Рішення

від 07.08.2024 по справі 564/2643/24

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2643/24

07 серпня 2024 року

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі судді Снітчук Р.М.

за участі секретаря Зберун К.Ф.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду м. Костопіль цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Здолбунівської окружної прокуратури І. Меленчук в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство «Центральна міська лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Здолбунівської окружної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину в сумі 22079 грн. 94 коп.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 16 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначено узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком 1 рік та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Зазначений вирок набрав законної сили 15.02.2023 року.

Даним вироком встановлено, що 04 липня 2021 року близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_1 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «В», керуючи автомобілем «Москвич АЗЛК 2140», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що мав частково технічно-несправну гальмівну систему, через несправності, які призвели до відмови гальмівних механізмів задніх коліс, і могли бути виявлені водієм при технічному обслуговуванні і ремонті, рухаючись автодорогою О 181004 Малий Стидин-Злазне-Іваничі, зі сторони с. Базальтове в напрямку до с. Головин Рівненського району Рівненської області, на відстані близько 800 м перед с. Головин Рівненського району, в порушення вимог пунктів 2.1а, 12.1 та 31.4.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, маючи об`єктивну можливість своїми односторонніми діями забезпечити безпеку дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не впевнився, що його дії будуть безпечними та не створять небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення дорожнього руху, під час руху, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, внаслідок чого допустив виїзд керованого ним автомобіля за межі проїзної частини дороги спочатку ліворуч, а потім праворуч, з послідуючим перекиданням в кювет та контактуванням зі стовбурами дерев в прилеглій лісовій смузі.

У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для життя в момент їх заподіяння.

Пасажир автомобіля - малолітній ОСОБА_3 , 2019 року народження, отримав тілесні ушкодження у вигляді: саден м`яких тканин обличчя, голови, множинні внутрішньомозкові та мозочкові гематоми, поєднана краніоторакальна травма, важка відкрита черепно-мозкова травма, множинні лінійні переломи кісток склепіння черепа з переходом на основу, забій головного мозку важкого ступеня з формуванням субарахноїдально-паренхіматозних крововиливів лобно-базальних, скронево-тім`яних ділянок обох гемісфер головного мозку з проривом у шлуночкову систему, забій обох легень, анемія тупого ступеня, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

Пасажир автомобіля ОСОБА_4 отримав середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

Порушення ОСОБА_1 вимог п.12.1 та 31.4.1 Правил дорожнього руху знаходяться у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.

З приводу отриманих внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень малолітній ОСОБА_3 був госпіталізований до КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради та перебував на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні з 05.07.2021 до 22.07.2021 року.

Відповідно до листа КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради від 20.03.2024 р. № 1-9\713 витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 , 2019 року народження, складають 22079 грн. 94 коп., з яких 4658 грн. 85 коп. - витрати на засоби медичного призначення, 16195 грн. 05 коп. - витрати на оплату праці, 228 грн. 65 коп. - витрати на харчування, 743 грн. 58 коп. - комунальні витрати, 253 грн. 81 коп. - інші витрати.

Джерелом фінансування витрат, понесених вказаним закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого ОСОБА_3 є кошти Національної служби здоров`я України, саме кошти Державного бюджету.

Своїми діями ОСОБА_1 завдав шкоди інтересам держави в особі Національної служби здоров`я України на суму 25566 грн. 87 коп.

У добровільному порядку ОСОБА_1 завдану закладу охорони здоров`я шкоду не відшкодував.

У рамках кримінального провадження цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочину не подавався.

Згідно до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було надано строк п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Відповідачем відзиву н позовну заяву не подано, натомість ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи у зв`язку з подачею клопотання про призначення судово-медичної експертизи у цивільній справі № 564\2918\23 від 04.09.2023 року.

Враховуючи те, що вказана справа розглядається судом у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, а також відсутність обгрунтованого клопотання про необхідність її відкладення, неподання відповідачем згідно ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзиву на позовну заяву, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що не суперечить вимогам ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до пункту третього частини першої ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 16 січня 2023 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 27.12.2022 року між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1 .

Вказаним вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено узгоджене сторонами покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком 1 рік та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Зазначений вирок набрав законної сили 15.02.2023 року.

