Постанова

від 18.11.2024 по справі 535/81/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 535/81/24 Номер провадження 22-ц/814/3351/24Головуючий у 1-й інстанції Шолудько А. В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвокатки Кононець Людмили Анатоліївни, представниці ОСОБА_1 , на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 29 липня 2024 року (час ухвалення судового рішення не зазначений; дата виготовлення повного текста судового рішення 07 серпня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання права власності на квартиру в порядку приватизації.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в :

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, просила ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності в порядку приватизації на квартиру АДРЕСА_1 .

Заявлені вимоги мотивовані тим, що на підставі ордера №138, виданого ОСОБА_2 , її вітчиму, відповідно до рішення виконавчого комітета Котелевської районної ради народних депутатів Полтавської області № 274 від 15 жовтня 1987 року вона разом з матір?ю ОСОБА_3 як члени сім?ї на законних підставах вселилася, зареєстрували своє місце проживання і проживали у спірній квартирі.

Її батьки померли: мати - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а вітчим ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З метою реалізації свого права на приватизацію житла позивачка у грудні 2023 року звернулася із відповідною заявою і документами до Великорублівської сільської ради Полтавського району, проте остання рішенням № 17 від 10 січня 2024 року відмовила у передачі спірної квартири у її приватну власність. Рішення органу місцевого самоврядування мотивоване тим, що спірна квартира не належить до комунальної власності.

Позивачка вважає таке рішення незаконним, оскільки неналежність квартири до комунальної власності відповідача та/або неперебування квартири на балансі жодного органу приватизації не може позбавляти її права на отримання житла у власність, яке гарантоване державою.

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 29 липня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі адвокатка Кононець Л.А., представниця ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги звертається увага, що суд, вирішуючи спір, проігнорував істотні обставини цієї справи і не дав їм належної оцінки.

Так, спірна квартира передана у користування її сім?ї рішенням Котелевської районної ради народних депутатів Полтавської області, правонаступником якої з 30 серпня 2021 року є Котелевська селищна рада, проте суд безпідставно не залучив її до участі у справі в якості третьої особи.

Суд не дав належної оцінки тому факту, що у жовтні 1994 року Великорублівська сільська рада видала свідоцтво про право власності в порядку приватизації на квартиру АДРЕСА_2 у тому ж будинку.

Висновок суду про неналежний спосіб захисту порушеного права є хибним, адже рішення суду про визнання незаконною відмови Великорублівської сільської ради у наданні дозволу на приватизацію було б завідомо невиконуваним з огляду на те, що спірна квартира не перебуває у комунальній власності цієї громади.

Не є обгрунтованим висновок суду про те, що спірна квартира не підлягає приватизації відповідно до ст.80 ЗУ «Про освіту», оскільки поняття «шкільний будинок» у чинному законодавстві відсутнє.

З посиланням на висновки Верховного Суду щодо ефективного способу захисту порушеного права, а також те, що на спірну квартиру ніхто не претендує, а позивачка понад тридцять років добросовісно користується нею, стверджується, що відсутність механізму щодо здійснення права позивачки на житло не може бути підставою для відмови у позові.

Відзив на апеляційну скаргу судом не отриманий.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалівсправи вбачається,що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , сплачує комунальні послуги (а.с.9, 28-36, 48-51).

Позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24.07.1981, довідкою Відділу РАЦС Котелевського РУЮ №59/03-67 від 25.06.2007 та свідоцтвами про шлюб серії НОМЕР_2 від 16.09.2005 і серії НОМЕР_3 від 20.01.2018 (а.с.14, 17-19).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Котелевської районної Ради народних депутатів Полтавської області «Про житлові питання» №274 від 15.10.1987, виконком районної Ради народних депутатів вирішив погодитись з рішенням адміністрації і профспілкової організації Великорублівської с/р надати квартиру в шкільному будинку АДРЕСА_4 дві кімнати площею 27 кв.м ОСОБА_2 - інструктору по водінню тракторів та членам його сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 (а.с.10-12). У рішенні вулиця та номер квартири не зазначені.

