Рішення

від 31.07.2024 по справі 300/2419/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2024 р. справа № 300/2419/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області, в якому просить:

-стягнути з територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області грошове забезпечення у вигляді додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 318 278,37 грн.

-стягнути з територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 1 листопада 2023 року по дату ухвалення рішення у даній справі у розмірі середньоденного грошового забезпечення за кожен календарний день затримки розрахунку.

Позовні вимоги мотивовані протиправною відмовою від 07.03.2024 року № 40.60-122 територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області у виплаті додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 318 278,37 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 року позовна заява ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

29.04.2024 року через систему «Електронний суд» від територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві. Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.

Наказом Служби судової охорони від 05.09.2019 року № 90 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду начальника територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області (надалі - ТУ ССО).

24.10.2023 та 26.10.2023 під час проходження служби в ТУ ССО позивачем подано рапорти до Служби судової охорони з проханням провести з ним повний розрахунок при звільненні та виплатити йому додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Службою судової охорони листом № 01.30-02.2-2010/вн від 27.10.2023 відмовлено позивачу у виплаті додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у зв`язку відсутністю коштів.

Наказом Служби судової охорони від 30.10.2023 року № 6430/с позивача звільнено зі служби в Службі судової охорони відповідно до Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони за пп. 7 п. 2 розділу XII (за власним бажанням).

При звільненні Територіальним управлінням Служби судової охорони позивачу нараховано та виплачена частина вказаної додаткової винагороди у розмірі 6451,61 грн.

Не погоджуючись із відмовою щодо проведення повного розрахунку при звільненні позивачем подано позов до Івано-Франківського окружного адміністративного суду про визнати протиправною бездіяльності Служби судової охорони щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000,00 грн. щомісячно починаючи з 24.02.2022 по 20.01.2023. Зобов`язання Службу судової охорони видати наказ щодо нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000,00 грн. щомісячно починаючи з 24.02.2022 по 20.01.2023. Та стягнення з територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 324711,98 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року у справі № 300/7514/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та визнано протиправною бездіяльність Служби судової охорони щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000,00 грн. щомісячно починаючи з 24.02.2022 по 20.01.2023 з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано Службу судової охорони видати наказ щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» щомісячно, починаючи з 24.02.2022 по 20.01.2023, у розмірі, встановленому вказаною постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного рішення суду Службою судової охорони видано наказ від 27.02.2024 № 1140/с відповідно до якого позивачу повинна бути нарахована та виплачена додаткова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» щомісячно, починаючи з 24.02.2022 по 20.01.2023, у розмірі, встановленому вказаною постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.

05 березня 2024 року позивач звернувся із заявою до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області щодо виконання наказу Служби судової охорони від 27.02.2024 року № 114 о/с та проведення виплати йому додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» щомісячно, починаючи з 24.02.2022 по 20.01.2023, у розмірі, встановленому вказаною постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 в сумі у розмірі 318 260,37 грн.

Листом ТУ ССО від 07.03.2024 року № 40.06-122 ТУ ССО відмовлено позивачу у виплаті через відсутність належного бюджетного фінансування.

Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 1ст. 9 КАС Українивстановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Статтею 160 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Відповідно до частин 1-2 статті 161 Закону України Про судоустрій і статус суддів, служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.

Частина 7 статті 161 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачає, що фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з частиною 1 статті 165 Закону №1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками (частина 2 статті 165 Закону №1402-VIII).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 Nє2119-IX, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.

Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 Nє2212-IX, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-IX, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 №757/22, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-1X, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.

На виконання вимог Указів Президента України № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» прийнято Постанову №168.

Приписами пункту 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового i начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть і безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 20.01.2023 року до п.1 Постанови № 168 були внесені зміни, якими співробітників Служби судової охорони було виключено зі списку осіб, які мають право на отримання додаткової винагороди. Вказані зміни набули чинності 21.01.2023 року.

Отже, на період дії воєнного стану співробітникам Служби судової охорони, в т.ч. позивачу, Постановою №168 передбачена виплата додаткової винагороди.

Проте, починаючи з моменту прийняття Постанови № 168 та під час періоду проходження служби, позивачу додаткова винагорода не виплачувалася і тільки при звільненні йому було нараховано та виплачено ТУ ССО частину вказаної додаткової винагороди у розмірі 6451,61 грн.

