Ухвала

від 08.08.2024 по справі 523/13064/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/13064/24

Провадження №2/523/5297/24

У Х В А Л А

08.08.2024 року м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Кремер І.О., розглянувши матеріали цивільної справи № 523/13064/24 за позовом представника позивача Ошаріна Даніїла Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Суворовської державної нотаріальної контори у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, ОСОБА_2 про скасування постанови державного нотаріуса, зняття арешту та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Ошаріна Д.С. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Суворовської державної нотаріальної контори у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., ОСОБА_2 про скасування постанови державного нотаріуса, зняття арешту та визнання права власності.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя доходить висновку, що розгляд вказаного позову не підсудний Суворовському районному суду міста Одеси з огляду на наступне.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно ст. 2, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Територіальна підсудність це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Згідно вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Окрім того, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У постанові від 16.02.2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду даної справи є оскарження постанови державного нотаріуса Суворовської державної нотаріальної контори у м. Одеса Південного МУМЮ (м. Одеса) щодо відмови у видачі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зняття арешту з нерухомого майна та визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно.

Суддя зазначає, що спірними об`єктами нерухомого майна у даній справі є:

?1/2 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

?1/2 частина земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та спору за кадастровим номером 5121883800:04:001:0334, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

?1/2 частина земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та спору за кадастровим номером 5121883800:04:001:0335, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

?Земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 5121883800:01:003:0341, що знаходиться за адресовю: АДРЕСА_2 .

Оскільки, місцезнаходженням нерухомого майна, з приводу якого виник спір, є житловий будинок та земельні ділянки, які знаходяться в Іванівському районі Одеської області, суддя дійшов висновку, що за правилами виключної підсудності вирішення даного спору відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Іванівського районного суду Одеської області.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги, що розгляд даних позовних вимог не підсудний Суворовському районному суду м. Одеси, а тому, з метою дотримання встановлених законом правил територіальної юрисдикції, дана цивільна справа підлягає передачі для розгляду до суду за місцем знаходження нерухомого майна Іванівського районного суду Одеської області (67200, смт. Іванівка, вул. Центральна, 81А, Одеської області).

Керуючись ст.ст. 30, 31, 260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу № 523/13064/24 за позовом представника позивача Ошаріна Даніїла Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Суворовської державної нотаріальної контори у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, ОСОБА_2 про скасування постанови державного нотаріуса, зняття арешту та визнання права власності передати за підсудністю для розгляду до Іванівського районного суду Одеської області.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси: І.О. Кремер