Рішення
від 05.08.2024 по справі 920/32/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2024м. ДніпроСправа № 920/32/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І", м. Тростянець, Сумська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-Інжиніринг", м. Дніпро

про відшкодування збитків завданих невиконанням договору підряду

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представники:

від позивача: Гринько К.В.;

від позивача: Бровко О.М.;

від відповідача: Огнев`юк Т.В.;

від відповідача: Мєльнік О.В.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-Інжиніринг" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-Інжиніринг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І" збитків в формі упущеної вигоди з квітня 2021 по липень 2022 в розмірі 34 845 115, 70 грн.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.01.2024 матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-Інжиніринг" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-Інжиніринг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І" збитків в формі упущеної вигоди з квітня 2021 по липень 2022 в розмірі 34 845 115, 70 грн передано за територіальною юрисдикцією на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 22.01.2024 призначено суддю по справі № 920/32/24 - Ярошенко Вікторію Ігорівну.

Ухвалою суду від 29.01.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І" залишено без руху. Позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду запропоновано усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду докази надсилання на поштову адресу відповідача позову з додатками (поштовий опис вкладення з поіменним переліком предметів).

30.01.2024 від Північного апеляційного господарського суду надійшла ухвала про витребування у Господарського суду Дніпропетровської області матеріалів справи № 920/32/24.

31.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І" надійшла заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-Інжиніринг" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-Інжиніринг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І" збитків в формі упущеної вигоди з квітня 2021 по липень 2022 в розмірі 34 845 115, 70 грн передано за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 28.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/32/24 за правилами за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 16.04.2024.

08.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

08.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРИНГ" надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 09.04.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал грін енерджі солар І" про забезпечення проведення судових засідань у справі № 920/32/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРИНГ" про забезпечення проведення судових засідань у справі № 920/32/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

12.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І" надійшла відповідь на відзив.

16.04.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДС-ІНЖИНІРИНГ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольної ухвалою від 16.04.2024 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 14.05.2024.

03.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРИНГ" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 08.05.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Едс-інжиніринг" про забезпечення проведення судових засідань у справі № 920/32/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

13.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Едс-інжиніринг" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 14.05.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 дні та підготовчому засіданні оголошено перерву до 04.06.2024.

29.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРИНГ" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

31.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І" надійшли посимьові пояснення до заперечень ТОВ "ЕДС-Інжиніринг" від 13.05.2024 та клопотання про долучення доказів від 28.05.2024.

В підготовче засідання 04.06.2024 з`явились представники сторін та надали усні пояснення по справі. Протокольною ухвалою в підготовчому засіданні оголошено перерву до 17.06.2024.

10.06.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 11.06.20214 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І" про забезпечення проведення судових засідань у справі № 920/32/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

17.06.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРИНГ" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

В судове засідання 17.06.2024 з`явились представник сторін та надали усні пояснення по справі. Представник позивача заявив клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання письмових пояснень до консультаційного висновку з науково-методичного аналізу висновку експерта № 1041/61301 від 27.12.2023.

Протокольною ухвалою від 17.06.2024 в судовому засіданні оголошено перерву да 20.06.2024.

18.06.2024 від Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРИНГ" надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

19.06.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І" надійшли письмові пояснення до Консультаційного висновку з науково-методичного аналізу (щодо рецензування) Висновку експерта №1041/61301 від 27.12.2023.

В підготовче засідання 20.06.2024 з`явились представники сторін та надали усні пояснення.

Ухвалою суду від 20.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 23.07.2024.

05.08.2024 канцелярією суду зареєстровано письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І", до яких позивачем додані додаткові докази.

Щодо поданих доказів господарський суд зазначає наступне.

Частинами 2, 4-5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, право на подання доказів може бути реалізовано позивачем виключно у строк, встановлений судом, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Згідно зі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, зміст наведених норм свідчить про те, що право сторони на вчинення процесуальних дій (в даному випадку долучення доказів) обумовлені наявністю певних обмежень та умов, визначених Господарським процесуальним кодексом України.

Однак, як вбачається з поданого клопотання стороною не надано до суду жодних обґрунтованих письмових пояснень щодо неможливості їх подання у встановлений судом строк або про намір подання таких доказів.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем подані докази з пропуском встановленого законом строку та без клопотання про його поновлення, дані докази залишаються без розгляду.

В ході судових засідань 23.07.2024 та 05.08.2024 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 05.08.2024 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

Позиція позивача викладена у позовній заяві

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 20.12.218 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як генеральним підрядником, укладено договір генерального підряду № 2012-001, за умовами якого генеральний підрядник зобов?язався виконати у визначений договором строк роботи із будівництва об?єкту - сонячної (фотовольтаїчної) електростанції (об?єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна 55. 55А, 55Б, потужністю об`єкта 5,7 МВт, і надання пов`язаних з цими роботами послуг за дорученням замовника, а замовник зобов`язався оплатити вартість робіт та послуг (п.1.1, п. 2.1). Зокрема, сторони у договорі передбачили виконання та приймання будівельно-монтажних робіт (розділ 6), монтажних робіт (розділ 7), пусконалагоджувальних робіт (розділ 8), робіт із встановлення та введення в промислову експлуатацію Автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) (розділ 10), процедуру прийняття об`єкта замовником (розділ 9).

Проте невиконання відповідачем всього комплексу робіт на об`єкті, а також неналежне здійснення охорони об`єкту, що призвело до крадіжки обладнання, що має наслідком неможливість його експлуатації за функціональним призначенням, призвело до того, що продаж електричної енергії позивачем не розпочато, внаслідок чого позивач не отримав того, на що він розраховував та об`єктивно би отримав у випадку належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, а отже, позивач має право на відшкодування збитків у формі упущеної вигоди на підставі абз. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України.

Так, позивач визначаючи розмір упущеної вигоди, посилався на те, що:

- упущена вигода сформована внаслідок невведення об`єкта за договором в промислову експлуатацію та неотриманням грошових коштів від генерації електричної енергії за "Зеленим тарифом" з квітня 2021 по липень 2022;

- за звичайних обставин, якби відповідач належним чином виконав свої зобов`язання за договором, позивач почав би продавати електричну енергію ДП "Гарантований покупець" із березня 2021 та отримував би прибуток від продажу електроенергії за "зеленим тарифом", оскільки вже 07.08.2019 між позивачем та ДП "Гарантований покупець" було підписано договір № 502/01, за яким виробник за "зеленим тарифом" зобов`язався продавати, а Гарантований покупець зобов`язався купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником;

- висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 1041/61301 від 28.12.2023 встановлено, зокрема, розмір збитків у формі упущеної вигоди загалом в сумі 38 845 115,70 грн. за період з квітня 2021 по липень 2022.

Нормативно в обґрунтування позову позивач послався на п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 509, ст. 510, ст. 526, ст. 530, ст. 610, ст. 612, ст. 628, ч. 1 ст. 629, ч. 1 ст. 840, ст. 841, ч. 2 ст. 883 Цивільного кодексу України, ст. 193, ст. 216, ч. 1, 2 ст. 224 , ст. 225, ч. 1, 6 ст. 226, ч. 1, 2 ст. 317, ч. 1 ст. 318, ч. 1 ст. 323, ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.

В обґрунтування заперечень на позов, відповідач у відзиві посилався на те, що:

- внаслідок підписання між сторонами Актів виконаних робіт за договором, підтверджується частково виконання відповідачем пуско-налагоджувальних робіт, так і факт їх прийняття позивачем, а позивачем здійснено часткову оплату виконаних робіт (01.04.2019 - 570 000,00 грн, 05.10.2020 - 30 540 990,00 грн, 26.10.2020 - 1 533 600,00 грн, 16.12.2020 - 9 975 000,00 грн);

- 18.02.2021 позивачем отримано Сертифікат Держаної архітектурно - будівельної інспекції України № IV122210202955 від 18.02.2021, що підтверджує виконання робіт відповідачем у повному обсязі, і спростовує доводи позивача про їх невиконання та неготовність об?єкта до експлуатації;

- Актом вводу в дослідну експлуатацію автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) та актом вводу в постійну (промислову експлуатацію) автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ), які підписані зокрема позивачем та відповідачем, спростовуються доводи позивача про нездійснення вводу в промислову експлуатацію;

- наявні матеріали справи не підтверджують доводів позивача про те, що крадіжка майна з об?єкту сталася саме внаслідок незабезпечення охорони відповідачем;

- позивачем не доведено наявність у діях відповідача усіх елементів цивільного правопорушення, які є підставою для відшкодування збитків у формі упущеної вигоди.

Позиція позивача викладена у відповіді на відзив

Позивач наголошує, що доводи відповідача у відзиві - є необґрунтованими, з огляду на наступне:

- всупереч п. 6.5 договору, акт про завершення будівельних робіт, акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідка КБ-3 про вартість виконаних робіт - складені між сторонами не були, що свідчить про те, що роботи не були завершені генеральним підрядником;

- акт виконання монтажних робіт та документи, передбачені п.п. 7.4 , 7.4.1-7.4.9 не були надані генпідрядником замовнику, що свідчить про неповне виконання генпідрядником робіт за договором;

- всупереч п. 8.1, 8.3, п.п. 8.3.1 та п. 10.1 договору, пусконалагоджувальні роботи та введення в промислову експлуатацію автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) не були завершені, адже відповідні акти про їх завершення не складено між сторонами;

- також, всупереч п. 9.4 договору, між сторонами не складались і не підписувались акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідка КБ-3 про вартість виконаних робіт про прийняття об?єкта в цілому всього комплексу робіт;

- Сертифікат Держаної архітектурно - будівельної інспекції України № IV122210202955 від 18.02.2021 підтверджує виключно один із етапів будівництва.

Додатково позивач наголошував, що у діях відповідача наявний склад цивільного правопорушення, а саме:

- протиправна поведінка генерального підрядника полягає у непроведенні всього обсягу робіт за договором, а також невиконання ним свого обов`язку щодо охорони будівельного майданчику, внаслідок чого було здійснено крадіжку обладнання, включно з системою АСКОЕ, що унеможливлює функціонування сонячної електростанції;

- збитки підтверджуються доказами - висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 1041/61301 від 28.12.2023;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками полягає у невиконанні генеральним підрядником всіх обов`язків, передбачених договором, внаслідок чого позивач поніс збитки;

- вина відповідача полягає у грубому порушенні умов договору щодо виконання будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних робіт та робіт з благоустрою території, а також - невиконання обов`язку з охорони території будівельного майданчику, що призвело до крадіжки коштовного обладнання сонячної електростанції, і ці протиправні дії та бездіяльність відповідача призвели неможливості використання СЕС за призначенням.

Позиція відповідача у запереченнях на відповідь на відзив

Відповідач зазначає, що:

- позивачем не доведено факт порушення відповідачем договору, як не спростовано факт прострочення ним оплати за договором в рамках розгляду справи № 920/457/21;

- також відсутній і не доведено в діях відповідача склад цивільного правопорушення в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України;

- за загальновідомою інформацією, позивачем не доведено, що за умовах профіциту на ринку альтернативної енергетики позивач розраховував отримати надприбуток, який трансформувався в суму втраченої вигоди;

- з наданого позивачем розрахунку неотриманого прибутку (втраченої вигоди)не вбачається критерію розумності витрат, такі витрати не доведені позивачем саме в контексті розумності їх застосування, штучно збільшено їх розмір;

- позивачем безпідставно нараховано упущену вигоду понад строк дії гарантійного терміну, всупереч тому, що між сторонами підписано Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 31 від 22.01.2021, і в силу приписів п. 17.1 договору розпочався дворічний гарантій термін договору;

- відповідачем доведено комплектність і готовність до експлуатації СЕС станом на 22.01.2021, а обставини , які унеможливили запуск СЕС не залежали від волі відповідача і позивачем не доведено належними доказами факт того, що саме через дії відповідача не відбувся запуск СЕС;

- позивачем взагалі не доведено фактів вжиття ним заходів щодо одержання заявлених доходів, як це визначено у постанові ВС № 922/3669/19;

- відкриття кримінального провадження жодним чином не свідчить про наявність саме вини відповідача до окреслених подій крадіжки майна;

- з відповіді Національної комісії , що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.05.2024, наданої на запит відповідача, вбачається, що позивач з питання отримання ліцензії на право впровадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії - не зверталось та ліцензії не отримувало;

- позивач не довів згідно з стандартом доказування вірогідності доказів, що сам факт укладення договору з ДП "Гарантований покупець" свідчить про реальність доходу, отримання якого розраховував позивач без вчинення ряду додаткових дій, спрямованих на запуск виробництва сонячної енергії;

- наданий позивачем висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 1041/61301 від 28.12.2023 не є належним доказом розміру заявлених до стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, а проведене експертне дослідження виконано з порушеннями процедури, визначеної Інструкцією № 3505/5.

Крім того, відповідач зазначав, що ним ініційовано звернення до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо проведення експертного дослідження стосовно спірного питання розміру упущеної вигоди.

Також, 20.05.2024 відповідачем подані додаткові докази в заперечення позовних вимог, а саме:

- адвокатський запит представника відповідача - адвоката О. Мєльнік на адресу Тростянецької міської ради стосовно отримання копій документів щодо обставин будівництва сонячної електростанції: копію звернення ухваленого депутатами Тростянецької міської ради у грудні 2022 року до Кабміну, СБУ, ДБР, НКРЕКП та Генпрокуратури у зв`язку з ситуацією, яка склалась навколо введення в експлуатацію сонячної електростанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І", копію звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І" , яке передувало ухваленню депутатами відповідного рішення;

- відповідь Тростянецької міської ради від 13.05.2024 № 1305/4 щодо надсилання документів: копію звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І" № 2877 від 07.11.2022 разом з додатками (зокрема листування з АТ "Сумиобленерго" стосовно не підключення СЕС), копію рішення 15 сесії 8 скликання Тростянецької міської ради № 336 від 22.12.2022 "Про звернення депутатів до Кабміну, СБУ, ДБР, НКРЕКП та Генпрокуратури" стосовно ситуації, яка склалася з затягуванням введення в експлуатацію сонячної електростанції сонячної електростанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І" у м. Тростянець.

Короткий зміст решти поданих учасниками пояснень

31.05.2024 позивачем подано заперечення на пояснення позивача, а також заперечення стосовно поданих ним доказів. Крім того, позивач наголошував на належності висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 1041/61301 від 28.12.2023 та його виконання за зверненням позивача у встановленому порядку, на підтвердження чого долучено відповідні звернення до ТОВ "Експертна група "Ес енд І" від 13.12.2021 стосовно проведення дослідження, договір від 14.02.2022 між позивачем та судовим експертом Чирко Л.В. на підставі п. 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮУ від 08.10.1998, погодження строків проведення експертизи від 01.03.2022, лист - звернення до судового експерта Чирко Л.Ф. від 13.11.2023 про надання відповідних документів для проведення експертного дослідження, а також уточнення первісного звернення від 13.12.2021.