Таким чином відповідачем невиплачена позивачу додаткова винагорода передбачена Постановою КМУ №168 у розмірі 318278,37 грн.

Пунктом 1 наказу Державної судової адміністрації України від 26 серпня 2020 року №384 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони» затверджено Порядок виплати грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони в новій редакції. (чинна на момент подачі позовної заяви).

У відповідності до пункту 1 розділу І Порядку № 384 цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони (далі - Служба).

Як передбачено пунктами 3, 4 Порядку № 384 грошове забезпечення співробітникам Служби (далі - співробітники) визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання. Грошове забезпечення включає:

щомісячні основні види грошового забезпечення;

2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

3) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 7 розділу І Порядку №384 передбачено, що до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

1) винагороди;

2) допомоги.

Відповідно до грошового забезпечення співробітників Служби в тому числі і належить додаткова грошова винагорода, яка визначена Постановою № 168 установленою на період дії воєнного стану, як одна із складових грошового забезпечення.

Пунктом 10 розділу І Порядку № 384 визначено, що грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Також, Порядком передбачено строки виплати грошового забезпечення, а саме пунктом 17 розділу І Порядку № 384 встановлено, що виплата грошового забезпечення співробітникам за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця.

Оскільки, відповідно до статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення).

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян. У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

При цьому, обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходить службу, жодним чином не впливає на право особи отримати належний розмір грошового забезпечення.

Отже, нараховуючи та не виплачуючи грошове забезпечення, відповідач діяв з порушенням вимог статті 43 Конституції України, що призвело до порушення прав позивача та недоотримання належного розміру грошового забезпечення починаючи з 24.02.2022 року по даний час.

Відповідно до ст. 47 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Відповідно ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року у справі №300/7514/23 та наказом Служби судової охорони від 27.02.2024 року №114 о/с підтверджено право позивача на виплату додаткової винагороди відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» більше того дане право не оскаржується ні Службою судової охорони ні Територіальним управлінням Служби судової охорони у Івано-Франківській області, а єдиним аргументом не проведення своєчасного розрахунку є відсутність коштів.

На звернення позивача від 05 березня 2024 року до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області про проведення відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні ТУ ССО листом від 7 березня 2024 року № 40.06-122 відмовило безпідставно пославшись на те, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/7514/23 не визначено розміру відшкодування за час затримки розрахунку.

Таким чином відповідач свідомо відмовляється виконувати приписи статті 117 К3пП України.

Щодо визначення розміру відшкодування за несвоєчасний розрахунок, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Пунктом 8 даного Порядку визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно приписів частини 2 статті 165 закону України «Про судоустрій і статус суддів» грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Пунктом 1 наказу Державної судової адміністрації України від 26 серпня 2020 року № 384 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони» затверджено порядок виплати грошового забезпечення співробітника Служби судової охорони » в новій редакції.

Порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 року № 384 містить пункт 14 який визначає, що при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплат за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премій за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Саме з аналізу положень Порядку 384 випливає, що для розрахунку як середнього так і загального розміру середнього грошового забезпечення слід використовувати не робочі, а календарні дні.

Аналогічна правова позиція щодо застосування календарних днів випливає з правових висновків викладених Верховним Судом від 5 грудня 2018 у справі № 814/805/17, від 20 лютого 2019 у справі № 814/1440/16 і від 19 березня 2020 у справі № 360/4086/18.

Відповідно до розрахункових листів про виплату грошового забезпечення за вересень 2023 року позивачу було нараховано 41822,50 грн., за жовтень 41957,80 грн.

Таким чином середньо денне грошове утримання становить 41822,50+41957,80 = 83789,30/61=1373,45 грн.

Враховуючи, що по час подання позовної заяви з позивачем не проведено розрахунок то розмір відшкодування слід розраховувати множенням 1373,45 грн. на кількість днів в розрахунку з 1 листопада 2023 року по день ухвалення рішення, щодо стягнення такого відшкодування.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області грошове забезпечення у вигляді додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 318 278,37 грн.

Стягнути з територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 1 листопада 2023 року по дату ухвалення рішення у даній справі у розмірі середньоденного грошового забезпечення за кожен календарний день затримки розрахунку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.