 106 892 грн. 70 коп. є Розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 23.03.2023 №130 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» та інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права, яким власне і затверджені спірні проекти землеустрою, що підтверджується Додатком до Розпорядження;

- щодо документацій, передання яких зафіксовано Актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №2 по договору №23/22 від 21.06.2022 на загальну суму 18 096 грн. 54 коп. є Розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 31.01.2023 №35 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» та інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права, яким власне і затверджені спірні проекти землеустрою, що підтверджується Додатком до Розпорядження;

- щодо документацій, передання яких зафіксовано Актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №3 по договору №23/22 від 21.06.2022 на загальну суму 440 246 грн. 52 коп. є Розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 28.03.2023 №138 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» та інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права, яким власне і затверджені спірні проекти землеустрою, що підтверджується Додатком до Розпорядження.

Цими Розпорядженнями за клопотанням Відповідача (Замовника робіт за договором) затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно з додатками, а до Державного земельного кадастру внесено інформацію про відповідні земельні ділянки для ведення лісового господарства із зазначенням права постійного користування за ДСГП «Ліси України» та про те, що проекти землеустрою виконані ТОВ «ЗАХІДЗЕМЛЕПРОЕКТ».

Отже, ТОВ «ЗАХІДЗЕМЛОПРОЕКТ» належним чином доведено реальне надання послуг/виконання робіт згідно з договором на виконання робіт (послуг) із землеустрою №23/22 від 21.06.2022 та передання результатів робіт Замовнику. В свою чергу, Замовник Акти виконаних робіт не підписав, результати роботи прийняв без зауважень. Більше того, за наслідками виконання нами взятих на себе зобов`язань вчинені подальші дії для належного оформлення правовстановлюючих документів на землі лісового призначення.

Станом на день розгляду справи (Акти виконаних робіт Замовником отримано 07.05.2024) розрахунок за надані послуги згідно із зазначеними вище Актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) по договору №23/22 від 21.06.2022 на суму 565 235, 85 коп. грн. Замовником не здійснено.

Отже, строк оплати наданих за договором послуг настав. Замовник протягом трьох робочих днів після отримання Актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) останні не підписав та Виконавцю (позивач) не передав, письмові зауваження до роботи (послуги) також не направив, оплату не здійснив.

Обставина отримання виконаних згідно з договором робіт відповідачем не оспорюється.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями статті 193 ГК України, статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, наведені ст.179 ГК України, згідно з якою майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому відповідно до ст.204 ЦК України, вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно ст.629 ЦК України, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися лише при: - розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; - розірванні договору в судовому порядку; - відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; - припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; - недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 4 ст.882 ЦК України передбачено, що передавання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і його підписує друга сторона.

За визначенням ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Згідно з статтями 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 631 ЦК та ч.7 ст.180 ГК передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Суд вважає твердження відповідача про те, що договір припинив свою дію 31.12.2022 як невиконаний, а додаткові угоди до нього укладені після їх закінчення і є новими договорами такими, що не підтверджені доказами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Відповідно до ст.204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові №910/9072/17 від 26.06.2018, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином. З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи скаржника про те, що після закінчення строку дії укладеного між сторонами Договору є неможливим виконання відповідачем робіт за цим Договором та їх прийняття позивачем".

Судом враховано відсутність будь яких звернень замовника до виконавця з відмовою від договорів чи їх розірвання у зв`язку із закінчення строку їх дії.

Додаткові угоди до договору є дійсними, про інше суду не доведено.

Сторони договору підписували додаткові угоди до договорів відповідно до приписів ЦК України та ГК України, таким чином врегульовували свої правовідносин з метою належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договорами.

Сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.

Припинення строку договору не свідчить про припинення зобов`язань за договором, а тому не означає звільнення боржника від виконання обов`язку в натурі, тому кредитор має право вимагати виконання обов`язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов`язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами для його виконання у договорі.

КГС ВС в постанові від 18.11.2019 №910/16750/18 зазначив, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним.

Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.

При вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою (постанова ВС КГС від 01.09.2023 № 906/386/21).

Водночас, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі №914/2355/21.

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).

При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 927/414/17, від 04.06.2018 у справі № 908/3519/16, від 05.06.2018 у справі № 910/16804/17, від 26.06.2018 у справі № 902/1370/15, від 19.09.2018 у справі № 905/1090/17, від 06.08.2018 у справі № 911/662/17, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18).

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі 565 235 грн. 85 коп.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог в сумі 6 782 грн. 85 коп. відповідно до ст.129 ГПК України слід покласти на нього.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору впливу не мають.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Любомльське лісове господарство» (вул. Шота Руставелі, 9А, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДЗЕМЛЕПРОЕКТ» (вул. Героїв УПА, 73, м.Львів, 79015, код ЄДРПОУ 38287170)

- 565 235 грн. 76 коп. основного боргу, а також 6 782 грн. 85 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя М. С. Шум