Ухвала

від 07.08.2024 по справі 593/843/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Справа № 593/843/24

07 серпня 2024 рокум. Тернопіль Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Юзьків М.І., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бережани, Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Липявка Ігор Олександрович, звернувся до Бережанського районного суду Тернопільської області із позовною заявою до відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 -лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову, оформлену довідкою військово-лікарської комісії відносно ОСОБА_1 ;

- визнати дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 незаконними в частині забов`язання пройти медичний огляд з метою встановлення придатності до військової служби ОСОБА_1 , з порушенням процедури, визначеної законодавством.

Ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області адміністративну справу №593/843/24 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, передано до Тернопільського окружного адміністративного суду для розгляду за підсудністю.

Вказана судова справа надійшла до Тернопільського окружного адміністративного суду 05.08.2024 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передана на розгляд головуючому судді Юзьківу Миколі Івановичу.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суддя встановив, що така підлягає поверненню з огляду на наступне.

Згідно з частиною першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

У відповідності до частини першої статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Частинами сьомою та восьмою статті 44 КАС України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно із частиною десятою статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

В свою чергу підпунктом 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України визначено, що окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади України.

У газеті Голос України від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС Електронний кабінет, Електронний суд, підсистеми відеоконференцзв`язку.

Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05.10.2021.

Відповідно до пунктів 24-27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, підсистема Електронний суд (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді, передбачає використання сервісу Електронний суд, розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

Так, відповідно до частин шостої, восьмої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Отже, нормами КАС України визначено дві форми подання документів до суду, а саме: в паперовій формі зі скріпленням власноручного підпису учасника справи (його представника) або в електронній формі з обов`язковим скріпленням документів власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет в системі ЄСІТС.

Натомість, звернення осіб (зазначених у частині шості статті 18 КАС України) до суду за допомогою електронної пошти з використанням електронного цифрового підпису (або без нього), є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Аналогічні висновки суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.06.2022 у справі №240/22777/21, а також висновками Верховного Суду викладеними в ухвалах від 22.05.2024 у справі №160/24741/23, від 27.06.2024 у справі №500/5747/23.

Так, судом встановлено, що позовна заява у даній справі надіслана представником позивача - адвокатом Липявкою Ігорем Олександровичем на електронну пошту Бережанського районного суду Тернопільської області з використанням електронного підпису, а не за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, тобто підсистеми "Електронний суд", що свідчить про використання непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду з позовною заявою.

Більше того, суд враховує, що у позовній заяві адвокат - ОСОБА_2 зазначив про наявність у нього зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі «Електронний Суд», а отже він зобов`язаний в силу вимог частини восьмої статті 18 КАС України подавати позовну заяву саме через систему «Електронний Суд» (або ж в паперовій формі), а не направляти її на електронну поштову адресу суду.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовна заява адвоката Липявки Ігоря Олександровича подана останнім до суду не у спосіб, що визначений статтями 18, 44 КАС України, що свідчить про недотримання вимог щодо форми такої заяви, передбаченої статтею 160 КАС України. Зокрема, позовну заяву адвоката Липявки Ігоря Олександровича не можна вважати такою, що підписана, оскільки вона направлена на електронну поштову адресу суду без використання підсистеми ЄСІТС "Електронний суд".

Додатково суд зазначає, що обмеження, пов`язанні з використанням підсистеми "Електронний суд", у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, наведеними, зокрема, в рішеннях від 28.05.1985 у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13.02.2001 у справі "Кромбах проти Франції", держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.

У рішеннях від 20.05.2010 в справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Суд звертає увагу на те, що у цьому конкретному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки позивач має прова звернутись до суду в порядку визначеному Законом (в письмовій формі безпосередньо до суду чи через засоби поштового зв`язку, або в електронній формі через сервіс "Електронний суд"), адже національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання, тим паче, зважаючи на усталену судову практику, у зв`язку з чим не виникає розумних сумнів щодо невідповідності закону вимогам "якості".

Пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Оскільки позовна заява не підписана представником позивача у встановлений процесуальним законом спосіб, така позовна заява підлягає поверненню.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку встановленому законом, відповідно із дотриманням визначеного процесуальним законом способу звернення.

Керуючись статтями 18, 44, 160, 169, 171, 241, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бережани, Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бережани про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, подану адвокатом - Липявкою Ігорем Олександровичем, - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала набирає законної сили в порядку вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено 07 серпня 2024 року.

СуддяЮзьків М.І.