Постанова

від 07.08.2024 по справі 380/28617/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/28617/23 пров. № А/857/7610/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Носа С.П.;

суддів:Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.;

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу овариства з обмеженою відповідальністю"ЧСАД Яворів" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 рокуу справі № 380/28617/23 (суддя - Гулкевич І.З., м. Львів) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"ЧСАД Яворів" доДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській областіпро визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «"ЧСАД Яворів" (далі позивач, ТОВ "ЧСАД Яворів") звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області (далі відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ016976 від 25.10.2023.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що в основу оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ016976 від 25.10.2023 покладено норми ст. 53 Закону України«Про автомобільний транспорт» за порушення яких передбачена відповідальність у абз. 6 ч. 1 ст. 60 цього Закону. Позивач акцентує увагу на тому, що роздруківка даних роботи тахографа не передбачена в переліку документів згідно ч.3 ст. 53 Закону України«Про автомобільний транспорт», а є лише паперовим носієм інформації щодо роботи та відпочинку водія яка міститься в тахографі, достовірність якої може бути перевірена спеціальним обладнанням посадовою особою, яка проводить перевірку. Таким чином, на думку позивача, фактичні дані свідчать про те, що відповідечем безпідставно винесено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу до нього.

Не погодившись з постановою відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ016976 від 25.10.2023, ТОВ "ЧСАД Яворів" звернулось до суду першої інстанції за захистом своїх прав.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «"ЧСАД Яворів", подало апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою позов задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено вичерпний перелік документів, які при виконанні міжнародних перевезень вантажів повинні мати резиденти України. Ані щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія, ані роздруківка даних роботи до цифрового тахографа не передбачена в переліку вищевказаних необхідних документів. Отже, скаржник вважає, що відповідальність за вчинене ним правопорушення передбачено абз. 11 ч. 1 ст. 60 Законом України «Про автомобільний транспорт». Натомість, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції визнав правильним застосування відповідачем до спірних правовідносин адміністративно-господарської санкції визначеної абз. 6 ч. 1 ст. 60 цього Закону. З врахуванням викладеного, позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача про накладення адміністративно-господарського штрафу від 25.10.2023 є не правомірними та не відповідає нормам чинного законодавства.

На апеляційну скаргу ТОВ «ЧСАД Яворів», контролюючий орган подав відзив, вважаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги є безпідставними. Тому, з підстав, викладених у відзиві, просить апеляційну скаргу апелянта залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року - без змін.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено у справі незначної складності, суд апеляційної інстанції в порядкуст.311 КАС Українирозглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області на автомобільній ділянці М-06, 3Київ-Чоп, 592 км+200м, здійснено перевірку транспортного засобу марки Renault Schmitz, реєстраційні номери НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 , який здійснював міжнародне перевезення вантажу по маршрутуПольща-Україназгідно з міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 75243, перевізником є ТзОВ«ЧСАД Яворів».

За результатами перевірки складено Акт № АР013891 від 25.09.2023, у якому зафіксовано порушення суб`єктом господарювання вимог ст.53 Закону України«Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена ст.60 вказаного Закону, а саме відсутня роздрукована на паперовому носії інформація про роботу та відпочинок водія за 25.09.2023.

Водій від підписання акту та подання пояснень відмовився.

Згідно повідомлення № 73903/31/24-33 від 27.09.2023 позивач був інформований про розгляд 25.10.2023 справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, виявлених під час рейдової перевірки.

Постановою в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській обл. (Укртрансбезпека) № ПШ016976 від 25.10.2023 у зв`язку з відсутністю документів, перелік яких визначений ст.53 Закону України«Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.6 ч.1 ст.60 вказаного Закону, до перевізника ТзОВ«ЧСАД Яворів»застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 грн.

Позивачем подано скаргу до Державної служби України з безпеки на транпорті на постанову про застосування адміністративного-господарського штрафу № ПШ016976 від 25.10.2023.

За результатами розгляду скарги, Державна служба України з безпеки на транспорті залишила без змін постанову про застосування адміністративного-господарського штрафу № ПШ016976 від 25.10.2023.

Вважаючи протиправною постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ016976 від 25.10.2023, позивач звернувся за захистом своїх прав у Львівський окружний адміністративний суд.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абз.4 п.1 постанови КМ України № 442 від 10.09.2014р. «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Постановою КМ України № 103 від 11.02.2015р. затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.

