Рішення

від 16.07.2024 по справі 308/21401/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/21401/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Дергачової Н.В., при секретарі судового засідання Передерій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Чопської міської ради як орган опіки та піклування в інтересах дитини ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Виконавчий комітет Чопської міської ради як орган опіки та піклування звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області суду з позовом в інтересах дитини ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги мотивував тим, що Виконавчий комітет, як орган опіки та піклування, розглянувши матеріали подані службою у справах дітей на розгляд комісії з питань захисту прав дитини, щодо відібрання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав, відмічає наступне:

До служби у справах дітей Чопської міської ради надійшла інформація від старости Червонівського старостинського округу та мешканців с. Червоне, про те, що гр. ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 разом з малолітнім сином ОСОБА_1 , постійно знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, а дитина знаходиться в занедбаному стані та голодна. Реагуючи на повідомлення, служба у справах дітей спільно з міським центром соціальних служб та поліцейським офіцером громади здійснили візит до сім`ї ОСОБА_3 , де виявили, що дійсно ОСОБА_2 знаходиться в незадовільному психо-емоційному стані, скаржиться на стан здоров`я, розум затуманений, думки розсіяні. Працівники швидкої допомоги, яку ОСОБА_2 викликала, не зафіксували на той момент 'погіршення стану здоров`я жінки, та зауважили, що вона вже не перший раз викликає швидку без поважних на то причин. Дитина на момент обстеження вже знаходилась у родичів, сім`ї ОСОБА_4 , які дізнавшись про випадок забрали дитину до себе.

Було проведено обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 , про що складено відповідний акт. Будинок обладнаний всім необхідним для проживання, навчання та розвитку дитини. Для дитини облаштована кімната з власним ліжком, шафою для одягу, j столом для навчання. Сім`я ОСОБА_4 забезпечує його належним харчуванням, одягом, навчає та піклується про стан здоров`я. Відповідно до наказу служби у справах дітей Чопської міської ради від 21.08.2023 року №36 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . влаштовано до сім`ї ОСОБА_4 до подолання складних життєвих обставин сім`ї ОСОБА_5 . ОСОБА_6 ; являється двоюрідною сестрою ОСОБА_7 .

Мати ОСОБА_2 виховувала сина одна, батько дитини ОСОБА_8 помер. Слід зауважити, що в сім`ї вже були подібні проблеми зі зловживанням алкоголем. У 2016 році ОСОБА_9 вже перебував у| Обласному будинку дитини та мав статус дитини, позбавленої батьківського і піклування відповідно до Розпорядження голови Ужгородської РДА від 02.11.2016 року №462. У 2019 році дитину повернули до батьків, які на той час подолали складні життєві обставини і перестали зловживати алкогольними напоями. ;

Зі слів старости Червонівського старостинського округу, ОСОБА_2 дійсно вже тривалий час проживає в с. Червоне, переїхала вона сюди із с. Колочава. Разом із чоловіком ОСОБА_10 періодично працювали на сезонних роботах та зловживали алкогольними напоями. Декілька [років назад ОСОБА_11 попав в аварію, втратив ноги, став інвалідом і зрештою помер. Мешканці села постійно допомагали ОСОБА_12 і продуктами харчування, одягом, опаленням будинку і т.д. ОСОБА_13 було влаштовано до сільської школи на роботу, однак вона часто не з`являлась на роботу, і остаточно була звільнена за згодою сторін. Тепер вона залишилась без засобів існування, єдиним доходом цієї сім`ї є пенсія по втраті годувальника, що не дає можливість їй дати все необхідне для малолітньої дитини. Відгуки мешканців села про ОСОБА_13 досить негативні, довіряти їй не можна. Водночас зазначено, що у сім`ї ОСОБА_4 дитина себе почуває комфортно, вона забезпечена всіма необхідними умовами для зростання, навчання та розвитку. ОСОБА_14 відвідує сина у сім`ї ОСОБА_4 , однак кожен візит закінчується сварками, що тим самим постійно травмує дитину.

Служба у справах дітей направила запити про стан виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_1 , 2016 р.н.

Відповідно до листа від 12.10.2023 року №435 КНП «Чопський центр первинної медико-санітарної допомоги», дитина ОСОБА_9 , знаходиться на обліку у сімейного лікаря ОСОБА_15 з 2021 року. До лікувального закладу, при зверненні з приводу захворювання або профілактичного огляду, завжди являвся з мамою ОСОБА_2 . Дитина завжди охайно одягнута, виконувала прохання медичного персоналу та матері. При оглядах лікарем дитини на дому (навіть без попередження), в будинку завжди було прибрано, дивина була в належному вигляді, нагодована. На профілактичні щеплення мати| приводила дитину вчасно. Однак на даний час ОСОБА_9 потребує ревакцинацію поліеміеліту та АДПМ. Слід зауважити, що мати піклувалася за здоров`я своєї дитини, в т.ч. неодноразово водила до спеціалістів ЛПЗ м. Ужгорода при потребі. Психоемоційний та фізичний розвиток дитини в задовільному стані, однак слід звернути увагу на недостатній розумовий розвиток дитини (не вміння назвати правильно своє ім`я, рахувати, заінтересованість до навчання і т.д.).

Відповідно до листа відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській обл. від 17.10.2023 року №12021/106/25-1-23 ОСОБА_16 (мати малолітнього TOBT М.В. ), мешканка АДРЕСА_1 , не перебуває на обліку у ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській обл., однак протягом 2023 року присягалася до адміністративної відповідальності, а саме: за ч. 1 ст. 184 КУпАП - від 21.08.2023 року - «невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей», і також була попереджена про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків, за ст. 183 КУпАП - від 20.08.2023 року - «Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб».

Зі слів ОСОБА_2 , вона хотіла би повернутися до свого будинку в с. Колочава, де проживала раніше. Вона стверджувала, що там зможе жити з дитиною та забезпечувати його всім необхідним, влаштувати до школи і т.д.

06.10.2023 року служба у справах дітей надіслала запит до служби у справах дітей Колочавської сільської ради про надання інформації про батьківський будинок ОСОБА_2 та можливість проживання в ньому малолітньої дитини та надання характеристики на гр. ОСОБА_25.

Відповідно до акту встановлення факту проживання Колочавської міської ради від 17.10.2023 року №0110/957 батьківський будинок ОСОБА_19 за адресою АДРЕСА_3 встановлено, що на даний час в будинку ніхто не проживає. Будинок придатний для проживання. Орієнтовна площа - 80 кв.м. Має 3 житлові кімнати: одна кімната облаштована та придатна для проживання, дві кімнати потребують ремонту. Опалення в будинку пічне, запас дров на зиму відсутній. Водопостачання та водовідведення нема. Умов для належного проживання та розвитку дитини не створено. Окремо було встановлено, що ОСОБА_19 є однією з 10 дітей сім`ї Двуйло, а отже, можна припустити, ще їй належить право на спадкування десятої частини будинку.

Працівники служби у справах дітей та міського центру соціальних служб неодноразово проводились бесіди з ОСОБА_2 щодо необхідності належного виконання батьківських обов`язків щодо дитини, надавались консультації та гуманітарна допомога. Було обговорено, що упродовж місяця матері необхідне працевлаштуватись та вести здоровий спосіб життя для того, щоб вона могла приділяти необхідну увагу своєму сину. Міський центр соціальних служб направив ОСОБА_2 до Ужгородського центру зайнятості, де вона стала на облік, як безробітна, однак вона не завжди з`являлась у зазначені терміни до центру зайнятості. Від трьох запропонованих посад прибиральниці в м. Ужгород - відмовилась. Тому можна зазначити, що протягом місяця ОСОБА_20 не вдалося подолати обставини, які призвели до складних життєвих обставин, зокрема, критично низького матеріального становища. Оскільки станом на сьогодні підтверджень працевлаштування ОСОБА_20 нема, що унеможливлює забезпечити дитину належним харчуванням, одягом, навчанням, розвитком та враховуючи той факт, що ОСОБА_20 зловживала алкогольними напоями та своєю поведінкою могла зашкодити здоров`ю та розвитку дитини, питання про| дитину, яка опинилась у складних життєвих обставинах було винесено на розгляд комісії з питань захисту прав дитини (протокол № 10 від 17.10.2023 року), і

Заслухано мати ОСОБА_2 , яка повідомила, що знайшла роботу прибиральниці у сусідньому селі, однак підтверджуючих документів не надала. Також зазначила, що не зловживає алкогольними напоями, однак має проблеми зі здоров`ям і проходить лікування. Вона любить свого сина і зробить необхідне для того, щоб він повернувся на виховання в сім`ю. Заслухано також гр. ОСОБА_6 яка повідомила, що з 21.08.2023 року дитина ОСОБА_9 дійсно проживає разом з нею і її родиною за адресою АДРЕСА_2 . Він охайно вдягнений, нагодований, влаштований до школи, вчиться і розвивається. ОСОБА_2 навідує його, однак постійно вчиняє сварки і скандали, висуває претензії до сім`ї. ОСОБА_21 вважає, що хлопчику в їх сім`ї добре, до нього ставляться з турботою та любов`ю.

Враховуючи наявну інформацію, з метою захисту прав та законних інтересів дитини, комісія з питань захисту прав дитини рекомендує органу опіки та піклування подати позовну заяву про відібрання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_2ІНФОРМАЦІЯ_5 без позбавлення її батьківських прав.

Враховуючи вищенаведене позивач просить відібрати дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав у матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_1 ;

2. Стягувати на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття.

Відповідачем в особі представника - адвоката Гумен Н.В. надано відзив на позовну заяву, в якому просить суд постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позову Виконавчого комітету Чопської міської ради як органу опіки та піклування в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав у повному обсязі.

Вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані жодним належним доказом, оскільки такі не містять відомостей ані про жорстоке поводження з дитиною, ані про те, що відповідач станом на даний час є хронінчим алкоголіком чи наркоманом, вона не вдається до будь-якої експлуатації дитини тощо.

Факт ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини ОСОБА_22 фактично обґрунтовується наявністю двох постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч. 1 та ст. 183 КУПАП України.

Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 21 серпня 2023 року серії ВАД №040778, 21 серпня 2023 року о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_2 ухилялася від виконання батьківських обов`язків, відносно свого сина ОСОБА_23 2016 року народження, залишивши його без нагляду, не дбала про його психологічний стан, та не створила належні умови для розвитку розумових здібностей.

Зазначає, що формулювання неправомірних дій ОСОБА_2 є розмите, нечітке, абстрактне, адже зовсім не зрозуміло, що конкретно мається на увазі під «не дбала про його психологічний стан, не створила належні умови для розвитку розумових здібностей». Кожна дитина є індивідуальна і не всі дітки у такому юному віці вільно почуваються у спілкуванні з незнайомими та проявляють свої вміння та навички.

У вказаний період часу, а саме 21.08.2023 року, ОСОБА_2 мала серйозні проблеми зі здоров`ям, а оскільки є одинокою, то відповідно перебувала у складному душевному стані, адже їй самотужки доводилось справлятися із захворюванням, доглядом за господарством та дитиною, матеріальним забезпеченням.

Акцентує увагу на тому, що мова йшла не про нехтування батьківськими обов`язками, а про перебування ОСОБА_2 у складній життєвій ситуації, в якій може опинитись будь-хто.

Вказана обставина підтверджується і самим позивачем, який зазначив, що реагуючи на повідомлення служба у справах дітей разом із міським центром соціальних служб та поліцейським офіцером громади здійснили візит до сім`ї ОСОБА_3 , де виявили, що дійсно ОСОБА_2 знаходиться в незадовільному психо-емоційному стані, скаржиться на стан здоров`я, розум затуманений. Таким чином, що в даному конкретному випадку ОСОБА_2 не справилась із належним доглядом за дитиною виключно через стан здоров`я. І ситуація ця була одиничним випадком і жодних інших таких випадків протягом останніх п`яти років не зафіксовано.

Якщо детально проаналізувати наданий позивачем Висновок оцінки потреб сім`ї, що проводився з 21.08. по 23.08.2023 року, то ще раз переконуємось в тому, що основними ознаками та чинниками, що спричинили СЖО були незадовільний фізичний та психологічний стан та складне матеріальне становище і ситуація така склалася нещодавно. У висновку зафіксовано, що ОСОБА_2 щойно повернулась з лікарні, скаржилась на слабкість. Жінка була настільки виснажена, що не могла підписати документ.

Вказаним висновком підтверджується, що мова не йде про якусь аморальну поведінку, зловживання алкоголем, наркотиками тощо чи негативну поведінку відносно дитини, а виключно про існування гострої фази захворювання в ОСОБА_2 , яка і в подальшому вплинула на її психо-емоційний стан та неможливість працювати.

Що стосується факту притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 183 КУПАП, то ця обставина на переконання відповідача не має жодного доказового значення у даній справі та відношення до предмету спору.

Вивчивши доданий до справи Висновок Органу опіки та піклування про доцільність відібрання дитини від ОСОБА_2 нами встановлено, що органом опіки та піклування було обумовлено протягом місяця працевлаштуватись, вести здоровий образ життя. Орган опіки і піклування у висновку стверджує, що протягом місяця ОСОБА_2 не вдалося подолати обставини, які привели до складних життєвих обставин, зокрема критично низького матеріального становища, оскільки ОСОБА_2 безробітна.

Вказана обставина не відповідає дійсності, оскільки з 01.11.2023 року ОСОБА_2 працює у виробничому структурному підрозділі «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» і зараз займає посаду прибиральниці приміщень станції Чоп, що підтверджуємо довідкою № 48 від 14.11. 2023 року.

Актом обстеження умов проживання від 21.08.2023 року підтверджується, що санітарно-гігієнічні умови проживання ОСОБА_2 задовільні, в будинку прибрано, наявні меблі, продукти харчування. Дитина має кімнату, ліжко, шафу для одягу, іграшки.

І вважає за необхідне акцентувати увагу суду на тому, що у вказаному акті зазначається єдина підстава для неможливості тимчасового проживання дитини з матір`ю - це потреба ОСОБА_2 у лікуванні.

Станом на даний час відповідачці вдалося стабілізувати свій фізичний стан і вона почувається добре, тому в змозі піклуватися про свого сина.

Відповідач для підтвердження фізичної можливості здійснювати самостійний догляд за дитиною проходить медичне обстеження.

Доданим до справи листом від 12.10.2023 року № 435 КНП «Чопського центру первинної медико-санітарної допомоги» підтверджується, що дитина ОСОБА_9 знаходиться на обліку у сімейного лікаря ОСОБА_15 з 2021 року і завади охайно одягнута, виконувала прохання медичного персоналу та матері. При оглядах лікарем на дому (навіть без попередження) в будинку зажди прибрано, дитина в належному стані, нагодована.

В даному конкретному випадку ОСОБА_2 дуже прив`язана до дитини, любить її, кожного дня навідує, забезпечує одягом, іграшками, піклується про його медичний догляд і докладає всіх зусиль, аби створити сину комфортні умови для проживання.

Вказує, що надавши правової оцінки всім доказам справі в їх сукупності, відповідач приходить до висновку, що позивач не довів, що дійсно станом на даний час існують обгрунтовані підстави для відібрання дитини від ОСОБА_2 , тому у даній вимозі слід відмовити.

З огляду на те, що вимога щодо стягнення аліментів є похідною від першої вимоги,то така теж не підлягає до задоволення.

07.12.2023 ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

27.03.2024 ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви представник відповідача ОСОБА_2 - адвоката Гумен Н.В. про допит свідка. Закрити підготовче провадження у справі № 308/21401/23 та призначено справу до судового розгляду по суті

Представником позивача до суду надана заява, в якій позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та просила розглянути справу за її відсутності. За наявними матеріалами у справі

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явились, подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, Проти задоволення позову категорично заперечують з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Судове засідання у справі було призначене на 16.07.2024 року на 15 год. 30 хв., однак через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У відповідності до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання рішення суду було відкладено на строк не більш як десять днів, тому у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, якою є 26.07.2024 року.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив наступні обставини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.11.2016 року ОСОБА_2 являється матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_8 - батьком.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 14.02.2022 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно акту обстеження умов проживання від 21.08.2023 року вбачається, що на підставі звернення старости Червонівського старостинського округу з метою обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_5 було проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначено, що умови проживання : санітарно-гігієнічні умови задовільні. В будинку прибрано, наявні меблі, деякі продукти харчування.

Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: дитина має кімнату, ліжко, шафу для одягу, деякі іграшки. На даний час дитина не може проживати разом з мамою, оскільки вона потребує лікування.

За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (син).

Стосунки, традиції сім`ї: мати виражає любов до сина, однак через вживання алкоголю та погіршення стану здоров`я не виконує обов`язки щодо дитини. Мати зловживає алкогольними напоями, ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Облік СЖО тимчасово перебувати у родичів (сім`я ОСОБА_4 ).

Згідно характеристики старости Червонівського старостинського округу Філіп В. від 28.09.2023 року, вбачається, що ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час не працює. У серпні була помічена у вживані спиртних напоїв. У Виконавчий комітет Чопської міської ради та Червонівський старостинськй округ скарг не надходило. Участі у громадському житті села не приймає.

Відповідно до листа відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській обл. від 17.10.2023 року №12021/106/25-1-23 ОСОБА_2 (мати малолітнього TOBT М.В. ), мешканка АДРЕСА_1 , не перебуває на обліку у ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській обл., однак протягом 2023 року присягалася до адміністративної відповідальності, а саме: за ч. 1 ст. 184 КУпАП - від 21.08.2023 року - «невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей», і також була попереджена про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків, за ст. 183 КУпАП - від 20.08.2023 року - «Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб».

Згідно витягу із протоколу засідання Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Чопської міської ради Закарпатської області від 17.10.2023 року №10, вирішено: з метою захисту прав та законних інтересів дитини, рекомендовано органу опіки та піклування подати позовну заяву про відібрання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_2 .07.1971 року народження без позбавлення її батьківських прав.

Відповідно до листа від 12.10.2023 року №435 КНП «Чопський центр первинної медико-санітарної допомоги», дитина ОСОБА_9 , знаходиться на обліку у сімейного лікаря ОСОБА_15 з 2021 року. До лікувального закладу, при зверненні з приводу захворювання або профілактичного огляду, завжди являвся з мамою ОСОБА_2 . Дитина завжди охайно одягнута, виконувала прохання медичного персоналу та матері. При оглядах лікарем дитини на дому (навіть без попередження), в будинку завжди було прибрано, дивина була в належному вигляді, нагодована. На профілактичні щеплення мати приводила дитину вчасно. Однак на даний час ОСОБА_9 потребує ревакцинацію поліеміеліту та АДПМ. Слід зауважити, що мати піклувалася за здоров`я своєї дитини, в т.ч. неодноразово водила до спеціалістів ЛПЗ м. Ужгорода при потребі. Психоемоційний та фізичний розвиток дитини в задовільному стані, однак слід звернути увагу на недостатній розумовий розвиток дитини (не вміння назвати правильно своє ім`я, рахувати, заінтересованість до навчання і т.д.).

Згідно висновку оцінки потреб сім`ї, в період оцінювання з 21.08.2023 року по 25.08.2023 року основними ознаками та чинниками, що спричиняють СЖО є: відібрано дитину через загрозу життю і здоров`ю, незадовільним фізичний та психологічний стан ОСОБА_2 , складне матеріальне становище. Кризова ситуація утворилась нещодавно.

Стан задоволення потреб дитини ОСОБА_1 - життя здоров`я дитини в безпеці, емоційний стан пригнічений.

У відповідності до висновку Органу опіки та піклування про доцільність відібрання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 від 01.11.2023 року №03-15/2977 орган опіки та піклування вважає за доцільне відібрати малолітню дитину ОСОБА_1 , 2013 року народження від матері ОСОБА_2 , 1971 року народження без позбавлення її батьківських прав.

Згідно довідки начальника відділу Ужгородського регіонального відділу управління персоналом апарату регіональної філії «Львівська залізниця» І. Нагірнич від 14.11.2023 року №48 виданої ОСОБА_2 про те, що вона дійсно з 01.11.2023 року працює у виробничому структурному підрозділі «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ Укразалізниця» і зараз займає посаду прибиральник службових приміщень (зайнятий прибиранням туалетів) станції Чоп.

Актом обстеження умов проживання вбачається, що умови проживання санітарно-гігієнічні умови задовільні. В будинку чисто прибрано опалення на дровах. В наявності електричний обігрівач. Будинок придатний до проживання.

Згідно акту умов проживання потреб сім`ї/особи початок 30.01.2024 року завершення 01.02.2024 року, серед іншого вбачається, що дитина ОСОБА_1 тимчасово поміщений у сім`ю родичів. Мати ОСОБА_2 регулярно відвідує дитину за місцем тимчасового проживання та у школі. Жінка вже тривалий час не має ознак вживання алкоголю та працює прибиральницею у Львівській залізниці. Раніше існували конфлікти з членами сім`ї, де наразі перебуває дитина та зі старостою, проте станом на зараз стосунки налагодились.

У відповідності до висновку оцінки потреб сім`ї №16 дитина ОСОБА_24 проживає у сім`ї родичів потребує психологічної підтримки.

Згідно довідки про доходи від 03.04.2024 року №115 ОСОБА_2 працює виробничому структурному підрозділі «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ Укразалізниця» та отримала заробітну плату за період з жовтня 2023 року березень 2024 року у сумі 35 009,81 грн.

Згідно довідки від 14.04.2024 року ОСОБА_2 на обліку у лікаря нарколога не перебуває. Згідно довідки №94 ОСОБА_2 має діагноз: серцева недостатність.

Згідно з ч. 1-4 ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ч. 4 ст.15 СК України невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Одним з таких наслідків є відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч.1 ст.170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

П.2-5 ч. 1 ст.164 СК України передбачають наступні випадки для відібрання дитини від батьків або одного з них:

- ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

- жорстоко поводяться з дитиною;

- є хронічними алкоголіками або наркоманами;

- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Суд виходить з того, що відібрання дитини це, насамперед, спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим, у кожному випадку, треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 23-1 Закону України «Про охорону дитинства»,усі дії щодо дитини,яка перебуває у складних життєвих обставинах,спрямовуються на захист прав та інтересів дитини, усунення причин таких обставин і забезпечення безпечних умов її утримання та виховання, надання їй та її батькам комплексу необхідних послуг та соціальної допомоги.

Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Справа «Мамчур проти України», заява № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 2 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Крім того, статтею 8 Закону України «Про охоронудитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 12 вказаного Закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Положеннями Сімейного кодексу України також передбачено, що кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст. 150, 151, 152, 155 СК України).

Отже, відібрання дитини від батьків є мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, - як для батька (матері), так і для дитини, допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини в діях батьків.

Так, ЄСПЛ у рішенні по справі «HUNT v. UKRAINE» (заява N 31111/04 від 7 грудня 2006 року) зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати, що у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її звязків із сімєю, крім випадків, коли сімя виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною (рішення ЄСПЛ по справі «MAMCHUR v. UKRAINE», заява № 10383/09 від 16 липня 2015 року).

Тому, при розгляді справ такої категорії, слід встановити: наявність винної поведінки батьків щодо ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків, а також, чи можливо змінити їх поведінку в кращу сторону, чи сприяє захисту інтересів дитини її відібрання від батьків та яке ставлення самої дитини до своїх батьків. При вирішенні питання щодо відібрання дитини від батьків необхідно впевнитись не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також, встановити, що батько (мати) ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він (вона) систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Таким чином, застосування судом такої міри, як відібрання дітей від батьків, можливе та доцільне тоді, коли всі інші засоби впливу виявились безрезультатними.

При цьому судом враховано, що відповідачка зловживала спритним напоями та була не працевлаштована.

Проте під час судового розгляду справи й реальної можливості відібрання дитини від відповідачка ОСОБА_2 влаштувалася на роботу з листопада 2023 року, та перестала вживати спиртні напої, що також підтверджується актом умов проживання потреб сім`ї/особи за період з 30.01.2024 по 01.02.2024 та довідкою з місця роботи.

Крім того, при розгляді цієї справи судом не встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків умисно, оскільки такі обставини не підтверджені належними і допустимими доказами у справі.

Досліджені у справі докази дають можливість встановити, що матір`ю створені належні умови для проживання та навчання дитини. Дитина навчається в школі. Відповідачка виховує сина самостійно. Офіційно працевлаштована з жовтня 2023 року має стабільний дохід. Згідно даних медичної установи - дитина здорова. Також, дитина забезпечена всіма необхідними умовами для її здорового життя та розвитку.

Під час перебування дитини у сім`ї « ОСОБА_4 » відповідачка постійно відвідує сина, цікавиться станом його здоров`я, успіхами у навчанні.

Що ж стосується притягнення відповідачки до адмін. відповідальності за ст. 183 КУПАП, то ця обставина не має жодного доказового значення у даній справі та відношення до предмету спору.

Позивачем не доведено жорстоко поводження матері з дитиною; що вона є хронічною алкоголічкою або наркоманкою, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, також в матеріалах справи відсутні будь які докази, що вона вдавалася до будь-яких видів експлуатації дитини, примушувала дитину до жебракування та бродяжництва.

Разом з тим, під час судового розгляду судом встановлено, що відповідачці не байдужа доля її неповнолітнього сина, вона самостійно його виховує, доглядає та піклується, що підтверджується довідками, актами та іншими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Згідно з ч.4 ст.170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Ст.150 СК України містить перелік обов`язків батьків щодо виховання та розвитку дитини:

батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;

батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;

батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;

батьки зобов`язані поважати дитину;

передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї;

забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини;

забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (див., наприклад, справу "Ньяоре проти Франції" (Gnahore v. France), N 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (див., наприклад, справу "Скоццарі та Дж`юнта проти Італії" (Scozzari Giunta v. Italy), [GC], NN39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).

З досліджених судом доказів вбачається, що виняткових обставин для відібрання малолітнього ОСОБА_1 від матері суду не надано, а тому таке втручання у сімейне життя не є "необхідним у демократичному суспільстві" та не здатне забезпечити належний захист інтересів дитини.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав, внаслідок чого вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини також не підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст.141 ЦПК України, враховуючи те, що позивач при зверненні до суду звільнений від оплати судового збору на підставі п.9, п.14 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а позовні вимоги залишені без задоволення в повному обсязі, судовий збір компенсується за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 354, 355 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Чопської міської ради як орган опіки та піклування в інтересах дитини ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав - відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Дергачова