17.06.2024 відповідачем подано клопотання про долучення доказів, а саме:

- Консультаційний висновок від 07.06.2024 з науково-методичного аналізу відповідності (щодо рецензування) висновку експерта № 1041/61301 від 27.12.2023, складений спеціалістом Експертно-дослідної служби України Віхляєвим О.К., в якому за результатами рецензування встановлено, що висновки експертизи є необґрунтованими у зв`язку з невідповідностями та порушенням законодавчих актів, методик, у вступній, дослідницькій частині та безпосередньо у висновку експертизи:

Експертиза не містить (приховані обов`язкові дані) про посаду і прізвище особи, яка її призначила, що виключає можливість встановити її обґрунтованість призначення та дотримання всіх процедур її призначення;

Експертиза не містить (приховані обов`язкові дані) про номер справи, за якою її призначено, що виключає можливість обґрунтованої експертизи;

Не дотримано обов`язкової вимоги повноти дослідження, відповіді висновку поставленому питанню (розмір збитків не відноситься до повноважень експерта економіста)

Надані на експертизу об`єкти дослідження не відповідають вимогам використаної експертом Методики (від 03.03.2010 № 11.0.08) в експертизі;

Висновки експертизи ґрунтуються на методиці, яку експерт помилково застосував, всупереч поставленим питанням на експертизу;

Використані в експертизі методики передбачають використання документів бухгалтерського обліку і звітності, але експертиза проведена без бухгалтерського обліку

Експерт зазначає, про наявність атестації за економічною спеціальністю 11.1, 11.2 але проводить будівельні та товарознавчі дослідження;

Заявлений в експертизі перелік нормативних актів експертом не використовувались;

Перелік матеріалів, зазначений у вступній частині не включено об`єкти дослідження згідно Методичних рекомендацій № 53/5;

Замість об`єктів дослідження, передбачених абз. 1, 2 п.п. 3.3. гл. 3 роз. ІІІ Методрекомендацій № 53/5 експертом отримано та в подальшому використано в обґрунтування висновку експертизи інформаційні листи, довідки щодо вартості та акт обстежень, експерт не зазначив, що його висновок умовний;

Недотримано в експертизі Методики 11.0.08;

Недотримано в експертизі Методики 11.0.22;

В експертизі зазначено неправдиві дані щодо застосованих методів;

В експертизі викривлено вимоги Методики питань підтвердження розміру матеріальної шкоди (збитків) підприємства, організацій, установ 11.0.57;

В експертизі не враховані рекомендації п. 6 Методики 11.0.57, де рекомендовано надавати умовні , а не категоричні висновки при розрахунку упущеної вигоди;

В експертизі не міститься рекомендації п. 7.3 Методики 11.0.57 щодо вигоди , що виникла у потерпілої сторони внаслідок порушення при розрахунку упущеної вигоди;

Експертиза не містить рекомендацій п. 7.3 Методики 11.0.57 щодо Алгоритму проведення дослідження при розрахунку упущеної вигоди , в експертизі не досліджено бізнес-план підприємства, ціни конкурентів на аналогічні обставини за аналогічний період, довідки торгово-промислових палат, ймовірні кредитні витрати, витрати на зберігання обладнання, витрати на страхування обладнання, витрати на технічне обслуговування обладнання, витрати на ревізії та підготовки обладнання перед монтажем, витрати на додаткові послуги аудитора, всі додаткові витрати внаслідок збільшення кошторисної вартості об`єкта.

- відповідь ДП "Гарантований покупець" від 04.06.2024 № 15/3161 стосовно статусу укладеного між позивачем та ним договору від 07.08.2019 № 502/01,в якому зазначено, що вказаний договір було укладено як з кандидатом у виробники за "зеленим тарифом", який на момент укладення договору не мав статусу учасника ринку та йому не було встановлено "зелений тариф".

18.06.2024 відповідачем у додаткових поясненнях надано пояснення стосовно надання суду Консультативного висновку від 07.06.2024 з науково-методичного аналізу відповідності (щодо рецензування) висновку експерта № 1041/61301 від 27.12.2023, підстави його отримання, наявність у експерта Віхляєва О.К. відповідної атестації судового експерта, та необхідності оцінки вказаного доказу згідно ст. ст. 86, 237 ГПК України.

19.06.2024 позивач у додаткових поясненнях в заперечення як доказу Консультативного висновку від 07.06.2024 з науково-методичного аналізу відповідності (щодо рецензування) висновку експерта № 1041/61301 від 27.12.2023 посилався на те, що Законом України "Про судову експертизу" не передбачено рецензування висновків судових експертів, в ньому не зазначено обізнаність експерта про кримінальну відповідальність, без зазначення відомостей про його подання до суду, а тому Консультативний висновок не може бути прийнятий в якості доказу. Крім того, наведені у Консультативному висновку від 07.06.2024 з науково-методичного аналізу відповідності (щодо рецензування) висновку експерта № 1041/61301 від 27.12.2023 зауваження - є необґрунтованими та не спростовують висновків експерта у експертному дослідженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

20.12.2018 між ТОВ "ЕДС-ІНЖИНІРИНГ" (генеральний підрядник) та ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І" (замовник) укладено договір генерального підряду № 2012-001 (далі - договір), відповідно до пункту 2.1 якого предметом договору є виконання генеральним підрядником (позивачем) робіт із будівництва об`єкта і надання пов`язаних з цими роботами послуг за дорученням замовника (відповідача) та оплата замовником вартості цих робіт та послуг.

Об`єктом будівництва за договором є сонячна (фотовольтаїчна) електростанція (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б. Потужність Об`єкта - 5,7 МВт по АС та 8,3 МВт по DC.

Згідно пунктом 2.2 договору, склад та обсяги робіт, що доручаються на виконання позивачу визначаються вихідними даними, наданими відповідачем: Технічним завданням, Технічними умовами, Завданням на проектування, Містобудівними умовами та обмеженнями, що є додатками до цього договору, а також правовстановлюючими документами на земельну ділянку.

Роботи, що визначені пунктом 2.2 договору, позивач зобов`язується виконувати згідно графіка виконання робіт (додаток № 3 до цього договору).

01.04.2019 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, в якій сторони внесли зміни в п. 19.1 договору щодо строку дії договору, визначивши строк дії з 01.04.2019, з дати отримання генпідрядником першого платежі згідно графіку фінансування і до закінчення строку перебігу гарантійних зобов`язань генерального підрядника, але в будь-якому випадку не більше 2 років з моменту підписання акту приймання - передачі об?єкта, а також внесли зміни у п. 6.1 договору стосовно строку початку підготовчих робіт.

01.10.2020 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору, відповідно до якої вартість робіт за договором становить в гривневому еквіваленті 2 600 812, 29 доларів США 29 центів, з урахуванням ПДВ, та визначена у договірній ціні (додаток № 1 до цього договору), розрахованої на підставі Локального кошторису (Локальних кошторисів). Договірна ціна є звичайною, справедливою, ринковою та динамічною.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що оплата вартості робіт здійснюється у національній валюті шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок позивача на підставі рахунків, наданих позивачем. У разі не надання позивачем рахунку, то це ніяким чином не звільняє відповідача від зобов`язання здійснити відповідний (черговий) платіж відповідно до строків узгоджених сторонами у графіку фінансування. Відповідач здійснює чергові платежі у відповідності до графіку фінансування.

Пунктом 4.1 договору сторони узгодили, що до обов`язків генерального підрядника входить виготовлення та затвердження проектної документації. Генеральний підрядник виконує роботи відповідно до проектної документації.

У розділі 5 договору сторони передбачили забезпечення робіт матеріалами, обладнанням, устаткуванням та послугами:

- п. 5.1: генеральний підрядник виконує роботи, використовуючи власні матеріали та устаткування, з урахуванням положень цього договору та проектної документації, якщо інше не вказано у цьому договорі або окремою домовленістю сторін;

- п. 5.3: сторони домовились, що замовник передає в монтаж генеральному підряднику наступне обладнання: сонячні (фотовольтаїчні модулі) (панелі), інвертори з суматорами постійного струму;

- п. 5.5.: в момент поставки обладнання, яким вважається момент доставки обладнання на об?єкт, уповноважений представник замовника та генерального підрядника проводять огляд обладнання;

- за результатами огляду обладнання уповноваженими представниками замовника та генерального підрядника складається акт приймання - передачі обладнання для виконання монтажу на об`єкті замовника;

- п. 5.12: ризики випадкової загибелі, що можуть виникнути, переходять від генерального підрядника до замовника з дати підписання замовником акту виконаних робіт та акту приймання - передачі пуско-налагоджувальних робіт.

Також, у розділі 6 договору сторони обумовили порядок організації виконання робіт та порядок здійснення контролю за якістю робіт, зокрема у пункті 6.5 передбачили, що за результатами виконання генеральним підрядником будівельних робіт складається акт про завершення будівельних робіт (за погодженою сторонами формою), який надсилається замовнику, який протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту про завершення будівельних робіт підписує його і надсилає і екземпляр генеральному підряднику, а у п.п. 6.5.1 - 6.5.6 сторони обумовили порядок дій у випадку незгоди з поданими на підпис актами.

У розділі 7 договору сторони обумовили порядок виконання монтажних робіт, зокрема п.7.3, п. 7.4. - документи, які генеральний підрядник передає замовнику після виконання таких (акти прихованих робіт; акти на скриті роботи по прийманню траншеї для кабелів 0,4кв і 10кв; акти на скриті роботи по прокладанню азбестоцементної, металевої або гофротруби; акти на влаштування котловану під монолітний фундамент будівлі (КТП); акти на бетонування будівель, виконавче креслення прокладання кабельних ліній 0,4кв і 10кв в землі, контур заземлення в масштабі М1:500 з прив`язками, сертифікати на кабельно-провідникову продукцію, труби, кінцеві і з`єднувальні муфти, бетон та інші матеріали, паспорта, сертифікати якості та інструкції на обладнання та матеріали, паспорти, сертифікати, креслення та опис на столи; акти на влаштування колодязів та їх герметизація).

У розділі 8 договору сторони обумовили виконання пуско-налагоджувальних робіт, і зокрема у пункті 8.3 визначили, що пуско-налагоджувальні роботи вважаються завершеними з моменту підписання замовником акта приймання - пуско-налагоджувальних робіт або його погодження за процедурою, аналогічною встановленій у п.п. 6.5.3, 6.5.6 цього договору.

Розділом 9 договору сторони узгодили порядок прийняття об`єкта, зокрема:

- п. 9.1: за результатами виконання пуско-налагоджувальних робіт, у випадку їх успішного завершення і погодженням замовником всіх необхідних документів за АСКОЕ, сторони переходять до прийняття об`єкту в цілому;

- п 9.4: прийняття об`єкта в цілому здійснюється на підставі акта приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в і довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 з додатком всієї виконавчої документації (включаючи актів на приховані роботи, актів передачі виконаних робіт під наступні роботи, геодезичних зйомок та інше, відповідно до вимог ДБН), якщо інша форма акту письмового не погоджена між сторонами; остаточне приймання всього комплексу робіт, виконаних на підставі цього договору, проводиться на підставі акта готовності будівельно-монтажних робіт, або іншого документа, який оформлюється сторонами і підтверджує завершення виконання всього комплексу робіт за договором.

Розділом 10 договору сторони узгодили порядок впровадження автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ), а саме:

- п. 10.1: генеральний підрядник зобов`язується самостійно здійснити розробку, встановлення, випробування та введення в промислову експлуатацію автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ), у т.ч. погодження АСКОЕ в ПАТ "Сумиобленерго", НЕК "Укренерго" та будь-яких інших організаціях , необхідних для реєстрації АСКОЕ в ДП "Енергоринок".

Згідно з пунктом 11.1 договору детальний порядок, етапи та строки виконання робіт та послуг за цим договором визначені сторонами у графіку виконання робіт (додаток № 3 до цього договору).

Відповідно до графіку виконання робіт в редакції додаткової угоди № 2 від 01.10.2020 роботи повинні бути завершені до 31.01.2021.

Пунктом 12.1 договору передбачено, що розрахунки за договором за графіком платежів (додаток № 4 до договору) здійснюються на підставі виставлених рахунків позивача, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня його отримання відповідачем. Направлення позивачем рахунку на оплату здійснюється шляхом його надіслання на електронну пошту відповідача або направлення його поштою. Сторони обумовили, що у разі не отримання відповідачем рахунку від позивача, це не звільняє відповідача від обов`язку здійснити платежі у строки встановлені у графіку платежів (додаток № 4 до договору) та не може бути причиною відмови у здійсненні чергового платежу з боку відповідача.

Оплата за виконані роботи здійснюється на підставі актів виконаних робіт (надання послуг). Переказ коштів здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт (надання послуг).

Розділом 13 Договору сторони визначили відповідальність сторін за порушення умов договору, зокрема п. 13.3 визначено, що у випадку порушення генеральним підрядником строків закінчення будівництва об`єкта (надання замовнику Акта КБ-2в та довідки КБ-3, якщо інша форма не передбачена сторонами) та надання замовнику акта готовності обєкта до експлуатації понад 5 робочих днів включно, понад строки встановлені в графіку виконання робіт , генеральний підрядник сплачує на користь замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості невиконаних в строк робіт.

Також графіком фінансування комплексу робіт (додаток № 4 до договору у редакції додаткової угоди № 2 від 01.10.2020) передбачений наступний графік розрахунків:

- 01-10 квітня 2019 року - 20 802, 92 дол. США,

- 01-10 жовтня 2020 року - 1 071 086, 53 дол. США,

- 20-30 жовтня 2020 року - 54 000, 00 дол. США,

- 20-30 листопада 2020 року - 350 000, 00 дол. США,

- 20-30 грудня 2020 року - 885 000, 00 дол. США,

- після завершення будівництва - 219 922, 84 дол. США.

Крім того, до договору сторонами було узгоджено технічне завдання на проектування схеми видачі потужності сонячної електростанції (додаток № 5), технічне завдання на проектування сонячної електростанції (додаток № 6), а також позивачем подано у справу зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва

Матеріали справи містять докази, що:

- 25.11.2020 сторони підписали двосторонній акт виконаних робіт № 586 (з додатком) на суму 30 540 000, 00 грн, що підлягали сплаті до 02.12.2020;

- 15.12.2020 сторони підписали двосторонній акт виконаних робіт № 639 (з додатком) на суму 12 496 800, 00 грн, що підлягали сплаті до 22.12.2020.

- 22.01.2021 сторони підписали двосторонній акт виконаних робіт № 42 (з додатком) на суму 6 432 687, 36 грн, що підлягали сплаті до 29.01.2021.

- 22.01.2021 сторони підписали двосторонній акт виконаних робіт № 31 (з додатком) на суму 8 855 067,36 грн, що підлягали сплаті до 29.01.2021.

- 15.01.2021 сторони підписали двосторонній акт виконаних робіт № 21 (з додатком) на суму 15 616 538, 88 грн, що підлягали сплаті до 22.01.2021.

- виконано відповідачем та прийнято позивачем підрядні роботи по об`єкту на загальну суму 73 941 093,60 грн.

Також позивачем до матеріалів справи подано листування між сторонами стосовно договору:

- Листом № 16/01-1 від 16.01.2021 відповідач повідомив позивача про невідповідність поставлених панелей розмірам металоконструкцій, на які їх треба встановлювати; відсутність мереж на представленій геології, невідповідність поставлених панелей маркуванню, недотримання графіку платежів, та просив здійснити часткову оплату, обумовлену договором (885 000 дол США);

- листом № 2601-001Т від 26.01.2021 відповідач повідомив позивача про хід виконання робіт за договором та строки завершення;

- листом від 16.02.2021 № 16/01-2 відповідач повідомив позивача про необхідність пролонгації строку дії договору;

- повідомленням від 16.02.2021 № 06 позивач повідомив відповідача про намір розмістити власну службу охорони на території будівництва сонячної (фотовольтаїчна) електростанції (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б, та просив забезпечити доступ відповідних осіб на будівельний майданчик;

- заява позивача № 10 від 12.02.2021, в якій позивач повідомив відповідача про неможливість потрапляння на будівельний майданчик об`єкту будівництва, зокрема і для розміщення охорони, і просив усунути відповідні перешкоди та додав наказ № 1 від 17.02.2021 про призначення уповноважених осіб замовника, акт приймання - передачі будівельного майданчика від 07.10.2020.