Згідно з п.1 цього Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМ України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 4 вказаного Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному та залізничному транспорті.

Абзацом 3 п.3 постанови КМ України № 592 від 26.06.2015р. «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Львівській обл.

Відповідно до постанови КМ України № 196-р від 03.03.2020р. «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби, зокрема Західне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, реорганізувавши шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Львівській обл., Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській обл. та Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській обл.

Згідно з розпорядженням КМ України № 1579-р від 02.12.2021р. «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворено відділи державного нагляду (контролю) у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затв. постановою КМ України № 1567 від 08.11.2006р.

Згідно п.3 зазначеного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Стосовно виявленого порушення колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» є зафіксований факт надання водієм ОСОБА_1 послуг при виконанні міжнародного перевезення вантажів за відсутності роздрукованої на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія за визначений період.

Відповідно до ч.3 ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої тахографи (ч.7 ст.53 цього Закону).

Згідно з ч.8 ст.53 вказаного Закону водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Таким чином, автомобільні перевізники мають обов`язок забезпечити, а водії пред`явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення. Крім того, на водіїв покладається обов`язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки, надавати їм тахокарти, а також у разі, якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відповідно до п.1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затв. наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010р., картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Пунктом 3.3 розділу ІІІ цієї Інструкції передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.3.5 розділу ІІІ зазначеної Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Окрім цього, 11.10.2005р. набув чинності Закон України № 2819-IV від 07.09.2005р. «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)».

20.12.2010р. набрала чинності Поправка № 6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, норми ЄУТР розмежовують такі документи як «реєстраційний листок» та «роздруківка».

Зокрема, частиною 8 ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водіяце тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі. У свою чергу, для цифрових тахографів не використовуються щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія; для цього приладу необхідно використовувати карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.

Згідно фактичних обставин справи на автомобілі позивача облаштовано цифровий тахометр, який не використовує щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія, а використовує карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.

Під час здійснення рейдової перевірки виявлено відсутність даних стосовно підтвердження дотримання режиму праці та відпочинку водія за 25.09.2023, які мають бути зафіксовані тахографом (у випадку несправності цифрового тахографа чи пошкодження картки дані записуються від руки на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у тахографі).

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт установлена приписамист. 60 Закону України«Про автомобільний транспорт».

Зокрема, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:

виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначенихстаттею 53цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз.6 ч.1);

управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз.11 ч.1).

Зазначеними нормами передбачена кваліфікацію різних за своїм складом порушень: відсутність документів, передбаченихст. 53вказаного Закону, та порушення вимог використання тахографа, які полягають у виконанні міжнародного автомобільного перевезення без контрольного пристрою (тахографу) або з вимкненим тахографом; відсутності щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія.

Оскільки щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія не можна ототожнювати з роздруківками на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія, тому норми абз. 11 ч.1ст. 60 Закону України«Про автомобільний транспорт»на розглядуваний випадок не поширюються.

У зв`язку із вищенаведеним, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що правильною кваліфікацією відсутності роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія є саме приписи абз. 6 ч. 1ст.60вказаного Закону.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи встановила, що підтвердженням зазначеного вище висновку слугує та обставина, що роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв є документом, передбаченимст. 53 Закону України«Про автомобільний транспорт», необхідним для виконання міжнародних перевезень для усіх перевізників (резидентів та нерезидентів) та видів перевезень (пасажирських, вантажних), які використовують у своїх транспортних засобах цифровий тахограф. Тобто, вказаний документ, відсутність якого встановлено у позивача, є загальнообов`язковим при виконанні міжнародних перевезень транспортними засобами, обладнаним цифровим тахографом; інші документи, наведені в ч.ч. 3-6ст. 53 Закону УкраїниПро автомобільний транспорт, є спеціальними для кожного з видів перевезень (вантажних/пасажирських) та особи перевізника (резидент/нерезидент).

Беручи до уваги вище наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі докази в їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даному випадку, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення абз. 6 ч. 1ст. 60 Закону України«Про автомобільний транспорт», через що є відсутніми правові підстави для скасування спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції щодонаявності правових підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Статтею 316 КАС Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу судубез змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями241,250,308,311, 315,316,321,322,325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧСАД Яворів" залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 рокуу справі № 380/28617/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятоїстатті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Л. Я. Гудим Т. В. Онишкевич