Рішення

від 06.08.2024 по справі 640/16093/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2024 року № 640/16093/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач, ЦМУ ДПС по роботі з ВПП), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в якому просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо проведення та відновлення планової документальної виїзної перевірки Товариства;

визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ЦМУ ДПС по роботі з ВПП № 00002560702 від 02.06.2021, яким збільшено Товариству суму грошового зобов`язання за податком на прибуток на 338 874 479, 90 грн (308 067 709, 00 грн за податковим зобов`язанням та 30 806 770, 90 грн за штрафними санкціями);

визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ЦМУ ДПС по роботі з ВПП № 00001160702 від 29.03.2021, яким Товариству визначено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 117 983 895, 00 грн.;

визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ЦМУ ДПС по роботі з ВПП № 00002590702 від 02.06.2021, яким збільшено Товариству суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість на 347 322 459, 00 грн (315 747 690, 00 грн за податковим зобов`язанням та 31 574 769, 00 грн за штрафними санкціями);

визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ЦМУ ДПС по роботі з ВПП № 00001200702 від 29.03.2021 (отримане позивачем за № 1200702 від 29.03.2021), яким Товариству встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) на суму 10 564 411, 00 грн.;

визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ЦМУ ДПС по роботі з ВПП № 00001180702 від 29.03.2021, яким збільшено Товариству суму грошового зобов`язання за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на суму штрафних санкцій 5 619, 25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків акту перевірки та їх невідповідністю реальним обставинам, неврахуванням відповідачем первинної документації позивача з контрагентами, зазначеними в акті перевірки, а також протиправністю дій відповідача при відновленні та проведенні перевірки позивача, внаслідок чого прийняті протиправні рішення, які підлягають скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021, адміністративний позов Товариства - задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо проведення та відновлення планової документальної виїзної перевірки Товариства. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ЦМУ ДПС по роботі з ВПП: № 00002560702 від 02.06.2021 на суму грошових зобов`язань 338874479,90 грн, з яких: податкових зобов`язань на суму 308067709,00 грн та штрафних санкцій на суму 30806770,90 грн; № 00001160702 від 29.03.2021, яким визначено заниження від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 117983895,00 грн; № 00002590702 від 02.06.2021 на суму грошових зобов`язань 347322459,00 грн, з яких: податкових зобов`язань на суму 315747690,00 грн та штрафних санкцій на суму 31574769,00 грн; № 00001200702 від 29.03.2021 (отримане позивачем №1200702 від 29.03.2021), яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) на 10564411,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Також вказаним судовим рішенням з ЦМУ ДПС по роботі з ВПП стягнуто на користь Товариства витрати зі сплати судового збору в сумі 47 669,67 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 231 194,07 грн.

Однак, постановою Верховного Суду від 01.09.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ЦМУ ДПС по роботі з ВПП за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 231 194, 07 грн. скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва. В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 залишено без змін.

Направляючи справу на новий розгляд в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу Верховний Суд зазначив, що надаючи оцінку вказаним обставинам та письмовим доказам на їх підтвердження суди попередніх інстанцій не надали оцінку відповідності розміру витрат на оплату послуг адвоката критеріям, встановленим частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, чи заявлена представником позивача до відшкодування сума витрат є співмірною із наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, критеріям їх реальності та розумності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2022 справу прийнято до провадження.

Разом з тим, 15.12.2022 набув чинності Закон України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва 23.06.2023 надійшли матеріали даної адміністративної справи, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Василенко Г.Ю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 було закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи.

Представник позивача при новому розгляді справи підтримав заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи його обґрунтованим та співмірним із наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, критеріям їх реальності та розумності.

Представник відповідача хоча і не надав суду у письмовому вигляді своєї правової позиції щодо заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, проте під час судового розгляду зазначав на неспівмірності заявлених позивачем до відшкодування витрат на правничу допомогу та їх завищення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи висновки та вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 01.09.2022, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті в частині заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд встановив таке.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги від 01.03.2021 № 01/03 (далі договір № 01/03) з Адвокатським об`єднанням «Гільдія Права» (далі - АО) та додаткові угоди до нього від 01.03.2021 № 1, від 06.04.2021 № 2, від 02.06.2021 № 3, від 14.06.2021 № 4, від 25.06.2021 №5, від 21.09.2021 № 6.

