Ухвала

від 06.08.2024 по справі 320/18721/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/18721/23

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

06 серпня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Голяшкіна О.В., суддів Мельничука В.П., Шведа Е.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 року у справі №320/18721/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІСМА» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації податкових накладних,-

В С Т А Н О В И Л А:

Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві подано апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 року.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме - пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, також до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім іншого, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги та даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення суду першої інстанції від 22.02.2024 року відповідач отримав 23.02.2024 року о 02:02 в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд». Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, з урахуванням приписів п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, було 21.03.2024 року. Апеляційну скаргу направлено до суду апеляційної інстанції 01.08.2024 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник обґрунтовуючи причини поважності пропуску процесуального строку зазначає, що в умовах воєнного часу судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишенням їх без руху, встановлення різного роду строків.

Так, як вбачається з матеріалів справи, скаржнику вперше подану апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2024 року у зв`язку з несплатою судового збору, яку відповідач отримав в електронному кабінеті 09.04.2024 року о 22:50, що підтверджується відомостями з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» (далі - КП «ДСС»). Указаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 18.04.2024 року, яку відповідач отримав в електронному кабінеті 18.04.2024 року о 19:35, що підтверджується КП «ДСС», повернув ГУ ДПС у м. Києві подану апеляційну скаргу.

Вдруге подану ГУ ДПС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2024 року у зв`язку з несплатою судового збору, яку відповідач отримав в електронному кабінеті 08.05.2024 року о 01:29, що підтверджується відомостями з КП «ДСС». Указаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 03.06.2024 року, яку відповідач отримав в електронному кабінеті 04.06.2024 року о 17:20, що підтверджується КП «ДСС», повернув ГУ ДПС у м. Києві подану апеляційну скаргу.

Втретє подану ГУ ДПС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024 року у зв`язку з несплатою судового збору, яку відповідач отримав в електронному кабінеті 20.06.2024 року о 15:43, що підтверджується відомостями з КП «ДСС». Указаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 15.07.2024 року, яку відповідач отримав в електронному кабінеті 15.07.2024 року о 21:00, що підтверджується КП «ДСС», повернув ГУ ДПС у м. Києві подану апеляційну скаргу.

Так, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що питання поновлення процесуального строку вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у клопотанні (заяві) про поновлення такого строку. При цьому, причини пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги. Підставами ж для поновлення строку можуть слугувати лише обставини, які унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. п. 6, 7 ч. 5 ст.44 КАС України).

Вказаними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, в тому числі дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційних скарг.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Отже скаржник, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, включаючи обов`язок надання документа про сплату судового збору, в тому числі на підставі ухвали суду в межах встановленого строку, для чого як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Верховний Суд в ухвалах від 06.11.2018 року у справі № 826/3440/17, від 22.11.2018 року у справі № 825/18040/17, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, вирішуючи питання щодо поновлення строку касаційного оскарження за повторно або втретє поданою касаційною скаргою, виходив із того, що скаржниками реалізація права повторного звернення до касаційного суду здійснена без зайвих зволікань, у найкоротші строки, за наявності відповідних обґрунтованих клопотань про поновлення строку та належних для цього об`єктивних обставин.

У даному ж випадку клопотання скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження фактично нічим не обґрунтоване, не конкретизовані причини пропуску строку на апеляційне оскарження, не надано відповідних доказів та не наведені підстави поновлення строку. Більш того, слід відзначити, що подання повторно апеляційної скарги після третього повернення є занадто тривалим і не відповідає вимогам розумності, належності чи добросовісності користування процесуальними правами та виконання процесуальних обов`язків.

Наведені скаржником обставини щодо пропуску строку апеляційного оскарження, з урахуванням положень закону та наявних документів, не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку, у зв`язку з чим підстав для поновлення строку не вбачається.

При цьому колегія суддів враховує підкреслене скаржником зауваження про те, що в умовах воєнного часу судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишенням їх без руху, встановлення різного роду строків, та відзначає, що в умовах воєнного стану особливо важливим є додержання усіма суб`єктами встановлених правил поведінки, зокрема забезпечення учасниками процесу додержання процесуальної дисципліни та сумлінного і добросовісного ставлення до своїх прав і обов`язків.

Як встановлено ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень і зобов`язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2023 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

З урахуванням положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року, судовий збір за подання апеляційної скарги становить 24156,00 грн. (2684 х 6 х 150 %).

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а причини його пропуску визнані не поважними, а також до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ДПС у м. Києві строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:

- подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням поважних причин для його поновлення, а також надання доказів неможливості подання апеляційної скарги невідкладно після отримання копії ухвали про повернення вперше поданої;

- надання документу про сплату судового збору на такі реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101;

Керуючись ст. ст. 169, 248, 295, 298, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Унісма» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали надати документ про сплату судового збору та подати заяву/клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження і вказати інші поважні підстави для його поновлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Голяшкін

Судді В.П. Мельничук

Е.Ю. Швед