ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
07 серпня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/9279/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України та Коростенського управління державної казначейської служби України Житомирської області про стягнення коштів,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної казначейської служби України та Коростенського управління державної казначейської служби України Житомирської області про стягнення з Держави Україна на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат у зв`язку з несвоєчасним виконанням судового рішення, спричиненим неправомірними діями та бездіяльністю Коростенського управління державної казначейської служби України Житомирської області та Державної казначейської служби України у сумі 85913,20 грн та 3% річних у сумі 27062,90 грн.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В ході з`ясування вищенаведених питань суддею встановлено наступне.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Матеріально-правові вимоги (предмет позову) визначені у статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з частинами першою та другою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
При цьому частиною першою статті 172 КАС України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
За визначенням, наведеним в пункті 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Зі змісту заявлених позивачем вимог слідує, що позивачем заявлено похідну вимогу про стягнення з Держави Україна на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат у зв`язку з несвоєчасним виконанням судового рішення, спричиненим неправомірними діями та бездіяльністю Коростенського управління державної казначейської служби України Житомирської області та Державної казначейської служби України у сумі 85913,20 грн та 3% річних у сумі 27062,90 грн.
Отже, позивачем не оскаржуються рішення або дії чи бездіяльність відповідачів, що прийняті (вчинені, допущені) ними як суб`єктами владних повноважень, та які б порушували права позивача у публічно-правових відносинах, тобто позивачем не заявлена основна позовна вимога.
Таким чином, позивач фактично не заявляє про наявність публічно - правового спору, на який поширюється юрисдикція адміністративного суду відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України відповідачем є суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 55 КАС України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
З огляду на викладене, позовна вимога щодо стягнення коштів не може бути звернена до Держави Україна, оскільки держава бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, а тому і відповідна позовна вимога має бути звернена до такого відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 вказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою цієї статті за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Зі змісту позовних вимог слідує, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру (основну та похідну).
Таким чином, сума судового збору за подання вказаного позову складає 1211,20 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), оскільки 1 відсоток (1129,76 грн) від ціни позову у сумі 112976,10 грн (85913,20 грн + 27062,90 грн) у цій справі більше ніж мінімальна гранична сума, що встановлена Законом України "Про судовий збір" для сплати судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру фізичною особою.
До позовної заяви позивачем додано квитанцію АТ КБ "ПриватБанк" №0.0.3576085642.1 від 10 квітня 2024 року про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн, яка не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України за подання до Полтавського окружного адміністративного суду позову у справі №440/9279/24, оскільки була сплачена за подання ОСОБА_1 до Полтавського окружного адміністративного суду позову у справі №440/4235/24, що підтверджується відповідною випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, яка залучена до матеріалів справи.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з Держави Україна на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат у зв`язку з несвоєчасним виконанням судового рішення, спричиненим неправомірними діями та бездіяльністю Коростенського управління державної казначейської служби України Житомирської області та Державної казначейської служби України у сумі 85913,20 грн та 3% річних у сумі 27062,90 грн.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що грошові кошти, виплачені на виконання рішення суду у справі №554/6088/16-а, позивач отримала 26 вересня 2023 року, а відтак про факт ненарахування та невиплати спірних у цій справі інфляційних втрат та 3% річних та про факт порушення свого права щодо отримання інфляційних втрат та 3% річних позивач дізналася також 26 вересня 2023 року.
Натомість, із цим позовом позивач звернулася до суду - 02 серпня 2024 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяву про поновлення строку звернення з доказами поважності причин пропуску такого строку до позову не додано.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява не відповідає вимогам частини п`ятої статті 160, частин третьої та шостої статті 161 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 169 вказаного Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги наведене, наявні правові підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И Л А:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України та Коростенського управління державної казначейської служби України Житомирської області про стягнення коштів залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- позовної заяви, оформленої відповідно до статті 5 та частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, та копій такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи;
- документа про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн (за реквізитами: отримувач : ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; код ЄДРПОУ: 37959255; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA078999980313191206084016719; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд); або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом з доказами поважності причин його пропуску.
Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Н.І. Слободянюк
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2024 |
Оприлюднено | 09.08.2024 |
Номер документу | 120869183 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
Н.І. Слободянюк
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні