Рішення

від 29.07.2024 по справі 535/81/24

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/81/24

Провадження № 2/535/274/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2024 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Шолудько А.В., за участі секретаря судового засідання Мальцевої С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №535/81/24 за позовом ОСОБА_1 до Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання у порядку приватизації права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

25.01.2024 позивачка ОСОБА_1 через представника позивача - адвоката Місіка Олександра Ростиславовича, який діє на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1167609 від 25.01.2024 (а.с. 53, 54), надіслала до суду поштою позов до Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання за ОСОБА_1 в порядку приватизації право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ухвали Котелевського районного суду Полтавської області від 05.02.2024 провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження та витребувано докази (а.с. 61, 62).

22.04.2024 ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області продовжено на тридцять днів строк підготовчого провадження у справі (а.с. 89, 90).

Сільський голова Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області Олійник В.А. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не визнає позовні вимоги, й вважає їх безпідставними та необґрунтованими, так як позивач не є власником спірної квартири, а лише претендує на передання цього майна у його власність в порядку приватизації; позивачем обраний неналежний спосіб захисту у вигляді визнання права власності на квартиру; також зазначає, що відмова передати у приватну власність спірної квартири не є незаконною, так як даний об`єкт нерухомого майна не відноситься до комунальної власності, сільська рада не може вийти за межі наданих їй повноважень та оформити приватну власність на спірну квартиру (а.с. 110-112).

06.06.2024 представник позивача - адвокат Місік О.Р. подав до суду відповідь на відзив, в якому вважає доводи представника відповідача, що зазначені у відзиві на позовну заяву щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 обрано належного відповідача й належний спосіб захисту невизнаних прав у вигляді визнання права власності на нерухоме майно; з огляду на те, що на спірну житлову площу окрім позивачки ніхто не претендує, дана квартира є об`єктом нерухомого майна, остання вселилася у житло на законних підставах і протягом тривалого часу (понад 30 років) добросовісно використовує квартиру, що підтверджується зібраними по справі доказами, вважає, що житлові права ОСОБА_1 підлягають захисту у встановленому законом порядку. Право на приватизацію позивачки порушено відмовою відповідача. Відповідачем не висловлено аргументованих заперечень щодо задоволення позовної заяви. Позивачка позбавлена можливості законно, вільно володіти, користуватися та розпоряджатися нерухомим майном. Відсутність механізму щодо здійснення права позивачки на житло не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог (а.с. 122-128).

27.06.2024 ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 139, 140).

Позивачка ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Місік О.Р. у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с. 143-145). Представник позивача - адвокат Кононець Л.А., яка діє на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №1212563 від 02.07.2024 (а.с. 149, 150), подала до суду письмову заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, заявлені позовні вимоги підтримує й просить їх задовольнити (а.с. 165).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 146), відповідач подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, поданий до суду відзив підтримує у повному обсязі (а.с. 154).

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11 зазначено, що згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , сплачує комунальні послуги (а.с. 9, 28-36, 48-51).

Позивачка змінила прізвище з ОСОБА_1 на АДРЕСА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24.07.1981, довідкою Відділу РАЦС Котелевського РУЮ №59/03-67 від 25.06.2007 та свідоцтвами про шлюб серії НОМЕР_2 від 16.09.2005 й серії НОМЕР_3 від 20.01.2018 (а.с. 14, 17-19).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Котелевської районної Ради народних депутатів Полтавської області «Про житлові питання» №274 від 15.10.1987, виконком районної Ради народних депутатів вирішив погодитись з рішенням адміністрації і профспілкової організації Великорублівської с/ш надати квартиру в шкільному будинку АДРЕСА_3 дві кімнати площею 27 кв.м ОСОБА_4 - інструктору по водінню тракторів та членам його сім`ї: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 (а.с. 10-12). У рішенні вулиця та номер квартири не зазначені.

На ім`я ОСОБА_4 видано ордер №138 на вселення з сім`єю із трьох людей: ОСОБА_4 (чоловік), ОСОБА_5 (дружина), ОСОБА_1 (дочка) на право заселення в житлове приміщення житловою площею 27 кв.м., що складається з 2 кімнат в квартиру Великорублівської сільської школи (а.с. 13). Номери квартири, будинку, назви вулиці та населеного пункту місця знаходження вказаної квартири в ордері не зазначені.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Великорублівською сільською радою Котелевського району Полтавської області 31.05.2008 (а.с. 16).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актовим записом про смерть №7 від 09.01.2023 (а.с. 79).

Рішенням Виконавчого комітету Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №17 від 10.01.2024 відмовлено ОСОБА_1 у передачі в приватну власність квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що згадане житло не перебуває у комунальній власності Великорублівської сільської територіальної громади (а.с. 47).

Згідно з довідкою Виконавчого комітету Великорублівської сільської ради №256 від 04.04.2019, вулиця Жовтнева в с. Велика Рублівка Котелевського району Полтавської області перейменована на вулицю Центральну відповідно до розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації №206 від 20.05.2016 (а.с. 37).

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Великорублівської сільської ради №257 від 04.04.2019, домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на балансі сільської ради не рахується (а.с. 38).

Згідно з довідкою Виконавчого комітету Великорублівської сільської ради №290 від 16.04.2019, відомості про право власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні (а.с. 39).

Відповідно до довідки, виданої Котелевською районною радою Полтавської області №02-18/433 від 15.05.2019, квартира АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_1 , не знаходиться на балансі Котелевської районної ради та не входить до Реєстру спільної власності територіальних громад селища і сіл Котелевського району (а.с. 40).

Згідно з повідомленням Відділу управління комунальним майном Котелевської селищної ради №109 від 16.11.2023, відомості про нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у реєстрі нерухомого майна Котелевської селищної ради відсутні (а.с. 41).

У відповіді на адвокатський запит Великорублівська сільська рада в листі №1765/02-16 від 23.11.2023 зазначає, що в розпорядженні Великорублівської сільської ради відсутня інформація про балансоутримувача будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 42).

Згідно з інформацією Фонду державного майна України №10-62-30519 від 21.11.2023, відомості про нерухоме майно за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , від суб`єктів управління до Фонду з метою внесення до Реєстру не надавалися (а.с. 43).

Відповідно до повідомлення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях №18-122-04576 від 28.11.2023, серед об`єктів, які не увійшли до статутних капіталів господарських товариств під час приватизації, майна державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, корпоративних прав держави в статутних капіталах товариств, щодо яких прийнято рішення по приватизацію та затверджено план розміщення акцій, відсутній житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , тому будь яка інформація щодо нього в Регіональному відділенні відсутня (а.с. 44).

Згідно з повідомленням Виконавчого комітету Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №02-14/75 від 11.01.2024, відповідно до даних бухгалтерського обліку виконавчого комітету сільської ради, на балансі установи житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не перебуває, як і не перебував з моменту введення його в експлуатацію (а.с. 45).

На виконання ухвали судді Котелевського районного суду Полтавської області від 19.02.2024, АТ «Державний ощадний банк України» повідомив, що за даними Списків громадян, які мають право на одержання приватизаційних паперів (відкриття приватизаційних депозитних рахунків) за адресою проживання: АДРЕСА_1 : ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - в списках значиться, житлові чеки не використовувала; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - в списках значиться, житлові чеки не використовував; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - в списках не значиться. Списки зберігаються в ТВБВ №10016/084, філії - Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк» за адресою місця знаходження: вул. Полтавський шлях, буд. 219, смт Котельва (а.с. 81).

Представником позивача 14.06.2024 було надано копію виданого 31.10.1994 Великорублівською сільською Радою народних депутатів свідоцтва на право власності на житло, відповідність якої оригіналу посвідчена представником позивачки Місіком О.Р .

Згідно із зазначеною вище копією копію свідоцтва на право власності на житло, посвідчено право власності ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 квартири АДРЕСА_6 , у зв`язку з приватизацією житла згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», яке на думку представника позивача, підтверджує той факт, що спірний житловий будинок є об`єктом державної власності на балансі Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області станом на 31.10.1994 року (а.с. 132, 133).

Однак, згідно з повідомленням Великорублівської сільської ради №02-16/951 від 28.06.2024 в архівному обліку виконавчих органів Великорублівської сільської ради не зберігається жодний документ, який б підтверджував чи спростовував відповідні рішення органу приватизації Великорублівської сільської ради щодо об`єкту, а саме: квартири АДРЕСА_1 , а також прийняття у комунальну власність спірного житлового об`єкту (а.с. 158).

Статтею 345 ЦК України передбачено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.92 №2482-XII.

Відповідно до ст. 1, ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

До об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС..

Згідно з ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Відповідно до п. 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян передбачено список документів, які подає особа до органів приватизації.

Нормами Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян визначена певна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян. Вказана процедура здійснюється лише визначеними на те органами і до числа уповноважених на це установ суд не належить, оскільки не наділений повноваженнями на прийняття рішення про приватизацію квартири.

Суд звертає увагу, що в рішенні виконавчого комітету Котелевської районної Ради народних депутатів Полтавської області №274 від 15.10.1987, ордері на жиле приміщення №138 від 16.10.1987 надає квартиру наймачам в шкільному будинку. Статтею 80 Закону України «Про освіту» закріплена заборона приватизації об`єктів та майна державних і комунальних закладів освіти.

За змістом наведених вище нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок приватизації державного житлового фонду, особа, яка бажає скористатись таким правом, звертається до відповідного органу із заявою, до якої додає необхідні документи, а цей орган приймає відповідне рішення, яке у випадку незгоди з ним заявника може бути предметом оскарження в суді, а тому суд вважає, що за таких обставин належним способом захисту порушених прав позивача є звернення з позовною заявою про визнання відмови в приватизації квартири неправомірною.

Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року в справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року в справі №569/17272/15-ц, від 04 червня 2019 року в справі №916/3156/17.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 3 ст. 12 ЦПК України, ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання у порядку приватизації права власності на нерухоме майно, необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідачем про понесення судових витрат у справі не заявлено.

Враховуючи вище викладене судові витрати сторонам до відшкодування не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 264 ЦПК України, ст. 345 ЦК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання за ОСОБА_1 в порядку приватизації право власності на квартиру АДРЕСА_1 , - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати сторонам не відшкодовуються.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач - Великорублівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, місцезнаходження: с. Велика Рублівка Полтавського району Полтавської області, вул. Центральна, буд. 36, поштовий індекс 38623, код ЄДРПОУ 43915886.

Повне судове рішення складено 07.08.2024.

Суддя А.В. Шолудько