На ім`я ОСОБА_2 виданий ордер №138 на вселення з сім`єю із трьох людей: ОСОБА_2 (чоловік), ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_6 (дочка) на право заселення в житлове приміщення житловою площею 27 кв.м., що складається з двох кімнат в квартиру Великорублівської сільської школи (а.с.13). Номери квартири, будинку, назви вулиці та населеного пункту місця знаходження вказаної квартири в ордері не зазначені.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с.16).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 (а.с.79).

Рішенням Виконавчого комітету Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №17 від 10.01.2024 відмовлено ОСОБА_1 у передачі в приватну власність квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що згадане житло не перебуває у комунальній власності Великорублівської сільської територіальної громади (а.с.47).

Згідно з довідкою Виконавчого комітету Великорублівської сільської ради №256 від 04.04.2019 вулиця Жовтнева в с. Велика Рублівка Котелевського району Полтавської області перейменована на вулицю «Центральну» відповідно до розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації №206 від 20.05.2016 (а.с.37).

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Великорублівської сільської ради №257 від 04.04.2019 домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , на балансі сільської ради не рахується (а.с.38).

Згідно з довідкою Виконавчого комітету Великорублівської сільської ради №290 від 16.04.2019 відомості про право власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_5 , відсутні (а.с.39).

Відповідно до довідки, виданої Котелевською районною радою Полтавської області №02-18/433 від 15.05.2019, квартира АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_1 , не знаходиться на балансі Котелевської районної ради та не входить до Реєстру спільної власності територіальних громад селища і сіл Котелевського району (а.с.40).

Згідно з повідомленням Відділу управління комунальним майном Котелевської селищної ради №109 від 16.11.2023, відомості про нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , у реєстрі нерухомого майна Котелевської селищної ради відсутні (а.с.41).

У відповіді на адвокатський запит Великорублівська сільська рада в листі №1765/02-16 від 23.11.2023 зазначає, що в розпорядженні Великорублівської сільської ради відсутня інформація про балансоутримувача будинку за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.42).

Згідно з інформацією Фонду державного майна України №10-62-30519 від 21.11.2023, відомості про нерухоме майно за місцезнаходженням: АДРЕСА_5 , від суб`єктів управління до Фонду з метою внесення до Реєстру не надавалися (а.с.43).

Відповідно до повідомлення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях №18-122-04576 від 28.11.2023, серед об`єктів, які не увійшли до статутних капіталів господарських товариств під час приватизації, майна державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, корпоративних прав держави в статутних капіталах товариств, щодо яких прийнято рішення по приватизацію та затверджено план розміщення акцій, відсутній житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 , тому будь яка інформація щодо нього в Регіональному відділенні відсутня (а.с.44).

Згідно з повідомленням Виконавчого комітету Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №02-14/75 від 11.01.2024, відповідно до даних бухгалтерського обліку виконавчого комітету сільської ради, на балансі установи житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , не перебуває, як і не перебував з моменту введення його в експлуатацію (а.с.45).

На виконання ухвали судді Котелевського районного суду Полтавської області від 19.02.2024, АТ «Державний ощадний банк України» повідомив, що за даними Списків громадян, які мають право на одержання приватизаційних паперів (відкриття приватизаційних депозитних рахунків) за адресою проживання: АДРЕСА_3 : ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - в списках значаться, житлові чеки не використовували; ОСОБА_6 - в списках не значиться. Списки зберігаються в ТВБВ №10016/084, філії - Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк» за адресою місця знаходження: АДРЕСА_6 (а.с.81).

Згідно із копією свідоцтва на право власності на житло, виданого 31.10.1994 року Великорубліською сільською радою, посвідчено право власності ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на квартиру АДРЕСА_7 , у зв`язку з приватизацією житла згідно зЗаконом України«Про приватизаціюдержавного житловогофонду» (а.с.132, 133).

Згідно з повідомленням Великорублівської сільської ради №02-16/951 від 28.06.2024 в архівному обліку виконавчих органів Великорублівської сільської ради не зберігається жодний документ, який б підтверджував чи спростовував відповідні рішення органу приватизації Великорублівської сільської ради щодо об`єкту, а саме: квартири АДРЕСА_7 , а також прийняття у комунальну власність спірного житлового об`єкту (а.с.158).

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що в рішенні виконавчого комітету Котелевської районної Ради народних депутатів Полтавської області №274 від 15.10.1987, ордері на жиле приміщення №138 від 16.10.1987 йдеться про надання квартири наймачам в шкільному будинку, а статтею 80 Закону України «Про освіту»закріплена заборона приватизації об`єктів та майна державних і комунальних закладів освіти.

За змістом ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженогоНаказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009, особа, яка бажає скористатись таким правом, звертається до відповідного органу із заявою, до якої додає необхідні документи, а цей орган приймає відповідне рішення, яке у випадку незгоди з ним заявника може бути предметом оскарження в суді, а тому належним способом захисту порушених прав позивачки є звернення з позовною заявою про визнання відмови в приватизації квартири неправомірною.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою та п`ятою статті 263ЦПКУкраїни судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На переконання апеляційного суду рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням наведених вимог процесуального закону.

Відповідно до ст. 345 ЦК Українифізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Статтею першою ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» встановлено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житловогофонду на користь громадян України.

Державний житловийфонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Згідно ст.8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (ч.1).

Передача квартир (будинків) у власність громадянздійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина (ч.3).

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом (ч.10).

Отже, за змістом спеціального закону в порядку приватизації громадяни можуть набути у власність житло, що належить до державного житлового фонду; рішення про передачу житла державного житлового фонду у власність громадян ухвалює орган приватизації, що створюється органом місцевого самоврядування власником такого майна.

Як установлено у цій справі і визнається учасниками, Великорублівська сільська рада Полтавського району не є власником будинку АДРЕСА_5 , отже цей орган місцевого самоврядування не має право ухвалювати рішення про передачу спірної квартири позивачці у власність в порядку, передбаченому ЗУ «Проприватизацію державногожитлового фонду».

В апеляційній скарзі порушено питання про застосування судом ефективного способу захисту порушеного права позивачки і з посиланням на правові висновки, викладені у постанові ВП ВС від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, стверджується про можливість задоволення позову з підстав, передбачених ст.392 ЦК України.

З приводу зазначених доводів апеляційний суд зауважує таке.

За змістом ст.13 ЦПК України у цивільному судочинстві суд обмежений предметом і підставами позову, які визначає виключно позивач.

Предметом позову цій справі є матеріально-правова вимога про визнання за позивачкою права власності на квартиру в порядку приватизації.

Підставами позову є такі обставини: позивачка як член сім?ї наймача у встановленому порядку вселилася і постійно проживає у спірній квартирі, орган місцевого самоврядування, відповідач у справі, відмовив позивачці у передачі в приватну власність спірної квартири у зв`язку з тим, що згадане житло не перебуває у комунальній власності Великорублівської сільської територіальної громади.

Як роз?яснено у постанові ВП ВС від 19 травня 2020 року (справа №916/1608/18), на яку зроблено посилання в апеляційній скарзі, за змістом ст.392 ЦК України судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

У цій справі заявлені вимоги не обгрунтовані обставинами, з якими норми ст.392 ЦК України пов?язують можливість ухвалення судом рішення про визнання за особою права власності на певну річ, зокрема нерухоме майно, тобто позивачкою не підтверджено належними і допустимими доказами факт набуття права власності на спірну квартиру, яке оспорюється або ж не визнається відповідачем.

З огляду на наведене заявлений позов не може бути задоволений з підстав, передбачених ст.392 ЦК України.

З аналогічнихпідстав неможуть бутиприйняті доуваги аргументиапеляційної скаргипро те,що позивачкавідкрито,добросовісно володієспірною квартироюпонад тридцятьроків,оскільки питанняпро набуттяу власністьмайна занабувальною давністюне порушувалосяпозивачкою,відповідно судпершої інстанціїне досліджувавіснування (наявність)обставин,передбачених ст.344ЦК України.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції виконав вимоги ст.89, ст.264, ст.265 ЦПК України, дав належну оцінку встановленим фактам, які підтверджені відповідними доказами, зробив правильні по суті висновки по заявленим вимогам і у рішенні навів мотивовані оцінки аргументів сторін, а також мотиви прийняття і відхилення наданих у справу доказів.

В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвокатки Кононець Людмили Анатоліївни, представниці ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 29 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 18 листопада 2024 року.

Головуючий суддя О.А.Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов