Ухвала

від 07.08.2024 по справі 593/843/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення доказів

Справа № 593/843/24

07 серпня 2024 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьків М.І., розглянувши заяву про забезпечення доказів у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бережани, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Липявка Ігор Олександрович, звернувся до Бережанського районного суду Тернопільської області із позовною заявою до відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бережани Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову, оформлену довідкою військово-лікарської комісії відносно ОСОБА_1 ;

- визнати дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 незаконними в частині забов`язання пройти медичний огляд з метою встановлення придатності до військової служби ОСОБА_1 , з порушенням процедури, визначеної законодавством.

Одночасно із поданням до Бережанського районного суду Тернопільської області позовної заяви, представником позивача - адвокатом Липявка Ігорем Олександровичем, в порядку вимог статті 114 та 115 Кодексу адміністративного судочинства України, подано заяву про забезпечення доказів у справі, у якій він просить суд:

- витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 та Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_1 направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду позивача за формою згідно з додатком 11 порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560;

- витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_4 у АДРЕСА_1 та Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_1 постанову військово-лікарської комісії оформленої у вигляді довідки стосовно позивача по факту медичного обстеження в ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_1 ;

- витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_4 у АДРЕСА_1 та Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_1 повну медичну документацію військово-лікарської комісії, включаючи акти обстеження кожним лікарем при проходженні медичного огляду в ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_1 відносно позивача;

- витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_4 у АДРЕСА_1 та Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_1 повістку про виклик на медичний огляд позивача, згідно з абзацом другим пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560;

- витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_4 у АДРЕСА_1 та Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_1 файли фото і відеофіксації вручення повістки про виклик на медичний огляд позивача згідно пункту 40 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560;

- витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 та Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_1 будь-який документ, що підтверджує виклик позивача ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не за власним бажанням.

Ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області адміністративну справу №593/843/24 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, передано до Тернопільського окружного адміністративного суду для розгляду за підсудністю.

Вказана судова справа надійшла до Тернопільського окружного адміністративного суду 05.08.2024 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передана на розгляд головуючому судді Юзьківу Миколі Івановичу.

Ознайомившись із поданою заявою про забезпечення доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 114 КАС України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Згідно з вимогами статті 116 КАС України, у заяві про забезпечення доказів зазначаються: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви (частина перша статті 116 КАС України).

За подання до суду заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви (частина друга статті 116 КАС України).

При цьому, частиною третьою статті 116 КАС України передбачено, що до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу.

Частинами сьомою та восьмою статті 44 КАС України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно із частиною десятою статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

В свою чергу підпунктом 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України визначено, що окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади України.

У газеті Голос України від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС Електронний кабінет, Електронний суд, підсистеми відеоконференцзв`язку.

Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05.10.2021.

Відповідно до пунктів 24-27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, підсистема Електронний суд (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді, передбачає використання сервісу Електронний суд, розміщеному за посиланням:://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

Так, відповідно до частин шостої, восьмої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Отже, нормами КАС України визначено дві форми подання документів до суду, а саме: в паперовій формі зі скріпленням власноручного підпису учасника справи (його представника) або в електронній формі з обов`язковим скріпленням документів власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет в системі ЄСІТС.

Натомість, звернення осіб (зазначених у частині шості статті 18 КАС України) до суду за допомогою електронної пошти з використанням електронного цифрового підпису (або без нього), є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Аналогічні висновки суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.06.2022 у справі №240/22777/21, а також висновками Верховного Суду викладеними в ухвалах від 22.05.2024 у справі №160/24741/23, від 27.06.2024 у справі №500/5747/23.

Так, судом встановлено, що заява про забезпечення доказів надіслана представником заявника - адвокатом Липявкою Ігорем Олександровичем на електронну пошту Бережанського районного суду Тернопільської області з використанням електронного підпису, а не за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, тобто підсистеми "Електронний суд", що свідчить про використання непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду з такою заявою.

Більше того, суд враховує, що у своїй заяві про забезпечення доказів адвокат - ОСОБА_2 зазначив про наявність у нього зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі «Електронний Суд», а отже він зобов`язаний в силу вимог частини восьмої статті 18 КАС України подавати відповідну заяву саме через систему «Електронний Суд» (або ж в паперовій формі), а не направляти її на електронну поштову адресу суду.

За таких обставин суд доходить висновку, що заява адвоката Липявки Ігоря Олександровича про забезпечення доказів подана останнім до суду не у спосіб, що визначений статтями 18, 44 КАС України, що свідчить про недотримання вимог щодо форми такої заяви, передбаченої статтею 116 КАС України. Зокрема, заяву адвоката Липявки Ігоря Олександровича про забезпечення доказів не можна вважати такою, що підписана, оскільки вона направлена на електронну поштову адресу суду без використання підсистеми ЄСІТС "Електронний суд".

Додатково суд зазначає, що обмеження, пов`язанні з використанням підсистеми "Електронний суд", у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, наведеними, зокрема, в рішеннях від 28.05.1985 у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13.02.2001 у справі "Кромбах проти Франції", держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.

У рішеннях від 20.05.2010 в справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Суд звертає увагу на те, що у цьому конкретному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки заявник має можливість звернутись до суду в порядку визначеному Законом (в письмовій формі безпосередньо до суду чи через засоби поштового зв`язку, або в електронній формі через сервіс "Електронний суд"), адже національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання, тим паче, зважаючи на усталену судову практику, у зв`язку з чим не виникає розумних сумнів щодо невідповідності закону вимогам "якості".

Частиною третьою статті 116 КАС України передбачено, що до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, зокрема, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу.

В свою чергу, пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Вказані норми процесуального законодавства носять імперативний характер та розширеному тлумаченню не підлягають, а тому, суд вважає, що подана заява про забезпечення доказів підлягає поверненню особі, яка її подала на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.

Суд наголошує, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 11, 44, 114, 116, 169, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Липявкою Ігорем Олександровичем, про забезпечення доказів у справі за його позовом до до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено 07 серпня 2024 року.

Головуючий суддяЮзьків М.І.