Ухвала

від 07.08.2024 по справі 380/11736/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

07 серпня 2024 рокусправа №380/11736/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., розглянувши заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТехніка» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТехніка» (далі позивач, ТзОВ «СТехніка) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області 9далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Львівській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області від 18.12.2023 №10186911/40516565 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 15.11.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 15.11.2023, що складена ТзОВ «СТехніка» датою її подання на реєстрацію.

Ухвалою від 07.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи.

Відповідачем 10.07.2024 (вх. №52217) подано клопотання про залишення позовної без розгляду з підстав пропуску позивачем тримісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною 4 статті 122 КАС України.

У відповідності до частини тринадцятої статті 171 КАС України ухвалою від 30.07.2024 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених статтями 123, 160 та 161 КАС України була залишена без руху.

Позивачу пропонувалося усунути зазначені в ухвали недоліки шляхом подання протягом п`яти днів з дня отримання ухвали заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням інших причин пропуску та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску для суду та відповідача.

На виконання вимог ухвали від 30.07.2024 позивачем 05.08.2024 подано заяву про поновлення пропущеного строку (вх. №39565).

Поважність підстав пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивач обґрунтовує тим, що у період з 01.04.2024 по 15.04.2024 директор підприємства знаходилась у службовому відрядженні, що підтверджується наказом, що позбавляло можливості збору документів та своєчасного звернення до суду.

При вирішення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Аналіз наведеної норми свідчить, що частиною першою статті 122 КАС України встановлено загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.

Разом з тим, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі Податковий кодекс).

Статтею 56 Податкового кодексу визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема у постановах від 12.02.2021 у справі № 380/5397/20 та від 23.04.2021 у справі № 380/10006/20, зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу, а саме оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18. статті 56 Податкового кодексу можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18.

Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.006119 сформовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців.

Строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження), становить три місяці.

Предметом оскарження є рішення ГУ ДПС у Львівській області від 18.12.2023 №10186911/40516565 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 15.11.2023, складеної позивачем.

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження цього рішення, звернувшись до ДПС України зі скаргою від 27.12.2023.

ДПС України за результатами розгляду скарги прийнято рішення від 04.01.2024 про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.

ТзОВ «СТехніка» звернулося до суду з даною позовною заявою 04.06.2024 шляхом направлення такої засобами поштового зв`язку, тобто з пропуском передбаченого частиною четвертою статті 122 КАС України тримісячного строку.

При цьому, позивач зазначає, що у період з 01.04.2024 по 15.04.2024 директор ТзОВ «СТехніка» була у відрядження та не могла зайнятись оскарженням рішення у встановлений законом строк.

Як зазначено в наказі ТзОВ «СТехніка» від 29.03.2024 №04/04-К Про направлення працівника у відрядження, строк відрядження директора ОСОБА_1 становив з 01.04.2024 по 15.04.2024 у загальній кількості 11 робочих днів.

Жодних доказів на обґрунтування неможливості звернення до суду після отримання рішення ДПС України від 04.01.2024 про залишення спірного рішення без змін і до початку відрядження, а також після спливу терміну відрядження з 16.04.2024 і до 04.06.2024 позивачем не подано.

Тому вказана позивачем обставина не визнається поважною причиною пропуску строку звернення до суду протягом встановленого частиною 4 статті 122 КАС України тримісячного строку звернення до суду.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем не вказано жодної іншої обставини, яка б об`єктивно унеможливила звернення до суду за захистом своїх прав протягом визначеного законом тримісячного строку.

За відсутності інших причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав, тому не визнає поважними вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Ураховуючи, що строк звернення до суду для товариства почав обраховуватись з 04.01.2024, а звернення до суду відбулось лише 04.06.2024, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 240, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, - відмовити повністю.

Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТехніка» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О. П. Хома