Також позивачем до матеріалів справи подано в обґрунтування підстав стягнення збитків в частині доводів щодо викрадення майна на об`єкті:

- довідку від 06.12.2021 щодо вартості викраденого обладнання СЕС "Тростянець-1" в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б, визначивши його в розмірі 4 715 839, 28 грн, і вказану довідку підписано директором позивача А.А.Савочка;

- акт обстеження технічного стану майна від 19.02.2021, складений комісією за участю представників позивача, якою встановлено відсутність комплектності КТП-1600/10кв, РП10кв та РП10кв, без відновлення якої та встановлення систем моніторингу, телемеханіки, АСКОЕ, відеоспостереження, запуск та належна робота сонячної (фотовольтаічної) електростанції (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б- не є можливим;

- постанову ГУ Національної поліції в Сумській області Національної поліції України від 04.03.2020, згідно якої директора позивача Савочку А.А. визнано представником потерпілого у кримінальному провадженні № 12021200000000049.

При цьому, в обґрунтування факту наявності збитків, позивачем подано також до матеріалів справи наступні документи (належним чином засвідчені копії):

- Лист - висновок від 30.04.2021 № 19, складений інженером-проектувальником В.М.Басанцем;

- Проекту мережевої сонячної електростанції;

- Копії штатних розписів з визначеною заробітною платою ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І";

- Договір надання фізичної охорони від 18.02.2021 № 144/С (з додатками);

- Договори оренди нежитлового приміщення від 27.12.2018, від 04.06.2021, 04.02.2022;

- Договір на технічне обслуговування від 04.01.2021 № 04012021 СЕС;

- Договір на технічне обслуговування та експлуатацію ТП від 01.05.2021 № 05-33/ТО-21;

- Договори на технічне обслуговування та експлуатацію ТП та внутрішніх мереж власних потреб від 04.01.2022 № 01-10/ТО-22, від 02.01.2023 № 01-10/ТО-23;

- Акти приймання - передачі активної електричної енергії за період червень 2021-травень 2023 роки;

- Копії рахунків на оплату послуг фізичної охорони за квітень 2021 - вересень 2023 роки;

- Рахунки ПАТ "Київстар" щодо надання послуг зв`язку;

- Договори суборенди землі від 01.06.2017, від 01.06.2017, від 01.06.2017.

Позивачем до матеріалів справи подано висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 1041/61301 від 28.12.2023, складений судовим експертом Чирко Л.Ф. (свідоцтво № 35-21/П, видане Міністерством юстиції України 07.07.2021, строк дії - до 07.07.2024) встановлено, зокрема, розмір збитків у формі упущеної вигоди у зв`язку із невведенням СЕС в промислову експлуатацію та неотриманням грошових коштів від генерації е/е за зеленим тарифом загалом в сумі 68 473 584,10 грн. за період з квітня 2021 по вересень 2023.

Вказаний висновок містить застереження, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову від поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст. ст. 384, 385 КК України, і що його підготовлено для подання до суду відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України.

Суд встановив, що позивач у позові, здійснюючи розрахунок заявлених до стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, вказав період нарахування таких з квітня 2021 року по липень 2022 року, і ґрунтуючись на показниках, зафіксованих у висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 1041/61301 від 28.12.2023, визначив розмір збитків у вигляді чистого доходу загалом у розмірі 34 845 115, 70 грн, який вираховано як різниця між вартістю електричної енергії (визначеної шляхом добутку зеленого тарифу, діючого у відповідний період на обсяги введеної електроенергії в мережу) та сукупними витратами (амортизацією, витрат на оплату праці, витрат на фізичну охорону, витрат на технічне управління та обслуговування електростанції, витрати на оренду землі, витрати на оренду нежитлового приміщення, витрати на технічне та експлуатацію технічної підстанції, витрати на електроенергію, витрати мобільного зв`язку), а саме: за квітень 2021 - 2 937 238, 96 грн, за травень 2021 - 3 413 516,37 грн, за червень 2021 - 3 429 711, 34 грн, за липень 2021 - 3 483 248,82 грн, за серпень 2021 - 3 071 893, 29 грн, за вересень 2021 - 2 241 169, 58 грн, за жовтень 2021 - 1 135 636, 97 грн, за листопад 2021 - 211 843, 38 грн, за грудень 2021 - 1 187, 93 грн, за січень 2022 - 380 576, 67 грн, за лютий 2022 - 746 049, 30 грн, за березень 2022 - 1977 448, 57 грн, за квітень 2022 - 2 413 370, 25 грн, за травень 2022 - 3 117 030, 17 грн, за червень 2022 - 3 128 528, 43 грн, за липень 2022 - 3 156 665, 67 грн.

При цьому, позивач наголошував, що за звичайних обставин, якби відповідач належним чином виконав свої зобов`язання за договором, позивач почав би продавати електричну енергію ДП "Гарантований покупець" із березня 2021 та отримував би прибуток від продажу електроенергії за "зеленим тарифом", оскільки вже 07.08.2019 між позивачем та ДП "Гарантований покупець" було підписано договір № 502/01, а також додаткову угоду до нього від 01.06.2020, які долучено до матеріалів справи, за яким виробник за "зеленим тарифом" зобов`язався продавати, а Гарантований покупець зобов`язався купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником.

В свою чергу, згідно Консультаційного висновку від 07.06.2024 з науково-методичного аналізу відповідності (щодо рецензування) висновку експерта № 1041/61301 від 27.12.2023, складеного спеціалістом Експертно-дослідної служби України Віхляєвим О.К., за результатами рецензування встановлено, що висновки експертизи є необґрунтованими у зв`язку з невідповідностями та порушенням законодавчих актів, методик, у вступній, дослідницькій частині та безпосередньо у висновку експертизи:

- Експертиза не містить (приховані обов`язкові дані) про посаду і прізвище особи, яка її призначила, що виключає можливість встановити її обґрунтованість призначення та дотримання всіх процедур її призначення;

- Експертиза не містить (приховані обов`язкові дані) про номер справи, за якою її призначено, що виключає можливість обґрунтованої експертизи;

- Не дотримано обов`язкової вимоги повноти дослідження, відповіді висновку поставленому питанню (розмір збитків не відноситься до повноважень експерта економіста)

- Надані на експертизу об`єкти дослідження не відповідають вимогам використаної експертом Методики (від 03.03.2010 № 11.0.08) в експертизі;

- Висновки експертизи ґрунтуються на методиці, яку експерт помилково застосував, всупереч поставленим питанням на експертизу;

- Використані в експертизі методики передбачають використання документів бухгалтерського обліку і звітності, але експертиза проведена без бухгалтерського обліку

- Експерт зазначає, про наявність атестації за економічною спеціальністю 11.1, 11.2 але проводить будівельні та товарознавчі дослідження;

- Заявлений в експертизі перелік нормативних актів експертом не використовувались;

- Перелік матеріалів, зазначений у вступній частині не включено об`єкти дослідження згідно Методичних рекомендацій № 53/5;

- Замість об`єктів дослідження , передбачених абз. 1, 2 п.п. 3.3. гл. 3 роз. ІІІ Методрекомендацій № 53/5 експертом отримано та в подальшому використано в обґрунтування висновку експертизи інформаційні листи, довідки щодо вартості та акт обстежень, експерт не зазначив, що його висновок умовний;

- Недотримано в експертизі Методики 11.0.08;

- Недотримано в експертизі Методики 11.0.22;

- В експертизі зазначено неправдиві дані щодо застосованих методів;

- В експертизі викривлено вимоги Методики питань підтвердження розміру матеріальної шкоди (збитків) підприємства, організацій, установ 11.0.57;

- В експертизі не враховані рекомендації п. 6 Методики 11.0.57, де рекомендовано надавати умовні , а не категоричні висновки при розрахунку упущеної вигоди;

- В експертизі не міститься рекомендації п. 7.3 Методики 11.0.57 щодо вигоди , що виникла у потерпілої сторони внаслідок порушення при розрахунку упущеної вигоди;

- Експертиза не містить рекомендацій п. 7.3 Методики 11.0.57 щодо Алгоритму проведення дослідження при розрахунку упущеної вигоди , в експертизі не досліджено бізнес-план підприємства, ціни конкурентів на аналогічні обставини за аналогічний період, довідки торгово-промислових палат, ймовірні кредитні витрати, витрати на зберігання обладнання, витрати на страхування обладнання, витрати на технічне обслуговування обладнання, витрати на ревізії та підготовки обладнання перед монтажем, витрати на додаткові послуги аудитора, всі додаткові витрати внаслідок збільшення кошторисної вартості об`єкта.

