Постанова

від 19.09.2024 по справі 380/11736/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року Справа № 380/11736/24 пров. № А/857/20784/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання Прачук І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕХНІКА» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕХНІКА» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2024 року (суддя Хома О.П., м.Львів), -

ВСТАНОВИВ :

04.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕХНІКА» звернулася до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі Головне управління), Державної податкової служби України (далі ДПС) в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління від 18.12.2023 №10186911/40516565 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 15.11.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Рішення, Комісія, Реєстр, ЄРПН, ПН відповідно);

зобов`язати ДПС зареєструвати в ЄРПН ПН датою її подання на реєстрацію.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2024 року у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовлено повністю. Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, задоволено. Позовну заяву ТОВ залишено без розгляду.

Не погодившись із постановленою ухвалою її оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нову, якою поновити ТОВ строк звернення до суду з позовом та передати справу для розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі, посилається на те, що у ТОВ відсутній юрист, а у період з 01.04.2024 по 15.04.2024 директор підприємства знаходилась у службовому відрядженні, що підтверджується наказом, що позбавляло можливості збору документів та своєчасного звернення до суду.

Відповідачі відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не вказано жодної іншої обставини, яка б об`єктивно унеможливила звернення до суду за захистом своїх прав протягом визначеного законом тримісячного строку.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Як видно з матеріалів справи, ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи.

Відповідачем 10.07.2024 (вх. №52217) подано до суду першої інстанції клопотання про залишення позовної без розгляду з підстав пропуску позивачем тримісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року позовна заява ТОВ була залишена без руху.

Позивачу пропонувалося усунути зазначені в ухвали недоліки шляхом подання протягом п`яти днів з дня отримання ухвали заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням інших причин пропуску та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску для суду та відповідача.

На виконання вимог вказаної ухвали позивачем 05.08.2024 подано заяву про поновлення пропущеного строку, яка обґрунтована тим, що у період з 01.04.2024 по 15.04.2024 директор підприємства знаходилась у службовому відрядженні, що підтверджується відповідним наказом, що позбавляло можливості збору документів та своєчасного звернення до суду. Інших осіб, які б могли діяти в інтересах ТОВ немає.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини другої статті 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом частини четвертої статті 122 КАС якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі ПК).

Статтею 56 ПК визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема у постановах від 12.02.2021 у справі № 380/5397/20 та від 23.04.2021 у справі № 380/10006/20, зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК, а саме оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18. статті 56 ПК можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18.

Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.006119 сформовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС і становить шість місяців.

Строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження), становить три місяці.

Предметом оскарження є Рішення Головного управління про відмову в реєстрації ПН.

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження цього Рішення, звернувшись до ДПС зі скаргою від 27.12.2023.

ДПС за результатами розгляду скарги прийнято рішення від 04.01.2024 про залишення скарги без задоволення, а Рішення - без змін.

З даним позовом ТОВ звернулося до суду 04.06.2024, тобто з пропуском передбаченого частиною четвертою статті 122 КАС тримісячного строку.

При цьому, позивач зазначає, що бухгалтерський облік на підприємстві веде директор ОСОБА_1 . Інших осіб, які могли б діяти в інтересах ТОВ немає так як ОСОБА_1 , є одночасно засновником і директором ТОВ. У період з 01.04.2024 по 15.04.2024 директор ТОВ була у відрядження та не могла зайнятись оскарженням Рішення у встановлений законом строк. Як зазначено в наказі ТОВ від 29.03.2024 №04/04-К «Про направлення працівника у відрядження», строк відрядження директора ОСОБА_1 становив з 01.04.2024 по 15.04.2024 у загальній кількості 11 робочих днів.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції жодних доказів на обґрунтування неможливості звернення до суду після отримання рішення ДПС від 04.01.2024 про залишення спірного Рішення без змін і до початку відрядження, а також після спливу терміну відрядження з 16.04.2024 і до 04.06.2024 позивачем не подано, як і не надано доказів укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом Рабіновичем М.П. (про що вказується в апеляційній скарзі).

Крім того, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для звернення до суду, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу ТОВ.

Таким чином, є вірними висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не вказано жодної іншої обставини, яка б об`єктивно унеможливила звернення до суду за захистом своїх прав протягом визначеного законом тримісячного строку.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що строк звернення до суду для позивача-апелянта почав обраховуватись з 04.01.2024, а звернення до суду відбулось лише 04.06.2024, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕХНІКА» залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 19 вересня 2024 року.