Рішення

від 26.07.2024 по справі 531/515/24

КАРЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 531/515/24

номер провадження 2/531/272/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2024 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Попова М.С.,

за участю секретаря - Клименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , за участі представника позивача адвоката Грибовода Віталія Васильовича, до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», за участю третьої особи: приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, повернення стягненого,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, через свого представника, звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати виконавчий напис №5378 від 18.09.2019, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А., про стягнення з позивача на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованості у розмірі 19824,40 грн., таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 , стягнуті за виконавчим написом №5378 від 18.09.2019 приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А., грошові кошти в розмірі 972,73 грн., а також стягнути з ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Павелків (Вольф) Тетяною Леонідівною відкрито провадження НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А. №5378 від 18.09.2019. Позивач не визнає боргу у повному обсязі перед ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», а виконавчий напис №5378 від 18.09.2019, виданий приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А., вважає вчиненим із порушенням чинного законодавства, а саме: ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 N296/5, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 22.02.2012 за N 282/20595 та постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 N 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався у безспірності заборгованості та дотримання стягувачем вимог Закону щодо трирічного строку подання вимоги про вчинення виконавчого напису, а також була порушена процедура повідомлення боржника про проведення стягнення.

Також, зазначив, що стягнуті з позивачки на користь відповідача грошові кошти є безпідставно отриманими, оскільки виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, внаслідок чого з відповідача мають бути стягнуті кошти у розмірі 972,73 грн. як такі, що незаконно отримані відповідачем.

Ухвалою суду від 14.03.2024 відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, у позовній заяві просять розгляд справи проводити без їх участі. Заперечення, щодо заочного розгляду справи відсутні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, було надано клопотання про визнання позову в частині визнання виконавчого напису №5378, виданого 18.09.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А., таким, що не підлягає виконанню, і про зменшення розміру витрат на правничу допомогу з 10000,00 грн. до 2230,00 грн. з огляду на не співмірність із ціною позову, складністю справи та виконаних адвокатом робіт. Окрім того, в клопотаннях повідомлено, що 25.03.2024 рішенням СВЕА ЕКОНОМІ КІПРІ ЛІМІТЕД (єдиного учасника ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») змінено назву Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС». Також подано клопотання про врегулювання спору за участі судді. Клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача заявлено не було. Відзив на позов у визначені законом строки не подавався.

Приватний нотаріус, який про час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлявся належним чином за адресою здійснення нотаріальної діяльності, до суду не з`явився. Причини неявки суду не відомі, поштовий конверт з повісткою повернувся з позначкою: «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зазначеного, судухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

18 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. був вчинений виконавчий напис за реєстровим №5378, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованості за кредитним договором 164460 від 12.06.2013 у розмірі 19324,40 грн. за період з 21.02.2018 по 12.09.2019 та за вчинення виконавчого напису нотаріусом - 500,00 грн. (а.с.16).

25 вересня 2019 року відповідачем було подано заяву до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. про примусове виконання виконавчого напису, виданого 18.09.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. щодо стягнення з позивачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» коштів у розмірі 19824,40 грн. (а.с. 15).

17.10.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса (а.с.17).

Під час примусового виконання виконавчого напису з позивачки були стягнуті грошові кошти у сумі 972,73 грн.

Не погоджуючись з виконавчим написом нотаріуса, посилаючись на те, що він винесений з порушенням норм законодавства, позивач звернулася до суду з даним позовом.

За результатами аналізу вищенаведеного, суд приходить до наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання банком письмової вимоги боржнику про усунення порушень.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, ст. 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі №6-887цс17.

Відповідно до глави 83 ЦК України визначено підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Згідно викладеного вище, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

За таких обставин, виконавчий напис №5378 від 18.09.2019, виданий приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А., щодо стягнення з позивача грошових коштів у розмірі 19824,40 грн. на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (після перейменування - ТОВ «СВЕА ФІНАНС»), слід визнати таким, що не підлягає виконанню. Суд приймає визнання позову відповідачем в цій частині.

Враховуючи, що у даній справі підставою отримання відповідачем коштів у розмірі 972,73 грн. був виконавчий напис, який визнається судом таким, що не підлягає виконанню, вимога позивачки про повернення (стягнення) грошових коштів у розмірі 972,73 грн. на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України також є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про врегулювання спору за участю судді, суд вважає, що таке клопотання не підлягає задоволенню, оскільки таке врегулювання спору, відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦПК України, проводиться за згодою сторін та за участю всіх сторін. Разом з тим, сторона позивача такої згоди не виявила, тому застосування такої процедури вирішення спору, як врегулювання спору за участю судді, є неможливим.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно положення ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідачем позовні вимоги визнано частково, лише в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає задоволенню, тому суд вважає за неможливе застосувати положення ч.1 ст.142 ЦПК України, стягнувши з ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (до перейменування - ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») на користь позивача 50% судових витрати по сплаті ним судового збору, відшкодувавши інші 50 % судового збору з державного бюджету.

Тому, стягненню з ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (до перейменування - ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») на користь позивача підлягає сплачена сума судового збору у повному розмірі - 1211,20 грн.

Крім того, представник позивачки просив стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надав відповідні докази.

У відповідності до ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу було надано: 1) копію додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №14/02-24 від 14.02.2024, укладеного між Адвокатським бюро «Віталія Грибовода», в особі керуючого Віталія Грибовода та Костенко О.В., відповідно до якої клієнт зобов`язується сплатити гонорар в розмірі 1000 грн. за фактично витрачену годину роботи (а.с. 27); 2) копію акту прийняття - передачі виконаних робіт від 27.02.2024, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 10000,00 грн. (а.с. 28); 3) копію квитанції серії ББА № 148580 (а.с. 29), 4) копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія СМ №000442 (а.с. 30); 5) копію ордеру на надання правничої/правової допомоги серія ВМ №1012073 (а.с.31).

У клопотанні представник відповідача просить зменшити витрати на правничу допомогу з 10000 грн. до 2230 грн., обґрунтовуючи тим, що справа вказаної категорії не є складною, доводи, наведені в позовній заяві, ґрунтуються на загально відомих висновках, які зазначені в постановах Великої Палати Верховного Суду, практику за категорією таких справ слід вважати установленою, а тому гонорар адвоката в розмірі 10000 грн. не відповідає критеріям співмірності.

Враховуючи особливості предмета спору, а також характер виконаної адвокатом роботи з урахуванням складності справи, суд вважає, що з відповідача на користь позивачки доцільно стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 142, 259, 263-265, 280-281, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , за участі представника позивача адвоката Грибовода Віталія Васильовича, до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС»), за участю третьої особи: приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, повернення стягненого - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни №5378, виданий 18 вересня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (змінено назву на ТОВ «СВЕА ФІНАНС»), код ЄДРПОУ: 37616221, грошових коштів у розмірі 19824,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (до перейменування - ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»), код ЄДРПОУ 37616221, адреса: м.Київ, вул. Вацлава Гавела, 6, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , стягнуті у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 під час примусового виконання виконавчого напису №5378, виданого 18 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, грошові кошти у розмірі 972,73 грн.(дев`ятсот сімдесят дві гривні сімдесят три копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (до перейменування - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА»), код ЄДРПОУ 37616221, адреса: м.Київ, вул. Вацлава Гавела, 6, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати зі сплати судового збору та з оплати професійної правничої допомоги у загальному розмірі - 8211,20 грн. (вісім тисяч двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С.Попов