Вказаним вироком встановлено, що 04 липня 2021 року близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_1 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «В», керуючи автомобілем «Москвич АЗЛК 2140», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що мав частково технічно-несправну гальмівну систему, через несправності, які призвели до відмови гальмівних механізмів задніх коліс, і могли бути виявлені водієм при технічному обслуговуванні і ремонті, рухаючись автодорогою О 181004 Малий Стидин-Злазне-Іваничі, зі сторони с. Базальтове в напрямку до с. Головин Рівненського району Рівненської області, на відстані близько 800 м перед с. Головин Рівненського району, в порушення вимог пунктів 2.1а, 12.1 та 31.4.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, маючи об`єктивну можливість своїми односторонніми діями забезпечити безпеку дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не впевнився, що його дії будуть безпечними та не створять небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення дорожнього руху, під час руху, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, внаслідок чого допустив виїзд керованого ним автомобіля за межі проїзної частини дороги спочатку ліворуч, а потім праворуч, з послідуючим перекиданням в кювет та контактуванням зі стовбурами дерев в прилеглій лісовій смузі.

У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_3 , 2019 року народження, отримали тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для життя в момент їх заподіяння, ОСОБА_4 - середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

Порушення ОСОБА_1 вимог п. 12.1 та 31.4.1 Правил дорожнього руху знаходяться у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.

З приводу отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень ОСОБА_3 був госпіталізований до КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради та перебував на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні з 05.07.2021 до 22.07.2021 року.

Витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 , 2019 року народження, складають 22079 грн. 94 коп., з яких 4658 грн. 85 коп. - витрати на засоби медичного призначення, 16195 грн. 05 коп. - витрати на оплату праці, 228 грн. 65 коп. - витрати на харчування, 743 грн. 58 коп. - комунальні витрати, 253 грн. 81 коп. - інші витрати, що підтверджується повідомленням КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради від 20.03.2024 р. № 1-9\713.

Із повідомлення Національної служби здоров`я України (НСЗУ) від 21.03.2024 року вбачається, що між НСЗУ та КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради укладено договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій та джерелом фінансування витрат, понесених вказаним закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого ОСОБА_3 є кошти Державного бюджету.

Із повідомлення КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради від 20.03.2024 р., Національної служби здоров`я України від 21.03.2024 року вбачається, що до суду з позовами до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину не зверталися, у добровільному порядку завдану шкоду не відшкодовано, з метою запобігання бюджетних витрат, пропуску строків позовної давності, просили прокурора здійснити захист інтересів держави шляхом подання відповідного позову.

Частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

У постанові Верховного Суду № 354\604\15-ц від 27.07.2022 року висловлено правову позицію, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) та від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21).

Згідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави щодо відшкодування шкоди заподіяної злочином пред`являється прокурором. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Встановлено, що у рамках кримінального провадження цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 не подавався.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Відшкодування шкоди, заподіяної витратами на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

Згідно до ч. 1, ч.6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

У ході розгляду справи знайшло своє підтвердження те, що в діях відповідача ОСОБА_1 міститься склад деліктного правопорушення, зокрема доведено наявність його вини, протиправної поведінки та причинного зв`язку між такою поведінкою і настанням шкоди для держави в особі Національної служби здоров`я України у сумі 22079 грн. 94 коп., у зв`язку з понесеними витратами на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення і вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 у сумі 22079 грн. 94 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 1166, ч. 1, ч. 3 ст. 1206 ЦК України, ст. 2, 3-13, 19, 56, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву заступника керівника Здолбунівської окружної прокуратури І. Меленчук в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство «Центральна міська лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 у сумі 22079 (двадцять дві тисячі сімдесят дев`ять) грн. 94 коп., які зарахувати до Державного бюджету України (р\р UA568999980313020115000017527. ГУК у Рівн.обл\Рівненськ.м.тг\24060300, ЄДРПОУ 38012494, код 24060300, інші надходження).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. (р\р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачі: Здолбунівська окружна прокуратура Рівненська обласна прокуратура, м. Здолбунів, вул. Княгині Ольги, 36.

Національна служба здоров`я України, м. Київ, просп. Степана Бандери,19, ЄДРПОУ 42032422.

Відповідач ОСОБА_1 , проживає АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 07 серпня 2024 року.

Суддя: Р. М. Снітчук