Відповідачем також в обґрунтування заперечень проти позову подано в підтвердження виконання ним умов договору :

- Сертифікат Держаної архітектурно - будівельної інспекції України № IV122210202955 від 18.02.2021;

- Акт вводу в дослідну експлуатацію автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) та акт вводу в постійну (промислову експлуатацію) автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ), які підписані зокрема позивачем та відповідачем;

Крім того, судом встановлено, що рішенням Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 у справі № 920/457/21 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРІНГ" та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРІНГ" заборгованість за договором генерального підряду від 20.12.2018 № 2012-001 в сумі 31 411 503, 60 грн, три проценти річних в сумі 219 691, 15 грн, збитки від інфляції в сумі 860 223, 40 грн, пеню в сумі 927 818, 16 грн, штраф в сумі 3 141 150, 36 грн та відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 548 405, 80 грн (.

Рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 у справі № 920/457/21 мотивовано тим, що введення збудованого позивачем об`єкту в експлуатацію свідчить про завершення робіт позивачем, за виконання яких просить стягнути заборгованість позивач, а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача на його користь основної заборгованості за виконані роботи за договором генерального підряду від 20.12.2018 № 2012-001 в сумі 31 411 503, 60 грн визнається судом правомірною та підлягає задоволенню у повному обсязі.

В свою чергу, судом в межах розгляду даної справи, враховано, що:

- згідно відомостей загальнодоступного Єдиного державного реєстру судових рішень, не погодившись із прийнятим рішенням, ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 у справі №920/457/21 за позовом ТОВ "ЕДС-ІНЖИНІРІНГ" до ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І" про стягнення 36 560 386 ,67 грн; ухвалити нове рішення по справі №920/457/21 за позовом ТОВ "ЕДС-ІНЖИНІРІНГ" до ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І" про стягнення 36 560 386, 67 грн, яким у позові відмовити повністю, і ухвалою Північного апеляційного господарського суду 19.09.2022 відкрито апеляційне провадження у справі № 920/457/21 та призначено справу до розгляду (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108708819);

- ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 призначено у справі №920/457/21 судову будівельно - технічну експертизу, і на вирішення якої поставлені питання чи відповідають обсяги та вартість робіт, фактично виконаних ТОВ "ЕДС-ІНЖИНІРІНГ" за договором генерального підряду № 2012-001 від 20 грудня 2018 року між ТОВ "ЕДС-ІНЖИНІРІНГ" та ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І" на об`єкті: сонячна (фотовольтаїчна) електростанція (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б, потужністю 5,7 МВт, вказаним в Актах здачі-приймання робіт № 586 від 25.11.2020, № 639 від 15.12.2020, № 21 від 15.01.2021, № 31 від 22.01.2021, № 42 від 22.01.2021? чи відповідають роботи, виконані ТОВ "ЕДС-ІНЖИНІРІНГ" на об`єкті: сонячна (фотовольтаїчна) електростанція (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б, потужністю 5,7 МВт умовам договору генерального підряду № 2012-001 від 20 грудня 2018 року, проектній документації, технічному завданню, технічній пропозиції Підрядника та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності? яка вартість робіт, фактично виконаних ТОВ "ЕДС-ІНЖИНІРІНГ" за договором генерального підряду № 2012-001 від 20 грудня 2018 року на об`єкті: сонячна (фотовольтаїчна) електростанція (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б, потужністю 5,7 МВт? (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108708819);

- провадження у справі № 920/457/21 зупинено.

Станом на момент розгляду даної справи № 920/32/24, судом апеляційної інстанції провадження у справі не поновлювалось і, відповідно, справу № 920/457/21 - не розглянуто.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Згідно з частиною 1 статті 13 та частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202, частини 2 статті 203, статей 205, 207, 237 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 ст. 317 Господарського кодексу України визначено, що будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частинами 1 ст. 318 Господарського кодексу України визначено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Частина 1 ст. 322 Господарського кодексу України визначає, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Статтею 838 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. (ч. 1). Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. (ч. 2). Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. (ч. 3). Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. (ч. 4). Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. (ч. 5). Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою. (ч. 6).

Частиною 2 ст. 883 Цивільного кодексу України визначено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другою цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає (див. висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3-64гс11, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14).

У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Отже, пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов`язання за договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2020 у справі № 910/15883/14.

Відповідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст. 614 Цивільного кодексу України).

У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані (за вирахуванням затрат).

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц.

Обґрунтування і доказування розміру збитків здійснюється позивачем. Отже, звертаючись із позовом про стягнення збитків у формі упущеної вигоди, позивач повинен здійснити точні розрахунки і підкріпити їх відповідними доказами, які б безспірно підтверджували їх розмір. Дослідження і перевірка розміру та складу заявленої до стягнення суми неодержаних доходів (упущеної вигоди) з огляду на реальність їх характеру має суттєве значення для правильного вирішення спору, виходячи із предмета і підстав цього позову.

У той же час, у відповідності до приписів ст. 142 Господарського кодексу України, прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

За таких обставин, наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

В частині визначення (обчислення) розміру упущеної вигоди, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20, від 13.10.2021 у справі № 908/2445/20, від 11.11.2021 у справі № 910/7511/20 згідно з якими:

- відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема, особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки момент вчинення правопорушення упущена вигода є лише можливою (майбутньою), а не наявною майновою втратою, а її розмір допустимо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, адже досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не наступили фізично), позаяк невідомо, які чинники могли б мати вплив на прибуток;

- при визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має урахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків;

- при цьому звичайними обставинами (умовами цивільного/господарського обороту) фактично є типові (нормальні) обставини (умови) комерційного обігу (функціонування ринку), а не теоретично, потенційно можливі, особливо сприятливі ситуації, що мали місце під час неналежного виконання боржником своїх обов`язків. Іншим критерієм, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності витрат;

- сутнісний зміст цього критерію та необхідність урахування при розрахунку упущеної вигоди обумовлений принципами зобов`язального права та загальними засадами цивільного законодавства - керівними ідеями, з яких мають виходити усі без виключення учасники цивільних відносин. Визначаючи розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідно також враховувати функцію, яку повинно виконувати відповідне відшкодування. Такою функцією передусім є компенсаційна функція, яка виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов`язання (кредитора) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися із розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.

Враховуючи вищевикладене, суд розглянувши наявні у матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, встановив, що при обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби права позивача не були порушені. Нічим не підтверджені розрахунки про можливі доходи до уваги братися не можуть. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача або бездіяльність, розумних витрат на отримання доходів, які позивач поніс би, якби не відбулося порушення права.

В свою чергу, шкода у формі упущеної вигоди є розміром фактично завданих збитків і підлягає грошовому вираженню в кількісних одиницях.

Так, судом встановлено, що згідно висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 1041/61301 від 28.12.2023, складений судовим експертом Чирко Л.Ф. (свідоцтво № 35-21/П, видане Міністерством юстиції України 07.07.2021, строк дії - до 07.07.2024) встановлено, зокрема, розмір збитків у формі упущеної вигоди у зв`язку із не введенням СЕС в промислову експлуатацію та неотриманням грошових коштів від генерації е/е за зеленим тарифом загалом в сумі 68 473 584,10 грн за період з квітня 2021 по вересень 2023, і за період нарахування таких з квітня 2021 по липень 2022, розмір збитків у вигляді чистого доходу визначено загалом у розмірі 34 845 115, 70 грн.

Частинами 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Частиною 5 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

У відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Частиною 7 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

У відповідності до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Так, дослідивши вказаний висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 1041/61301 від 28.12.2023, складений судовим експертом Чирко Л.Ф. (свідоцтво № 35-21/П, видане Міністерством юстиції України 07.07.2021, строк дії - до 07.07.2024), суд дійшов висновку, що він не є належним, допустимими, достовірним та більш вірогідним доказом в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження понесення позивачем збитків у формі упущеної вигоди саме в заявленому до стягнення розмірі у спірний період, оскільки у відповідності до приписів ст. 142 Господарського кодексу України, прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Склад валового доходу та валових витрат суб`єктів господарювання визначається законодавством. Для цілей оподаткування законом може встановлюватися спеціальний порядок визначення доходу як об`єкта оподаткування.

Так, Міністерством фінансів України затверджено наказом від 07.02.2013 № 73 Національне положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", яким встановлені вимоги до фінансової звітності підприємства, а сакож наведено основні поняття бухгалтерського обліку, зокрема:

- баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання і власний капітал;

- прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати;

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - дохід, що визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у тому числі платежів від оренди об`єктів інвестиційної нерухомості) наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів;

- Фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) , звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності (п. 1, розділу ІІ);

- У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період (п. 8 розділу ІІ).

В свою чергу, у висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 1041/61301 від 28.12.2023, розмір збитків у вигляді чистого доходу загалом у розмірі 34 845 115, 70 грн вираховано як різниця між вартістю електричної енергії (визначеної шляхом добутку зеленого тарифу, діючого у відповідний період на обсяги введеної електроенергії в мережу) та сукупними витратами (амортизацією, витрат на оплату праці, витрат на фізичну охорону, витрат на технічне управління та обслуговування електростанції, витрати на оренду землі, витрати на оренду нежитлового приміщення, витрати на технічне та експлуатацію технічної підстанції, витрати на електроенергію, витрати мобільного зв`язку), а саме: за квітень 2021 - 2 937 238, 96 грн, за травень 2021 - 3 413 516, 37 грн, за червень 2021 - 3 429 711, 34 грн, за липень 2021 - 3 483 248, 82 грн, за серпень 2021 - 3 071 893, 29 грн, за вересень 2021 - 2 241 169, 58 грн, за жовтень 2021 - 1 135 636, 97 грн, за листопад 2021 - 211 843, 38 грн, за грудень 2021 - 1 187, 93 грн, за січень 2022 - 380 576, 67 грн, за лютий 2022 - 746 049, 30 грн, за березень 2022 - 1 977 448, 57 грн, за квітень 2022 - 2 413 370, 25 грн, за травень 2022 - 3 117 030, 17 грн, за червень 2022 - 3 128 528, 43 грн, за липень 2022 - 3 156 665, 67 грн.

Тобто, не вдаючись у сферу спеціальних знань, суд зазначає, що експертом фактично, визначений розмір суми 34 845 115, 70 грн, як валовий прибуток, який би міг отримати позивач, шляхом застосування суми доходу, який би міг отримати позивач шляхом введення певного обсягу електроенергії в мережу, за вирахуванням собівартості, пов`язаної з виробництвом продукції та поточними витратами. Проте, суд в даному контексті зазначає, що при розрахунку (який наведений в додатку до висновку) експертом при розрахунку не враховано взагалі будь-яких податків, сплата яких при отриманні доходу підприємством імперативно встановлена як нормами Податкового кодексу України, так і Національним положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", які у будь-якому випадку мають включатись до формули розрахунку саме чистого прибутку. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що позивач відображав у фінансовій звітності за спірний період заявлені у розрахунку сукупні витрати.

При цьому, суд зазначає, що подані позивачем докази в підтвердження понесення таких сукупних витрат, а саме: Копії штатних розписів з визначеною заробітною платою ТОВ "ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І"; Договір надання фізичної охорони від 18.02.2021 № 144/С (з додатками); Договори оренди нежитлового приміщення від 27.12.2018, від 04.06.2021, 04.02.2022; Договір на технічне обслуговування від 04.01.2021 № 04012021 СЕС; Договір на технічне обслуговування та експлуатацію ТП від 01.05.2021 № 05-33/ТО-21; Договори на технічне обслуговування та експлуатацію ТП та внутрішніх мереж власних потреб від 04.01.2022 № 01-10/ТО-22, від 02.01.2023 № 01-10/ТО-23; Акти приймання - передачі активної електричної енергії за період червень-травень 2023; Копії рахунків на оплату послуг фізичної охорони за квітень 2021 - вересень 2023; Рахунки ПАТ "Київстар" щодо надання послуг зв?язку; Договори суборенди землі від 01.06.2017, від 01.06.2017, від 01.06.2017 - не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України понесення таких витрат у відповідному розмірі у спірний період.

Також, суд враховує, що складова розрахунку, як вартість електричної енергії, визначена шляхом добутку зеленого тарифу, діючого у відповідний період на обсяги введеної електроенергії в мережу, проте, матеріали справи не містять, а також позивачем не надано доказів того, що у спірний період відповідна електростанція мала відповідну потужність виробити і ввести, застосований у розрахунку, обсяг електроенергії в загальну електромережу.

Крім того, згідно відповіді ДП "Гарантований покупець" від 04.06.2024 № 15/3161 стосовно статусу укладеного між позивачем та ним договору від 07.08.2019 № 502/01, ДП "Гарантований покупець" повідомив, що вказаний договір було укладено як з кандидатом у виробники за "зеленим тарифом", який на момент укладення договору не мав статусу учасника ринку та йому не було встановлено "зелений тариф", а з відповіді Національної комісії , що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.05.2024, наданої на запит відповідача, вбачається, що позивач з питання отримання ліцензії на право впровадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії - не зверталось та ліцензії не отримувало, а отже, в сукупності вказані докази не підтверджують та спростовують доводи позивача про реальність доходу, отримання якого розраховував позивач без вчинення ряду додаткових дій, спрямованих на запуск виробництва сонячної енергії.

З огляду на викладене, висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 1041/61301 від 28.12.2023 суд відхиляє саме як належний та допустимий доказ в підтвердження суми упущеної вигоди за спірний період у вигляді чистого доходу загалом у розмірі 34 845 115, 70 грн, яка заявлена позивачем до стягнення.

Стосовно Консультаційного висновку від 07.06.2024 з науково-методичного аналізу відповідності (щодо рецензування) висновку експерта № 1041/61301 від 27.12.2023, складеного спеціалістом Експертно-дослідної служби України Віхляєвим О.К., за результатами рецензування встановлено, що висновки експертизи є необґрунтованими у зв`язку з невідповідностями та порушенням законодавчих актів, методик, у вступній, дослідницькій частині та безпосередньо у висновку експертизи - суд відхиляє вказаний консультаційний висновок як належний і допустимий доказ в розумінні ст. ст. 86, 101, 104 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у ньому висловлено суб?єктивну думку фахового спеціаліста стосовно висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 1041/61301 від 28.12.2023, проте, оцінку такому висновку надає саме суд в процесі розгляду справи і оцінки доказів, що і було здійснено судом.

При цьому, стосовно доводів відповідача про те, що ним ініційовано звернення до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо проведення експертного дослідження стосовно спірного питання розміру упущеної вигоди - суд зазначає, що це є правом особи, і наведена обставина жодним чином не впливає на висновки суду, здійснені під час прийняття рішення у даній справі.

Частиною 1 ст. 226 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Частиною 6 ст. 226 Господарського кодексу України визначено, що у разі невиконання зобов`язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов`язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов`язання.

Доводи позивача стосовно факту викрадення майна на об`єкті внаслідок саме незабезпечення охорони відповідачем і вчинення позивачем дій щодо запобігання збиткам- судом відхиляються, як підстава для задоволення позову, оскільки надані позивачем докази не є належними та допустимими доказами саме завдання йому збитків, які заявлені до стягнення в контексті ініційованого спору.

Зокрема, суд враховує, оцінюючи додані позивачем докази, що:

- довідка від 06.12.2021 щодо вартості викраденого обладнання СЕС "Тростянець-1" в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б, в розмірі 4 715 839, 28 грн, - підписано в односторонньому порядку директором позивача А.А.Савочка, вказана довідка не містить жодних обґрунтувань стосовно визначеної у ній суми вартості втраченого майна, не зазначено з яких саме даних її сформовано;

- акт обстеження технічного стану майна від 19.02.2021 яким встановлено відсутність комплектності КТП-1600/10кв, РП10кв та РП10кв, без відновлення якої та встановлення систем моніторингу, телемеханіки, АСКОЕ, відеоспостереження, запуск та належна робота сонячної (фотовольтаічної) електростанції (об`єкт альтернативної енергетики) в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б - не є можливим, - складений комісією за участю лише представників позивача, в ньому не міститься жодних відомостей про те, що представники відповідача запрошувались для складання даного акту та /або не прибули та/або відмовились, як не міститься і відомостей, що його складено за участю незаінтересованої третьої особи;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № кримінального провадження № 12021200000000049, порушеного 03.03.2021 за ч. 3 ст. 185 КК України за заявою позивача , в якій він стверджував, що працівниками підрядної організації здійснено кражідку обладнання на будівельному майданчику в Сумській області, Тростянецький район, м. Тростянець, вул. Набережна, 55, 55А, 55Б та постанова ГУ Національної поліції в Сумській області Національної поліції України від 04.03.2020, згідно якої директора позивача ОСОБА_1 визнано представником потерпілого у кримінальному провадженні № 12021200000000049, свідчать лише про здійснення досудового розслідування органом слідства, проте, в силу приписів ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України саме обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, і в межах даного кримінального провадження не встановлено, що дії по викраденню майна вчинені саме з вини відповідача та/або внаслідок його недбалості.

Отже, надані позивачем докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, не підтверджують, що саме внаслідок незабезпечення охорони відповідачем і вчинення позивачем дій щодо запобігання збиткам, позивачу було завдано збитки у заявленому до стягнення розмірі.

Доводи позивача про те, що саме невиконання відповідачем всього комплексу робіт на об`єкті, що має наслідком неможливість його експлуатації за функціональним призначенням, призвело до того, що продаж електричної енергії позивачем не розпочато, внаслідок чого позивач не отримав того, на що він розраховував та об`єктивно би отримав у випадку належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, а отже, позивач має право на відшкодування збитків у формі упущеної вигоди на підставі абз. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України - судом відхиляються, оскільки позивачем не доведено належними та допустимим доказами, що відповідачем допущено саме таке невиконання комплексу робіт на об?єкті, що має наслідком неможливість його експлуатації за функціональним призначенням, і дане твердження спростовується наявними у справі більш вірогідними доказами в розумінні ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують виконання відповідачем робіт за договором та їх прийняття позивачем, а саме: акт виконаних робіт № 586 від 25.11.2020 на суму 30 540 000,00 грн, акт виконаних робіт № 639 від 15.12.2020 на суму 12 496 800,00 грн, акт виконаних робіт № 42 від 22.01.2021 на суму 6 432 687, 36 грн., акт від 22.01.2021 виконаних робіт № 31 (з додатком) на суму 8 855 067, 36 грн, акт виконаних робіт № 21 від 15.01.2021, (з додатком) на суму 15 616 538, 88 грн, Сертифікатом Держаної архітектурно - будівельної інспекції України № IV122210202955 від 18.02.2021, Актом вводу в дослідну експлуатацію автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) та актом вводу в постійну (промислову експлуатацію) автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ), які підписані зокрема позивачем та відповідачем.

Також, доводи позивача про те, що відповідачем допущено порушення п. 6.5 договору (акт про завершення будівельних робіт, акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідка КБ-3 про вартість виконаних робіт - складені між сторонами не були, що свідчить про те, що роботи не були завершені генеральним підрядником), п.п. 7.4, 7.4.1-7.4.9 (оскільки акт виконання монтажних робіт та документи, передбачені не були надані генпідрядником замовнику, що свідчить про неповне виконання генпідрядником робіт за договором), п. 8.1, 8.3, п.п. 8.3.1 та п. 10.1 договору (пусконалагоджувальні роботи та введення в промислову експлуатацію автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) не були завершені, адже відповідні акти про їх завершення не складено між сторонами), п. 9.4 договору (оскільки між сторонами не складались і не підписувались акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідка КБ-3 про вартість виконаних робіт про прийняття об?єкта в цілому всього комплексу робіт) - судом відхиляються саме як підстава для стягнення упущеної вигоди, оскільки позивачем не доведено належними засобами доказування, що саме вказані дії призвели до неможливості позивача отримати відповідний прибуток у заявленому до стягнення розмірі саме з вини відповідача, і що останній вчиняв вказані дії саме для завдання позивачу збитків.

При цьому, суд зауважує, що ним оцінено вказані докази виключно в контексті позовних вимог у даній справі № 920/32/24 щодо заявлених позивачем до стягнення збитків у вигляді чистого доходу загалом у розмірі 34 845 115, 70 грн за період з квітня 2021 по липень 2022 року, а дослідження якісних, обсягових та вартісних характеристик виконаних робіт, не входить до предмету доказування в контексті спірних правовідносин у даній справі.

Крім того, як зазначалось вище, дослідження вказаних обставин здійснюється у справі № 920/457/21, яка на даний час перебуває на стадії апеляційного розгляду рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 у справі № 920/457/21, яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРІНГ" та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРІНГ" заборгованість за договором генерального підряду від 20.12.2018 № 2012-001, і на даний час провадження у якій зупинено.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки, відшкодування збитків.

В свою чергу, позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, що заявлена до стягнення сума збитків не покривається штрафними санкціями, обумовленими договором, зокрема у розділі 13.

У цьому контексті суд вважає необхідним врахувати неможливість застосування учасником справи концепції "негативного доказу" для обґрунтування власної позиції.

Зокрема, принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. У свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

З урахуванням наведеного вище принципу змагальності суд враховує, що саме позивач, як особа яка стверджує обставину завдання йому неправомірними діями відповідача збитків у формі упущеної вигоди, має обов`язок довести належними та допустимими доказами як наявність 1) протиправної поведінки; 2) збитків (реальність отримання вигоди у вигляді доходу, так і розмір цього доходу), 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

В свою чергу, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами (1) протиправності дій відповідача та/або саме протиправної його поведінки, наявність збитків (упущеної вигоди) у заявленому до стягнення розмірі , (2) як не надано і вірогідних доказів, які б могли вказувати як на доходи, які б міг отримати позивач за спірний період, так і документальне підтвердження розміру понесених збитків у вигляді упущеної вигоди, і відповідно, (3) судом не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та понесеними збитками позивача у заявленому до стягнення розмірі у спірний період, (4) матеріали справи не містять доказів, що саме винні дії відповідача спричинили завдання позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди у заявленому до стягнення розмірі, що свідчить про відсутність обумовлених ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України підстав для їх стягнення за наведених позивачем доводів та обґрунтувань.

З урахуванням наведеного та обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в формі упущеної вигоди з квітня 2021 по липень 2022 в розмірі 34 845 115, 70 грн - не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними, допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають за наведених судом підстав.

Додатково суд при вирішенні спору звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17, які зводяться до того, що суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)). Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на викладене, оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому задоволенню не підлягають з підстав, наведених судом у даному рішенні.

Усі інші доводи, посилання та обґрунтування учасників справи судом враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду щодо спірних правовідносин учасників справи, і судом надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи, і за результатами чого ухвалюється рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю, за наведених судом підстав.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 522 676, 74 грн та витрати пов`язані із замовленням висновку економічної експертизи в розмірі 67 000 грн покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-Інжиніринг" про стягнення збитків в формі упущеної вигоди з квітня 2021 по липень 2022 в розмірі 34 845 115, 70 грн відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 522 676, 74 грн та витрати пов`язані із замовленням висновку економічної експертизи в розмірі 67 000 грн покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Грін Енерджі Солар І"

Відкласти вирішення питання про розподіл витрат відповідача на професійну правничу допомогу до моменту подання ним доказів понесення цих витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 07.08.2024.

Суддя В.І. Ярошенко


Суд	Господарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення	05.08.2024
Оприлюднено	08.08.2024
Номер документу	120857197
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду

Ярошенко Вікторія Ігорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 05.08.2024 по справі 920/32/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —920/32/24

Рішення від 05.08.2024

Рішення
від 05.08.2024 по справі 920/32/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