Постанова

від 07.08.2024 по справі 280/1478/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 280/1478/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року (суддя Бойченко Ю.П., повне судове рішення складено 23 травня 2024 року) в справі № 280/1478/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 листопада 2023 року № 597408010710 про застосування штрафних санкцій (пені) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 16 521,69 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року позов задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 24 листопада 2023 року № 597408010710.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що Закон України «Про валюту і валютні цінності», який є спеціальним для спірних правовідносин, не містить положень, які б звільняли осіб від відповідальності за порушення вимог цього закону у період дії карантину, тому положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не поширюються на відносини, яку регулюються Законом України «Про валюту і валютні цінності».

Крім того, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювались на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Отже, порушення позивачем п. 1 та п. 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні цінності» з урахуванням вимог пункту 14-1 постанови правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 (повернення попередньої оплати по імпортному контракту № 22460/ІМ від 19 вересня 2022 року) відбулось з порушенням законодавчо встановленого 180-денного строку, тому є правомірним податкове повідомлення-рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Техенергохім» (код ЄДРПОУ 22161169) з питання дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 19 вересня 2022 року № 22460/ІМ, укладеному з нерезидентом «AGBOR ENGINEERING LIMITED» (Великобританія), за період з 29 вересня 2022 року по 27 жовтня 2023 року, за результатом якої складено акт від 02 листопада 2023 року № 6646/08-01-07-10/22161169.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 1 та пункту 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження військового стану» від 24 лютого 2022 року № 18, а саме: повернення попередньої оплати по імпортному контракту № 22460/ІМ від 19 вересня 2022 року, укладеному з нерезидентом «AGBOR ENGINEERING LIMITED» (Великобританія), відбулось з порушенням законодавчо встановленого 180-денного строку: в сумі 72 000,00 дол. США у періоді з 28 березня 2023 року по 28 березня 2023 року (1 день), в сумі 78 600,00 дол. США у періоді з 29 березня 2023 року по 29 березня 2023 року (1 день). Повернення попередньої оплати в сумі 16,56 дол. США не відбулось в законодавчо встановлений 180-денний строк (період прострочення складає 212 днів - з 30 березня 2023 року по 27 жовтня 2023 року).

Відповідно до підпункту 1 пункту 9 розділу ІІI Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7, підпункту 7 пункту 2 розділу І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5, пеня за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на суму простроченої заборгованості в розмірі 16,56 дол. США по контракту №22460/ІМ від 19 вересня 2022 року нарахуванню не підлягає, оскільки розмір такої незавершеної операції є незначним - меншим, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 24 листопада 2023 року № 597408010710, яким позивачу нараховано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 16 521,69 грн.

Суд першої інстанції вказав на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування товариству у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме за періоди з 28 березня 2023 року по 28 березня 2023 року, з 29 березня 2023 року по 29 березня 2023 року, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що актом документальної позапланової виїзної перевірки валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, ТОВ «Техенергохім» № 6646/08-01-07-10/22161169 від 02 листопада 2024 року (а.с. 13-18) встановлено порушення позивачем пунктів 1 та 3 статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» № 2473-VIIІ, пункту 14-2 постанови правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження військового стану» від 24 лютого 2022 року № 18, а саме повернення попередньої оплати по імпортному контракту № 22460/ІМ від 19 вересня 2022 року, укладеному з нерезидентом Agbor Engineering Limited (Великобританія), відбулась з порушенням законодавчо встановленого 180-денного строку в розмірі 72 000 дол.США у періоді з 28 березня 2023 року по 28 березня 2023 року (1 день), в сумі 78 600 дол. США у періоді з 29 березня 2023 року по 29 березня 2023 року (1 день). Повернення попередньої оплати в сумі 16,56 дол.США не відбулось в законодавчо встановлений 180-денний строк (період прострочення складає 212 днів з 30 березня 2023 року по 27 жовтня 2023 року).

ГУ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 597408010710 від 24 листопада 2023 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції (пеня) за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 16 521,69 грн (а.с. 3-4).

Підставою для застосування штрафних санкцій (пені) є висновок контролюючого органу про порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

У частинах четвертій, шостій статті 11 Закону № 2473-VIII передбачено, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Відповідно до частини дев`ятої статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.

Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У пункті 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII передбачено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин другої третьої статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 14-2 постанови правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження військового стану» від 24 лютого 2022 року №18 установлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Абзацом одинадцятим пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Наведені висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2024 року у справі № 380/17879/22.

Верховним Судом у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 420/1538/23 сформульоване висновок, відповідно до якого пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01 січня 2021 року (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року.

В подальшому постановами Кабінету Міністрів України дія карантину неодноразово продовжувалася, запроваджений з 12 березня 2020 року карантин не переривався та був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.

Відтак, враховуючи те, що в період 28 березня 2023 року та 29 березня 2023 року діяв карантин, установлений постановою Кабінету Міністрів України, є правильним висновок суду першої інстанції про відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування позивачу пені з 28 березня 2023 року по 28 березня 2023 року, з 29 березня 2023 року по 29 березня 2023 року пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Доводи апелянта про те, що з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювались на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, є безпідставними, позаяк станом на час проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення абзац одинадцятий пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України був чинним та мав застосовуватися контролюючим органом.

Підсумовуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року в справі №280/1478/24 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року в справі № 280/1478/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 07 серпня 2024 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 07 серпня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко