Ухвала

від 11.07.2024 по справі 910/1580/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

м. Київ

11.07.2024Справа № 910/1580/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Рєпкіній Ю.Є., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за первісним позовом Фізичної особи - підприємця Топора Костянтина Вікторовича АДРЕСА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_2)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" вул. Єжи Гедройця, м. Київ, 03680

про розірвання договору

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" вул. Єжи Гедройця, м. Київ, 03680 в особі особі Філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 9

до Фізичної особи - підприємця Топора Костянтина Вікторовича АДРЕСА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_2)

про стягнення 492 103,74 грн.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з`явився.

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Петренко Д.В.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Топор Костянтин Вікторович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про розірвання договору оренди нерухомого майна № УОЗ/ТН-1018 від 20.01.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність підстав для розірвання укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна № УОЗ/ТН-1018 від 20.01.2022 року у зв`язку з неможливістю провадження позивачем господарської діяльності за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 9, через військову агресію Російської Федерації проти України та введення воєнного стану, погіршення економічного стану орендаря, а також відсутність доступу до об`єкта оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через систему "Електронний суд" 14.02.2023 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 07.02.2023 року надійшло клопотання/заява про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Окрім цього до клопотання додано нову редакцію позовної заяви, зокрема, в частині визначення відповідача - АТ "Українська залізниця".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1580/23, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч. 3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 29.03.2023 року.

Поряд із цим, через канцелярію суду 15.03.2023 року від відповідача - Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла зустрічна позовна заява б/н від 14.03.2023 року до Фізичної особи - підприємця Топора Костянтина Вікторовича про стягнення 492 103,74 грн., а саме заборгованості за Договором оренди нерухомого майна №УОЗ/ТН-1018 від 20.01.2022 року в сумі 383 190,07 грн. орендної плати, 69 548,57 грн. пені та 8364,63 грн. штрафу, а також заборгованості за Договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна № УОЗ/ТН-1040 від 14.02.2022 року в сумі 25 864,25 грн. боргу з витрат на утримання нерухомого майна та пені в сумі 5136,22 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) посилається на неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) зобов`язань за двома договорами: Договором оренди нерухомого майна №УОЗ/ТН-1018 від 20.01.2022 року в частині своєчасної сплати орендної плати, а також за Договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна № УОЗ/ТН-1040 від 14.02.2022 року в частині своєчасного відшкодування витрат орендодавця на утримання та обслуговування майна, внаслідок чого у орендаря утворилась заборгованість, за наявності якої орендодавцем нараховані штрафні санкції за обома договорами.

У підготовчому засіданні 29.03.2023 року для надання можливості відповідачу надати протокол засідання правління від 11.01.2011 №-55/19-2022 протокольною ухвалою оголошено перерву на 11.05.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 року зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 492 103,74 грн. повернуто заявнику.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду від 11.04.2023 року позивачем за зустрічним позовом подано апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої Північним апеляційним господарським судом постановою від 06.06.2023 року скасовано ухвалу суду першої інстанції від 11.04.2023 року у справі № 910/1580/23 про повернення зустрічної позовної заяви та матеріали справи передано до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

У підготовчому судовому засіданні 11.05.2023 року у зв`язку з усним клопотанням представника позивача оголошено протокольну перерву до 15.06.2023 року.

В підготовчому судовому засіданні 15.06.2023 року у зв`язку з надходженням постанови Північного апеляційного господарського суду та поверненням матеріалів оскаржуваної ухвали суду від 11.04.2023 року, а також для вирішення питання зустрічної позовної заяви оголошено протокольну перерву на 20.07.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 року прийнято для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/1580/23 зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Фізичної особи - підприємця Топора Костянтина Вікторовича про стягнення 492 103,74 грн. та об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/1580/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 06.09.2023 року.

