Рішення

від 07.08.2024 по справі 120/3669/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 серпня 2024 р. Справа № 120/3669/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу в повному розмірі додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн розмірі, право на яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за періоди його перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з бойовим пораненням пов`язаним із захистом Батьківщини за період з 01.11.2023 по 28.12.2023.

Ухвалою від 27.03.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про розгляд справи повідомлявся завчасно та належним чином через підсистему "Електронний суд", що підтверджується відповідною довідкою.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Згідно наявної в матеріалах справи Довідки Військової частини НОМЕР_1 від 09.01.2023 за №44 солдат ОСОБА_1 з 03.12.2022 проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України (Наказ командира військової частини НОМЕР_1 №356 від 03.12.2023) (а.с. 6).

Відповідно до Довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 07.11.2023 №50/28/13-5456 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) молодший сержант (призваний по мобілізації) (а.с. 7) ОСОБА_1 22.09.2023 одержав поранення: "Вибухова травма (22.09.2023). Вогнепальне осколкове сліпе поранення м`яких тканин правої гомілки. Вогнепальне осколкове дотичне поранення м`яких тканин лівої щоки та лівої гомілки.".

З довідки також слідує, що 22.09.2023 в ході виконання бойового завдання в районі АДРЕСА_1 , в результаті мінометного та артилерійського обстрілу позиції "Глобус" ОСОБА_1 отримав поранення при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і охорони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та яке пов`язане з виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини. Поранення не є наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

Матеріалами справи також підтверджено, що в результаті отриманого ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні (а.с. 8-16), а саме:

з 23.09.2023 по 27.09.2023 - Комунальне некомерційне підприємство «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого б/н відділення мікрохірургії ЛОР-органів від 27.09.2023);

- з 27.09.2023 по 04.10.2023 - КНП «МБКЛМД Руднєва» ДМР Дніпро (виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 9026 від 04.10.2023);

- з 05.10.2023 по 09.10.2023 - Військово-медичний клінічний центр Західного регіону (Епікриз перевідний в інший лікувальний заклад з медичної карти стаціонарного хворого №12734 від 07.10.2023);

- з 09.10.2023 по 03.11.2023 - в/ч НОМЕР_2 (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 4116 від 03.11.2023);

- з 06.11.2023 по 24.11.2023 - КНП «Вінницька клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 16441 від 24.11.2023);

- з 27.11.2023 по 07.12.2023 - ДУ «ТМО МВС України; по Вінницькій області (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1416 від 07.12.2023);

- з 08.12.2023 по 28.12.2023 - Медичний реабілітаційний центр МВС України «Південний Буг» (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого б/н від 28.12.2023).

Згідно Довідки нарахувань та виплат грошового забезпечення та додаткових видів оплат за період з вересня 2023 року по грудень 2023 року ОСОБА_1 №179 від 14.03.2024, відповідач здійснив нарахування позивачу додаткової винагороди в збільшеному до 100000,00 грн розмірі пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022. Зокрема, позивачу в грудні 2023 року нараховано додаткову винагороду в збільшеному до 100000 грн розмірі за 26 діб листопада 2023 року в розмірі 86666,67 грн. та в січні 2023 року - за 7 діб грудня 2023 року в розмірі 22580,65 грн.

Разом з тим, позивач вважає, що нарахування та виплата відповідної додаткової винагороди за листопад - грудень 2023 року відповідачем здійснено в неналежному (меншому) розмірі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін, суд враховує таке.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991№ 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята Постанова "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану №168" (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно абз. 3 п. 1-2 постанови № 168 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування чи реабілітації після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

При цьому, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, постанова № 168 не містить такої обов`язкової умови як безперервне перебування особи на стаціонарному лікуванні.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, а також, якщо йому, у зв`язку з лікуванням, надається відпустка за станом здоров`я, а після відпустки ще додаткове лікування або реабілітація виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

З аналізу наведених норм Постанови № 168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень додаткової винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

В даному випадку, з матеріалів справи слідує, що після отримання в вересні 2023 року поранення позивач перебував на стаціонарному лікуванні у декількох лікувальних закладах та отримував додаткову винагороду в збільшеному до 100000,00 грн розмірі пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.

При цьому, як слідує з сформованої відповідачем Довідки №179 від 14.03.2024 розмір нарахованої позивачу за листопад 2023 року відповідної додаткової винагороди становив 86666,67 грн. За даними вказаної довідки, відповідний розмір винагороди відповідачем обчислений виходячи з підтверджених 26 днів перебування позивача на стаціонарному лікуванні у наступних медичних закладах:

- з 09.10.2023 по 03.11.2023 - в/ч НОМЕР_2 (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 4116 від 03.11.2023);

- з 06.11.2023 по 24.11.2023 - КНП «Вінницька клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 16441 від 24.11.2023);

- з 27.11.2023 по 07.12.2023 - ДУ «ТМО МВС України по Вінницькій області (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1416 від 07.12.2023).

Крім того, математичний підрахунок днів перебування позивача в листопаді місяці на стаціонарному лікуванні дає суду підстави для формування висновку про те, що при визначенні кількості днів, що підлягають врахуванню при визначенні розміру додаткової винагороди відповідачем правомірно враховано дні переміщення позивача з лікувального закладу, який розташований в Львівській області - в/ч НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) до медичного закладу розташованого у Вінницькій області - КНП «Вінницька клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» (вул. Київська, 68, м. Вінниця).

Поряд із цим, судом також враховано, що медичні заклади КНП «Вінницька клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» та поліклініка ДУ «ТМО МВС України по Вінницькій області розташовані в межах одного міста (м. Вінниця), а тому перерва між стаціонарним лікування у даних установах відповідачем правомірно не може вважатись періодом переміщення між такими закладами, з огляду на їх територіальне розташування.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що розмір нарахованої військовою частиною НОМЕР_1 додаткової грошової винагороди за листопад 2023 року обчислено із дотриманням пропорційності часу перебування позивача на стаціонарному лікуванні та з урахуванням періоду переміщення військовослужбовця між закладами охорони здоров`яю.

Щодо періоду з 08.12.2023 по 28.12.2023, то він задоволенню не підлягає, оскільки матеріалами справи не підтверджується, що у вказаний період позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини. За даними Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 28.12.2023 (а.с. 16), ОСОБА_1 в зазначений період знаходився на медичній реабілітації в Медичному реабілітаційному центрі МВС України "Південний Буг". Доказів перебування позивача у період з 08.12.2023 по 28.12.2023 саме на стаціонарному лікуванні останній до матеріалів справи не долучив, про їх існування суду не повідомив.

В той же час, за даними позовної заяви позивач не заперечує факт нарахування йому за період з 01.12.2023 по 07.12.2023 відповідної додаткової грошової винагороди.

Таким чином у зв`язку з встановленням обставин відсутності порушення з боку відповідача прав та законних інтересів позивача, суд приходить до переконання, що право особи порушено не було та, як наслідок, про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу приписів ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, позивач немає права на відшкодування понесених у цій справі судових витрат.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна