Постанова

від 07.08.2024 по справі 274/559/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №274/559/24 Головуючий у 1-й інст. Хуторна І. Ю.

Категорія 71 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Трояновської Г.С., Борисюка Р.М.

за участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №274/559/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 червня 2024 року, постановлену під головуванням судді Хуторної І.Ю. в м. Бердичів,

в с т а н о в и в :

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №650, складеного 10.10.2020 Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), вказавши у графі «батько» - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 червня 2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Крижанівського В.П. про зупинення провадження до моменту припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан відмовлено. Відмовлено у прийнятті до розгляду позовної заяви в редакції від 26.06.2024 про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини, стягнення аліментів та повернуто позивачці позовну заяву із збільшеними позовними вимогами та долученими документами. Клопотання судового експерта Житомирського НДЕКЦ МВС України Наталі Палкіної задоволено.

Питання, що поставлене перед експертами в ухвалі від 29.04.2024 викладено у такій редакції:

- Чи являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?

Надано експертам Житомирського науково-дослідницького експертно- криміналістичному центру МВС України дозвіл на повне або часткове знищення об`єктів дослідження (біологічних зразків) або заміну їх властивостей під час проведення судової молекулярно-генетичної експертизи у справі №274/559/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства. Забезпечено явку ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 разом до експертної установи для відбору зразків буквального епітелію наступним чином. ОСОБА_2 в строк до 26.07.2024 включно, в робочий час експертної установи прибути до Житомирського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України (м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 18) для відібрання зразків буквального епітелію. ОСОБА_2 повідомити Бердичівський міськрайонний суд про дату його запланованого прибуття до експертної установи для забезпечення судом прибуття у цю ж дату до експерта дитини та позивачки. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Не погоджуючись із зазначеноюухвалою судупершої інстанції представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Зазначає, що з довідки №4468 від 14.05.2024 слідує, що ОСОБА_2 перебуває на посаді механіка-водія танкового взводу танкової роти та дійсно з 16.03.2022 по 31.03.2022, з 11.04.2022 по 10.05.2022, з 20.05.2022 по 06.10.2022, з 11.10.2022 по 13.12.2022, з 07.04.2023 по 05.05.2023, з 07.07.2023 по 01.11.2023, з 14.11.2023 по 25.02.2024, з 09.03.2024 по теперішній час брав та бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Луганській, Донецькій та Харківській областях. Вказує, що висновки суду першої інстанції з приводу застарілості інформації, яка міститься в довідці є безпідставними, оскільки ним було роз`яснено те, що вона готувалася не на конкретне судове засідання, а в цілому на можливий найближчий час. Також зазначає, що довідка готується не малий період часу. Вказує, що відповідач не зміг взяти участь у жодному судовому засіданні, оскільки перебуває в лавах ЗСУ та бере безпосередню участь в зоні бойових дій, що позбавляє його можливості брати участь в судових засіданнях та з`явитися до експерта. Зазначає, що суд першої інстанції самоусунувся від виконання ним основних засад у здійсненні судочинства та дотримання законності під час здійснення ним правосуддя. Вказує, що на підставі п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд першої інстанції зобов`язаний був зупинити провадження у справі з підстав перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Зазначає, що мотиви суду першої інстанції з приводу можливості розгляду та задоволення клопотання експерта і в подальшому зупинення провадження по справі є безпідставними, що позбавило можливості відповідача довести ті обставини на які він посилався. Враховуючи вищевикладене просить скасувати ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 червня 2024 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 12 липня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 червня 2024 року в частині відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі повернуто особі, яка її подала.

Ухвала Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 червня 2024 року переглядається апеляційним судом на предмет законності лише в частині призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 22.01.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №650, складеного 10.10.2020 Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), вказавши у графі «батько» - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до частин першої-третьої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Згідно роз`яснень, які містяться у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року по справі №478/690/18, висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, №3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

Частиною першою статті 103 ЦПК України встановлено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Підстави обов`язкового призначення судом експертизи визначені статтею 105 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у справі є встановлення батьківства.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Експертиза ДНК або молекулярно-генетична експертиза призначається у кримінальних і цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, буквального та іншого епітелію, волосся (при наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини.

Отже висновок судової молекулярно-генетичної експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 квітня 2024 року у справі призначено судову молекулярно - генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Житомир, вул. Старий бульвар, 18). На вирішення експертизи було поставлено наступне питання: - Чи являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час проведення судової молекулярно-генетичної експертизи провадження у справі було зупинити.

Вказана ухвала сторонами по справі не оскаржувалася.

21.05.2024 від судового експерта Житомирського НДЕКЦ МВС України Наталії Палкіної на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання, в якому експерт просить викласти питання в ухвалі суду про призначення судової молекулярно - генетичної експертизи у відповідній редакції, надати дозвіл на знищення біологічних зразків та забезпечити участь сторін та дитини для проведення експертизи.

Згідно з п.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року (далі Інструкція), експерт має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи; у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), щодо уточнення поставлених експертові питань.

Відповідно до абзацу 12 пункту розділу IV Інструкції у вступній частині висновку експерта зазначається: перелік питань (дослівно у формулюванні документа про призначення експертизи (залучення експерта)), які поставлено на вирішення експертизи; якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи (залучення експерта) він може дати відповідні роз`яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям; якщо поставлено декілька питань, експерт має право згрупувати їх і викласти в послідовності, яка забезпечує найдоцільніший порядок дослідження; якщо деякі питання, що містяться у документі про призначення експертизи (залучення експерта), вирішувались при проведенні експертиз різних видів, - відомості (експертна установа, номер та дата висновку) про ці експертизи; якщо питання, які поставлені на вирішення експертизи, доцільно вирішувати в іншому порядку, ніж той, що визначений у документі про призначення експертизи (залучення експерта), - зазначається, у якому порядку вирішуватимуться ці питання.

Згідно з ч. 4 ст. 104 ЦПК України у разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з`ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз`яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій (частина 6 статті 104 ЦПК України).

Матеріали необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням (частина 1 статті 107 ЦПК України).

У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.

Так, ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 квітня 2024 року у справі призначено судову молекулярно - генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Житомир, вул. Старий бульвар, 18). На вирішення експертизи було поставлено наступне питання: - Чи являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, у клопотанні судового експерта Житомирського НДЕКЦ МВС України Наталії Палкіної від 13.05.2024 вказано, що для встановлення біологічного батьківства обов`язковою умовою є дослідження зразків дитини, матері та ймовірного батька, тому необхідним є викладення питання в наступній редакції: Чи являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?

З огляду на вищевказані норми права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтованого задовольнив клопотання судового експерта Житомирського НДЕКЦ МВС України Наталії Палкіної від 13.05.2024 в частині уточнення питання поставленого перед експертизою.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 108 ЦПК України експерт повинен забезпечити збереження об`єкта експертизи.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що якщо експертне дослідження пов`язане з повним або частковим знищенням об`єкта експертизи або зміною його властивостей: 1) призначений судом експерт має одержати на його проведення відповідний дозвіл суду, який оформляється ухвалою; 2) залучений учасником справи експерт має повідомити відповідного учасника справи про наслідки проведення експертного дослідження, передбачені цим Кодексом, та одержати письмовий дозвіл на його проведення.

Колегія суддів зазначає, що визначення методики проведення експертизи є компетенцією саме експертної установи. Дозвіл, наданий місцевим судом на повне або часткове знищення об`єктів експертизи (біологічних зразків) або заміну їх властивостей не порушує права сторін у справі.

Апелянтом не наведено жодних доводів щодо можливості проведення даної експертизи з використанням методики, яка не передбачає повного або часткового знищенням об`єкта експертизи.

Не суперечить закону і забезпечення явки ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 разом до експертної установи для відбору зразків буквального епітелію.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції при розгляді клопотання судового експерта порушено принцип змагальності процесу та позбавлено відповідача права на справедливий суд, не заслуговують на увагу з таких підстав.

Відповідно до частин 1,2 та 5 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб (ст. 43 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Складовою частиною визначеного ст. 6 Конвенції права на справедливий суд є принцип рівності сторін, який передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене п.1 ст.6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом.

В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (§ 25, 27 рішення ЄСПЛ від 13 грудня 2011 року у справі «Trudov v. russia», заява № 43330/09).

Частиною 1 ст. 8 ЦПК України визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Згідно з ч.ч.2-5 ст.128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Частиною 8 ст.128 ЦПК України закріплено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України», № 37666/13, § 6, 7 від 03 жовтня 2019 року).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач та його представник - адвокат Крижанівський В.П. належним чином в установленому законом порядку повідомлялися про судові засідання, призначені судом першої інстанції.

Отже, суд першої інстанції у встановленому процесуальним законом порядку вчинив необхідні дії, спрямовані на повідомлення відповідача та його представника про дату, час і місце розгляду справи, адже отримання рекомендованих листів та повідомлень засобами електронного зв`язку (електронною поштою) адресатами є поза межами судового контролю. Обов`язок суду «повідомити» полягає в тому, щоб інформувати учасника про судове засідання, а не забезпечити його участь.

З огляду на викладене, судом першої інстанції виконано обов`язок щодо забезпечення учасників справи можливістю реалізувати свої процесуальні права, визначені нормами ЦПК України.

Вказані висновки узгоджуються з постановою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі №120/17879/21-а (адміністративне провадження №К/990/11710/23).

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставне зупинення провадження у справі у зв`язку з призначенням судової експертизи, то колегія суддів звертає увагу на те, що на час проведення призначеної судової експертизи, проведення розгляду справи є неможливим, а тому суд, діючи в межах повноважень визначених ст. 252 ЦПК України, обґрунтовано зупинив провадження у цій справі.

Крім того, слід зазначити, що судова експертиза як один із засобів доказування, сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справи, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.

Також відповідно до положень ч. 2 ст. 116 ЦПК України призначення експертизи є способом забезпечення доказів.

Оскільки позивач заявляє клопотання про призначення експертизи, то враховуючи, що одним з принципів цивільного судочинства, є змагальність сторін, суд не має права позбавляти сторону по справі можливості таким чином довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції в частині призначення експертизи та зупинення провадження у справі. Задоволення клопотання судового експерта Житомирського НДЕКЦ МВС України Наталії Палкіної від 13.05.2024 та зупинення провадження у справі не порушує права відповідача, так як є способом доведення своїх вимог та заперечень учасниками справи.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції були додержані норми процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 07 серпня 2024 року.

Головуючий

Судді