В судовому засіданні 06.09.2023 року на стадії заключного слова, перед виходом до нарадчої кімнати оголошено протокольну перерву на 20.09.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 року, враховуючи зміст позовних вимог та підстави позову, а також предмет доказування у даній справі, зважаючи на подібність обставин та фактів у справі № 917/1212/21 з підставами даного позову та приймаючи до уваги вплив висновків для розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду для визначення правових висновків у даній справі, а також з метою дотримання принципу єдності правозастосовчої практики, провадження у справі № 910/1580/23 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 917/1212/21 (провадження № 12-24гс23) та оприлюднення повного тексту постанови.

Так, 02.05.20204 до канцелярії суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшло клопотання № ККЛ2-ЦОЗ-08/60 від 29.04.2024 про поновлення провадження у справі у зв`язку з оприлюдненням постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі 917/1212/21.

Також 03.05.2024 через систему "Електронний суд" представником Фізичної особи - підприємця Топора Костянтина Вікторовича подано клопотання б/н від 03.04.2024 про поновлення провадження у справі у зв`язку з оприлюдненням 19.04.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі 917/1212/21. Окрім цього у вказаному клопотанні представник позивача просить суд провести судове засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 року, з урахуванням відповідних клопотань сторін поновлено провадження у справі № 910/1580/23 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 05.06.2024 року, а також за заявою представника ФОП Топора К.В. постановлено проводити розгляд справи по суті у судовому засіданні 05.06.2024 в режимі відеоконференції з використанням сервісу "Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом".

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 05.06.2024 року, з метою надання позивачу за первісним позовом можливості ознайомлення з додатковими поясненнями та клопотанням про долучення доказів відповідача за первісним позовом, судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 11.07.2024 року.

У судове засідання з розгляду справи по суті 11.07.2024 року з`явився уповноважений представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) особисто та/або його уповноважений представник в судове засідання 11.07.2024 року не з`явився.

Про дату, час і місце проведення судового засідання 11.07.2024 року позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 05.06.2024 року у справі № 910/1580/23, в якому представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) Дудій А.І. брала участь в режимі відеоконференції.

Про поважні причин неявки в судове засідання 11.07.2024 року позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) особисто та/або його уповноваженого представника суд не повідомлено.

Судом доведено до відома, що до початку судового засідання через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшли: 18.06.2024 року заява б/н від 18.06.2024 про долучення додаткових доказів та заява б/н від 18.06.2024 року про долучення до матеріалів справи пояснень по суті спору, з доказами надсилання їх копії на адресу ФОП Топора К.В., а також 04.07.2024 року - скан копія заяви №ККЛ2-Ц03-08/100 від 04.07.2024 року про зупинення провадження у справі № 910/1580/23 до перегляду за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 року у справі № 917/1212/21 та оприлюднення повного тексту постанови, з доказами надсилання іншому учаснику справи. Документи судом долучені до матеріалів справи.

Також через канцелярію суду 08.07.2024 року від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла заява №ККЛ2-Ц03-08/100 від 04.07.2024 року про зупинення провадження у справі № 910/1580/23 ідентичного змісту. Заява судом долучена до матеріалів справи.

Окрім цього, через систему "Електронний суд" від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшли: 10.07.2024 року - заперечення б/н від 10.07.2024 року на клопотання (заяву) відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про зупинення провадження у справі, з посиланням на завершення касаційного провадження у справі № 917/1212/21 ухваленням постанови від 03.04.2024 року та відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі у зв`язку з переглядом вказаної постанови за нововиявленими обставинами; 11.07.2024 року - додаткові пояснення б/н від 11.07.2024 року щодо поданих представником позивача за первісним позовом доказів, а саме додаткової угоди про дострокове припинення договору оренди нерухомого майна та акту приймання - передачі майна від 15.11.2023 року, листа від 31.10.2023 року тощо. Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.

Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру на час проведення судового засідання у справі 11.07.2024 року від сторін до суду не надходило.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 11.07.2024 року уповноважений представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) підтримав подану заяву про зупинення провадження у справі № 910/1580/23 та просив її задовольнити.

Розглянувши в судовому засіданні 11.07.2024 року матеріали справи та подані процесуальні клопотання/заяви судом встановлено, що в обґрунтування поданої заяви про зупинення провадження у даній справі Акціонерне товариство "Українська залізниця" зазначає, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 року у справі № 917/1212/21 викладено висновок про те, що державне майно, передане державою до статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства, 100 % акцій якого залишається у власності держави, до моменту завершення процедури приватизації (продажу у приватну власність належних державі акцій такого акціонерного товариства) є державною власністю.

При цьому заявник наголошує, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, за наслідками надходження 20.06.2024 до суду касаційної інстанції заяви НАК «Надра України» про перегляд згаданої вище постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 року за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини першої статті 320 ГПК України та ухвалою від 27.06.2024 року відкрито провадження та призначено до розгляду заяву НАК «Надра України» про перегляд постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 за нововиявленими обставинами в судовому засіданні 18.09.2024 року. Отже, на переконання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), з огляду на перегляд постанови від 03.04.2024 року за нововиявленими обставинами наявні підстави для зупинення провадження у даній справі № 910/1580/24 до оприлюднення остаточної постанови касаційної інстанції у справі № 917/1212/21.

Суд зазначає, що 03.04.2024 року Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі № 917/1212/21 (провадження № 12-24гс23), якою касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 року у цій справі скасовано. Прийнято нове рішення, яким частково задоволено позов заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до приватного нотаріуса Назаренко Катерини Валеріївни, Державної служби геології та надр України, Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Інвестсервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Комфорт Капітал», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонду державного майна України та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Удовіченко Марини Юріївни, про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію, наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна із чужого незаконного володіння. Витребувано у ТОВ «ІК «Капітал» на користь держави в особі КМУ нерухоме майно - виробничий корпус та блок обслуговуючих приміщень загальною площею 5 242,2 кв.м, що розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, будинок 54. У решті позову відмовлено.

Згідно викладеного в постанові від 03.04.2024 року у справі № 917/1212/21 правового висновку, здійснивши правовий аналіз Конституції України, ГК України, ЦК України, Закону України «Про господарські товариства», який діяв щодо акціонерних товариств до набрання чинності законами України «Про акціонерні товариства», «Про управління об`єктами державної власності», «Про приватизацію державного майна», стосовно корпоратизації на підставі Указу Президента України від 15 червня 1993 року № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств», законів України «Про холдингові компанії в Україні», «Про банки і банківську діяльність» та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що зміна державної форми власності може відбуватися виключно шляхом приватизації, а Закон України «Про приватизацію державного майна» не відносить до способів приватизації передання державного майна до статутного фонду (капіталу) заснованого нею акціонерного товариства.

В свою чергу, судом за змістом матеріалів справи встановлено, що ФОП Топор К.В. наголошує на обставинах перебування орендованого майна в державній власності та на території м. Києва, у зв`язку з чим орендар мав би бути звільнений від сплати орендної плати за період з 24.02.2022 року по 05.08.2022 року включно на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану".

Так, 27.05.2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", за якою відповідно до Закону України від 1 квітня 2022 року № 2181-IX «Про внесення змін до Закону України Про оренду державного та комунального майна» Кабінет Міністрів України встановив, зокрема, що на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022 р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене: на територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської областей і м. Києва (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях); у закладах культури і освіти, якщо об`єкт оренди було передано в оренду на погодинній основі. Звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця. Орендодавці державного та комунального майна мали забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови починаючи з 24 лютого 2022 року.

Тобто, для застосування положень вказаної Постанови Кабінету Міністрів України до спірного Договору оренди слід встановити, що об`єкт Договору оренди є державним майном.

Згідно ч. 3 ст. 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.

Отже, судом враховано необхідність визначення правового статусу нерухомого майна, що є спірним об`єктом оренди, стягнення заборгованості за користування яким є предметом зустрічного позову, у зв`язку з чим, приймаючи до уваги подібність сфери правового регулювання правовідносин та ключової правової проблеми у справах № 910/1580/23 та № 917/1212/21, а також можливість настання передбачених ст. 325 ГПК України процесуальних наслідків перегляду постанови від 03.04.2024 року за нововиявленими обставинами, на переконання суду остаточний висновок Великої Палати Верховного Суду за результатами перегляду справи № 917/1212/21 за нововиявленими обставинами буде мати суттєве значення для вирішення спору у справі № 910/1580/23.

При цьому, зважаючи на обставини попереднього зупинення провадження у даній справі № 910/1580/23 ухвалою від 20.09.2023 року до розгляду Великою Палатою Верховного Суду саме зазначеної справи № 917/1212/21 (провадження № 12-24гс23), яка сторонами в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили, в контексті приписів ст. 325 ГПК України, якими регулюється перегляд рішень за нововиявленими обставинами, заперечення позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) проти зупинення провадження у справі судом оцінюються критично.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання єдності судової практики суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі до перегляду за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 року у справі № 917/1212/21 (провадження № 12-24гс23) та оприлюднення повного тексту постанови.

Частиною 1 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

При цьому положеннями ч.2 ст.2 ГПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, згідно ч. 1 ст. 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази тощо.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (ч. 2 ст. 210 ГПК України).

Статтею ст. 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження.

Так, згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За приписами ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання, дата і час якого призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

В свою чергу відповідно до ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Як зазначалося судом вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 року закрито підготовче провадження у справі № 910/11580/23 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Поряд із цим, оцінюючи правову та фактичну складність справи слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи, та впливають на оцінку доказів і фактичних обставин у справі.

Суд зазначає, що господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Так, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі №234/1107/20 (провадження №61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 3 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Окрім цього, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Разом з тим, згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.09.2019 року у справі №9802/271/18, від 16.02.2021 року у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 року у справі №923/525/20, постанові від 16.12.2021 року у справі №910/7103/21, а також Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 року у справі №910/7960/20, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Однак, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та обставини справи, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, та оскільки нормами п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України передбачене зупинення провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду лише на стадії підготовчого провадження, господарський суд дійшов висновку про необхідність повернення на стадію підготовчого засідання для вирішення питання про зупинення провадження у справі.

Згідно частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Відповідно до положень ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 315 ГПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі господарський суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Суд звертає увагу, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. При цьому порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

В свою чергу, зупинення провадження з урахуванням обставин цієї справи та особливостей правового регулювання спірних правовідносин відповідає принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності подальшого звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту та перегляду рішення суду в апеляційній інстанції з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 917/1212/21 у подібних правовідносинах.

Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи зміст позовних вимог та підстави позову, а також предмет доказування у даній справі, зважаючи на подібність обставин та фактів у справі № 917/1212/21 з підставами даного позову та приймаючи до уваги вплив висновків для розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду для визначення правових висновків у даній справі, а також з метою дотримання принципу єдності правозастосовчої практики суд дійшов висновку, що наведене свідчить про необхідність зупинення розгляду даної справи до закінчення перегляду за нововиявленими обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 року у справі № 917/1212/21 (провадження № 12-24гс23) та, відповідно, зупинення провадження.

Керуючись статтями 177, 228, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Повернутися до розгляду справи № 910/1580/23 у підготовчому провадженні.

2. Продовжити підготовче засідання у цьому ж судовому засіданні.

3. Заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.

4. Провадження у справі № 910/1580/23 зупинити до перегляду за нововиявленими обставинами постанови Великої Палатою Верховного Суду від 03.04.2024 року у справі № 917/1212/21 (провадження № 12-24гс23) та оприлюднення повного тексту постанови.

5. Зобов`язати сторін повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження в справі № 910/1580/23, надавши суду відповідні письмові докази.

6. Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги в порядку і строки, передбачені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М. Селівон