Відповідно до умов пунктів 2.1.3., 2.1.4. договору № 01/03, зокрема, АО прийняло на себе зобов`язання представляти інтереси позивача у всіх судових установах України з усіма правами наданими законом підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому, позивачу, відповідачу, третій та зацікавленій особі. Підписувати і подавати від імені позивача заяви, позовні заяви, додатки, пояснення, клопотання, відзиви, довідки, документи у відповідні установи.

За приписами пункту 3.1.4. договору № 01/03, позивач, окрім іншого, зобов`язаний оплачувати юридичну допомогу у відповідності до умов розділу 4 договору.

Згідно з розділом 4 договору № 01/03 за послуги, що надаються АО позивач сплачує суму обумовлену додаткового угодою до даного договору або актом виконаних робіт (п. 4.1. договору № 01/03). Витрати АО, понесені у зв`язку із виконанням доручень позивача оплачується останнім не пізніше наступного дня згідно виставленого АО рахунку (п. 42.2 договору № 01/03). При розрахунку вартості юридичної допомоги враховується час, витрачений АО, її партнерами та співробітниками, що складає не більше 15 годин. Час, витрачений понад вказану норму, оплачується на підставі окремого рахунку, за тарифами, вказаними в прайс-листі АО (п. 4.3. договору № 01/03). За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої АО юридичної допомоги і її вартість (п. 4.4. договору № 01/03). Сума, вказана в п.4.1. договору № 01/03 є гонораром АО за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п.4.7. договору № 01/03).

Відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 01.03.2021 позивач доручив АО надати до 12.03.2021 юридичну допомогу, вартість якої склала 450 000,00 грн, а саме: аналіз наказу на перевірку повідомлення, запиту податкового органу про надання документів та відповідь позивача, наказу про зупинення перевірки та листування позивача в межах перевірки; аналіз акту перевірки; аналіз правочинів та первинної документації позивача із контрагентами-постачальниками, згаданими в акті перевірки позивача, зокрема, ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ», ТОВ «КОРНТВЕЛ», ТОВ «СТАРК ТРЕЙД ГРУП», ТОВ «КЛЄВЄРОН»; аналіз правочинів та первинної документації позивача з клієнтами із контрагентами-комісіонерами, яким передано товар, отриманий від постачальників для подальшої реалізації; аналіз правочинів позивача з ТОВ «Технополіс»; дослідження інших документів/листів/актів/рішень тощо, що стосувались та/або були прийняті щодо планової документальної виїзної перевірки позивача контролюючим органом; підготовка заперечень на акт перевірки позивача.

Згідно з додатковою угодою 2 від 06.04.2021 позивач доручив АО надати до 09.04.2021 юридичну допомогу, вартість якої склала 95 000,00 грн, а саме: аналіз листа відповідача про розгляд заперечень на акт перевірки; аналіз спірних податкових повідомлень-рішень; підготовка скарги на спірні рішення відповідача;

Відповідно до умов додаткової угоди № 3 від 02.06.2021 позивач доручив АО, в строк до процесуального закінчення розгляду позовних заяв в суді першої інстанції, надати юридичну допомогу, вартість якої склала 686 202,56 грн, а саме: аналіз рішення ДПС України про результати розгляду скарги; аналіз податкових повідомлень-рішень відповідача; аналіз чинної судової практики на предмет особливостей розгляду судами такої категорії справ, дослідження практики Верховного Суду; підготовка позовних заяв про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень; підготовка пакетів документів додатків до позовів; правовий супровід судової справи в першій інстанції.

Згідно з додатковою угодою 6 від 21.09.2021 позивач доручив АО надати юридичну допомогу, а саме: правовий супровід під час розгляду справи 640/16093/21 судами апеляційної та, у випадку необхідності, касаційної інстанції, з усіма правами, що надаються позивачу.

На підтвердження надання правової допомоги за договором № 01/03 та додаткових угод до нього, АО складено акти надання послуг від 30.07.2021 № 30/07 на суму 686202,56 грн, від 18.06.2021 № 18/06 на суму 95000,00 грн та від 01.06.2021 № 01/06 на суму 450000,00 грн, які підписані позивачем.

Оплата позивачем наданої АО юридичної допомоги підтверджується платіжними дорученнями від 21.07.2021 № 7624 на суму 686202,56 грн, від 21.07.2021 № 7622 на суму 450000,00 грн та від 21.07.2021 № 7623 на суму 95000,00 грн.

Вважаючи вказані витрати на професійну правничу допомогу обґрунтованими та співмірними із наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, критеріям їх реальності та розумності, позивач вважає, що вимога про стягнення їх з відповідача підлягає задоволенню за результатами нового розгляду справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з частинами першою, другою статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Представник відповідача наголошував на неспівмірності заявлених позивачем до відшкодування витрат на правничу допомогу та їх завищення.

При цьому суд констатує, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, а саме: їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Таким чином, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Одночасно, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

У свою чергу, за приписами статті Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат, тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим.

Аналогічна позиція підтверджена численною судовою практикою, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, в яких суд зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Одночасно констатовано, що такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Також в питанні надання доказів варта уваги позиція Верховного Суду у справі №922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Більше того, у Верховний Суд у постанові по справі № 922/3812/19 виснував, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У пункту 269 вказаного рішення Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Окрім вищенаведеного, Верховний Суд направляючи дану справу на новий розгляд в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу констатував, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У взаємозв`язку з вищенаведеним, дослідивши та об`єктивно оцінивши надані позивачем докази на підтвердження заявленої до стягнення з відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу, суд встановив її невідповідність критеріям обґрунтованості, розумності та співмірнимості, оскільки позивачем документально не доведено складності даної справи з урахуванням численної сталої судової практики в аналогічних спорах, у тому числі Верховного Суду, а також не подано детального опису наданих послуг (їх обсягу) з визначенням витраченого адвокатом часу і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у даній справі.

При цьому, за умовами самого договору № 01/03 визначено, що при розрахунку вартості юридичної допомоги враховується час, витрачений АО, її партнерами та співробітниками, що складає не більше 15 годин. Час, витрачений понад вказану норму, оплачується на підставі окремого рахунку, за тарифами, вказаними в прайс-листі АО.

Водночас, з наданих позивачем доказів у справі, суд немає можливості визначити затрачений адвокатом час на надання відповідних послуг, враховуючи кваліфікацію і досвід адвоката, понаднормовість його роботи, вартість послуг залежно від витраченого часу та/або прайс-лист АО, що мало бути враховано при встановленні розміру гонорару.

Окрім того, договір про надання правової допомоги від 01.03.2021 № 01/03 не містить умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом. У свою чергу, додаткові угоди до договору про надання правової допомоги від 01.03.2021 №01/03 та акти надання послуг містять лише загальний опис наданих послуг, як то: аналіз документів щодо перевірки позивача, її результатів та правочинів з контрагентами, про які йдеться в акті перевірки, без конкретизації: у чому полягав їх аналіз; які саме правочини та інші первинні документи досліджувалися (їх об`єм); яка саме судова практика аналізувалась; у чому полягав аналіз спірних податкових повідомлень-рішень; скільки часу було витрачено адвокатом на вказані послуги та понаднормовість його роботи (за наявності), тощо.

Таким чином, ураховуючи предмет даного спору, кількість підготовлених адвокатом процесуальних документів, конкретні обставини справи, сталість судової практики у спірних правовідносинах, подані позивачем докази на обґрунтування витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу, тож такий розмір підлягає зменшенню.

З урахуванням вищенаведеного, за результатами нового розгляду даної справи в частині вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 231 194,07 грн, суд дійшов висновку, що така вимога є частково обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 686 202,56 грн.

У взаємозв`язку з вищенаведеним та керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 231 194,07 грн, - задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» (вул. Велика Кільцева 4, Петропавлівська Борщагівка, Київська область, 08130, код ЄДРПОУ 32498133) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Дегтярівська, 11Г, Київ, 04119, код ЄДРПОУ 44082145) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 686 202,56 грн (шістсот вісімдесят шість тисяч двісті дві гривні 56 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.